- •Вінницького національного аграрного університету
- •Робочий зошит
- •Прізвище, ім’я, по батькові
- •Вступ………………………………………………………………………………….4
- •Пояснювальна записка
- •Критерії оцінювання
- •Правила безпеки під час роботи у кабінеті хімії і. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •II. Вимоги безпеки під час виконання роботи
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •П ______________ (число, місяць) рактична робота № 1
- •III. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Хід роботи.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота №1
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •2. Добування купрум (II) гідроксиду і його розкладання.
- •4. Добування кислих і основних солей та вивчення їх властивостей.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота №2
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •Залежність швидкості хімічної реакції від концентрації.
- •V, моль/л∙с
- •1С 2с 3с с, моль/л
- •2. Залежність швидкості хімічної реакції від температури.
- •V ,моль/л∙с
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота №3
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •Приготування розчину натрій гідроксиду із заданою відсотковою концентрацією.
- •2. Приготування розчину розведенням.
- •3. Визначення густини розчину та перехід від відсоткової концентрації
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота №4
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •1. Утворення малорозчинних речовин.
- •2. Реакції з утворенням газів.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота №5
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •1. Випробування дії розчинів різних солей індикатором.
- •2. Експериментальна задача.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота №6
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота №7
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •Відновні властивості галогенід-йонів.
- •2. Якісні реакції на йони галогенів.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота № 8
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •Відновні властивості сірководню
- •2. Визначення сульфат-йонів.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота № 9 Тема: Вивчення властивостей сполук Нітрогену та Карбону.
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •1. Взаємодія нітратної кислоти з металами
- •2. Добування карбон (іv) оксиду та вивчення його властивостей.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота № 10
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •1. Взаємодія натрію з водою.
- •3. Добування гідроксиду алюмінію та вивчення його амфотерних властивостей.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота № 11
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •Взаємоперетворення хроматів і дихроматів.
- •Якісні реакції на солі Феруму(іі) і Феруму (ііі).
- •Використана література
- •Назви найважливіших кислот
- •Назви солей.
- •Тривіальні назви та склад деяких речовин та сумішей.
- •П означення найважливіших фізико-хімічних величин.
- •Найбільш важливіші окисники і відновники
- •Алгоритм складання рівнянь окисно-відновних реакцій методом електронного балансу
Л ______________ (число, місяць) абораторна робота № 9 Тема: Вивчення властивостей сполук Нітрогену та Карбону.
Мета заняття: вивчити властивості сполук Нітрогену та Карбону.
Досліди:
1. Взаємодія нітратної кислоти з металами.
2. Добування карбон (ІV) оксиду та вивчення його властивостей.
Прилади та матеріали:
Реактиви:
нітратна кислота /НNO3/, хлоридна кислота /HCl/, магній /Мg/, цинк /Zn/,
мідь /Cu/, кальцій карбонат /СаСO3/, натрій гідроген карбонат /NaHCO3/,
вапняна вода /насичений розчин Са(ОН)2/, лакмус.
Обладнання:
штатив з пробірками, пробіркотримач, пробка з газовідвідною
трубкою, спиртівка.
Теоретичне обґрунтування теми
Нітроген - елемент V групи головної підгрупи, типовий неметалевий
р-елемент. За активністю серед неметалевих елементів посідає третє місце після Флуору та Оксигену і утворює велику кількість як неорганічних так і органічних сполук зі ступенями окиснення від -3 до +5. Позитивні ступені окиснення Нітроген проявляє у сполуках з Оксигеном і Флуором. Ступень окиснення +5 Нітроген проявляє в оксиді N2О5 та нітратній кислоті НNО3.
Нітратна кислота – сильна кислота, проявляє всі властивості кислот, є дуже сильним окисником: вона руйнує тваринні і рослинні тканини, окиснює майже всі метали і неметали. Утворення тих чи інших продуктів взаємодії залежить від концентрації НN03, активності простої речовини і температури. Взаємодія нітратної кислоти з металами виражається таблицею:
При взаємодії із металами водень не виділяється: він окислюється, утворюючи воду. Кислота, залежно від концентрації й активності металу, може відновлюватися до сполук:
Таблиця 5 Взаємодія нітратної кислоти (НNO3) з металами
Концентрація кислоти |
Метали (в електрохімічному ряді напруг) |
Продукти взаємодії |
Розведена |
Від Li до Zn з дуже розведеною HNO3 |
Me(NO3)x + NH4NO3 + H2O |
Від Fe до Н з дуже розведеною HNO3 |
||
Справа від Гідрогену |
Me(NO3)x + NO↑ + H2O |
|
Концентрована |
Fe, Cr, Al, Pt, Au, Os, Ir, Ta, W |
Не взаємодіє |
Від Li до Zn |
Me(NO3)x + N2O↑ + H2O |
|
Від Fe до H |
Me(NO3)x + NO↑ + H2O |
|
Справа від Гідрогену |
Me(NO3)x + NO2 ↑+ H2O |
Карбон – неметалевий р-елемент ІV групи головної підгрупи. В сполуках виявляє ступені окиснення -4, +2, +4: негативні ступені окиснення - в сполуках з металами (карбіди) і Гідрогеном (вуглеводні), позитивні - у сполуках з Оксигеном.
Карбон утворює два оксиди: отруйний карбон (ІІ) оксид СО (чадний газ) і неотруйний карбон (ІV) оксид СО2 (вуглекислий газ). СО – безбарвний газ, не взаємодіє з водою і лугами, тобто є несолетвірним оксидом; утворюється при неповному окисненні Карбону. СО2 – кислотний оксид, утворюється при повному окисненні (горінні), диханні, гнитті, бере участь у важливому біологічному процесі – фотосинтезі. В промисловості його одержують розкладанням вапняку:
СаСО3 t0C→ СаО + СО2; у лабораторії - взаємодією хлоридної кислоти з мармуром:
СаСО3 + 2НСl → CaCl2 + Н2О + СО2↑.
Вуглекислий газ важчий за повітря, не підтримує горіння, дихання, розчиняючись у воді утворює слабку і нестійку карбонатну кислоту:
СО2 +Н2О ↔ Н2СО3
СО2 є кислотним оксидом, взаємодіє з оксидам металів, легко поглинається розчинами лугів, утворюючи карбонати і гідрокарбонати:
2NаОН + СО2 → Nа2СО3 + Н2О
NаОН + СО2 → NаНСО3.
Солі карбонатної кислоти термічно нестійкі: карбонати лужно-земельних металів розкладаються при 800-10000С; термічна стійкість карбонатів малоактивних металів (мідь, срібло та ін.) дуже низька.
Са(НСО3)2 t0C→ СаСО3↓+ СО2↑ + Н2О.
СаСО3 t0C→ СаО + СО2↑
Усі карбонати і гідрогенкарбонати реагують із кислотами з виділенням оксиду карбону (ІV):
МgСО3+2НСl→ MgСl2+СО2↑+ Н2О (якісна реакція на йони СО32- і НСО3-),
який при пропусканні у вапняну воду спричиняє її помутніння:
СО2 + Са(ОН)2 → СаСО3↓ + Н2О.
