- •Лекція 1 Мовна особистість дослідника в соціокультурній парадигмі ххі ст.
- •1. Вступ. Мета та завдання курсу
- •2. Наука як феномен культури
- •3.Стан мовної наукової культури
- •Пилип Селігей Заговори, щоб я тебе побачив, або Мова науки очима лінгвіста
- •Лекція 2 Науковий стиль у системі стильової диференціації української мови
- •4 А) Морфологічний
- •4 Б) Синтаксичний
- •Лекція 3 Становлення і розвиток наукового стилю української мови
- •Лекція 4 Наукові тексти різних жанрів: властивості і структурно-смислові компоненти
- •Підготовка кваліфікаційної роботи. Мовне оформлення результатів наукової роботи
- •3 Оформлення списку використаних джерел
- •Лекція 6 Наукова стаття як самостійний науковий твір План
- •1 Основні компоненти наукової статті
- •2 Етапи підготовки наукової статті
- •3 Мовні огріхи в науковій статті
- •4 Мовні кліше у науковій статті
- •Мовні засоби у науковій статті
- •3.1.5. Наукова стаття і науковий виступ: спільне і відмінне
- •Контрольні запитання і проблемно-пошукові завдання
- •1. Прочитайте роздуми українського мовознавця р.Зорівчак щодо ролі голосу. Поміркуйте, яке значення має голос для науковця, котрий виголошує доповідь? Які ознаки такого голосу?
- •3.Прокоментуйте вислів російського лінгвіста г.Богіна "Мовлення розкриває зміст особистості, тієї, яка це мовлення продукує".
- •5. Напишіть рецензію на усну наукову доповідь з урахуванням характеристики ознак мовлення:
- •6. Що означає поняття "інформаційна новизна"? Які основні шляхи досягнення інформаційної новизни проголошуваного тексту?
- •7. Якими засобами можна перебороти "кризу уваги" в аудиторії?
- •10. Заповніть табличку "Мовні засоби, що виражають індивідуальність доповідача".
- •11. Підготуйте план наукового виступу на одну з тем:
- •12. Прочитайте уривок виступу дисертанта. Проаналізуйте, якою мірою виступ відповідає вимогам до таких жанрів. З якою метою автор виділяє окремі слова і словосполучення?
- •13. Ознайомтеся з виступом наукового керівника дисертації. Якою мірою усний виступ відповідає вимогам, чи відрізнятиметься від письмового варіанту? Які мовні кліше використані у відгуку?
- •Література до теми:
- •2. З історії дискусії Правила коректного ведення дискусії
- •3. Наукові конференції як засіб вияву культури наукової мови
3 Оформлення списку використаних джерел
Список використаних джерел містить їх бібліографічні описи. Складають бібліографічний опис безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін.
Список використаних джерел розміщують у порядку появи посилань у тексті; в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків; у хронологічному порядку.
Відомості про джерела, внесені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць.
Лекція 6 Наукова стаття як самостійний науковий твір План
1 Основні компоненти наукової статті
2 Етапи підготовки наукової статті
3 Мовні огріхи в науковій статті.
4 Мовні стандарти–кліше у науковій статті.
1 Основні компоненти наукової статті
У словниково–довідковій літературі науковою статтею називають один із видів наукових публікацій, де подаються кінцеві або проміжні результати дослідження, накреслюються перспективи наступних напрацювань. Обсяг наукової статті складає від 6 до 24 сторінки, тобто 0, 35–1 др. арк. За змістом наукові статті поділяються на власне наукові, науково–популярні, науково–навчальні, науково–методичні, науково–публіцистичні. Зазвичай, призначаються вузькому колу або широкому загалу науковців, спеціалістам певної галузі або кількох галузей. За кількістю авторів наукові статті бувають одноосібні або колективні.
Готуємо наукову статтю з дотриманням чинних вимог ВАК України та відповідних методів: конструктивно–синтетичного (для початкового варіанту; накопичення матеріалу; складання плану, системи доказів) та критико–аналітичного (для уточнення, шліфування окремих частин, фраз, доповнень).
Текст розглядається у трьох аспектах: змістовому (про що йдеться), структурному (яка композиція), прагматичному (яке його призначення, з якою метою це було написано, сказано, повідомлено). З погляду прагматики у статті можна виділити кілька типів інформації: змістовно–фактуальну (містить повідомлення про факти, події, процеси, які відбуваються у реальному або віртуальному світі), змістовно–концептуальну (повідомляє читачеві індивідуально–авторське розуміння відношень між явищами, є творчим авторським переосмисленням того, що сприймається, відтворюється автором), змістовно–підтекстову (пов'язана з глибинним змістом, який криється в конотативних співзначеннях та породжується асоціативними зв'язками читацького сприйняття).
Готуємо наукову статтю з дотриманням вимог ВАК України від 15.01.02003 р. (№7–05/1 "Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України")
2 Етапи підготовки наукової статті
1. Формулюємо робочу назву статті:
1.1. Заголовок має бути коротким, лаконічним, однозначним, конкретним.
1.2. Обираючи заголовок, чітко уявляємо, на чому саме хочемо сконцентрувати увагу читача.
2. Визначаємо межі теми та обсяги наукової інформації, яка буде представлена в ній.
3. Розробляємо орієнтовний план (зміст) статті: вступ, основну частину, висновки, перспективи дослідження.
4. У вступі повинні знайти місце відповіді на такі питання:
4.1. постановка проблеми, її актуальність; науково–практичне значення того, що досліджуватиметься в основній частині статті,
4.2. аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор;
4.3. виділення невирішених раніше питань, яким присвячується означена стаття;
4.4. формулювання мети і завдання статті;
5. Визначаємо методи дослідження, джерельну базу, готуємо основні тези–відповіді на завдання;
6. Подаємо визначення використовуваних у статті термінів;
7. В основній частині подаємо повне обґрунтування отриманих результатів. Увага: основний текст пишемо, спираючись на головні принципи: "від відомого –> до невідомого", "від простого –> до складного".
8. Готуючи висновки, перевіряємо узгодженість між заголовком, метою, завданнями і висновками,
9. Міркуємо про перспективи наступних розвідок у цьому питанні
10. Проводимо самоконтроль виконаної роботи на змістовому, логічному, мовностилістичному рівнях. Перевіряємо текст статті:
10.1. на відповідність чинним правописним нормам;
10.2. на відповідність вимогам наукового стилю;
10.3. на відповідність оформлення цитат і посилань.
11. Оформляємо список використаних джерел за чинними стандартами.
Прокоментуємо деякі з пунктів. Важливо, щоб заголовок був коротким, лаконічним, однозначним, конкретним і відповідав основній проблемі. Алла Євграфова називає заголовок актуалізатором текстової інформації і визначає номінативну, інформативну, експресивно–апелятивну функції. Компоненти назви мають "пронизувати" увесь науковий текст, отже, чітко продумуймо, на чому саме хочемо сконцентрувати увагу читача, визначимо межі теми та обсяги наукової інформації, яка буде представлена у статті. Проблема заголовка цілком очевидно пов'язана з проблематикою тексту. Заголовок обмежує текст, наділяє його завершеністю, підпорядковує певному задуму. Саме заголовок має властивість зв'язувати всі частини тексту.
Зважено поміркуймо над вступом, основною частиною і висновками. Корисно розробити її "каркас" – основні події та думки початку, середини та кінцівки. Це дасть змогу відчути ціле, з'ясувати, за чим стежитиме читач і як розвиватиметься ідея статті.
Поміркуймо, як зацікавити читача, щоб він ознайомився із статтею повністю. Відомо, що тримати увагу в напрузі дозволяє очікування чогось цікавого чи несподіваного.
Мета вступу – показати, що дослідження є розвитком, продовженням або спростуванням визнаних положень, полемікою з іншими напрямами або окремими науковцями. Пам'ятаємо, що у вступі мають знайти місце такі складові, як постановка проблеми та її актуальність, зв'язок iз важливими науковими чи практичними завданнями; науково–практичне значення того, що досліджуватиметься в основній частині; аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання означеної проблеми; виокремлення питань, яким присвячується стаття; формулювання мети і завдання рукопису. Усі ці компоненти взаємопов'язані.
Зокрема, щоб акцентувати увагу на постановці проблеми, важливо проаналізувати останнi праці, де це питання розроблено. Це важливо для розумiння предмета дослiдження. Формулювання цiлей статтi уможливлює конкретизацію постановку завдань. Необхідно також розглянути також і основні тези–відповіді на запропоновані завдання.
В основній частині подаємо повне обґрунтування отриманих наукових результатів. Ця частина роботи займає 2/3 обсягу тексту. Пам'ятаймо, усі міркування ми повинні викласти повністю, щоб читач зрозумів суть запропонованих ідей. Використовуючи маловідомі терміни, обов'язко подаймо їх тлумачення і джерело, якого ми при цьому дотримуємося. Не забуваймо, власне, і про факти, явища, які маємо певним чином представити, зiбрати, класифiкувати, згрупувати, описати й супроводжувати відповідним коментарем. Стежмо, щоб стиль статті не набував рис наукоподібності, коли положення підміняються заплутаними і громіздкими викладаками.
Готуючи висновки, перевіряємо узгодженість між назвою, метою, завданнями вступу. Водночас простежмо, щоб висновки не повторювали вступ. Саме висновки визначають, чи повноцінним був діалог автора статті з читачем, чи досягнута мета теоретичної або експериментальної розвідки. Необхiдно вказати, що в результатi наукового дослiдження і виконання завдань зiбрано відповідний матерiал.
Доцільним є також представлення чіткого бачення перспектив наступних досліджень з відповідної проблеми.
На цьому робота далеко не завершена. На нас очікує самоконтроль виконаної роботи, який проведемо на змістовому, логічному, мовностилістичному рівнях. Зокрема, уважно поставимося до цитування, адже наявнiсть у тесті чужих посилань, висловлювань, не взятих у лапки, розцiнюється як списування. Гарна наукова стаття повинна бути написана простою і водночас зрозумілою мовою.
