- •Загальні вимоги до відбору, пакування і транспортування матеріалу для лабораторного дослідження
- •Санітарна обробка хворих
- •Узяття сечі для бактеріологічного дослідження
- •Збирання випорожнень для бактеріологічного дослідження
- •Узяття матеріалу з прямої кишки для бактеріологічного дослідження
- •Узяття жовчі для бактеріологічного дослідження
- •Узяття крові для бактеріологічного дослідження
- •Узяття крові для серологічного і біохімічного дослідження
- •Організація та проведення первинних заходів при виявлені хворого на холеру
- •Узяття матеріалу для проведення досліджень методом полімеразної ланцюгової реакції
- •Відбір матеріалу для ізоляції вірусів грип та ін. Грві
- •Узяття матеріалу для дослідження імунофлюоресцентним методом при грипі та ін. Грві
- •Узяття спинномозкової рідини (ліквору) для бактеріологічного дослідження"
- •Узяття крові для мікробіологічної діагностики менінгококової інфекції та гнійних бактеріальних менінгітів
- •Узяття ексудату з петехій для мікробіологічної діагностики менінгококової інфекції та гнійних бактеріальних менінгітів
- •Узяття матеріалу зі слизової оболонки мигдаликів і носа для бактеріологічного дослідження на дифтерію, супутню мікрофлору та чутливість до антибіотиків
- •Санітарна обробка при педикульозі
- •Взяття крові на мазок і товсту краплю крові для паразитоскопії
- •Порядок узяття, реєстрації і транспортування матеріалів для дослідження на віл-інфекцію
- •Імунохроматичне виявлення антитіл до віл 1-го і/ або 2-го типу (віл ½) у сироватці (плазмі) або цільній крові
- •Надання первинної антирабічної допомоги
- •Порядок відбору, пакування та транспортування матеріалу для лабораторного дослідження на чуму Узяття матеріалу з бубону (везикул, пустул, карбункула)
- •Протичумні костюми
- •Дії медичного персоналу при виявленні хворого (трупа) або за підозри на зараження карантинними інфекціями, контагіозними вірусними геморагічними гарячками
- •Шкірна алергійна проба з антраксином
- •Шкірна алергійна проба з тулярином
- •Узяття матеріалу для специфічної діагностики при сибірці
Узяття матеріалу для проведення досліджень методом полімеразної ланцюгової реакції
Об'єкт дослідження |
Вимоги до взяття матеріалу Умови зберігання й транспортування |
Кров |
Кров беруть натще з ліктьової вени у вакуумну систему типу Vacutainer та ін Як антикоагулянт використовують натрію цитрат або К3ЕДТА. Заборонено використовувати гепарин. Максимальний термін зберігання до відправлення в лабораторію – 4 год за Т 4*С. У разі неможливості доставити матеріал у цей термін кров центрифугують, плазму відбирають у стерильні пробірки типу "Епендорф" стерильними одноразовими наконечниками з фільтрами. Для тривалого зберігання плазму заморожують за Т -20*С. Подальше транспортування здійснюють на холоді. |
Спинномозкова рідина |
Узяття матеріалу в кількості 1 мл проводять одноразовим шприцом. Відібраний матеріал вміщують у стерильну пробірку типу "Епендорф". Термін зберігання – 4 год за Т 4-8*С до відправлення в лабораторію. Транспортування здійснюють у спеціальних контейнерах на холоді. |
Слина |
За 2 год до взяття слини варто припинити вживання їжі та тричі прополоскати рот ізотонічним розчином натрію хлориду. Слину відбирають у стерильну одноразову пробірку в кількості 3-5 мл. Матеріал необхідно відбирати безпосередньо перед дослідженням або негайно доставляти в лабораторію. У разі неможливості – слину негайно заморозити після взяття. Транспортування слини здійснюють у замороженому стані (спеціальний контейнер із льодом). |
Мазок із рото- вої частини глотки |
Матеріал збирають робочою частиною одноразового аплікатора із задньої стінки глотки і крипт мигдаликів. Аплікатор кладуть у стерильну одноразову пробірку з транспортним середовищем. Термін зберігання – 4 год за Т 4-8*С до відправки в лабораторію. Транспортують у замороженому стані (спец. контейнер із льодом). |
Мазки із кон’юнктиви ока |
За наявності гною його збирають стерильним ватним тампоном, просякнутим ізотонічним розчином натрію хлориду. Мазок беруть із внутрішньої поверхні нижньої повіки рухом від зовнішнього кута до внутрішнього кута ока. Робочу частину зонда з матеріалом для дослідження відрізають і кладуть у стерильну одноразову пробірку з транспортним середовищем. Матеріал зберігають за Т 4-8*С 4 год до відправки в лабораторію. Транспортують у спец. контейнерах на холоді. |
Сеча |
Відбирають першу порцію ранкової сечі в кількості 10 мл у спеціальний флакон або пробірку без консервую чого розчину. Максимальний термін зберігання – одна доба за Т 4*С. |
Біопсійний матеріал |
Біопсійний матеріал вміщують у стерильну пробірку типу "Епендорф" із 0,5-1 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Зберігають за Т 4-8*С 4 год. Транспортують у спец. контейнерах на холоді. |
Матеріал із сечівника |
У жінок зонд уводять у сечівник на глибину 1,0-1,5 см, у чоловіків – 3-4 ссм, потім роблять кілька обертальних рухів (у дітей матеріал для дослідження беруть із зовнішнього вічка сечівника). Робочу частину зонда з матеріалом для дослідження відрізають і кладуть у стерильну одноразову пробірку, що містить транспортне середовище або ізотонічний розчин натрію хлориду. Матеріал зберігають за Т 2-8*С протягом 4 год до відправлення в лабораторію. Транспортування здійснюють у спеціальних контейнерах на холоді. |
Матеріал із каналу шийки матки |
Перед взяттям матеріалу ватним тампоном видаляють слиз і обробляють шийку матки стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду. Зонд уводять у канал шийки матки на глибину 0,5-1,5 см. За наявності ерозій каналу їх необхідно обробити стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду. Матеріал збирають на межі між здоровою й зміненою тканиною. При вилученні зонда слід уникати його торкання до стінок піхви. Робочу частину зонда з матеріалом для дослідження відрізають і кладуть у стерильну одноразову пробірку, що містить транспортне середовище або ізотонічний розчин натрію хлориду. Матеріал зберігають за Т 2-8*С 4 год . Транспортування здійснюють у спец контейнерах на холоді. |
Захворювання з повітряно-крапельним механізмом передавання
Лабораторна діагностика грипу, ОРВІ
Методи відбору матеріалу для лабораторної діагностики грипу та ін. ГРВІ
Основними методами є метод ізоляції вірусів з метою їх ідентифікації, методи експрес-діагностики та методи серологічної діагностики.
Метод ізоляції вірусів з метою їх ідентифікації
Цей метод дає змогу вирішити два завдання:
- виділити віруси грипу в між епідемічний період як ймовірних збудників майбутніх епідемій;
- в епідемічний період встановити етіологію епідемічних спалахів та епідемій, визначити штамову структуру популяції вірусів грипу.
Вирішення цих завдань дає можливість прогнозувати етіологію наступних епідемій грипу.
Методи експрес-діагностики
До методів експрес-діагностики відносять:
- імунофлюоресцентний метод;
- метод люмінесцентної мікроскопії;
- метод імуноферментного аналізу;
- реакцію пасивної гемаглютинації.
Ці методи використовують у лабораторіях інфекційних лікарень з метою:
- своєчасно призначити специфічні засоби етіотропної терапії;
- спрогнозувати подальший перебіг хвороби й одужання;
- раціонально розмістити хворих за етіологічною ознакою;
- терміново розшифрувати епідемічні спалахи для своєчасного вжиття відповідних профілактичних, протиепідемічних і лікувальних заходів.
