Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Археологія ВІДПОВІДІ!!.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
443 Кб
Скачать
☆

26.Загальна характеристика могильників

На тереторії України дослідженно понад 200 кургантів і понад 100 ґрунтових могильників , на яких виявлено і вивчено понад 5 тисяч поховань. Курганні могильники характерні для більшості районів лісостепової і поліської смуг давньої Русі. Кількість курганних насипів на могильниках сягає десятків і сотень. Особливістю курганних могильників, розміщених на рівних ділянках, є досить значна густота насипів; навколо них часто знаходять кільцеві рови. Похованих під курганами, а також у звичайних ґрунтових могилах клали головами на захід.

За обрядом поховання поділяють на три групи: трупоспалення на місці; трупоспалення на стороні; звичайні трупоспалення. В окремих випадках зафіксовано кенотафи – символічні меморіальні поховання на честь людей, що померли на чужині. Типовою пам’яткою з обрядом трупоспаленням є могильник поблизу с. Пересаж Чернігівської області. Під кожним курганом тут виявлено по одному трупоспаленню. Кострище підпрямокутної фори (1 х 2 м). На згаслому кострищі рештки кремації збирали в урну і ставили її на кострище.

Підкурганні трупоспалення Лісостепу Х-ХІІІ ст. дослідники поділяють на поховання, здійснені на рівні давнього горизонту, і поховання в ямах. По обох берегах Дніпра від Любеча до с. Рось, по його правих притоках Тетереву, Ірпеню і Стугні та по лівих притоках Десні і Сулі панував обряд поховання в ямах під курганами. Такі поховання зафіксовані у Києві, Чернігові, Переяславі та інших містах. На території древлян у Х-ХІІ ст. переважав обряд трупоспалення під курганами на горизонті. Є поховання у дерев’яних колодах. Основний інвентар, який їх супроводжує,- це перстенеподібні скроневі кільця, бронзові кільця, намистини із зернінням, залізні кресала, уламки типового посуду та ін.

Безкурганні ґрунтові могильники як на території міст так і в сільській місцевості. Частина ґрунтових поховань перекрита кам’яними плитами. Переважна більшість цих поховань не має супровідного інвентаря, але в окремих ґрунтових могилах трапляються кільця, намистини, перстні, підвіски, пряжки, ґудзики, кераміка, ножі, кресала, кам’яні точильні бруски тощо.

27. Загальна характеристика неоліту на території України.

Неоліт — епоха зародження та поширення відтворювального господарства (землеробство, скотарство), археологічним критерієм якої є найдавніший глиняний посуд. Перехід до відтворювального господарства спричинив радикальні зміни в історії людства, за що дістав назву неолітичної революції. Ця важлива подія ділить історію на дві великі епохи — привласнювального і відтворювального господарства. За первісної доби зростання чисельності населення на Землі стримували природні чинники, й насамперед обмежені продовольчі ресурси. Оволодіння незалежними від природи, ефективними способами здобування харчових продуктів зменшило дію природних чинників, що обмежували чисельність населення і призвело до зростання людської популяції в геометричній прогресії. Внаслідок неолітичної революції протягом останніх 5—7 тис. років населення планети зросло більш як у 1000 разів.

Відтворювальне господарство зародилося близько 10 тис. років тому на Близькому Сході. В Європу (в тому числі в Україну) його носії потрапили з Малої Азії через Балканський півострів. Однак процесові неолітизації передували суттєві природно-кліматичні зміни.