2.3. Організація дозвілля за рубежем

У сучасному зарубіжному суспільстві рекреаційна дозвіллє-ва діяльність має системний характер, являє собою чітку сфор­мовану сферу морально-етичних та духовних цінностей, у центрі якої перебуває вже не економічна діяльність, а людина з її здібностями, запитами та інтересами.

Зарубіжні практики впевнені в необхідності встановлення контактів з підлітками та налагодженні активної співпраці з ними у сфері вільного часу.

У більшості західних країн дозвіллєва діяльність здійснюєть­ся через добровільні асоціації локального, національного, міжна­родного рівнів, що забезпечує демократизм та певну автоно­мію від офіційних владних структур. Дозвілля за рубежем роз­глядається як сфера розвитку особистості та соціальної куль­тури, формування громадянської позиції, розкриття духовного потенціалу учнівської молоді, відображення та збереження на­ціональних традицій, культурної спадщини народу. Культурні ініціативи школярів реалізуються в екозаповідниках, паркових установах, музеях, бібліотеках, виставочних залах, картинних галереях.

У кожній країні створюються умови для художнього й есте­тичного розвитку учнівської молоді, для її творчої самореалі-

63

зації в системі мистецтв (музика, живопис, хореографія, літера­тура) через велику кількість культурно-мистецьких гуртків, клубів, об'єднань.

У багатьох зарубіжних країнах створено фонди та органі­зації для розвитку естетичного виховання. Головними завдан­нями таких організацій є підтримка дослідницької діяльності в галузі гуманітарних знань, проведення культуротворчих заходів, надання допомоги в реалізації програм з естетичного вихован­ня та художньої творчості, підтримка функціонування дозвіл­лєвих закладів у сільській місцевості.

У зарубіжному світі в останні десятиліття підтримується тен­денція щодо ущільнення вільного часу шляхом інтенсифікації діяльності та економії часу, шляхом зосередження дозвіллєвих занять на одному об'єкті, що має різноманітні дозвіллєві мож­ливості. Діяльність численних оздоровчих закладів рекреацій­них центрів, парків, спортивних закладів, проведення різнома­нітних заходів та акцій за підтримки влади свідчать про посту­пову переорієнтацію зарубіжного суспільства на активний відпо­чинок, адаптації молоді до змінюваних соціальних та природ­них умов, зменшення психологічної напруги особистості.

У зарубіжних країнах дозвілля розглядається як суттєва скла­дова національного прибутку країни та є критерієм економіч­ного та соціального розвитку держави, а рівень дозвіллєвого обслуговування визначає якісність життя людини. З'явились нові форми кооперації між дозвіллєвою сферою та економі­кою. Це виявляється у відкритті в дозвіллєвих закладах прибут­кових творчих майстерень, у наданні комерційних послуг, вико­нанні дозвіллєвих закладів на замовлення, у створенні великої кількості робочих місць шляхом відкриття дозвіллєвих центрів з їх розгалуженою інфраструктурою.

Дозвіллєва сфера розвинених зарубіжних країнах має роз­галужену інфраструктуру, складну технічну матеріальну базу, потужні кадри. Помітне місце в дозвіллєвій сфері зарубіжних країн посідають дозвіллєві комплекси та центри, які поділяють­ся на однопрофільні та багатофункціональні заклади. Якщо однопрофільні дозвіллєві установи дотримуються конкретного

64

напряму діяльності, то багатопрофільні функціонують як куль-турно-дозвіллєві комплекси та центри, у межах яких діють різно­манітні гуртки секції, об'єднання, творчі майстерні, ігрові кімнати. Серед багатопрофільних центрів (Центри Краутрі, Сандерлен-дау у Великій Британії, Сан-Дієго у Каліфорнії, США, Центри Дамосло, Карачонде, Центр ім. Чере Януса у м. Печ в Угор­щині). Багатопрофільний центр в Угорщині, що в м. Печ, роз­ташований у новому мікрорайоні. До складу цього центру вхо­дять: три дитячих садки, три школи, гімназія, інтернат, Будинок культури, бібліотека, блок харчування, спорткомплекс з басей­ном. У центрі працює відділ ментальної гігієни (психолого-пе-дагогічна служба). Усі заклади Центру працюють у автономно­му режимі, мають свою ієрархію управління, але підкоряються генеральному директору та працюють за єдиним планом. На­вчально-виховна діяльність Центру проводиться за п'ятьма на­прямкам:

1)учення — навчання;

2. праця, яка створює цінності;

3. суспільно-політична діяльність;

4. формування здорового способу життя та розвитку орга­нізму;

5. культурне використання вільного часу.

За другим напрямком створюються цінності не тільки мате­ріальні, а й духовні. У Центрі створені умови для суспільно корисної та продуктивної праці. Школярі на практиці набува­ють досвід роботи в кооперації, суспільного значення трудових зусиль. Великий інтерес становить розподіл доходів від робо­ти, де одна третина зароблених коштів іде на розвиток вироб­ництва, інша — на організацію вільного часу (екскурсії, по­їздки, пересувні табори та ін.) і, нарешті, третя частина — пере­раховується індивідуально кожному школяреві на ощадну книж­ку. Після закінчення школи, разом з атестатом, школяр одер­жує достатньо велику суму грошей.

Третій напрямок роботи — суспільно-політична діяльність. Величезне значення для виховання активної цивільної позиції має участь у самоврядуванні. Участь у самоврядуванні розви-

65

вас в дітях відчуття власної гідності и відповідальності перед колективом. У цьому відображається характерний для угорсь­кого суспільства розвиток процесу демократизації.

Четвертий напрямок — формування здорового способу жит­тя й розвитку організму. Спрямований на підвищення фізичної культури до рівня духовної. Тут прагнуть створити умови для руху й відпочинку (у ці умови входять тиша й можливість побу­ти наодинці). Відділ ментальної гігієни — має у своєму складі психологів, логопедів та інших фахівців, працює над забезпе­ченням такої атмосфери й способу життя, які були б в той же час засобами ранньої профілактики психічного неблагополуч-чя. Велика увага приділяється розвитку культури руху, усіля­ким заняттям різних видів спорту.

П'ятий напрямок — це культурне використання вільного часу. У Центрі проводиться величезна робота з метою навчити шко­лярів користуватися своїм вільним часом, надати широкий вибір занять, розвинути інтереси, проявити й розвинути таланти різно­манітної спрямованості.

У Центрі працює 143 творчих майстерні (музики, руху, пла­стики, графіки, кераміки, спорту, суспільних наук, екології тощо). Керують творчими майстернями по-справжньому захоплені свої справою педагоги. Центр працює для всього мікрорайону. На його базі проводяться різні заходи як камерного, так і масово­го характеру. Силами фахівців центру для учнівської молоді організовуються захоплюючі творчі заняття. За допомогою ка­бельного телебачення Центр пов'язаний з кожною сім'єю, що дозволяє кожній сім'ї одержувати консультації фахівців. Комп­лексний характер такого центру збагачує й роль педагога, роб­лячи її плановою й різноманітною. Поле дії колективного жит­тя теж стає різноманітнішим, можливість цікавіше проводити вільний час створює сприятливі умови для залучення підлітків та їх батьків до спільної діяльності у вільний час.

Треба відмітити, що дозвіллєві центри в зарубіжних країнах відрізняються можливостями, територією, обсягом діяльності.

Паркова мережа сучасності в зарубіжних країнах класифі­кується за територіальними й функціональними ознаками. За

—

66

територіальними ознаками розрізняють: державні парки; парки штатів; міські парки. За функціональними ознаками парки по­діляються на спеціалізовані (спортивні, історичні, дитячі, зоо­логічні) та багатофункціональні (паркові комплекси, тематичні парки). Особливої популярності у світі набули тематичні парки. Модель Диснейленду поширилась у багатьох країнах світу — франції, Японії, Німеччині, Іспанії. США, наприклад, в органі­зації дозвілля учнівської молоді особливе місце посідають пар­ки, які створюються при школі, вони передбачають ігрові та спортивні майданчики, галявини для відпочинку.

У зарубіжному дозвіллєзнавстві кінця XX сторіччя утвер­джується таке поняття, як «клубна культура», яка охоплює су­купність традицій, звичаїв, етичних правил, цінностей, вироб­лених членами клубу в процесі тривалої клубної діяльності. Необхідно відмітити, що в зарубіжних країнах перевага надаєть­ся розвитку культурно-дозвіллєвих закладів клубного типу. Наприклад, у Чехії розповсюджена клубна форма організації вільного часу учнівської молоді. Клуби утворюються при шко­лах, Будинках культури, нових мікрорайонах. Мережа їх вияв­ляється дійсно розгалуженою, а професіоналізм і методична база кадрового складу високі завдяки тому, що в країні немає жодного відомства, що відчуває себе вільним від турбот про виховання. У його організації беруть участь громадськість най-ширших прошарків, установи культури й спорту, органи народ­ної освіти й охорони здоров'я. Обов'язковим початковим ета­пом створення клубів є попереднє вивчення інтересів і потреб учнівської молоді. Найбільш поширеними формами роботи виз­начені клубні вечори відпочинку, тематичні зустрічі з діячами науки, мистецтва, творчих союзів за програмами, які наперед домовляються з членами клубу. Діяльність клубів направлена в цілому на сімейне, естетичне виховання, заняття спортом, спілку­вання й відпочинок.

Швеція. Цікавий досвід роботи підліткових клубів у Швеції. У Стокгольмі їх налічується більше сімдесяти. Підліткові клуби — найважливіша ланка у вихованні й соціалізації молоді, цент­ри розвитку начал демократичного самоврядування й форму-

67

вання діяльної людської солідарності щодо однолітків. У Сток­гольмі апробований «Демократичний проект». У нього включа­лося десять підліткових центрів дозвілля. В основі експеримен­ту лежала ідея про необхідність переходу до педагогіки співпраці й самоврядування членів клубу, де вони отримали рівні права з педагогами. В основу діяльності клубів покладені три «ні» — расизму, насильству й наркотикам.

Такий новий демократичний стиль відносин солідарності й співпраці зовсім не заважав організації та проведенню таких форм дозвілля, як вечори відпочинку, дискотеки, зустрічі з ціка­вими людьми, туристичні походи й екологічні екскурсії, навпа­ки, підлітки поводилися більш розкутими й невимушеними, ба­чили в педагогах співвиконавців, яким не байдужі їх інтереси, смаки [106].

У Великобританії працюють клуби, у яких знаходить ідея втілення в практичній діяльності популярних серед молоді кібер-клубів системи віртуальної реальності «СуЬегзеео¹» (м. Лондон), які анонсують програму «катання на хвилях людської душі». Вона передбачає живе виконання японської музики стилю «но­вого століття», низку атракціонів (зокрема, машини «Віртуаль­на реальність»), комп'ютерні ігри, зустрічі з ученими, акторами [99]. Атракціони розміщено в трьох суміжних приміщеннях: перша зала створює враження віртуальної реальності завдяки настінним графічним та фотографічним зображенням, що по­стійно змінюються; у другій кімнаті розташовано бар та ігрові автомати; персональні комп'ютери встановлено в третій кімнаті. Основною метою засновників таких клубів є демонстрація ко­мерційних цінностей систем віртуальної реальності.

В Австралії існують загальнонаціональні молодіжні клуби книги у всіх школах країни. Мета клубів — сформувати читача, який систематично читає, думає, аналізує, прищепити йому на­вички читання й підняти загальну культуру. Для школярів інсти­тутом дитячої та юнацької літератури видаються щорічники, серії клубних книг, книжкові касети. Членство в клубах дає можливість учням придбати книги зі знижкою 25%.

В Австралії набула поширення хореографічна любительсь-

68

ка творчість. Хореографічні школи, клуби створюються при куль­турно-просвітніх та дозвіллєвих закладах. Учасники хореогра­фічних клубів, гуртків беруть участь у міжнародних фестивалях та конкурсах.

США. Уся система позашкільної діяльності учнівської мо­лоді США робить великий внесок у вирішення завдань із со­ціалізації молоді. Особливе місце в системі позашкільної діяль­ності займають скаутські союзи. Вони пристосовують свою діяльність до нових історичних умов, переглядають форми й методи роботи. У даний час скаутизм широко розвиває клубну діяльність. Американські клуби сьогодні — не тільки центри дозвілля. Вони стали найважливішими компонентами середо­вища, що ефективно беруть участь у соціалізації особистості, залученні її до норм і цінностей соціального мікросередовища. Завдання клубів полягає в посиленні впливу школи на осо­бистість школяра, її емоційне середовиаіе. Найбільш популяр­ними клубами в США є віртуальні, комп'ютерні, клуби «люби­телів ораторського мистецтва, клуб банківських та фінансових справ», «аеронавтики та астронавтики».

Серед сільської молоді популярні клуби сільських фермерів. Число таких клубів зростає не тільки в сільській місцевості, але й у містах. У зміст роботи цих клубів входить: вирощування молодняку на фермах, консервація овочів, фруктів.

Члени клубів займаються електронікою й автосправою. У даний час у цих клубах зайнято майже 4,5 млн. чоловік; у т.ч. є клуби для хлопчиків (такі клуби відвідують біля 1 млн. чоловік) і для дівчаток (близько 200 тис. чоловік). Американські клуби привертають дітей своєю зовнішньою символікою — емблемою, значками, формою. Так, наприклад, у клубі — Каре «погзепої» (Сан-Франциско», який рекламує і має зв'язок з технологією віртуальної реальності через комп'ютер, члени клубу одягнені в спеціальний одяг (сорочки темного кольору, розмальовані фантастичними картинками). У клубах проводяться зустрічі з цікавими людьми, вечори, аукціони, фестивалі, виставки ху­дожньої творчості, концерти та ін.

У США діяльність дитячих і юнацьких клубів різних на-

69

прямів служить ефективним засобом профілактики правопору­шень неповнолітніх. Американські вчені свідчать про благо­творний вплив клубів на підлітків та їх поведінку.

У Німеччині. Створюється низка програм для професійної орієнтації молоді, у формуванні й реалізації яких беруть участь державні організації, заклади клубного типу, представники діло­вих культурно-мистецьких і наукових кіл.

У м. Оберхаузен з ініціативи місцевих органів влади створе­но мережу центрів для підготовки й працевлаштування молоді. «Вербундсистем», метою яких є : надання послуг для поглиб­лення професійної підготовки, набуття професійних необхід­них знань, умінь, навичок для пошуку роботи. «Вербунд-сис-тем» складається з таких базових елементів, як школа, місце­вий комітет з працевлаштування, молодіжна служба, система навчання на виробництві.

Німецький учений Р. Трептов, вивчаючи досвід підліткових клубів Німеччини, підкреслює, що потенціал клубної роботи залежить від систематичності дозвіллєвої діяльності, комплек­сності, багатопрофільності закладу. Принципами, що визнача­ють ефективність клубної діяльності з учнівською молоддю, є принципи добровільності та систематичності [102, 166], а пріо­ритетним завданням клубу має бути поєднання зусиль культур­ного, соціального, дозвіллєвого характеру, спрямованих на адап­тацію та соціалізацію особистості.

Австрія. Для проведення вільного часу, канікул на природі, у горах у країні діють соціальні молодіжні об'єднання, які орган­ізовують відпочинок своїх однолітків, організовуючи цікаві ек­скурсії, захоплюючі турпоходи й різні заходи розважального характеру.

Незвичайний загальнонаціональний музичний союз для мо­лоді (з акціями в різних містах) створений в Австрії. За незнач­ну платню організовується до 300 концертів за участю моло­дих дарувань (музикантів, композиторів).

Також в Австрії набув популярності проект «Мальовниче місто», ініціатором якого є Віденський відділ освіти та Гільдія торговців фарбами. Проект реалізується у формі конкурсу під

70

відкритим небом на краще оформлення дитячими малюнками торговельних павільйонів, стендів. Цікава робота проводиться в дитячому зоопарку міста Відень, розрахована на дітей різно­го віку та батьків: маленькі знайомляться з тваринами, старші вивчають значення тваринного світу в житті людини, особли­вості тваринного життя. У дитячому зоопарку передбачені роз­важальні та рекреаційні програми для батьків і дітей.

Франція. Проблему зайнятості учнівської молоді у вільний час у Франції вирішують шляхом створення центрів канікул і дозвілля, що забезпечує повноцінний відпочинок і виховання учнів у їх вільний час. Центрами організовуються турпоходи з ночівлями з відвідинами історичних місць. Основна мета Центрів — фізичний, етичний і культурний розвиток дитини.

У розпорядженні дітей знаходяться гімнастичні зали, ігрові й спортивні майданчики, басейни, бібліотеки, різні майстерні, спеціально обладнані кухні для вивчення куховарського мис­тецтва. Особлива увага приділяється створенню ігротек — спе­ціальних ігрових кімнат. У даний час їх у Франції близько п'ят­десяти.

У виховній роботі враховуються захоплення різних нефор­мальних груп. При Центрі була створена Французька Федера­ція мотоциклістів, що захищає права байкерів. Федерація вирі­шує проблеми навчання водіння підлітків на мотоциклах, опла­чує податкові мита, видає права на водіння, проводить змаган­ня. Разом з дорослими здійснюються тривалі подорожі на мо­тоциклах.

У різних містах країни створені бази відпочинку мото­циклістів, а в період відпочинку на спеціально підготовлених для них базах аніматори знайомлять дітей з природними особ­ливостями різних районів, вивчають спортивні ігри.

Різноманітні форми й методи виховання Центрів охоплю­ють усі сторони дозвілля учнівської молоді, сприяє її культур­ному відновленню.

Необхідно також відзначити, що потужних обертів у Північній Америці, Європі, Японії набуває будівництво штучних зон доз­вілля (синтетичні тропіки, емітовані середземноморські посе-

71

лення, казкові тематичні парки, технічні ярмарки). Таке прове­дення дозвілля пропонує ознайомитися учнівську молодь зі світовими надбаннями «вдома», покататися на ковзанах та ли­жах влітку, оглянути голландське селище в Нагасакі (Японія) тощо.

Таким чином, молодіжна політика зарубіжних країн при всьо­му своєму різноманітті має свої загальні риси, обумовлені при­близно однаковим рівнем розвитку і схожістю проблем у сфері організації вільного часу.

Останніми роками в країнах зарубіжжя відбувається перехід від кількісних акцентів до якісного вдосконалення молодіжної політики у сфері вільного часу, дозволяє залучати учнівську молодь до активної комунікативної, просвітницької, художньо-творчої діяльності, сприяє реалізації її інтелектуального, мо­рального, фізичного потенціалу. Безперечно, використання у своїй діяльності різноманітних форм та методів дозвіллєвої роботи відповідно до потреб кожної людини буде сприяти осо-бистісно зорієнтованому спілкуванню.

Контрольні питання:

1. Назвіть, які складові формують структуру дозвіллєвої діяльності за рубежем.

2. У чому полягає сутність освітньої складової дозвілля?

3. Охарактеризуйте діяльність зарубіжних сучасних дозвіл-лєвих комплексів та центрів.

4. За якими ознаками класифікуються парки зарубіжжя?

5. Розкрийте зміст діяльності клубів за рубежем.

6. Визначте форми організації культурно-дозвіллєвої діяль­ності, які є пріоритетними в країнах зарубіжжя за схемою:

№ Країни Форми Методи

72

РОЗДІЛ III. ГРА В СТРУКТУРІ ДОЗВІЛЛЯ