- •2.2 Аналіз технологічних вимог та виготовлення деталі
- •2.3 Матеріал деталі та його властивості
- •3.2 Аналіз технологічності конструкції деталі
- •3.3 Вибір методу і виду отримання заготовки
- •3.4.2 Вибір і обґрунтування маршрутів обробки поверхонь деталі
- •3.4.3 Вибір і обгрунтування принципу побудови технологічного процесу
- •Приймаємо значення подач по паспорту верстата:
- •4. Розрахунок частоти обертання шпинделя і коректування швидкості різання по верстаті.
- •6. Розрахунок потужності різання:
- •5. Розрахунок тангенціальної складової сили різання Рz, с. 264:
- •8. Визначення допоміжного часу на операцію, хв.
5. Розрахунок тангенціальної складової сили різання Рz, с. 264:
Pz = 10Cp · t xp· S yp · V np · Kp , (3.19)
Постійну для даних умов різання і показники ступеня знаходимо /5/, с.274.
Кр – загальний поправочний коефіцієнт.
Кр = Кмр·Kφр· Kγр· Kλv·Krр, (3.20)
де Кмр – поправочний коефіцієнт, що враховує вплив якості оброблюваного матеріалу на силові залежності;
Коефіцієнт Кмр знаходимо по формулі табл.. 9, с. 264:
Кмр = (НВ / 190) n , (3.21)
де НВ = 241 – твердість матеріалу деталі;
n = 0,75 – показник ступеня табл. 9 с. 264 /5/;
Кмр = (241 / 190) 0,75 = 1,07;
Kмр = 1 табл.9 , с 264; Kφр =1;
Kγv =1; Кrр = 1;
Кр = 1,071111 = 1,07.
Підставляємо знайдені значення у формулу:
Поздовжній супорт - розточування отвору 54 мм:
Pz4 = 10 · 92 · 1,51 · 0,315 0,75 · 380·1,07 = 621 Н.
розточування 66 мм.
Pz = 10 · 92 · 1,51 · 0,315 0,75 · 460·1,07 = 621 Н.
Поперечний супорт - обробка торця фланця 495 мм:
Pz2 = 10 · 92 · 1,51· 0,28 0,75 · 77,80·1,07 = 522 Н.
- обробка торця 142:
Pz = 10 · 92 · 1,51 · 0,28 0,75 · 32,30·1,07 = 522 Н.
6. Розрахунок потужності різання:
N=
, (3.22)
Підставимо раніше розраховані значення Pz і V у дану формулу:
-
522· 77,8
N2 =
__________________
= 0,66 кВт.
1020· 60
-
621· 38
N4 =
__________________
= 0,39 кВт.
1020· 60
N2 = 0,66 кВт (поперечний супорт – обробка торця фланця 495);
N3 = 0,34 кВт (поперечний супорт – обробка торця 142);
N4 = 0,39 кВт (поздовжній супорт – обробка отвору 54);
N5 = 0,47 кВт (поздовжній супорт – розточування отвору 66);
Загальна потужність різання на поз.2 складе:
Nст2 = 0,66 +0,34 = 1,0 кВт,
Nст4 = 0,39 +0,47 = 0,86 кВт.
Розрахунок режимів різання на інші переходи і позиції проводимо в таблиці 3.7.
Перевіряємо отримане значення потужності з даними верстата по формулі:
Nріз д · , (3.23)
де Nріз – сумарна потужність різання, кВт;
Nріз = Nріз2+ Nріз3+…+Nріз6 , (3.24)
Nріз = 1,0 + 0,86+0,82+0,75+0,57 = 4,0 кВт.
д = 22 кВт – потужність двигуна;
= 0,75 – ККД верстата;
4,0 кВт < 22· 0,75 < 16,5 кВт, що значно менше потужності верстата.
7. Визначення часу циклу й уточнення значень подач супортів
Установлення часу циклу по найбільшому часу на позиції з розрахованих подач і уточнення його по паспорту верстата.
Тц = Т1+ Т2+ Т3+ Т4+ Т5+ Т6, (3.25)
де Т1= 4,0 с – тривалість транспортування заготовки від завантажувальної позиції до робочої по паспорту верстата в секундах;
Т2 = 2,0 с – тривалість синхронізації на найбільш швидкохідній позиції в секундах;
Т3 = 2,0 с – тривалість швидкого підведення;
Т4 – витрати часу на зняття припуску:
Lр.х.
Т4 = ________ + tв, (3.26)
Sо· n
де tв= 5…10 обертів шпинделя – тривалість вистою;
Lр.х. – довжини робочих ходів супортів:
Lр.х. = l1+ l2+ l3+ l4, (3.27)
l1 – довжина різання з урахуванням найбільшого припуску;
l2 – шлях врізання інструмента;
l3 – шлях виходу інструмента;
l4 – шлях перебігу, викликаний нестабільністю переключення зі швидкого ходу на робочу подачу.
Поздовжній супорт:
Lр4= 65 + 4 + 4+2 = 75 мм (обробка 54);
Lр5= 7 + 4 = 11 мм (розточка 66).
Поперечний супорт:
Lр2 = 35+4+4+2 = 45 мм (обробка торця фланця 495);
Lр3 = 38+4+3 = 45 мм (обробка торця маточини 142).
Поздовжній супорт:
Топ4
=
+0,04=
1,14 хв,
Топ5
=
+0,04 = 0,20 хв.
Топ5 = 0,20 хв - час перекривається.
Поперечний супорт:
Топ2
=
+0,1 = 3,31 хв,
Топ3 = 0,1= 3,31 хв.
Топ3 = 3,21 час перекривається.
Для розрахунку циклу приймаємо найбільший час – 3,31 хв = 198,6 с.
Т5 =1,5с – тривалість швидкого відведення;
Т6 =5,5с – тривалість включення і виключення.
4,0 + 2,0+ 2,0 +198,6+1,5+5,5
Тц = ______________________________________ = 213,6 с = 3,56 хв.
60
Аналогічно розраховуємо режими обробки на інші переходи в таблиці 3.7.
Нормування виробу необхідне для визначення норми штучного часу (Тшт), на підставі якої нараховується необхідна кількість устаткування, робітників і витрати на виготовлення виробу.
У серійному виробництві в норму штучного часу включається час:
основний – технологічний;
допоміжний;
обслуговування робочого місця, перерва на відпочинок;
підготовчо–заключний час – Тпз. на деталь;
Штучно–калькуляційний час - Тштк на партію деталей визначається за формулою:
(3.28)
де Тшт штучний час визначається за формулою:
Тшт = Топ . Кс . ( 1 + (Тобс + Т відп) / 100), (3.29)
То – основний технологічний час, затрачуваний безпосередньо на зміну розмірів чи форми властивості матеріалу і розраховується при визначенні режимів різання по формулах у залежності від виду обробки.
Тдоп – допоміжний час на виконання допоміжних дій установка і зняття деталі, керування верстатом, вимір і так далі, він установлюється по нормативах у залежності від типу виробництва, виду обробки й інших умов.
Якщо окремі допоміжні дії виконуються безпосередньо в процесі обробки, то час на них у штучний час не включається і вважається машинним часом, що перекривається.
Сума основного і допоміжного часу називається оперативним часом.
Топ = То + Тдоп, (3.30)
Тоб. – час обслуговування – затрачається на огляд робітником за
робочим місцем (змітання стружки, змащення, зміна інструмента). Визначається по нормативах у % від оперативного часу.
Тот. – час перерв на відпочинок і природні потреби. Визначається по нормативах у % від оперативного часу.
Тп.з. – підготовчо–заключний час визначається по нормативах на операційну партію деталей і передбачає витрати часу на: ознайомлення з кресленнями; одержання матеріалів і інструмента; налагодження верстата;
n = 876 шт – кількість деталей у партії;
Кс = 1 – коефіцієнт серійності.
Часи необхідні для визначення штучно–калькуляційного часу узяті по рекомендаціях літератури /11/.
