- •Розділ 4 лікування захворювань пародонта загальні принципи лікування
- •Загальні принципи лікування
- •Р о з д і л 4. Лікування захворювань пародонта
- •Місцеве лікування
- •Р о з д і л 4. Лікування захворювань пародонта
- •Знеболювання
- •Місцеве лікування
- •Місцеве лікування
- •Місцеве лікування
- •Р о з д і л 4. Лікування захворювань пародонта
- •Усунення місцевих подразників
- •Р о з д і л 4. Лікування захворювань пародонта
- •Р о з д і я 4. Лікування захворювань пародонта
- •Повне видалення усіх зубних відкладень, оброблення та полірування поверхонь коренів зубів.
- •Повне видалення усіх місцевих подразників тканин пародонта.
- •Місцеве лікування
- •Місцеве лікування
- •Місцеве лікування
- •Р о з д і л 4. Лікування захворювань пародонта
- •Р о з д і л 4. Лікування захворювань пародонта
- •Місцеве лікування
- •Місцеве лікування
- •Місцеве лікування
- •Місцеве лікування
- •Р о з д і л 4. Лікування захворювань пародонта
- •Р о з д і л 4. Лікування захворювань пагодонта
- •Місцеве лікування
- •Розділ 4. Лікування захворювань пародонта
- •Розділ 4. Лікування захворювань пародонта
- •Медикаментозне лікування захворювань пародонта
- •Р о з д і л 4. Лікування захворювань пародонта
- •Місцеве лікування
- •Р о з д і л 4. Лікування захворювань пародонта
- •Місцеве лікування
- •Р о з д і л 4. Лікування захворювань пародонта
- •Місцеве лікування
- •Р о з д і л 4. Лікування захворювань пародонта
- •Місцеве лікування
Місцеве лікування
Вибір ферментів та їх поєднань із сульфаніламідними препаратами, антибіотиками і вітамінами зумовлений індивідуальними особливостями перебігу дистрофічно-запального процесу в пародонті, а також складом і патогенністю мікроорганізмів пародонтальних кишень. Ферменти із антибіотиками у вигляді розчинів або емульсій краще застосовувати у разі загостреного перебігу генералізованого пародонтиту. При хронічному перебігу їх можна вводити в кишені у вигляді паст, у складі захисних лікувальних пародонтальних пов'язок. У разі вітамінної недостатності тканин пародонта виправданим є одночасне застосування ферментів із вітамінами.
Трипсин і хімотрипсин можна вводити у тканини пародонта у вигляді аерозолів та за допомогою електрофорезу. Проникнення іонів лікарських речовин у патологічне вогнище в поєднанні із протизапальним ефектом гальванічного струму на периферійні нервові закінчення справляє терапевтичну та рефлекторну дію. Для електрофорезу застосовують такі ж самі концентрації ферментів. Оскільки ферменти є катіонними білками, їх ізо-електрична точка знаходиться в межах рН 8—10, їх потрібно вводити з позитивного полюса.
У разі загостреного перебігу генералізованого пародонтиту, постійних та рясних виділень із пародонтальних кишень місцеве застосування ферментів комбінують з їх парентеральним уведенням. Для ін'єкцій використовують стерильні препарати трипсину чи хімотрипсину в ампулах (по 5 мг на 1 уведення). Як розчинники для внутрішньом'язового введення можна застосувати ізотонічний розчин натрію хлориду або 0,25 % розчин новокаїну. Протеїнази мікробного походження застосовують лише для місцевого впливу на тканини пародонта.
Нуклеїнази — ферменти, які поліпшують метаболічні процеси у тканинах пародонта. Вони специфічні щодо нуклеїнових кислот, розщепляють міжнуклеїнові зв'язки у їх молекулі. До цих ферментів відносять рибонуклеазу та дезоксирибонуклеазу, які отримують із підшлункової залози великої рогатої худоби.
Для лікування захворювань пародонта застосовують аморфну рибонуклеазу, яка легко розчиняється у воді та ізотонічному розчині натрію хлориду (1 мг/мл). Розчини рибонуклеази стійкі, зберігаються протягом 2—3 діб, їх застосовують для аплікацій на ясна та введення в пародонтальні кишені. Також їх уводять у тканини пародонта за допомогою електрофорезу. Т.В. Нікітіна (1982), Ю.О. Петрович (1996) рекомендують для електрофорезу застосовувати фермент в ізотонічному розчині натрію хлориду (2 мг/мл). Нуклеази можна поєднувати із протеолітичними ферментами.
Гіалуронідаза — фермент, який розщеплює глікозаміноглікани. Спричинює деполімеризацію гіалуронової кислоти, що належить до несульфатова-них кислих глікоаміногліканів, які беруть активну участь в обмінних процесах сполучної тканини. Під дією гіалуронідази підвищується проникність тканин, посилюються процеси дифузії в них. Вона поєднується з антибіотиками й інактивується протеолітичними ферментами. При лікуванні захворювань пародонта застосовують препарати гіалуронідази — лідазу і ронідазу, останню застосовують лише місцево. Гіалуронідазу призначають для посилен-
