Біологічні форми поведінки

Основними біологічними формами поведінки тварин є харчова (кормова), рухова, стадна, материнська, статева і лактаційна.

Харчова поведінка

Харчова поведінка сільськогосподарських тварин багато в чому залежить від умов утримання. Наприклад, на пасовищі, або при вільному допуску до корму вона обумовлена індивідуальними потребами тварин, у той час як при нормованій годівлі регулюється людиною. При вивченні харчової поведінки варто враховувати, що швидкість з'їдання корму залежить від його якості і смаку, а також ступеня звикання до нього, індивідуальних особливостей тварини, режиму годівлі, від розміру разової дачі, ступеня насичення тваринами, забезпеченості водою й інших факторів.

Підтримка постійного апетиту у тварин вимагає від тваринників визначених навичок і уміння. При великих запасах кормів, але недостатній їх різноманітності важливу роль відіграє вміння зоотехніка скласти раціон, установити порядок згодовування кормів. Наприклад, якщо великій рогатій худобі солому давати після концентратів, то її поїдаємість буде на 30-70% меншою, ніж при зворотному порядку згодовування. Важливе значення має здобрення кормів різноманітними смаковими добавками.

Харчова поведінка у тварин виявляється видом і запахом корму і регулюється нейрогуморальним і рефлекторним механізмами Тварина здатне віддавати перевагу тому або іншому корму вибірково, у залежності від потреб організму. Вибір рослин на пасовищі обумовлений попереднім досвідом тварини. Новий корм звичайно поїдається гірше.

Статева поведінка

Статева зрілість у великої рогатої худоби наступає в телиць у 8 – 12, у бичків в 9 12 місяців, у дрібної рогатої худоби в 7 – 8 місяців, у свиней в 5 – 8 місяців і в коней у 18 місяців. У самок культурних порід, при гарній годівлі й у більш теплому кліматі, статева зрілість може наступати і раніш. Спостерігалися випадки вагітності телиць у 6 місяців, кобилок у 10 – 15-місячному віці.

Домашні тварини відносяться до поліциклічних тварин, тобто статевий сезон у них триває весь року, винятком є вівці, у яких статевий сезон обмежений декількома місяцями.

Центральна нервова система впливає на органи розмноження через центр, розташований у проміжному мозку, і залози внутрішньої секреції. Статеве поведінка тварин залежить як від спадковості, так і від умов годівлі та вирощування.

У корів різка зміна поведінки спостерігається в першій стадії статевого циклу - стадії збудження. Прояв активного і пасивного «обіймального рефлексу» стосовно інших корів може служити діагностичною ознакою статевого збудження. У цей час усі рефлекси, включаючи і харчової, підпорядковані статевому, утворюється статева домінанта. Вона посилюється при періодичному спілкуванні корови з биком. Корова в охоті не додержується рангової субординації.

Материнська поведінка

Турбота про нащадка (облизування дитинчати, устрій гнізда, годівля новонароджених, кладка і насиджування яєць) є проявом материнського інстинкту, що носить уроджений характер.

Материнська поведінка у тварин формується задовго до появи нащадка. У вагітних самок припиняється тічка, вони не підпускають до себе самців, не припускають повторних покриттів. В міру розвитку зародка самки, особливо кобили, стають більш обережними і спокійними, швидше утомлюються. Стільні корови менш активні, вони повільніше рухаються і гостро реагують на різкі зміни звичної обстановки.

За декілька годин до отелення окремі корови виявляють материнську увагу до телят інших корів, але, у більшості випадків, материнський рефлекс виявляється тільки після родів. Якщо видалити корову позбавити новонародженого теляти, вона може проявити сильне занепокоєння навіть у тому випадку, якщо вона його не бачила. Час, у продовженні якого виявляються ознаки занепокоєння, обумовлений індивідуальними особливостями корови і може коливатися від декількох годин до 2 --3 діб.

Крім індивідуальних особливостей, прояв материнського інстинкту залежить від породи, віку корови й інших факторів. У тварин аборигенних порід материнський рефлекс сильніший, у більшості молочних порід він може бути перекручений або відсутній зовсім. Найбільше часто це спостерігається в корів, що раніше позбавляли теляти відразу після отелення.

Знаходячись у череді або приміщенні, корова і теля легко пізнають один одного по голосу.

У худоби молочних порід материнський рефлекс загубив свою силу і корови нормально лактують при відсутності телят. У курок яєчних порід материнська поведінка також не проявляється або виявляється слабо.

У практиці тваринництва материнський рефлекс часто використовується для вирощування чужого приплоду. Тривалий прояв материнського рефлексу негативно впливає на відтворні якості.