1.2. Сутність фінансового менеджменту, його необхідність і значення в умовах ринкової економіки

В умовах ринкової економіки поступово відбувається зміщення акценту з тільки виробничого управління на управління фінансо­ве, адже й оцінити ефективність діяльності будь-якого суб'єкта господарювання можна шляхом зіставлення певних фінансових результатів, розраховуючи відповідні показники. Зберегти міцні ринкові позиції в умовах жорсткої конкуренції будь-якому суб'єк­ту господарювання можна, спираючись на раціональний фінан­совий менеджмент. Саме від рівня організації фінансового мене­джменту залежить, наскільки своєчасно, з мінімальними витра­тами, без втрати незалежності підприємство буде забезпечене ко­штами, необхідними для його раціонального оснащення і нормаль­ної поточної господарської діяльності, а також контролем за ефе­ктивним використанням коштів і рентабельністю операцій. Отже, фінансовий менеджмент - це комплексна система принципів і методів розроблення та реалізації управлінських рішень, спрямо­ваних на формування, розподіл і використання фінансових ресур­сів підприємства й організацію його грошових потоків з метою досягнення оперативно-тактичних та стратегічних цілей.

Необхідними умовами функціонування фінансового менедж­менту є: підприємницька діяльність; самофінансування; ринкове ціноутворення; наявність ринку праці, ринку капіталу; чітка ре­гламентація державного регулювання діяльності підприємства, заснована на системі ринкового законодавства.

Предметом фінансового менеджменту є стратегічне та опе­ративно-тактичне управління фінансами підприємств різних ор­ганізаційно-правових форм та різних форм власності, спрямова­не на максимізацію фінансових результатів діяльності підприєм­ства та максимізацію добробуту власників підприємства.

. У процесі управління фінансами підприємства слід врахову­вати такі принципи:

• принцип системності. Фінансовий менеджмент - невід'ємна частина загальної системи управління підприємством. Загаль­не правило фінансового менеджменту полягає в тому, що зав­жди треба прагнути до фінансової стабільності системи в ціло­му, а не окремих її елементів і підсистем. При цьому необхід­но враховувати, що фінансова система підприємства є склад­ною, динамічною і відкритою системою. Складність визнача­ється неоднорідністю складових елементів, їх структурною різноманітністю і різнохарактерністю зв'язків між ними. Ди­намічність фінансової системи підприємства зумовлюється тим, що розмір фінансових ресурсів підприємства, розмір ви­трат, фінансових результатів діяльності постійно змінюється під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Фінан­сова система є відкритою, тому що постійно знаходиться в про­цесі обміну інформацією з зовнішнім середовищем, надаючи інформацію зовнішнім користувачам про фінансовий стан під­приємства у вигляді фінансової звітності та отримує інформа­цію із різноманітних зовнішніх джерел;

• принцип плановості - полягає в тому, щоб поєднати плану­вання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів та забез­печити їх збалансованість;

• принцип адаптивності. Фінансовий менеджмент має присто­совуватися до мінливих умов зовнішнього середовища, швид­ко реагувати на зміни кон'юнктури товарного та фінансового ринків, своєчасно отримувати інформацію про зміни в зако­нодавстві і приймати відповідні рішення;

• принцип функціональності - полягає в реалізації механізму фінансового менеджменту відповідно до поставлених загаль­них цілей підприємства;

• принцип комплексності - означає, що прийоми та методи, які використовуються у фінансовому менеджменті, мають взаємо­доповнювати один одного і в цілому розглядатися в єдиному комплексі.

програм і планів, які забезпечують ефективне функціонування підприємства в довгостроковій перспективі та швидку адаптацію до мінливих умов зовнішнього середовища. У процесі розроблен­ня фінансової стратегії прогнозуються основні тенденції розвит­ку фінансів підприємства, формується концепція формування та використання фінансових ресурсів, визначаються принципові положення формування фінансових відносин із контрагентами. Фінансова стратегія передбачає наявність альтернативних варі­антів розвитку підприємства з урахуванням можливих змін зов­нішнього середовища.

Згідно з розробленою фінансовою стратегією розвитку підпри­ємства формуються конкретні цілі та завдання фінансового мене­джменту й розробляються поточні, оперативні плани діяльності. Важливими напрямками розроблення фінансової стратегії є:

• розроблення фінансової політики підприємства;

• оцінка фінансового стану та аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства в поточному і перспективному пері­одах;

• поточне та перспективне фінансове планування, що дозволяє передбачити майбутні надходження грошових коштів та ос­новні напрямки їх використання;

• централізація фінансових ресурсів, яка забезпечує їх манев­реність та концентрацію в межах основних видів діяльності підприємства;

• формування фінансових резервів, що забезпечують фінансово стійку та стабільну діяльність підприємства в умовах можли­вих коливань ринкової кон'юнктури;

• забезпечення стабільної платоспроможності підприємства в поточному та перспективному періодах;

• фінансовий контроль за діяльністю підприємства.

Усі ці цілі взаємопов'язані, доповнюють одна одну, що зумов­лює необхідність їх комплексної реалізації.

Розроблення фінансової стратегії розвитку підприємства має передбачати формування фінансової політики, за допомогою якої здійснюється реалізація фінансової стратегії за основними на­прямками фінансової діяльності підприємства (рис. 1.1).

Фінансова політика підприємства - це сукупність заходів, що здійснюються власником та фінансовим апаратом управління під­приємством і охоплюють розроблення науково обґрунтованих кон­цепцій організації фінансової діяльності, визначення головних на­прямків формування та використання фінансових ресурсів на дов­го-, середньо- та короткострокові періоди, а також практичну

Рис. 1.1. Взаємозв'язок фінансової стратегії та фінансової політики підприємства

1.3. Об'єкти та суб'єкти фінансового менеджменту

На фінансовий менеджмент підприємства значною мірою впли­ває державне нормативно-правове регулювання. Як система управління фінансовий менеджмент складається з двох підсистем - керованої підсистеми (об'єкт) і керуючої підсистеми (суб'єкт) (рис. 1.2).

Суб'єкт управління - це спеціальна група людей (фінансова дирекція як апарат управління, фінансовий менеджер як керівник), яка за допомогою різних форм і методів управління забезпечує ці­леспрямоване функціонування об'єкта. Апарат управління фінан­сами - важлива частина загальної структури управління суб'єкта господарювання. На великих підприємствах може бути створена фінансова дирекція на чолі з фінансовим директором або головним фінансовим менеджером, до складу якої можуть входити кілька структурних підрозділів. Структура, функції і відповідальність усіх підрозділів, їх відносини з іншими структурними ланками мають бути визначені в Положенні про фінансову дирекцію.

Рис. 1.2. Фінансовий менеджмент як система управління підприємством

У класичному розумінні об'єктом фінансового менеджменту є фінанси підприємств. До об'єктів фінансового менеджменту на підприємствах належать: необоротні та оборотні активи, власний, залучений та позиковий капітал, фінансові результати діяльності підприємства, грошові потоки підприємства.

Кожний об'єкт фінансового менеджменту вимагає використан­ня специфічних прийомів та методів управління. Активи підпри­ємства неоднорідні, оскільки вони класифікуються на необоротні та оборотні. До складу необоротних активів входять різні елеме­нти, зокрема нематеріальні активи, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість та ін. Кожний із цих елементів потребує особливих підходів щодо управління. Оборотні активи також досить неоднорідні, до їх складу входять виробничі запаси, готова продукція, поточна де­біторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти. До кожного елемента оборотних активів слід використовувати окремі методи та прийоми фінансового ме­неджменту.

Управління капіталом підприємства передбачає визначення оптимальної структури капіталу підприємства з погляду мінімі­зації ризику втрати фінансової незалежності та мінімізації вар­тості капіталу підприємства.

Управління фінансовими результатами діяльності підприєм­ства містить визначення оптимальних варіантів формування ви­трат, розроблення гнучкої політики ціноутворення, розроблення політики формування, розподілу та використання прибутку під­приємства, розроблення та реалізацію дивідендної політики для підприємств акціонерної форми господарювання.

Слід зазначити, що контролювати всі фінансові потоки підпри­ємства, виявити та оцінити всі резерви досить складно, але важ­ливо усвідомлено визначити коло і масштаби сфери можливого управлінського впливу.