Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
кооперативи IRECUS-Impact_socio-economique_des_...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

Стабільність та економічне, соціальне та політичне регулювання

Ці 725 міліонів людей, є одночасно користувачами та власникима 300 кооперативів та організацій взаємодопомоги. Це також 3,9 млн. людей, які мають забезпечення роботою завдяки їх підприємств, які пропонують цінності рівності, демократії, свободи і справедливості, солідарності і підтримки. Будучи одночасно користувачами і власниками, члени повинні приймати рішення, які впливають

н

Стабільність та економічне, соціальне та політичне регулювання

Кількість членів та працівників

Відсоток виживання кооперативів

Резерв

Реакція на кризи

Вплив на ринок

Зразкові роботодавці

а них не тільки як на користувачів, але як і на співвласників. Все це здійснюється на демократичній і колективній основі. Наслідком цього є рішення, які прийняті з урахуванням більш, ніж одного аспекту ситуації. Саме поєднуючи інтереси, які можуть на перший погляд розходитись, або бути, принаймні, різними, члени здатні підтримувати діяльність їх кооперативу або організації взаємодопомоги, із перспективою довговічності і стабільності.

IRECUS - Соціо-економічний вплив кооперативів та організацій взаємодопомоги P a g e | 11

Ц

Відсоток виживання квебекських кооперативів

після 3,5 та 10 років

Кооперативи

Підприємства

3 роки

5 років

10 років

і компанії також відомі своїм довголіттям (40% підприємств Глобал 300 мають більш ніж 70 років). Таким чином, було показано, що Квебекські кооперативи мають відсоток виживання в два рази вище, ніж підприємства із акційним капіталом після 10 років

існування (MDEIE, 2008, p. 13). Саме фінансові кооперативи та кооперативи, які об’єднують працівників та найманих робітників, найлегше пережили останню економічну і фінансову кризу (Ролан et al., 2012; Бірчал та Гемон Кетілсон, 2009). Надалі ми не будемо намагатися знову пояснювати причини довголіття, зазначимо лише, що це особливість кооперативів та організацій взаємодопомоги (Гюйот, 2012).

Економічна стабільність гарантується також практикою капіталізації, яка властива кооперативам та організаціям взаємодопомоги – створення резерву. Мова йде про першу практику сталого розвитку, яка розроблена і застосовується в галузі управління бізнесом. Завдяки цій практиці ми можемо краще реагувати на потреби теперішнього часу, покращуючи спроможність майбутніх поколінь задовольняти свої власні.

Філіп Бюше був першим, хто запропонував цю ідею резерву, яка включає в себе зв'язок між поколіннями і сталість кооперативної організації. Він пояснює, що "між людством минулого, сьогодення і майбутнього існує певний історичний зв'язок, і так як людське суспільство постійне воно повинне мати у своєму розпорядженні постійний соціальний фонд" (у Младенац, 1933, с. 48). Сьогодні це 867,5 міліарда $1 які захищені від спекуляцій, які використовуються у капіталізації кооперативів та організацій взаємодопомоги Глобал 300 і належать їх нинішнім і майбутнім членам.

Звичайно, потрібно враховувати, що практика резерву змінюється залежно від сектора або країни. Таким чином, невід'ємний і неподільний характер резерву не скрізь спостерігається. Проте, мова йде про кооперативну практику капіталізації, яка довела свою ефективність.

Чітко зрозуміло, що кооперативи та організації взаємодопомоги є факторами стабільності, коли ми аналізуємо їх реакцію на кризи: фінансові, політичні чи екологічні. Японські кооперативи є зразковими в цьому відношенні, саме вони були першими, хто надав допомогу жертвам цунамі 11 березня 2011 року (Kurimoto, 2012). Квебекські лісничі кооперативи відомі збереженням робочих місць у цьому секторі, попри кризи, з якими вони стикаються. Там де багато акціонерних підприємств припинили б свою діяльність, кооперативи часто роблячи вибір терпіння і певних жертв, продовжують задовольняти потреби своїх членів та громад, із яких вони походять (Женгра та співавт., 2007, с. 211).

1 Усі суми в цьому тексті вказані у американських доларах.

IRECUS - Соціо-економічний вплив кооперативів та організацій взаємодопомоги P a g e | 12

Крім того, кооперативи та організації взаємодопомоги значно впливають на ринок завдяки ринковим часткам, які вони утримують у певних областях. Існує багато прикладів коли кооперативи та організації взаємодопомоги є лідерами в своїй області або мають значні частки ринку. Один з таких випадків це молокопереробна галузь. Дійсно, чотири кооперативи, які входять до десятки найбільших компаній працюють у цьому секторі. У цій же галузі, найбільший виробник органічних молочних продуктів також кооператив: Арла Фудс. Tереос є другим за величиною виробником цукру в Європі і першим у Франції. Найбільша страхова компанія в Фінляндії – організація взаємодопомоги КLP. У Фінляндії Валіо включає в себе дев'ять кооперативів, які складаються з 8 500 виробників, в той час в країні налічується близько 10 000 молочних фермерів. Лімагрен, у Франції, є четвертим виробником насіння в світі. Ассошіейтед Прес, безприбутковий кооператив, який складається з різних газет та радіомовних компаній в США, стверджує, що інформація, яку він виробляє, дивиться і читає половина населення планети. Нарешті, у похоронній галузі, Шведський кооператив Фонус утримує 33% частки ринку в цьому секторі (Лафльор, 2012, с. 9).

Як бачимо, прикладів багато. Тим не менш, вплив на ринок і сектори діяльності, не може бути оцінений тільки з точки зору торгового обороту. Реалізація лідерства, інновацій та показові приклади – це те чого досягають кооперативи та організації взаємодопомоги. Наприклад, похоронні кооперативи Квебека, завдяки їх присутності та діяльності зменшиласьв двічі вартість похорону в провінції (Боше 2012). Також необхідно зазначити, що кооперативи та організації взаємодопомоги часто визнаються зразковими компаніями, про що свідчить список канадських компаній соціально відповідального Corporate Knights (2012), де серед шести перших фігурують чотири кооперативи.

Цей вплив прикладом і керівництвом є однією з форм економічного регулювання, так як конкуренти кооперативів та організацій взаємодопомоги беруть приклад або коригують свою практику відносно них.

Загалом, кооперативи та організації взаємодопомоги мають реальний вплив на стабільність та економічне, соціальне та політичне регулювання: вищі коефіцієнти виживання, виняткові реакції на кризи, серйозні впливи на їх ринки і т.д. Звичайно, було б занадто ризиковано узагальнити і сказати, що всі кооперативи та організації взаємодопомоги мають такий вплив, в усі часи і за будь-яких обставин, хоча в багатьох випадках це доказано. Проте, мова йде про потужність, потенціал або інакше кажучи про владу, яку мають кооперативи та організації взаємодопомоги, щоб здійснювати цей вплив. Практики та обставини змінюються, але цій моделі зостаються історично властиві – ця здатність і цей потенціал впливу.

Ця здатність, цей потенціал відзначені особливим чином кооперативною сутністю та сутністю організацій взаємодопомоги. Крім того, кооперативи та організації взаємодопомоги – це більше, ніж поняття або структура. Мова йде про реальний життєвий досвід, простір створення, інновації та обмін, які вводять навчальний процес демократії та прийняття відповідальності.

IRECUS - Соціо-економічний вплив кооперативів та організацій взаємодопомоги P a g e | 13

Іншими словами, кооперативи та організації взаємодопомоги є справжніми школами, такі які визначені в словнику Лярус (2012b ) : школа це також " діяльність або умова життя де ми черпаємо знання." Як ми вже згадували, перший вплив який ми визначили – це стабільність та економічне, соціальне та політичне регулювання. Ця динаміка характеризується, пригадаймо, шістьма показниками або практиками. Ці практики конкретно проживаються організацією та її членами та представляють гуманістичну школу підприємництва.

Чому ці результати? Тому що їх практика виділяє сутність кооперативу – об’єднувати підприємницьку динаміку із кінцевою людською метою. Ці кооперативні цінності у дії роблять з кооперативу справжню гуманістичну школу підприємництва. Для нас, термін школа має зв'язок як із освітнім та демократичним аспектом, так як і з аспектом прийняття відповідальності за кооперативний ідеал: простір створення, інновацій та обміну.