Чим відрізняються два типи гладком 'язових клітин?

Окремо розташовані гладком'язові клі­тини знаходяться в структурах ока (рай-дужка, війкові), артеріол, сім'яних проток, навколо волосяних цибулин, іх мембрана містить колагенові і глікопротеїнові волок­на, які додатково відокремлюють клітини одна від одної. Ці клітини іннервуються ве­гетативними нервами подібно до скелетних м'язових волокон. Медіатори, що вивільняються з нервових закінчень, викли­кають препотенціали, що при сумації пере­ходять у потенціали дії. Це призводить до скорочення м'язових клітин. У стінці більшості внутрішніх органів, судин є другий тип гладком'язових клітин, їх мембрани тісно стикаються одна з одною, деколи утворюючи загальні іонні канали (нексуси). Завдяки цьому окремі клітини об'єднуються, утворюючи функціональний синцитій.

Як відбувається скорочення глад­ком'язових клітин?

У цитоплазмі гладком'язових клітин зна­ходяться актинові і міозинові філаменти, які самі по собі структурно і функціонально мало відрізняються від відповідних утворень скелетного м'яза. Проте розташовані вони не так впорядковано, як у скелетному м'язі: тут немає типових 2-мембран. Крім того, в гла­денькому м'язі менше міозинових волокон. Відрізняються ці два типи м'язів і тим, що в гладком'язовій клітині слабо виражений саркоплазматичний ретикулум.

Механізм скорочення гладеньких м'язів приблизно такий, як і у скелетних, але від­різняється деякими деталями. Ініціатором взаємодії актину і міозину також є кальцій, критична концентрація розслаблення якого - близько 10 ⁸ моль/л. Але після підвищення концентрації кальцію всередині саркоплазми він разом з кальмодуліном активує особли­вий фермент - кіназу легких ланцюгів міози­ну. Кіназа переносить фосфатну групу АТФ на міозин (відбувається гідроліз АТФ), що і забезпечує взаємодію міозину з актином, тобто м'язове скорочення. Певну роль при цьому відіграє і цАМФ.

Для розслаблення м'яза необхідно "відка­чати" вільний кальцій із цитоплазми. Проте в гладком'язовій клітині це відбувається по­вільніше, ніж у скелетній. Тому як скорочу­ється, так і розслабляється вона повільніше.

У типових клітинах скорочення почина­ється через 50-100 мс після збудження. Пов­на хвиля скорочення розвивається близько 0,5 с і триває протягом 1-3...30 с.

Ініціатори скорочення (іони кальцію) над­ходять всередину волокна двома шляхами: з міжклітинної рідини, коли відкриваються відповідні канали при проходженні ПД, і з саркоплазматичного ретикулуму.

Чим механічні властивості гладень­ких м'язів відрізняються від властивостей поперечносмугастих?

• Гладенький м'яз скорочується повільніше.

• При однаковій площі поперечного пере­тину гладенькі м'язи не поступаються, а можуть навіть перевищувати скелетні м'язи за силою скорочення.

• Гладенькі м'язи можуть скорочуватися і розслаблятися в більшому діапазоні (тоб­то більше ніж удвічі), ніж скелетні.

• Гладенькі м'язи можуть працювати в ре­жимі сфінктера.

Автоматія. ПД гладких мышечных клеток имеют авторитмиче­ский (пейсмекерный) характер, подобно потенциалам проводящей системы сердца. Пейсмекерные потенциалы регистрируются в раз­личных участках гладкой мышцы. Это свидетельствует о том, что любые клетки висцеральных гладких мышц способны к самопроиз­вольной автоматической активности. Автоматія гладких мышц, т.е. способность к автоматической (спонтанной) деятельности, присуща многим внутренним органам и сосудам.

19