- •8 Модуль 2. Тема 3. Оперативне управління інвестиційним портфелем
- •Модуль 2. Тема 3. Управління портфелем фінансових інвестицій
- •1. За цілями формування інвестиційного доходу розрізняють два основних типи інвестиційного портфеля — портфель доходу і портфель росту.
- •7. За спеціалізацією основних видів фінансових інструментів інвестування в сучасній практиці інвестиційного менеджменту виділяють наступні основні типи портфелів:
- •8. За кількістю стратегічних цілей формування виділяють моно- і поліцільовий типи портфелів.
- •3.3. Оперативне управління реструктуризацією портфеля фінансових інвестицій
- •5. Реструктуризація портфеля за конкретними різновидами фінансових інструментів інвестування. Методи такої реструктуризації портфеля визначаються принциповими підходами до його управління.
1. За цілями формування інвестиційного доходу розрізняють два основних типи інвестиційного портфеля — портфель доходу і портфель росту.
Портфель доходу являє собою інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації рівня інвестиційного прибутку в поточному періоді поза залежністю від темпів приросту інвестованого капіталу у довгостроковій перспективі. Іншими словами, цей портфель орієнтований на високу поточну віддачу інвестиційних витрат, незважаючи на те, що в майбутньому періоді ці витрати могли б забезпечити одержання більш високої норми інвестиційного прибутку на вкладений капітал.
Портфель росту являє собою інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації темпів приросту інвестованого капіталу в майбутній довгостроковій перспективі поза залежністю від рівня формування інвестиційного прибутку в поточному періоді. Іншими словами, цей портфель орієнтований на забезпечення високих темпів зростання ринкової вартості підприємства (за рахунок приросту капіталу в процесі фінансового інвестування), тому що норма прибутку при довгостроковому фінансовому інвестуванні завжди вище, ніж при короткостроковому. Формування такого інвестиційного портфеля можуть дозволити собі лише досить стійкі у фінансовому відношенні підприємства.
2. За рівнем прийнятих ризиків розрізняють три основних типи інвестиційного портфеля — агресивний (спекулятивний) портфель; помірний (компромісний) портфель і консервативний портфель. Така типізація портфелів заснована на диференціації рівня інвестиційного ризику (а відповідно і рівня інвестиційного прибутку), на який згодний йти конкретний інвестор у процесі фінансового інвестування (рис. 3.2.).
Агресивний (спекулятивний) портфель являє собою інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації поточного доходу або приросту інвестованого капіталу поза залежністю від супутнього йому рівня інвестиційного ризику. Він дозволяє одержати максимальну норму інвестиційного прибутку на вкладений капітал, однак це супроводжує найвищий рівень інвестиційного ризику, при якому інвестований капітал може бути загублений цілком або в значній мірі.
ТИПІЗАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПОРТФЕЛІВ ПІДПРИЄМСТВА |
За цілями формування інвестиційного доходу |
• портфель доходу • портфель росту |
За рівнем прийнятних ризиків |
• агресивний (спекулятивний) портфель *помірний (компромісний) портфель • консервативний портфель |
За рівнем ліквідності |
• високоліквідний портфель • середньоліквідний портфель • низьколіквідний портфель |
За інвестиційним періодом |
|
За умовами оподаткування інвестиційного доходу |
|
За стабільністю структури основних видів фінансових інструментів інвестування |
• портфель з фіксованою структурою активів • портфель із гнучкою структурою активів |
За спеціалізацією основних видів фінансових інструментів інвестування |
• портфель акцій • портфель облігацій • портфель векселів • портфель міжнародних інвестицій • портфель депозитних внесків • портфель інших форм спеціалізації |
За кількістю стратегічних цілей формування |
• моноцільовий портфель • поліцільовий (комбінований) портфель |
За первинністю формування |
• стартовий портфель • реструктуризований портфель |
Рис. 3.1. Типізація інвестиційних портфелів підприємства за основними ознаками.
Низький рівень
інвестиційного прибутку портфеля
Середньоринкова
норма прибутку
-
Низький ризик портфеля
Середній ризик портфеля
Високий ризик портфеля
Рис. 3.2. Залежність норми інвестиційного прибутку портфеля від рівня портфельного ризику.
Помірний (компромісний) портфель являє собою сформовану сукупність фінансових інструментів інвестування, за якою загальний рівень портфельного ризику наближений до середньоринкового. Природно, що за таким інвестиційним портфелем і норма інвестиційного прибутку на вкладений капітал буде також наближена до середньоринкової.
Консервативний портфель являє собою інвестиційний портфель, сформований за критерієм мінімізації рівня інвестиційного ризику. Такий портфель, сформований найбільш обережними інвесторами, практично виключає використання фінансових інструментів, рівень інвестиційного ризику за яким перевищує середньоринковий. Консервативний інвестиційний портфель забезпечує найбільш високий рівень безпеки фінансового інвестування.
3. За рівнем ліквідності виділяють три основних типи інвестиційного портфеля — високоліквідний портфель, середньоліквідний портфель і низьколіквідний портфель. Така типізація інвестиційного портфеля підприємства визначається з одного боку цілями фінансового інвестування (ефективне використання тимчасово вільних грошових активів у складі оборотного капіталу або довгостроковий ріст інвестиційного капіталу), а з іншого боку - інтенсивністю зміни факторів зовнішнього середовища, що визначає частоту реінвестування капіталу в процесі реструктуризації портфеля.
Високоліквідний портфель формується, як правило, з короткострокових фінансових інструментів інвестування, а також з довгострокових їхніх видів, що користуються високим попитом на ринку, за якими регулярно відбуваються угоди купівлі-продажу.
Середньоліквідний портфель, поряд з перерахованими вище видами фінансових інструментів інвестування, включає також певну частину їхніх видів, що не користуються високим попитом і з нерегулярною частотою трансакцій.
Низьколіквідний портфель формується, як правило, з облігацій з високим періодом погашення або з акцій окремих підприємств, що забезпечують більш високий (у порівнянні зі середньоринковим) рівень інвестиційного доходу, але такий, що користується дуже низьким попитом (або взагалі не котирується на ринку).
4. За інвестиційним періодом розрізняють два основних типи інвестиційного портфеля — короткостроковий портфель і довгостроковий портфель. Така типізація заснована на відповідній практиці бухгалтерського обліку фінансових активів підприємства.
Короткостроковий портфель (або портфель короткострокових фінансових вкладень) формується на основі фінансових активів, використовуваних протягом до одного року. Такі фінансові інструменти інвестування служать, як правило, однією з форм страхового запасу грошових активів підприємства, що входять до складу його оборотного капіталу.
Довгостроковий портфель (або портфель довгострокових фінансових вкладень) формується на основі фінансових активів, використовуваних протягом більш одного року. Цей тип портфеля дозволяє вирішувати стратегічні цілі інвестиційної діяльності підприємства і здійснювати обрану ним політику фінансового інвестування.
5. За умовами оподатковування інвестиційного доходу виділяють два типи інвестиційного портфеля — оподатковуваний портфель і портфель, вільний від оподатковування. Така типізація інвестиційного портфеля пов'язана з реалізацією однієї з цілей його формування підприємством — забезпеченням максимального ефекту "податкового щита" у процесі фінансового інвестування.
Оподатковуваний портфель складається з фінансових інструментів інвестування, доход за якими підлягає оподатковуванню на загальних підставах відповідно до діючого в країні податковою системою. Формування такого портфеля не переслідує цілей мінімізації податкових виплат при здійсненні фінансових інвестицій.
Портфель, вільний від оподатковування складається з таких фінансових інструментів інвестування, доход за якими податками не обкладається. До таких фінансових інструментів відносяться, як правило, окремі види державних і муніципальних облігацій, що переслідують цілі швидкої акумуляції інвестиційних ресурсів, для рішення невідкладних інвестиційних задач. Звільнення інвестора від оподатковування доходів за такими фінансовими інструментами додатково стимулює їхню інвестиційну активність, збільшуючи суму чистого інвестиційного прибутку на розмір даної податкової пільги.
6. За стабільністю структури основних видів фінансових інструментів інвестування їхній портфель диференціюється в розрізі двох типів — портфель з фіксованою структурою активів і портфель із гнучкою структурою активів. Така типізація інвестиційного портфеля пов'язана з принциповими підходами інвестора до наступної його реструктуризації.
Портфель з фіксованою структурою активів характеризує такий його тип, при якому питомі ваги основних видів фінансових інструментів інвестування (акцій, облігацій, депозитних внесків і т.п.) залишаються незмінними на протязі тривалого періоду часу. Наступна реструктуризація такого портфеля здійснюється лише за окремими різновидами фінансових інструментів інвестування в рамках фіксованого загального обсягу за даним видом.
Портфель із гнучкою структурою активів характеризує такий його тип, при якому питомі ваги основних видів фінансових інструментів інвестування є рухомими і змінюються під впливом факторів зовнішнього середовища (їхнього впливу на формування рівня прибутковості, ризику і ліквідності) або цілей здійснення фінансових інвестицій.
