Глава 8. Методи розробки інвестиційної стратегії підприємства

8.1. Формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності

Стратегічне управління інвестиційною діяльністю носить цільовий характер, тобто передбачає постановку і досягнення визначених цілей. Будучи чітко вираженими, стратегічні цілі стають могутнім засобом підвищення ефективності інвестиційної діяльності в довгостроковій перспективі, її координації і контролю, а також базою для прийняття управлінських рішень на всіх стадіях інвестиційного процесу.

Стратегічні цілі інвестиційної діяльності підприємства являють собою описані у формалізованому вигляді бажані параметри його стратегічної інвестиційної позиції, що дозволяють направляти цю діяльність у довгостроковій перспективі й оцінювати її результати.

Формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності повинне відповідати визначеним вимогам, основними з який є (рис. 8.1.).

1. Підпорядкованість головної цілі інвестиційного менеджменту. Стратегічні цілі інвестиційної діяльності розробляються для реалізації в довгостроковій перспективі головної цілі інвестиційного менеджменту — максимізації добробуту власників підприємства. Система конкретних цілей інвестиційної стратегії формується в підтримку цієї головної цілі і повинна бути співрозмірна з нею.

2. Орієнтація на високий результат інвестиційної діяльності. Кожна зі стратегічних цілей повинна носити стимулюючий характер для інвестиційних менеджерів, викликати прагнення до їх досягнення, забезпечувати найбільш повне використання інвестиційного потенціалу підприємства.

Гнуч-кість	Взаємо-підтримка	Підпорядкованість головної цілі інвестиційного менеджменту	Орієнтація на високий результат інвестиційної діяльності	Реальність (досяжність)	Наукова обгрунто-ваність	Однозначність трактування	Вимірюваність
ВИМОГИ ДО ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ЦІЛЕЙ

Рис. 8.1. Основні вимоги, пропоновані до формування стратегічних інвестиційних цілей підприємства.

3. Реальність (досяжність). Хоча в основі розробки стратегічних інвестиційних цілей лежить ідеальне уявлення або бажаний образ стратегічної інвестиційної позиції підприємства, їх необхідно свідомо обмежувати за критерієм реальної досяжності з урахуванням факторів зовнішнього інвестиційного середовища і внутрішнього інвестиційного потенціалу.

4. Вимірюваність. Кожна з формованих стратегічних інвестиційних цілей повинна бути виражена в конкретних показниках. Реалізація цієї вимоги в процесі формування стратегічних цілей дозволяє використовувати їх у системі планування (нормування) основних параметрів інвестиційної діяльності, диференціювати за окремими інтервалами стратегічного періоду, застосовувати як критерії оцінки результатів реалізації інвестиційної стратегії підприємства.

5. Однозначність трактування. Кожна зі стратегічних інвестиційних цілей повинна однозначно і ясно

сприйматися всіма інвестиційними менеджерами, пов'язаними з її реалізацією. Ця вимога забезпечується чітким встановленням стратегічного періоду (або окремих його інтервалів), диференціацією за різними об'єктами стратегічного управління, порівнянною системою одиниць виміру кількісних значень і інших факторів, що забезпечують ясність сприйняття стратегічних цілей.

6. Наукова обґрунтованість. У процесі формування стратегічних інвестиційних цілей повинні бути враховані об'єктивні економічні закони, що визначають рівень інвестиційної активності підприємств і ефективність його інвестиційної діяльності; використано сучасний методологічний апарат реальної оцінки окремих параметрів інвестиційного процесу; визначена система взаємозв'язків і взаємозалежності окремих цілей.

7. Підтримка. Система стратегічних інвестиційних цілей повинна бути вибудована таким чином, щоб реалізація одних з цих цілей забезпечувала б успішну реалізацію інших. У цих цілях необхідно ранжувати усі стратегічні цілі за рівнем їхньої пріоритетності, підрозділяючи їх на прямі і непрямі (підтримуючі) в загальній ієрархії.

8. Гнучкість. Ця вимога визначає можливість коректування системи стратегічних інвестиційних цілей у цілому або окремих кількісних параметрів кожної з них під впливом зміни факторів зовнішнього інвестиційного середовища або параметрів внутрішнього інвестиційного потенціалу. Зовнішня гнучкість системи стратегічних цілей повинна забезпечувати мінімізацію негативного впливу окремих факторів на ефективність інвестиційної діяльності або швидку реалізацію нових інвестиційних можливостей, а внутрішня їхня гнучкість — швидку маневреність у використанні інвестиційного потенціалу підприємства (у першу чергу, власних інвестиційних ресурсів).

Формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності вимагає попередньої їхньої класифікації за визначеними ознаками. З позицій інвестиційного менеджменту ця класифікація стратегічних цілей будується за наступними основними ознаками (рис. 8.2.).

1. За видами очікуваного ефекту стратегічні цілі інвестиційної діяльності підприємства підрозділяються на економічні і позаекономічні.

Економічні цілі інвестиційної стратегії прямо пов'язані з формуванням інвестиційного доходу або досягненням інших економічних результатів інвестиційної діяльності в розглянутій перспективі.

Позаекономічні цілі інвестиційної стратегії пов'язані з вирішенням соціальних завдань, забезпеченням екологічної безпеки, підвищенням статусу і репутації підприємства і т.п. Хоча реалізація цих стратегічних цілей не пов'язана прямо з очікуванням інвестиційного прибутку, їхній непрямий вплив на формування цього прибутку може бути досить відчутним.

КЛАСИФІКАЦІЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
	За видами очікуваного ефекту
		• Економічні цілі інвестиційної стратегії • Зовнішньоекономічні цілі інвестиційної стратегії
	За функціональним спрямуванням інвестиційної діяльності
		• Стратегічні цілі реального інвестування • Стратегічні цілі фінансового інвестування • Стратегічні цілі формування інвестиційних ресурсів
	За об‘єктами стратегічного управління
		• Стратегічні цілі підприємства у цілому • Стратегічні цілі окремих стратегічних зон господарювання • Стратегічні цілі окремих стратегічних господарських центрів
	За спрямованістю результатів інвестиційної діяльності
	• Внутрішні стратегічні цілі • Зовнішні стратегічні цілі
	За пріоритетним значенням
		• Головна стратегічна ціль • Основні стратегічні цілі Допоміжні стратегічні цілі
	За характером впливу на очікуваний кінцевий результат
	• Прямі стратегічні цілі • Підтримуючі стратегічні цілі
	За спрямованістю відтворювального процесу
		• Стратегічні цілі розвитку • Реноваційні стратегічні цілі

Рис. 8.2. Класифікація стратегічних цілей інвести­ційної діяльності за основними ознаками.

2. За функціональними напрямами інвестиційної діяльності цілі інвестиційної стратегії підприємства підрозділяються у такий спосіб:

Стратегічні цілі реального інвестування. Такі цілі визначаються за галузевою і регіональною спрямованістю реальних інвестицій, основними їхніми формами, найважливішими кінцевими результатами. Система цих цілей повинна бути взаємозалежна зі стратегічними цілями розвитку операційної діяльності підприємства. Стратегічні цілі фінансового інвестування. У системі цих цілей визначаються перспективи придбання контрольного пакета акцій інших підприємств, основні цільові параметри формування портфеля

фінансових інвестицій.

Стратегічні цілі формування інвестиційних ресурсів. У системі цих цілей визначаються звичайно темпи формування власних інвестиційних ресурсів, цільові параметри структури формованих ресурсів, а також середньозваженої їхньої вартості.

3. За об'єктами стратегічного управління виділяють наступні групи цілей інвестиційної стратегії. Стратегічні цілі підприємства в цілому. У загальній системі стратегічних цілей інвестиційної діяльності вони відіграють визначальну роль і займають, як правило, основне місце.

Стратегічні цілі окремих стратегічних, зон господарювання. Інвестиційні цілі цієї групи пов'язані з формуванням, розвитком і забезпеченням ефективної діяльності виділених у структурі підприємства стратегічних об'єктів даного тину.

Стратегічні цілі окремих стратегічних господарських центрів. Такі мети пов'язані з інвестиційною підтримкою формування і розвитку "центрів відповідальності" різних типів, у першу чергу, "центрів інвестицій".

4. За спрямованістю результатів інвестиційної діяльності цілі інвестиційної стратегії підрозділяються на такі дві групи:

Внутрішні стратегічні цілі. Вони визначають напрямки розвитку внутрішніх інвестицій підприємства, що забезпечують, як правило, різні цілі операційної діяльності підприємства, вирішення найбільш важливих проблем соціального розвитку персоналу і т.п.

Зовнішні стратегічні цілі. Система цих цілей визначає напрямки й очікувані результати розвитку зовнішніх інвестицій підприємства, як вітчизняних, так і закордонних.

5. За пріоритетним значенням стратегічні цілі інвестиційної діяльності підрозділяються в такий спосіб:

Головна стратегічна мета інвестиційної діяльності. Як правило, вона тотожна головній меті інвестиційного менеджменту. Разом з тим, її формулювання може носити більш розгорнутий характер з урахуванням особливостей інвестиційної діяльності конкретного підприємства.

Основні стратегічні цілі інвестиційної діяльності. У цю групу входять найбільш важливі стратегічні цілі, безпосередньо спрямовані на реалізацію головної мети інвестиційної діяльності в розрізі основних її аспектів.

Допоміжні стратегічні цілі інвестиційної діяльності. До складу цієї групи входять всі інші економічні і позаекономічні цілі інвестиційної діяльності підприємства.

6. За характером впливу на очікуваний результат виділяють наступні цілі інвестиційної стратегії:

Прямі стратегічні цілі. Вони прямо пов'язані з кінцевими результатами інвестиційної діяльності. До них відносяться головна стратегічна мета і найважливіші з основних стратегічних цілей.

Підтримуючі стратегічні цілі. Ця група стратегічних цілей спрямована на забезпечення реалізації прямих стратегічних цілей у процесі інвестиційної діяльності. До цілям цієї групи можуть бути віднесені використання нових інвестиційних технологій, перехід до нової організаційної структури управління інвестиційною діяльністю, формування інвестиційної культури і т.п.

Варто звернути увагу на те, що поділ стратегічних цілей за цією ознакою носить трохи умовний характер і зв'язано з різним рівнем їхньої пріоритетності. Так, стосовно головної стратегічної мети інвестиційної діяльності всі інші цілі можна розглядати як підтримуючі.

7. За спрямованістю відтворювального процесу, забезпечуваного інвестиційною діяльністю, стратегічні цілі підрозділяють на наступні дві групи:

Стратегічні цілі розвитку. До їхнього числа відносять такі цілі інвестиційної діяльності, що спрямовані на забезпечення приросту активів або власного капіталу підприємства (тобто пов'язані з процесом "чистого капиталоутворення").

Реноваційні стратегічні цілі. Цілі цієї групи забезпечують своєчасну заміну амортизованих основних засобів і нематеріальних активів у рамках простого їхнього відтворення.

Класифікація стратегічних цілей інвестиційної діяльності не обмежується перерахованими вище основними ознаками. Вона може бути доповнена з урахуванням специфіки здійснення інвестиційної діяльності конкретних підприємств.

З урахуванням розглянутих принципів класифікації організується процес формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності підприємства. Цей процес здійснюється за наступними основними етапами (рис. 8.3.).

Ретроспективний аналіз тенденцій розвитку основних результативних показників інвестиційної діяльності в ув'язуванні з динамікою факторів зовнішнього інвестиційного середовища і параметрами внутрішнього інвестиційного потенціалу підприємства

Формулювання головної стратегічної мети інвестиційної діяльності підприємства

Визначення бажаних і можливих тенденцій розвитку окремих показників інвестиційної діяльності, що забезпечують досягнення її головної мети

Визначення небажаних, але можливих тенденцій розвитку окремих результатів інвестиційної діяльності, що перешкоджають досягненню її головної мети

Облік об'єктивних обмежень у досягненні бажаних параметрів стратегічної інвестиційної позиції підприємства

Формування системи основних стратегічних цілей інвестиційної діяльності, що забезпечують досягнення її головної мети

Формування системи допоміжних, підтримуючих цілей, що включаються в інвестиційну стратегію підприємства

Взаємоузгодження всіх стратегічних цілей і побудова „дерева цілей" інвестиційної стратегії підприємства

Остаточна індивідуалізація всіх стратегічних цілей інвестиційної діяльності підприємства з урахуванням вимог" їх реалізованості

Рис. 8.3. Зміст і послідовність етапів формування стратегічної інвестиційної діяльності підприємства.

1. Ретроспективний аналіз тенденцій розвитку основних результативних показників інвестиційної діяльності в ув'язуванні з динамікою факторів зовнішнього інвестиційного середовища і параметрами внутрішнього інвестиційного потенціалу підприємства. Основна задача такого аналізу полягає у виявленні закономірностей і особливостей розвитку найважливіших параметрів інвестиційної діяльності окремих об'єктів стратегічного управління підприємства і встановленні ступеня впливу на них різних зовнішніх і внутрішніх факторів. При стабільному стані окремих факторів зовнішнього інвестиційного середовища період проведення ретроспективного аналізу може бути обмежений 2-3 роками (в умовах його нестабільності цей період повинен відповідати встановленій стратегічній перспективі).

2. Формулювання головної стратегічної мети інвестиційної діяльності підприємства. На цьому етапі раніше розглянута головна мета інвестиційного менеджменту конкретизується у визначеному показнику й одержує кількісне значення. Наприклад, головна стратегічна мета інвестиційної діяльності може бути визначена в такий спосіб: "забезпечити за рахунок ефективної інвестиційної діяльності ріст власного капіталу до кінця стратегічного періоду в два рази".

3. Визначення бажаних і можливих тенденцій розвитку окремих показників інвестиційної діяльності, що забезпечують досягнення її головної мети. У процесі цього етапу виявляються, які основні параметри розвитку інвестиційної діяльності підприємства, що забезпечують реалізацію її головної мети, можуть бути підтримані за рахунок сприятливих умов майбутньої динаміки зовнішніх і внутрішніх факторів. Це дозволяє виявити позитивний вплив розвитку зовнішнього інвестиційного середовища і внутрішнього потенціалу підприємства на забезпечення реалізації головної стратегічної мети його інвестиційної діяльності.