Оформлення звіту

Результати визначення записують у формі таблиці:

Таблиця 5.1.

№ п/п проби води	Вміст БСК у стічній воді
	мгO2/л

Контрольні запитання

1 Біохімічне споживання кисню (БСК5) – це…?

2 Наведіть порядок проведення роботи по визначенню БСК у стічній воді.

3 За якою формулою можна визначити біохімічне споживання кисню?

Лабораторна робота № 7 визначення якості води

Мета роботи: навчитися визначати твердість води комплексометричним методом та визначати загальну карбонатну твердість.

Основні теоретичні положення

Твердість води наявністю йонів кальцію Ca²⁺ і магнію Mg²⁺ . Катіони кальцію Ca²⁺ зумовлюють кальцієву твердість, а катіони магнію Mg²⁺ - магнієву твердість води. Загальна твердість складається з кальцієвої і магнієвої, тобто із сумарної концентрації у воді катіонів кальцію Ca²⁺ і магнію Mg²⁺.

Розрізняють карбонатну і не карбонатну твердість води. Карбонатною називається твердість яка зумовлена наявністю гідрокарбонат йонів. Карбонатну твердість ще називають тимчасовою або усувною, оскільки під час кип’ятіння гідрокарбонати руйнуються і випадають в осад карбонати і гідроксокарбонати.

Типи природних вод за твердістю.

Тип води	Твердість, ммоль екв/л	Твердість
		Са2+, мг/л	Mg2+, мг/л	СаСО3, мг/л
Дуже м’яка	0 – 1,5	0 – 30,06	0 – 18,24	0-75,00
М’яка	1,5 – 3,0	30,06 – 60,12	18,24 – 36,48	75,00-150,00
Середньо-тверда	3,0 – 4,5	60,12 – 90,18	36,48 – 52,72	150,00-225,00
Досить тверда	4,5 – 6,5	90,18 – 130,26	52,72 – 79,04	225,00-325,00
Тверда	6,5 – 11,0	130,26-220,44	79,04 – 131,76	325,00-550,00
Дуже тверда	>11,0	>220,44	>131,76	>550,00

Чинними санітарними нормами передбачено, що твердість питної води не має перевищувати 250 мг/л СаСО₃ , а твердість понад 500 мг/л СаСО₃ вважається небезпечною для здоров’я.

Визначення загальної твердості комплексометричним методом.

Метод ґрунтується на взаємодії катіонів кальцію і магнію з трилоном Б в аміачному буферному розчині (рН~9.5) з утворенням внутрішньо -комплексних сполук (за наявності металохромних індикаторів).

Реактиви: 0.01 С_N розчин трилону Б; аміачний буферний розчин; хромоген чорний, мурексид з NaCl; 0.01 С_N розчин HCl; індикатор метиловий оранжевий.

Хід роботи.

В конічну колбу для титрування вносять 25 мл аналізованої води і доводять дистильованою водою до 100 мл, добавляють 5 мл аміачного буферного розчину і 2-3 крапель індикатора хромоген чорного. В іншій колбі готують розчин „свідка”: до 100 мл дистильованої води добавляють 5 мл буферного розчину і 5 -7 крапель індикатора. Потім пробу повільно титрують трилоном Б, інтенсивно струшуючи, до переходу забарвлення розчину з винно – червоного до ясно – синього (порівнюючи забарвлення з забарвленням свідка).

Розрахунок твердості води проводять за формулою:

ммоль екв/л

де V₁ - об’єм розчину трилону Б, мл; V₂ - об’єм аналізованої води , мл; С – концентрація розчину трилону Б.

Визначення загальної карбонатної твердості.

Оскільки карбонатна твердість води зумовлена йонами НСО^-₃ , її визначають титруванням проби води розчином хлоридної кислоти. Усувну твердість визначають за різницею між вмістом НСО^-₃ до і після кип’ятіння проби води.

25 мл аналізованої води титрують розчином НCl , С_N = 0.01 моль/л з індикатором метиловим оранжевим до оранжевого кольору.

Загальну карбонатну твердість обчислюють за формулою:

ммоль екв/л

де С - молярна концентрація розчину хлоридної кислоти, моль/л; V₁ - об’єм розчину хлоридної кислоти, мл; V₂ - об’єм води, взятої на аналіз, мл.

Визначення хлоридів (метод мора )

Хлорид – іони зумовлюють солоність морської та океанічної води, а також солоних озер; у прісних водоймах хлориди за концентрацією посідають трерхє місце після гідрокарбонат – і сульфат – йонів. Вміст йонів Cl^- в питній воді регламентується і не має перевишувати 350 мг/л.

Титриметричний метод Мора базується на осадженні хлорид – йонів розчином нітрату аргентуму AgNO₃ за наявності калій хромату K ₂CrO₄ як індикатора. Під час титрування Ag NO₃ спочатку утворюється осад AgCl білого кольору. Коли всі хлорид –йони будуть осаджені, при подальшому добавлянні утворюється цегляно – червоний осад аргентум хромату Ag ₂CrO_4: NaCl + AgNO₃ = NaNO₃ + AgCl

K ₂CrO₄ + 2AgNO₃ = 2KNO₃ + Ag ₂CrO₄

Одночасно з хлоридами визначаються і броміди та йодиди, однак їх вміст у воді незначний.

Реактиви: 0.01 С_N розчин AgNO₃ ; фенолфталеїн; 10% розчин калій хромату.

Хід роботи.

В конічну колбу для титрування вносять 25 мл аналізованої води і доводять дистильованою водою до 100 мл; 1 мл 10 % - го K ₂CrO_4, титрують розчином AgNO₃ до появи цегляно – червоного осаду.

Аналогічно виконують контрольний дослід із 100 мл дистильованої води.

Масову концентрацію хлорид – йонів Х обчислюють за формулою:

мг/л

де а і b – відповідно об’єм витраченого розчину AgNO₃ , а титрування проби і дистильованої води, мл; С – молярна концентрація розчину AgNO₃ , моль/л;35.5 – еквівалент Cl^- ; V - об’єм прооби, взятий для аналізу, мл.