Розходження в правовому режимі найменування юридичної особи і комерційного (фірмового) найменування

Характеристика

Найменування юридичної особи

Комерційне (фірмове) найменування

Які суб’єкти можуть мати найменування

Юридична особа будь-якої організаційно-правової форми (п. 1 ст. 90 ЦК)

Підприємницькі товариства (п. 2 ст. 90 ЦК), а також суб’єкти господарювання – юридичні особи, та громадяни-підприємці (п. 1 ст. 159, ст. 55 ГК).

Обов’язок мати найменування

Всі юридичні особи повинні мати найменування (як засіб їхньої індивідуалізації в цивільних правовідносинах) (п. 1 ст. 90 ЦК)

Вказані в ЦК та ГК суб’єкти можуть, але не зобов’язані мати комерційне (фірмове) найменування (п. 2 ст. 90 ЦК, п. 1 ст. 159 ГК).

Момент виникнення права на найменування

Право на найменування виникає та охороняється з моменту державної реєстрації юридичної особи. На протязі одного місяця (для ВАТ – 9 місяців) найменування може охоронятись за умови його резервування в органі державної реєстрації (тобто подачі засновниками юридичної особи заявки на використання цього найменування) (п. 2 Положення про державну реєстрацію, затвердженого постановою № 740 КМУ від 25.05.1998 р.).

Право на комерційне найменування виникає з моменту першого використання цього найменування і охороняється без обов’язкового подання заявки на нього або його реєстрації і, незалежно від того, чи є комерційне найменування частиною торгової марки (п. 2 ст. 489 ЦК).

Умови надання правової охорони

Безумовна (п. 5 ст. 90 ЦК)

Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість відрізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів відносно справжньої її діяльності (п. 1 ст. 489 ЦК). Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів відносно товарів, які вони виробляють, та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються (п. 4 ст. 489 ЦК). Охороні підлягають комерційні найменування, якщо вони фактично використовуються в господарському обігу (п. 3 ст. 159 ГК).

Необхідність реєстрації

Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах та вноситься до єдиного державного реєстру (п. 3 ст. 90 ЦК). Спеціальна реєстрація найменування відсутня.

Реєстрація фірмового найменування не є обов’язковою. Відомості про комерційне найменування можуть вноситись до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом (п. 3 ст. 489 ЦК, п. 2 ст. 159 ГК).

Можливість використання однакового найменування декількома юридичними особами

Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи (п. 5 ст. 90 ЦК, п. 2 Положення про державну реєстрацію, затвердженого постановою КМУ №740 від 25.05.1998 р.).

Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів відносно товарів, які ними виготовляються, та (або) реалізовуються, та послуг, що ними надаються (п. 4 ст. 489 ЦК).

Особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його власника зобов’язана припинити таке використання та відшкодувати завдані збитки (п. 5 ст. 159 ГК).

Можливість відчуження

Право на найменування є особистим правом юридичної особи та не може відчужуватись.

Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною (п. 2 ст. 490 ЦК).