2. Поняття фондового ринку (ринку цінних паперів), його завдання, функції

Фондовий ринок-це:

• такий тип ринку, де за незначний час створюються необхідні умови та від­бувається швидка мобілізація, ефективний розподіл, перерозподіл і раціо­нальне розміщення фінансових ресурсів у соціально-економічному просторі держави з урахуванням інтересів та потреб суспільства шляхом здійснення емісії цінних паперів різними емітентами

(Джерело: Павлов В. та інші. Цінні папери в Україні: Навч. посіб­ник. - К.: Кондор. 2004. - С. 6.)

• сфера, в якій реалізуються відносини власності, здійснюється вільне пере­міщення цінних паперів між різними секторами економіки, формуються фі­нансові джерела економічного зростання, концентруються і розподіляються інвестиційні ресурси, створюються доброзичливі умови конкуренції, умови обмеження монополізму.

(Джерело: Романенко О.Р. та ін. Фінанси: Навч.-методичний по­сібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2003. - С. 231.)

• сукупність відносин цивільно-правового характеру, що опосередковують рух капіталів у формі цінних паперів.

• ринок цінних паперів, ринок, що опосередковує кредитні відносини і відно­сини співволодіння за допомогою цінних паперів.

• Ринок цінних паперів складається з фондового ринку (ринку капіталів, інвес­тиційного ринку) і сфери грошового ринку, в якій здійснюється оборот коротко­термінових цінних паперів. Поняття «Ринок цінних паперів» ширше за поняття «Фондовий ринок».

(Джерело: Моховий О. Фондовий ринок. - К.: КНЕУ, 1999. - С. 10.)

На фондовому ринку емітуються і вводяться в обіг довгострокові фінансові ін­струменти з метою подальшого довгострокового вкладення залучених коштів для цілей економічного розвитку корпорацій.

Об'єкти угод на ринку цінних паперів називають інструментами ринку або фон­дами (в значенні грошові фонди), фондовими цінностями; звідси виник термін - фондовий ринок.

Якщо розглядати фондовий ринок у складі фінансового ринку, то схема фінансо­вого ринку буде наступною:

Згідно із Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», стат­тя 2: «Фондовий ринок (ринок цінних паперів) - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів)».

Поява і розвиток ринку цінних паперів пов'язані з ростом потреб у залученні фі­нансових коштів у зв'язку з розширенням виробничої й торговельної діяльності, бо з ростом масштабів виробництва своїх коштів одному чи декільком підприємцям вже не вистачало для розвитку та розширення діяльності. Виникла потреба залу­чення фінансових ресурсів широкого кола осіб, у яких ці кошти тимчасово вільні.

Попередниками сучасних ринків цінних паперів (фондових ринків) були серед­ньовічні вексельні ярмарки і постійні вексельні ринки, які час від часу виникали й зникали в XIII - XIV ст. З торгівлею векселями пов'язана поява перших професій­них учасників ринку цінних паперів і перших бірж. Першими біржами, на котрих проводились операції з цінних паперів, вважаються створені в XVI ст. заклади в Антверпені (1531 р.) і Ліоні.

Фондовий ринок в сучасному розумінні зародився в кінці XVI ст. в зв'язку з по­силенням емісійної активності держави і появою акціонерних компаній.

Метою функціонування ринку цінних паперів є становлення і функціонування і цілісного, високоліквідного, ефективного, справедливого ринку, регульованого дер­жавою та інтегрованого у світові фондові ринки через створення необхідних умов, швидку мобілізацію, ефективний розподіл, перерозподіл і раціональне розміщення фінансових ресурсів у соціально-економічному просторі держави, з обов'язковим врахуванням інтересів та потреб суспільства в цілому та окремих суб'єктів зокрема ш ляхом здійснення емісій цінних паперів та операцій з ними.

Метою функціонування ринку цінних паперів для окремих суб'єктів є:

• для населення - довгостроковий приріст капіталу, дивіденди, хороший за­хист від інфляції, можливість стати співвласником;

• для господарюючих суб'єктів, виробників - задовольнити потребу в додаткових коштах з причин тривалості реалізації виробленої фірмою продукції, формування запасу готової продукції, сировини, палива, матеріалів, буді­вель; можливість отримання дивідендів, статусу співвласни­ка; отримання прибутку як різниці курсу цінних паперів;

• для держави - можливість отримання коштів у зв'язку з дефіцитом дер­жавного бюджету, можливість контролю і регулювання, нагляду (економіка, фінансова сфера, фінансові установи) через реєстрацію, ліцензування, нормативно-правові доку­менти, систему контролю, застосування заходів державного примусу.

Принципами функціонування ринку цінних паперів є:

1. Соціальна справедливість - забезпечення створення рівних можливостей і спрощення умов доступу інвесторів та позичальників до ринку фінан­сових ресурсів, недопущення монопольних проявів дис­кримінації прав і свобод суб'єктів.

2. Надійний захист інвесторів - створення необхідних умов для реалізації інтересів суб'єктів фондового ринку та забезпечення їх майнових прав.

3. Регульованість фондового ринку - створення гнучкої та ефективної системи регулювання (в Україні розроблена Концепція регулювання фондового ринку України).

4. Контрольованість - створення надійно діючого механізму обліку і контролю, запобігання й профілактики зловживань та злочинності на ринку цінних паперів.

5. Ефективність - максимальна реалізація всього потенціалу фондового ринку в мобілізації та розміщенні фінансових ресурсів у пер­спективні сфери національної економіки, що сприятиме забезпеченню її прогресу та задоволення життєвих потреб населення.

6. Правова упорядкованість - створення розвиненої правової інфраструктури забезпечення діяльності фондового ринку, яка чітко регла­ментує правила поведінки і взаємовідносин усіх його суб'єктів.

7. Прозорість, відкритість - забезпечення надання інвесторам повної і доступної інформації, що стосується умов випуску та обігу на ринку цін­них паперів, гласності фінансово-господарської діяльності і емітентів, усунення проявів дискримінації суб'єктів.

8. Конкурентність - забезпечення необхідної свободи підприємницької діяль­ності емітентів, ринкових посередників, створення умов для змагання за найбільш вигідне залучення вільних фінансових ресурсів та встановлення немонопольних цін на послуги фінансових посередників за умов контролю до­тримання правил добросовісної конкуренції учасниками фондового ринку.