10. Мовні засоби переконування.

Персва́зія (лат. persuasio — умовляння; лат. persuadere — намовляти, переконувати; англ. persuasion [pə`sweizn] — переконування, намова, умовляння) — свідоме вживання письмового або усного слова, образу тощо з метою ефективного впливу на чиїсь переконання, погляди, рішення; здобуття чиєїсь підтримки, схвалення пропонованих поглядів, способів поведінки, намірів, ухвал. Першочерговим завданням персвазії є не стільки логічно правильно довести слушність певних поглядів, скільки результативно переконати в цьому якомога більшу кількість осіб.

Від терміна «персвазія» творять похідні: персвазивний (персвазивна комунікація, персвазивне повідомлення, персвазивний матеріал, персвазивна дія), персвазивність (журналістики).

За Зведеним словником застарілих та маловживаних слів: персвазія — умовляння; персвадувати — переконати, персвадуєш — переконуєш [1] У книзі «Скрита персвазія» автори Kevin Hogan і James Speakman використовують давні й сучасні значення цього терміна: «тлумачення комусь чогось, вмовляння, відраджування, переконування когось в чомусь, персвадування».

Дослідники персвазії застерігають не плутати персвазію із маніпуляцією (лат. мanipulatio — підступ, маневр). Метою маніпуляції є вплинути (шляхом інспірованих дій та ошуканства) на вчинки особи чи групи осіб на користь маніпуляторів. Засобами маніпуляції можуть бути зміст і способи передавання інформації, замовчування, фільтрування фактів, підтасування статистики. Персвазивні дії, навпаки, впливають «чистими» засобами та з позитивною інтенцією. Вони є ефективним чинником уникнення суперечностей.

Персвазія тісно пов'язана з аксіологією (грец. αξια — цінність) — наукою про теорію цінностей, їх природу та зв'язки між собою, соціальними та культурними чинниками і структурою особистості. Аксіологію називають наукою «про цінності освіти, у яких представлена система значень, принципів, норм, канонів, ідеалів, що регулюють взаємодію в освітній сфері. Проблема цінностей і моралі в особливо гострій формі виникає в суспільстві, де культурні традиції та ідеологічні настанови дискредитовані» (Розов Н. С. Ценности в проблемном мире: философские основания и социальные приложения конструктивной аксиологии. — Новосибирск: НГУ, 1998. — С. 108.).

Персвазивна комунікація – різновид масового комунікування, завданням якого є переконування у власній правоті, апелювання до когось зайняти чітку позицію, принципово діяти, пропонувати бажані інтерпретації та оцінки, раціонально обґрунтовувати слушність певних поглядів.

11. Мовленнєві , стилістичні, композиційні і комунікативні принципи презентації.

Мотивація до діяльності – організаційний момент заняття (для старших дітей може бути всередині заняття). На цьому етапі організується позитивний настрій дитини до діяльності на занятті, а саме: створюються умови для виникнення внутрішньої потреби включення в навчально-мовленнєву діяльність (“хочу”), виділяється змістовна область (“можу”): добре побажання, моральна підтримка, девіз, загадка, бесіда, повідомлення тощо. До організаційного початку заняття відносять рухливу гру (з малим навантаженням), мовленнєву зарядку. Організаційний момент виконує дві важливі функції: організацію групи дітей до активної діяльності на занятті (привітання, приведення дошкільників до готовності співпрацювати), створення атмосфери з метою введення дошкільників до навчальної діяльності.

Особливу увагу слід приділяти мовленнєвій зарядці на початку заняття з навчання другої (іноземної) мови та розвитку мовлення. Психологічним обґрунтуванням виокремлення цього компонента є необхідність настройки слухового та артикуляційного апарату дошкільників на близькоспоріднене мовлення. Мовленнєва зарядка найчастіше проводиться у формі гри-діалогу або бесіди з дітьми за певною ситуацією. Вона повинна включати засвоєний матеріал, бути психологічно мотивованою, тобто природною. Приводом для бесіди може бути актуальна подія, випадок чи новина. Стереотипні діалоги про пори року, що не випливають із ситуації в групі, не дають дошкільникам емоційного настрою для комунікативної практики.

Окрім бесіди функцію введення дошкільників в атмосферу другої (близькоспорідненої) або іноземної мови може виконувати розучування римівки, вірша, прислів’я тощо. Слід уникати одноманітності у проведенні мовленнєвої зарядки, що притупляє інтерес до мови. Новизна її змісту, невимушеність атмосфери надає заняттю потрібного тону, залучає дошкільників до комунікативної діяльності.

1 частина заняття – комунікативна діяльність. Етап спілкування. Актуалізація знань і фіксація утруднень у діяльності. Цей етап припускає підготовку мислення дітей до навчально-мовленнєвої діяльності: актуалізацію знань, умінь, навичок, достатніх для виконання мовних завдань; тренування відповідних розумових операцій. Рекомендації до проведення: колективний полілог, комунікативна взаємодія, бесіда, застосування емоційного компонента: “яскрава пляма”, похвала тощо.

Вирішуються завдання розвитку зв’язного мовлення, а саме – діалогічного. Ось чому запитання до дітей, що спрямовані на актуалізацію мовленнєвого досвіду та активізацію наявної лексики, будуть плануватися на початку заняття, а не наприкінці. Дітям також пропонуються для засвоєння і активного застосування формули мовленнєвого етикету.

По завершенні етапу створюються утруднення в індивідуальній мовленнєвій діяльності дітей. Постановка мети й формулювання (або уточнення) теми заняття.

2 частина заняття – етап пізнавальної діяльності. Постановка завдання. Побудова проекту виходу з утруднень (“відкриття” дітьми нового знання).

Плануються завдання на збагачення, актуалізацію (реалізація потенціальних властивостей елементів мови в мовленні, використання їх відповідно до мети висловлення і вимог певної мовленнєвої ситуації), активізацію лексики, вводяться нові слова і відбувається робота над усуненням не літературних слів.

Рекомендації до проведення: використання рухової активності, матеріальних і матеріалізованих моделей.

3 частина заняття – етап перетворювальної діяльності. Первинне закріплення набутих знань у зовнішньому мовленні. Діти у формі комунікативної взаємодії вирішують типові завдання на новий спосіб мовних дій із проказуванням алгоритму в зовнішньому мовленні. Рекомендації до проведення: комунікативна взаємодія з опорою на вербальну й знакову фіксацію, “мовленнєві ланцюжки”, змагання, ігрові ситуації тощо.

У цій частині заняття педагог планує роботу над формуванням граматично правильного мовлення дітей (морфологія, словотворення, синтаксис).