Фактори, що впливають на поведінкову активність

1. Спадковість

Великий матеріал, зібраний ученими, особливо при вивченні поведінки близнюків, свідчить, що спадковість істотно впливає на швидкість утворення умовного рефлексу. Експериментальний матеріал показав, що внутрішні розходження в монозиготних близнюків вірогідно менші, ніж у гетерозиготних. Швидкість вироблення умовних рефлексів в однояйцевих близнюків була дуже близька.

Д.К. Бєляєв і В.Н. Мартинов у дослідах на вівцях установили позитивний зв'язок між типом поведінки матерів і дочок, що свідчить про спадкову обумовленість типу поведінки в овець.

Яскравим прикладом спадкової природи поведінки служать досліди, проведені на сріблясто-чорних лисицях. Двадцятирічний добір на спокійний тип поведінки дав можливість одержати ручних лисиць, поведінка яких близько до поведінки домашніх тварин. Породні особливості поведінки тварин також свідчить про спадковість таких показників поведінки як агресивність і домінування в череді. У череді корів ангусської, герефордської і шортгорнської порід найбільше агресивними були ангуси, що домінували над тваринними інших порід. Герефорди підпорядковувалися ангусам і шортгорнам і займали нижчий щабель ієрархічної градації. Стадні рефлекси овець різних порід проявляються неоднаково. Порівняльні фізіологічні досліди показали, що грубошерстні вівці міхневської породи сутужніше звикають до обслуговуючого персоналу, ніж вівці острожської породної групи. Острожські вівці після щодекадного зважування протягом року самі стали заходити в клітку, установлену на товарних вагах, тоді як у міхновських овець не вдалося виробити цей умовний рефлекс протягом трьох років.

Деякі породи і лінії тварин поводяться флегматичніше в порівнянні з іншими, так курки багатьох, переважно яєчних порід або ліній, відкладають яйця, але не виявляють прагнення до насиджування. Навпаки, у курок м'ясних порід цей інстинкт виявляється дуже яскраво і створення ліній, у яких інстинкт насиджування придушений, має немаловажне значення. Серед порід курок виділяються дуже агресивні породи і лінії: відомо, що яєчні породи більш агресивні, ніж птиця м'ясних і загальнокорисних порід. З іншого боку існують важкі бійцеві породи, у яких агресивність винятково висока. Селекціонери звернули увагу на м'ясність курок бійцівських порід, і це призвело до того, що основою для виведення бройлерів послужили корнуельська бійцівська птиця; із їхньою участю були створені корниши. Проте придушення агресивності бійцівських порід птиць зажадало чималої праці.

Дослідження з генетики вищої нервової діяльності показали, що властивості нервових процесів, які лежать в основі типів нервової діяльності, є уродженими і домінантними ознаками. Тому дуже важливо враховувати типи нервової діяльності в сільськогосподарських тварин при доборі пар для розведення і проведення селекційної роботи.

Типи вищої нервової діяльності

Поведінка тварин, їхнє пристосування до умов зовнішнього середовища здійснюється складною системою умовних і безумовних рефлексів. Ці рефлекси взаємодіють між собою в різноманітних співвідношеннях і забезпечують складні акти поведінки. Чим вище тварина у своїй організації, тим більше значення в її поведінці має умовно-рефлекторна діяльність.

При розведенні необхідно враховувати тип вищої нервової діяльності, тому що тварини різних типів по різному поводяться в співтовариствах і мають різні продуктивні якості.

Тварини із сильним неврівноваженим типом вищої нервової діяльності відрізняються агресивністю і займають звичайно перші місця в ранговій ієрархії.

Тварини із сильним зрівноваженим рухливим типом вищої нервової діяльності легко можуть переносити дію сильних подразників і швидше тварин інших типів пристосовуються до нових умов утримання. При груповому утриманні вони займають домінуюче положення.

Тварини сильного зрівноваженого інертного типу можуть витримувати вплив сильних подразників. Вони мало збудливі, нетоваристські і повільно пристосовуються до зміни умов середовища. Умовні рефлекси в них утворюються і згасають повільно.

Тварини слабкого типу відрізняються слабістю нервових процесів. Вони дуже боязливі, із різко вираженим пасивно-оборонним рефлексом, важко пристосовуються до умов навколишнього середовища. Дія сторонніх подразників викликає в них гальмування умовно-рефлекторної діяльності. Вони частіше інших приходять у стресовий стан. При груповому утриманні тварини слабкого типу займають нижчі щаблі рангової ієрархії.

Як природний, так і штучний добір веде до вибраковування тварин із слабким типом вищої нервової діяльності. Це характерно як для племінного тваринництва (племінне конярство – 90% тварин сильного типу), так і для примітивних порід, що живуть в екстремальних умовах. Так, якутська худоба на 75% представлена тваринами сильного зрівноваженого типу.

На великій за розміром фермі тип вищої нервової діяльності визначили в 40 корів, із них 40% віднесли до сильного зрівноваженого типу вищої нервової діяльності і по 17, 5% до інших трьох типів. Через 2 рік було вибракувано 60% тварин. Найменший відсоток вибракування був серед тварин сильного зрівноваженого рухливого типу, а тварини слабкого типу були цілком вибракувані.

Корови сильного зрівноваженого типу вищої нервової діяльності в порівнянні з коровами слабкого типу мають більш високу продуктивність, більш стабільний надій і більш високий вміст білків і жирів в молоці. Вони краще адаптуються в нових умовах утримання.

Свиноматки сильного зрівноваженого рухливого типу вищої нервової діяльності добре піклуються про нащадків, спокійні, мають велику молочну продуктивність. У них краща збереженість поросят до відлучення. Материнський інстинкт у свиноматок незрівноваженого типу виражений також добре, але підвищена збудливість у сполученні зі слабким гальмуванням роблять їх дуже неспокійними. Вони гостро реагують на виробничі шуми, на поведінку поросят при годівлі, наприклад, на легкі укуси при ссанні, тому погано вигодовують молодняк. Свиноматки слабкого типу дуже полохливі, у них слабко виражений материнський інстинкт, відсутня чітка реакція на поведінку поросят і їхні звукові сигнали.

Поросята, отримані від спарювання маток і кнурів сильного зрівноваженого рухливого типу, краще розвиваються і мають найбільшу масу при відгодівлі. Вівця сильного зрівноваженого типу відрізняються від інших типів найбільшою м'ясною і шерстною продуктивністю.