- •Офіційний видавець нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів Мінбуду України дп "Укрархбудінформ"
- •1 Основні положення
- •1.1 Сейсмічна небезпека. Урахування впливу ґрунтових умов
- •1.2 Загальні принципи проектування сейсмостійких споруд
- •1.3 Інженерно-сейсмометричні спостереження і паспортизація об'єктів будівництва
- •2 Розрахунки на сейсмічні дії
- •2.1 Сполучення навантажень
- •2.2 Методи розрахунків та їх застосування
- •2.3 Спектральний метод розрахунку
- •2.4 Прямий динамічний метод розрахунку із застосуванням розрахункових сейсмічних дій як функцій часу
- •2.5 Розрахунки елементів конструкцій
- •3 Житлові, громадські, виробничі будівлі та споруди
- •3.1 Загальні положення
- •3.2 Основи та фундаменти
- •3.3 Перекриття та покриття
- •3.4 Перегородки, балкони, еркери, архітектурні елементи будівлі
- •3.5 Особливості проектування залізобетонних конструкцій
- •3.6 Каркасні будівлі
- •3.7 Будівлі з несучими стінами з монолітного залізобетону
- •3.8 Великопанельні будівлі
- •3.9 Будівлі зі стінами з великих блоків
- •3.10 Будівлі зі стінами з цегли або кам'яної кладки
- •3.11 Особливості проектування сталевих конструкцій
- •3.12 Конструктивні вимоги до будівель, що споруджуються в районах сейсмічністю 6 балів
- •4 Транспортні споруди 4.1 Загальні положення
- •4.2 Трасування доріг
- •4.3 Земляне полотно та верхня будова шляху
- •4.5 Труби під насипами
- •4.7 Тунелі
- •5 Гідротехнічні споруди
- •5.1 Загальні положення
- •5.2 Врахування сейсмічних дій і визначення їх характеристик
- •5.3 Розрахунки споруд на сейсмічні дії
- •5.4 Прямий динамічний метод
- •5.5 Лінійно-спектральний метод
- •5.6 Заходи щодо підвищення сейсмостійкості гідротехнічних споруд
- •5.7 Геодинамічний моніторинг гідротехнічних споруд
- •6 Відновлення, підсилення та реконструкція будівель і споруд
5.5 Лінійно-спектральний метод
5.5.1 У розрахунках споруд за лінійно-спектральним методом (ЛСМ) матеріали споруди і основи вважаються лінійно-пружними.
Сейсмічне прискорення основи задається постійною у часі векторною величиною, модуль якої визначається за формулою:
,
(5.6)
де
а0
-
розрахункова
амплітуда прискорення основи (в частках
g),
визначена
з урахуванням реальних
ґрунтових умов на майданчику будівництва
для землетрусів із періодом повторюваності
;
значення
наведено в таблиці 5.2;
kА - коефіцієнт, що враховує ймовірність сейсмічної події протягом призначеного строку служби споруди Тсл, а також перехід від нормативного періоду повторюваності до періоду повторюваності, прийнятому для ПЗ або МРЗ відповідно до вказівок 5.1.3; для комплекту карт, наведених у додатку Б, значення kА, що відповідають нормативним періодам повторюваності 500 (карта А) і 5000 (карта С) років, наведені у таблиці 5.3;
g - прискорення вільного падіння (9,81 м/с2).
Таблиця 5.2 - Значення розрахункової амплітуди а0 (в долях g)
Категорія грунту
|
І норм, балів |
|||||||
6 |
7 |
8 |
9 |
|||||
І розр, балів |
а0 |
І розр, балів |
а0 |
І розр, балів |
а0 |
І розр, балів |
а0 |
|
I |
- |
- |
- |
- |
7 |
0,12 |
8 |
0,24 |
I-II |
- |
- |
7 |
0,08 |
8 |
0,16 |
9 |
0,32 |
II |
- |
- |
7 |
0,10 |
8 |
0,20 |
9 |
0,40 |
II-III |
7 |
0,06 |
8 |
0,13 |
9 |
0,25 |
- |
- |
III |
7 |
0,08 |
8 |
0,16 |
9 |
0,32 |
- |
- |
Таблиця 5.3 - Значення коефіцієнта kА
Призначений строк служби Tсл, років |
|
|
||||
100 |
200 |
300 |
400 |
500 |
5000 |
|
10 |
0,55 |
0,60 |
0,65 |
0,68 |
0,70 |
0,70 |
20 |
0,63 |
0,70 |
0,74 |
0,78 |
0,80 |
0,80 |
50 |
0,70 |
0,78 |
0,83 |
0,87 |
0,90 |
0,90 |
100 і більше |
0,80 |
0,87 |
0,93 |
0,97 |
1,00 |
1,00 |
5.5.2
У
тих випадках, коли при розрахунку
сейсмостійкості споруди система основа
-
споруда
розбита на окремі дискретні об'єми, то
як сейсмічні навантаження використовуються
вузлові інерційні
сили
ik
,
що
діють на елемент системи, віднесений
до вузла k,
при
і-й
формі власних коливань.
У загальному випадку значення компонент вузлових сил Sik зa трьома (j=1,2,3) взаємно ортогональними напрямками визначаються за формулою:
, (5.7)
де: kf – коефіцієнт, який відображає ступінь неприйнятності пошкоджень у споруді;
kψ – коефіцієнт, який враховує демпферуючі властивості конструкції;
mk – маса елемента споруди, віднесеного до вузла k (з урахуванням приєднаної маси води;
– сейсмічне
прискорення основи;
βi – коефіцієнт динамічності, який відповідає періоду власних коливань споруди Ti за i-ю формою коливань;
ηikj – коефіцієнт форми власних коливань споруди за i-ю формою коливань:
, (5.8)
де Uikj – проекції за напрямками j зміщень вузла k за i-ю формою власних коливань споруди;
– косинуси
кутів між переміщеннями Uikj
та напрямками
вектора
сейсмічної дії
Примітка. Вказані у пункті коефіцієнти належить враховувати аналогічним чином у розрахунках за методиками, які дозволяють визначати зміщення, деформації, напруження і зусилля, що виникають у споруді під впливом сейсмічної дії, без попереднього визначення сейсмічних навантажень.
5.5.3 Для всіх гідротехнічних споруд kf приймається 0,45.
Значення коефіцієнта kψ приймається: 0,9 - для бетонних і залізобетонних споруд; 0,7 - для споруд із ґрунтових матеріалів.
Для інших видів гідротехнічних споруд значення коефіцієнта kψ допускається приймати на основі досвіду проектування цих споруд з урахуванням сейсмічних дій.
Значення коефіцієнта динамічності βi визначаються за графіками на рисунку 2.2.
Напрям сейсмічної дії при розрахунках ЛСМ повинен вибиратися так, щоб дія була найбільш небезпечною для споруди. При цьому водопідпірні ГТС належить розраховувати на сейсмічні дії, у яких вектор належить вертикальній площині, нормальній до поздовжньої осі споруди, а контрфорсні та аркові греблі - також і на дії, у яких вектор лежить в одній площині з поздовжньою віссю споруди.
За відсутності даних щодо співвідношення горизонтальної та вертикальної компонент сейсмічної дії допускається розглядати два значення кута між вектором і горизонтальною площиною: 0° і 30°.
Протяжні тунелі допускається розраховувати на сейсмічну дію у площині, нормальній до осі тунелю.
Окремо розташовані гідротехнічні споруди, схематизовані стрижнями, розраховуються на горизонтальні сейсмічні дії у площинах найбільшої та найменшої жорсткості.
5.5.6 Допускається виконувати розрахунки з таким числом форм власних коливань, що враховуються:
у розрахунках за одномірною (консольною) схемою - не менше 3...4;
у розрахунках за двомірними схемами - не менше 10...15 для бетонних споруд і 15...18 - для споруд із ґрунтових матеріалів;
число форм, які приймаються у розрахунках за просторовими схемами, встановлюється у кожному конкретному випадку з урахуванням рекомендацій 2.3.10, але не менше 20 форм для бетонних споруд і 25 - для споруд із ґрунтових матеріалів.
5.5.7 Розрахункові значення зміщень (деформацій, напружень і зусиль), що виникають у споруді з урахуванням всіх форм власних коливань споруди, які враховуються при розрахунку, належить визначати за формулою (2.6).
