Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
С.. Zapiska_DP1 (2).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
580 Кб
Скачать
☆

5. Розрахунок тангенціальної складової сили різання Рz, с. 264:

Pz = 10Cp · t xp· S yp · V np · Kp , (3.19)

Постійну для даних умов різання і показники ступеня знаходимо /5/, с.274.

Кр – загальний поправочний коефіцієнт.

Кр = Кмр·Kφр· Kγр· Kλv·Krр, (3.20)

де Кмр – поправочний коефіцієнт, що враховує вплив якості оброблюваного матеріалу на силові залежності;

Коефіцієнт Кмр знаходимо по формулі табл.. 9, с. 264:

Кмр = (НВ / 190) n , (3.21)

де НВ = 241 – твердість матеріалу деталі;

n = 0,75 – показник ступеня табл. 9 с. 264 /5/;

Кмр = (241 / 190) 0,75 = 1,07;

Kмр = 1 табл.9 , с 264; Kφр =1;

Kγv =1; Кrр = 1;

Кр = 1,071111 = 1,07.

Підставляємо знайдені значення у формулу:

Поздовжній супорт - розточування отвору 54 мм:

Pz4 = 10 · 92 · 1,51 · 0,315 0,75 · 380·1,07 = 621 Н.

розточування 66 мм.

Pz = 10 · 92 · 1,51 · 0,315 0,75 · 460·1,07 = 621 Н.

Поперечний супорт - обробка торця фланця 495 мм:

Pz2 = 10 · 92 · 1,51· 0,28 0,75 · 77,80·1,07 = 522 Н.

- обробка торця 142:

Pz = 10 · 92 · 1,51 · 0,28 0,75 · 32,30·1,07 = 522 Н.

6. Розрахунок потужності різання:

N= , (3.22)

Підставимо раніше розраховані значення Pz і V у дану формулу:

522· 77,8

N2 =

__________________

= 0,66 кВт.

1020· 60

621· 38

N4 =

__________________

= 0,39 кВт.

1020· 60

N2 = 0,66 кВт (поперечний супорт – обробка торця фланця 495);

N3 = 0,34 кВт (поперечний супорт – обробка торця 142);

N4 = 0,39 кВт (поздовжній супорт – обробка отвору 54);

N5 = 0,47 кВт (поздовжній супорт – розточування отвору 66);

Загальна потужність різання на поз.2 складе:

Nст2 = 0,66 +0,34 = 1,0 кВт,

Nст4 = 0,39 +0,47 = 0,86 кВт.

Розрахунок режимів різання на інші переходи і позиції проводимо в таблиці 3.7.

Перевіряємо отримане значення потужності з даними верстата по формулі:

Nріз д · , (3.23)

де Nріз – сумарна потужність різання, кВт;

Nріз = Nріз2+ Nріз3+…+Nріз6 , (3.24)

Nріз = 1,0 + 0,86+0,82+0,75+0,57 = 4,0 кВт.

д = 22 кВт – потужність двигуна;

= 0,75 – ККД верстата;

4,0 кВт < 22· 0,75 < 16,5 кВт, що значно менше потужності верстата.

7. Визначення часу циклу й уточнення значень подач супортів

Установлення часу циклу по найбільшому часу на позиції з розрахованих подач і уточнення його по паспорту верстата.

Тц = Т1+ Т2+ Т3+ Т4+ Т5+ Т6, (3.25)

де Т1= 4,0 с – тривалість транспортування заготовки від завантажувальної позиції до робочої по паспорту верстата в секундах;

Т2 = 2,0 с – тривалість синхронізації на найбільш швидкохідній позиції в секундах;

Т3 = 2,0 с – тривалість швидкого підведення;

Т4 – витрати часу на зняття припуску:

Lр.х.

Т4 = ________ + tв, (3.26)

Sо· n

де tв= 5…10 обертів шпинделя – тривалість вистою;

Lр.х. – довжини робочих ходів супортів:

Lр.х. = l1+ l2+ l3+ l4, (3.27)

l1 – довжина різання з урахуванням найбільшого припуску;

l2 – шлях врізання інструмента;

l3 – шлях виходу інструмента;

l4 – шлях перебігу, викликаний нестабільністю переключення зі швидкого ходу на робочу подачу.

Поздовжній супорт:

Lр4= 65 + 4 + 4+2 = 75 мм (обробка 54);

Lр5= 7 + 4 = 11 мм (розточка 66).

Поперечний супорт:

Lр2 = 35+4+4+2 = 45 мм (обробка торця фланця 495);

Lр3 = 38+4+3 = 45 мм (обробка торця маточини 142).

Поздовжній супорт:

Топ4 = +0,04= 1,14 хв,

Топ5 = +0,04 = 0,20 хв.

Топ5 = 0,20 хв - час перекривається.

Поперечний супорт:

Топ2 = +0,1 = 3,31 хв,

Топ3 = 0,1= 3,31 хв.

Топ3 = 3,21 час перекривається.

Для розрахунку циклу приймаємо найбільший час – 3,31 хв = 198,6 с.

Т5 =1,5с – тривалість швидкого відведення;

Т6 =5,5с – тривалість включення і виключення.

4,0 + 2,0+ 2,0 +198,6+1,5+5,5

Тц = ______________________________________ = 213,6 с = 3,56 хв.

60

Аналогічно розраховуємо режими обробки на інші переходи в таблиці 3.7.

Нормування виробу необхідне для визначення норми штучного часу (Тшт), на підставі якої нараховується необхідна кількість устаткування, робітників і витрати на виготовлення виробу.

У серійному виробництві в норму штучного часу включається час:

  • основний – технологічний;

  • допоміжний;

  • обслуговування робочого місця, перерва на відпочинок;

  • підготовчо–заключний час – Тпз. на деталь;

Штучно–калькуляційний час - Тштк на партію деталей визначається за формулою:

(3.28)

де Тшт штучний час визначається за формулою:

Тшт = Топ . Кс . ( 1 + (Тобс + Т відп) / 100), (3.29)

То – основний технологічний час, затрачуваний безпосередньо на зміну розмірів чи форми властивості матеріалу і розраховується при визначенні режимів різання по формулах у залежності від виду обробки.

Тдоп – допоміжний час на виконання допоміжних дій установка і зняття деталі, керування верстатом, вимір і так далі, він установлюється по нормативах у залежності від типу виробництва, виду обробки й інших умов.

Якщо окремі допоміжні дії виконуються безпосередньо в процесі обробки, то час на них у штучний час не включається і вважається машинним часом, що перекривається.

Сума основного і допоміжного часу називається оперативним часом.

Топ = То + Тдоп, (3.30)

Тоб. – час обслуговування – затрачається на огляд робітником за

робочим місцем (змітання стружки, змащення, зміна інструмента). Визначається по нормативах у % від оперативного часу.

Тот. – час перерв на відпочинок і природні потреби. Визначається по нормативах у % від оперативного часу.

Тп.з. – підготовчо–заключний час визначається по нормативах на операційну партію деталей і передбачає витрати часу на: ознайомлення з кресленнями; одержання матеріалів і інструмента; налагодження верстата;

n = 876 шт – кількість деталей у партії;

Кс = 1 – коефіцієнт серійності.

Часи необхідні для визначення штучно–калькуляційного часу узяті по рекомендаціях літератури /11/.