Р о з д і я 4. Лікування захворювань пародонта

них йоржиків (мал. 318, А, Б, В). Якщо зубні бляшки досить міцно прикріп­лені до поверхні твердих тканин зубів, то їх видаляють екскаваторами, крючками та спеціальними пристроями за правилами видалення зубного каменю. Після видалення зубних відкладень (особливо зубних бляшок) по­верхню твердих тканин зубів (емаль, оголений цемент і дентин) обов'язко­во полірують спеціальними дисками, чашечками та щіточками з викорис­танням полірувальних паст.

Досить часто на зубах відкладається пігментований зубний наліт. Під час його видалення може виникнути потреба у відбілюванні поверхні зуба. Для цього використовують препарати, які містять водню пероксид або кар­баміду в концентрації від 3 до ЗО %: "Superoxol", "Starbrite", "Opalescence" тощо. Препарат наносять на спеціально виготовлену капу, яку пацієнт на певний час надягає на зуби.

Ураховуючи велике значення зубних відкладень у виникненні захворю­вань пародонта, видаляти їх слід дуже ретельно і з обов'язковим візуальним або інструментальним контролем. Неможливо лікувати захворювання паро­донта без повного видалення зубних відкладень, оскільки неповне видалення призводить до їх рецидивування та підтримання запальних або дистрофіч­но-запальних процесів у тканинах пародонта. На цьому етапі також позбу­ваються й інших чинників, які негативно впливають на тканини пародонта.

Проведення даного виду лікування можна умовно розділити на кілька етапів:

1. Попереднє медикаментозне лікування. Призначення антибактеріаль­них препаратів з метою профілактики транзиторної бактеріемії, переважно

Мал. 317. Інструменти для видален­ня зубних відкладень: А — гачки, кюретки, долота, рашпілі: Б — змінні інструменти; В — інстру­менти для полірування

МІСЦЕВЕ ЛІКУВАННЯ

Мол. 318. Видалення зубних відкладень

за допомогою зубних ниток-флосів (А),

смужок (Б) та йоржиків (В)

у пацієнтів із захворюваннями серце­во-судинної системи (ендокардит, міокардит, ревматизм, вади серця, артеріальна гіпертензія, виражений атеросклероз тощо) та інших систем­них уражень (цукровий діабет, захво­рювання крові, нирок тощо).

2. Екстрене лікування. Проводять

за наявності гострого виразкового гінгівіту, гострого зубного болю, пародон-тальних абсцесів тощо.

3. Мотивація пацієнта та навчання раціональній гігієні порожнини рота. Успіх проведеного в подальшому лікування значною мірою залежить від ба­жання пацієнта співпрацювати з лікарем-стоматологом.

4. Повне видалення усіх зубних відкладень, оброблення та полірування по­верхонь коренів зубів.

5. Повне видалення усіх місцевих подразників тканин пародонта.

6. Ортопедичне лікування: вибіркове пришліфовування зубів, тимчасо­ве шинування, ортодонтичне лікування.

Видалення зубного каменю. Це першочергове завдання під час усунен­ня основних причин і факторів, що травмують пародонт. Не можна лікувати палення тканин пародонта без попереднього видалення зубного каменю.

Видаляти зубний камінь слід дуже ретельно і обов'язково проводити 'зуальний або інструментальний контроль його видалення. Залишки зуб­ного каменю є джерелом кристалізації, де швидко утворюються нові його відкладення. Існують три методи видалення зубного каменю: механічний (інструментальний), хімічний та ультразвуковий.

Застосовуючи механічний (інструментальний) метод видаляють зубний камінь за допомогою наборів спеціальних інструментів: гачків, екскавато­рів, прямих долот, рашпілів, кюреток тощо (мал. 319, А, Б). Як правило,

299

Р о з д і л 4. ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА

Мал. 319. Інструменти для видалення зуб­них відкладень: А — різні види гачків: Б — кюретки;

Мал. 320. Загальна будова інструмента (кюретки) для видалення зубних відкла­день:

1 — ручка; 2 — плече; 3 — робоча частина

усі вони мають ручку, плече та робочу частину (мал. 320), призначену для видалення зубних відкладень та оброблення розм'якшених твердих тканин зуба (цементу, дентину). Інструменти для видалення зубного каменю мо­жуть бути сконструйовані також для використання їх зі стоматологічним наконечником. До складу набору для видалення зубного каменю також вхо­дять інструменти для полірування та полірувальні пасти (мал. 321).

Гачки мають вигляд серпа, трикутний або трапецієподібний переріз робочої частини, два різальних краї і гострий кінчик. Лезо робочої части­ни у прямого гачка розміщене під прямим кутом до ручки, плече може бу­ти прямим чи зігнутим під прямим кутом до ручки. Така форма гачка дає змогу ефективно видаляти зубний камінь із міжзубних проміжків бічних зу­бів (мал. 322).

Кюретка нагадує серпоподібний гачок, із заокругленим кінцем робочої частини (мал. 322). Це зменшує ризик травмування м'яких тканин у паро-донтальних кишенях під час оброблення твердих тканин зуба. Універсальні кюретки мають два різальних краї, які розміщені під прямим кутом до об­роблюваної поверхні зуба. У спеціальних кюреток (типу Грейсі) різальний край повернутий до оброблюваної поверхні під кутом 70°, тому в них лише один різальний край. Інший повернутий під більш тупим кутом і в проце­сі роботи в пародонтальних кишенях не травмує м'яких тканин (мал. 323). Можливі варіанти кюреток з різною гнучкістю плеча (гнучке, середньої гнучкості та жорстке), що дає можливість більш точно дозувати тактильні відчуття в процесі роботи в пародонтальних кишенях. Гнучкі інструменти