- •Глава 1.
- •1.1 Поняття інвестиційної стратегії і її роль у розвитку підприємства
- •1.2. Принципи і послідовність розробки інвестиційної стратегії підприємства
- •4. Забезпечення сполучення перспективного, поточного й оперативного управління інвестиційною діяльністю.
- •Глава 8. Методи розробки інвестиційної стратегії підприємства
- •8.1. Формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності
- •4. Визначення небажаних, але можливих тенденцій розвитку окремих результатів інвестиційної діяльності, що перешкоджають досягненню її головної мети. Головною задачею цього етапу є виявлення
- •Диференціація стратегічних цілей інвестиційної діяльності в залежності від стадій життєвого циклу підприємства
- •8.3. Оцінка результативності розробленої інвестиційної стратегії
1.2. Принципи і послідовність розробки інвестиційної стратегії підприємства
В основі розробки інвестиційної стратегії підприємства лежать принципи нової управлінської парадигми — системи стратегічного управління. До числа основних з цих принципів, що забезпечують підготовку і прийняття стратегічних інвестиційних рішень у процесі розробки інвестиційної стратегії підприємства, відносяться (рис. 1.3.):
Розгляд підприємства як відкритої системи, здатної до самореалізації |
Облік базових стратегій операційної діяльності підприємства |
Переважна орієнтація на підприємницький стиль стратегічного управління інвестиційною діяльністю |
Забезпечення розробленої інвестиційної стратегії відповідними організаційною структурою й інвестиційною культурою |
Орієнтація на професійний апарат інвестиційних менеджерів у процесі реалізації інвестиційної стратегії |
Облік рівня інвестиційного ризику в процесі прийняття стратегічних інвестиційних рішень |
|||
Принципи розробки інвестиційної стратегії підприємства |
||||||||
Забезпечення постійного використання результатів технологічного прогресу в інвестиційній діяльності |
Забезпечення сполучення перспективного, поточного й оперативного управління інвестиційною діяльністю |
Забезпечення адаптивності інвестиційної стратегії до змін факторів зовнішнього інвестиційного середовища |
Забезпечення альтернативності стратегічного інвестиційного вибору |
|||||
Рис. 1.3. Основні принципи розробки інвестиційної стратегії підприємства.
1. Розгляд підприємства як відкритої соціально-економічної системи, здатної до самоорганізації. Цей принцип стратегічного управління полягає в тому, що при розробці інвестиційної стратегії підприємство розглядається як визначена система, цілком відкрита для активної взаємодії з факторами зовнішнього інвестиційного середовища. У процесі такої взаємодії підприємству притаманна властивість знаходження відповідної просторової, часової або функціональної структури без специфічного впливу ззовні в умовах економіки ринкового типу, що розглядається як його здатність до самоорганізації. Відкритість підприємства як соціально-економічної системи і його здатність до самоорганізації дозволяють забезпечувати якісно інший рівень формування його інвестиційної стратегії.
2. Облік базових стратегій операційної діяльності підприємства. Будучи частиною загальної стратегії економічного розвитку підприємства, що забезпечує в першу чергу розвиток операційної діяльності, інвестиційна стратегія носить стосовно неї підпорядкований характер. Тому вона повинна бути погоджена зі стратегічними цілями і напрямками операційної діяльності підприємства. Інвестиційна стратегія при цьому розглядається як один з головних факторів забезпечення ефективного розвитку підприємства відповідно до обраної ним загальної економічної стратегії.
Разом з тим, інвестиційна стратегія сама впливає на формування стратегічного розвитку операційної діяльності підприємства.
Це пов'язано з тим, що основні цілі операційної стратегії — забезпечення високих темпів реалізації продукції, зростання операційного прибутку і підвищення конкурентної позиції підприємства пов'язані з тенденціями розвитку відповідного товарного ринку (споживчого або факторів виробництва). Якщо тенденції розвитку товарного й інвестиційного ринків (у тих сегментах, де підприємство здійснює свою господарську діяльність) не збігаються, може виникнути ситуація, коли стратегічні цілі розвитку операційної діяльності підприємства не можуть бути реалізовані в зв'язку з інвестиційними обмеженнями. У цьому випадку відповідно коректується операційна стратегія підприємства.
Усе різноманіття стратегій операційної діяльності, реалізацію яких покликана забезпечувати інвестиційна діяльність підприємства, може бути зведене до наступного базовим їх видам:
Обмежений ріст. Цей тип операційної стратегії використовується підприємствами зі стабільним асортиментом продукції і виробничими технологіями, слабко підданими впливу технологічного прогресу. Вибір такої стратегії можливий в умовах відносно слабких коливань кон'юнктури товарного ринку і стабільної конкурентної позиції підприємства. Відповідно інвестиційна стратегія підприємства в цих умовах спрямована в першу чергу на ефективне забезпечення відтворювальних процесів і приросту активів, що забезпечують обмежений ріст обсягів виробництва і реалізації продукції. Стратегічні зміни інвестиційної діяльності в цьому випадку зводяться до мінімуму.
Прискорений ріст. Такий тип операційної стратегії обирають, як правило, підприємства, що знаходяться в ранніх стадіях свого життєвого циклу, а також у галузях, що динамічно розвиваються під впливом технологічного прогресу. Інвестиційна стратегія в цьому випадку носить найбільш складний характер через необхідність забезпечення високих темпів розвитку інвестиційної діяльності, її диверсифікованості за різними формами, регіонами і т.п.
Скорочення (або стиснення). Ця операційна стратегія найбільше часто обирається підприємствами, що знаходяться на останніх стадіях свого життєвого циклу, а також у стадії фінансової кризи. Вона заснована на принципі "відсікання зайвого", що передбачає скорочення обсягу й асортименту продукції, що випускається, вихід з окремих сегментів ринку і т.п. Інвестиційна стратегія підприємства в цих умовах покликана забезпечити ефективне дезінвестування і високу маневреність використання звільненого капіталу в об'єктах інвестування, що забезпечують подальшу фінансову стабілізацію.
Сполучення (або комбінування). Така операційна стратегія підприємства інтегрує в собі розглянуті різні типи приватних стратегій стратегічних зон господарювання або стратегічних господарських центрів. Така стратегія характерна для найбільш великих підприємств (організацій) із широкою галузевою і регіональною диверсифікованістю операційної діяльності. Відповідно інвестиційна стратегія таких підприємств (організацій) диференціюється в розрізі окремих об'єктів стратегічного управління, будучи підпорядкована різним стратегічним цілям їхнього розвитку.
3. Переважна орієнтація на підприємницький стиль стратегічного управління інвестиційною діяльністю. Інвестиційна поведінка підприємства в стратегічній перспективі характеризується приростним або підприємницьким стилем.
Основу приростного стилю інвестиційної поведінки складає постановка стратегічних цілей від досягнутого рівня інвестиційної діяльності з мінімізацією альтернативності прийнятих стратегічних інвестиційних рішень. Кардинальні зміни напрямків і форм інвестиційної діяльності здійснюються лише як відгук на зміни операційної стратегії підприємства. Такий стиль інвестиційної поведінки характерний звичайно для підприємств, що досягли стадії зрілості свого життєвого циклу.
Основу підприємницького стилю інвестиційної поведінки складає активний пошук ефективних інвестиційних рішень в усіх напрямках і формам інвестиційної діяльності, а також на різних стадіях інвестиційного процесу. Цей стиль інвестиційної поведінки пов'язаний з постійною трансформацією напрямків, форм і методів здійснення інвестиційної діяльності на всьому шляху до досягнення поставлених стратегічних цілей з урахуванням мінливих факторів зовнішнього інвестиційного середовища.
В економічній літературі приростний стиль інвестиційної поведінки підприємства в стратегічній перспективі розглядається як консервативний, у той час як підприємницький стиль — як агресивний, орієнтований на прискорений ріст. При цьому більшість економістів дійде висновку, що підприємницький стиль інвестиційної поведінки найбільшою мірою узгоджується з новою управлінською парадигмою — стратегічним управлінням.
