1.2. Психологічний аспект ділового спілкування

Психологічний контакт вважається встановленим у тому випадку,коли виникло взаєморозуміння між співрозмовниками,коли думки і почуття однієї людини викликають відповідні думки і почуття у співрозмовника. Основи психологічного контакту - загальна зацікавленість в предметі розмови.

Під час спілкування необхідно позитивно ставитись до співрозмовника, бути енергійним, вміти відчувати співрозмовника, його реакцію на отриману інформацію. Все це впливає на взаєморозуміння співрозмовників, що надзвичайно важливо для ділового спілкування.

Психологічні механізми розуміння:

– емпатія (емоційний механізм);

– рефлексія (когнітивний механізм, спрямований на себе);

– ідентифікація (поведінковий - пов’язаний з наслідуванням).

Емпатія (від грецьк. «глибоке, сильне почуття») – це якість, що характеризується умінням сприймати і розуміти внутрішній стан співрозмовника, здатність налагоджувати з ним ефективну професійну взаємодію. У психології здатність до співпереживання (емпатія) розглядається як одна з важливих умов спілкування, в якому проходить розвиток гуманістичних цінностей особистості. Поняття емпатії в психології було введено відомим дослідником Д. Титченером. Емпатія сприяє збалансованості міжособистісних відносин, допомагає людині з’єднатися зі світом інших людей, уникнути почуття самотності, встановити емоційний контакт, робить поведінку людини соціально зумовленою. В основі емпатії лежить віддзеркалення сприйняття, викликаного емоціями, яке впливає на якість і природу наших соціальних відносин. Саме тому для ефективного ділового спілкування фармацевтичним фахівцям необхідно розвивати свою здатність до емпатії.

Форми емпатії:

1. співпереживання - переживання тих самих емоційних станів, що й інша людина, через ідентифікацію з нею;

2. співчуття - переживання власних емоційних станів у зв’язку з почуттями іншої людини.

Види емпатії:

1. емоційна (наслідування реакцій);

2. когнітивна (процеси порівняння та аналогій);

3. предикативна (передбачення реакцій).

Емпатія сприяє збалансованості міжособистісних ділових стосунків фахівця фармацевтичної галузі,є особливим засобом розуміння іншої людини,коли домінує не раціональне,а емоційне сприйняття її внутрішнього світу. Почуття співчуття та переживання допомагають йому зрозуміти інших людей,знайти з ними спільну мову на емоційному рівні. Чим більше ми довіряємо власним почуттям, словам, імпульсам та уяві, тим легше нам зрозуміти інших людей.

Важливу роль у процесі самопізнання та розуміння людьми одне одного відіграє механізм рефлексії.

Рефлексія - це усвідомлення суб’єктом того, як його сприймає партнер по спілкуванню (погляд на себе з боку). На думку І. С. Кона, це не просте знання або розуміння іншого, а знання того, як інший розуміє свого партнера, своєрідний подвоєний процес відображення один одного, глибоке, послідовне взаємовідображення, змістом якого є відтворення внутрішнього світу співрозмовника. На самооцінку і взаємодію з партнером по спілкуванню впливають оцінки, що нам дають співрозмовники в процесі спілкування.

Рефлексія поглиблює сприймання іншої людини,оскільки дає уявлення про ставлення до себе як суб’єкта сприймання. У процесі спілкування ідентифікація та рефлексія постають в єдності, завдяки чому забезпечується психологічна інформативність спілкування. Здатність до рефлексії формується поступово і розвинена у різних людей неоднаково.

Ідентифікація (від лат. «тотожність, подібність, рівнозначність») – це розуміння іншої людини та уподібнення до неї. Ідентифікація спирається на попередній життєвий досвід (аналогію) та допомагає зрозуміти поведінку інших людей.

Розуміння в процесі ділового спілкування досягається завдяки:

1. Вмінню невербально налаштовуватись на співрозмовника.

2. Здібностям відчувати емоції співрозмовника.

3. Вмінню розуміти співрозмовника,відчувати його бажання і потреби.

4. Вмінню керувати своїм емоційним станом під час ділової розмови.

Отже, готуючись до ділової бесіди, слід не лише враховувати свій власний потенціал для вдалого проведення цієї бесіди, а й потенціал партнера-співрозмовника. Треба вміти виділяти тип свого співрозмовника та знати, з якої краще сторони підійти до різних за характером людей з одним і тим самим питанням.