- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни херсонський національний технічний університет Кафедра товарознавства, стандартизації та сертифікації
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до виконання лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 вивчення особливостей будови різних видів і типів вовни
- •9.1. Короткі теоретичні відомості
- •9.1.1. Види вовни в залежності від походження
- •9.1.2. Види вовни в залежності від способу знімання її з тварин
- •9.1.3. Види вовни в залежності від часу стрижки
- •9.1.4. Типи вовняних волокон
- •9.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 контроль якості немитої вовни
- •2.1 Короткі теоретичні відомості
- •2.1.1. Контроль якості вовни, яка надходить на виробництво та відбір кіп для контрольного класування
- •2.1.2. Контрольне класування
- •2.1.3. Визначення виходу митої вовни з немитої
- •2.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 контроль якості митої заводської вовни
- •3.1. Короткі теоретичні відомості
- •3.1.1. Особливості контролю якості вовни після промивання
- •3.1.2. Відбір зразків для проведення лабораторних випробувань
- •3.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 контроль якості відходів вовняної промисловості
- •4.1. Короткі теоретичні відомості
- •4.1.1. Обробка виробничих волокнистих відходів
- •4.1.2. Лабораторні випробування відходів
- •4.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Список використаної літератури
Контрольні питання
1. Які основні показники для оцінки якості митої вовни?
2. Як здійснюється відбір зразків для проведення випробувань митої вовни?
3. Визначте сутність методу визначення залишкового жиру в митій вовні?
4. Заходи безпеки при проведенні екстракції залишкового жиру з немитої вовни в апараті Сокслета?
5. Як розраховується вміст жиру в пробі митої вовни?
6. Які норми вмісту залишкового жиру в митій вовні різних типів?
7. Як визначити вміст залишкового лугу в наважці митої вовни?
Лабораторна робота № 4 контроль якості відходів вовняної промисловості
Мета роботи - ознайомитися з порядком приймання та відбору зразків для лабораторних випробувань, провести лабораторні випробування відходів по визначенню товщини, довжини, вмісту рослинного сміття, жиру і пилу.
4.1. Короткі теоретичні відомості
4.1.1. Обробка виробничих волокнистих відходів
Вовняні відходи утворюються при промиванні вовни, в процесах виробництва пряжі, ткацтва і обробки вовняних тканин і трикотажних виробів, а також в валяльно-повстяному, овчинно-шубному і пушно-хутряному виробництвах.
Вовняні відходи є постійним компонентом у складі сумішей для виготовлення вовняної пряжі, їх використовують також для виробництва фетрових, валяльно-повстяних і нетканих виробів.
Відходи на фабриках первинної обробки вовни утворюються у вигляді випадів з-під сортувальних столів, тіпальних машин, горошку і очисток з вовномийних і сушильних машин. Вміст вовни в цих відходах іноді складає всього 4 - 5%, але і в цьому випадку має сенс виділити з відходів вовняне волокно, тому що всі витрати по їх переробці окуповуються.
На більшості фабрик первинної обробки вовни створені цехи з переробки виробничих відходів. Обробка виробничих відходів, що містять до 90% забруднень, відрізняється від обробки рунної вовни, тому це вимагає створення спеціальних режимів, що забезпечують переробку забрудненої вовни в потоці без перевалок і ручного втручання.
Приблизні дані про кількість відходів і виходи з них вовняного волокна наведено в табл. 4.1. План обробки цих видів відходів наведено в табл. 4.2.
4.1.2. Лабораторні випробування відходів
Відходи в контрольних кіпах оцінюють органолептично і визначають їх відповідність за виглядом, товщиною, кольором, вмістом вовни даним, зазначеним у супровідному документі. При оцінці відходів керуються характеристиками і нормативами, наведеними у чинній нормативно-технічній документації. Деякі з них подані в табл. 4.3 – 4.6.
При вмісті у відході іншого, менш цінного відходу, в кількості більше 5%, всю партію відносять до менш цінного відходу.
Якщо фактичний вміст пилу, рослинного сміття або жиру перевищує нормативи, то роблять знижку ваги партії відходу в розмірі 1% за кожен зайвий відсоток вмісту пилу, рослинного сміття або жиру.
Для проведення лабораторних випробувань з різних місць контрольних кіп на відстані 20-50 см від торців відбирають зразки так, щоб скласти середній зразок вагою не менше 1,7 кг, який використовується для проведення всіх випробувань, крім визначення вологості. Для останнього випробування відбирають з контрольних кіп три зразки по 200 г, якщо вологість визначають на звичайному кондиційному апараті.
Таблиця 4.1
Кількість відходів та вихід з них вовняного волокна
Вид відходів |
Кількість відходів, одержуваних з 1 т немитої вовни, кг |
Вихід вовняного волокна |
|
до промивання після незначного очищення |
Після промивання |
||
Випади вовни з під сортувальних столів (сіянка та підміть) Випади вовни з під тіпальних машин (витіпка): мериносової тонкої помісної напівтонкої напівгрубої та грубої Вилов зі стічних вод та очищення барок після промивання вовни: мериносової тонкої помісної напівтонкої напівгрубої та грубої Випади вовни з пневмотранспорту: мериносової тонкої помісної напівтонкої напівгрубої та грубої Кізякова вовна: тонка напівтонка напівгруба та груба Вибір тари Вовняна мотузка |
5
77 77 61 24
3,5 3,0 2,2 2,0
5,0 4,5 4,0 3,0
20 20 15 2 10 |
41
25 25 25 25
10 10 10 10
60 60 60
|
16
15 15 15 15
16 16 16 16
20 20 20 40 75 |
Таблиця 4.2
План обробки виробничих волокнистих відходів
Переходи |
Сіянка |
Витіпка |
Підміть |
Випади з пневмотранспорту |
Кізякова вовна |
Вилов зі стічних вод |
Очищення з вовномийних барок |
Вибір тари |
Вовняна мотузка |
Транспортування в цех переробки відходів Очищення вовни Транспортування до агрегату для промивання Переробка на угароочисній машині Транспортування до вовномийного агрегату Переробка на угароочисній машині Транспортування до пресового відділу Переробка на машині АОКШ-2 Транспортування до вовномийного агрегату Промивання на машині BS-2A Сушіння на машині ЕВ-10А Транспортування до пресового відділу Пресування, пакування, маркування Транспортування до складу митої вовни Відвантаження |
+ -
-
+
+
-
-
-
-
+
+
+
+
+ + |
+ -
-
+
+
-
-
-
-
+
+
+
+
+ + |
+ -
-
+
+
-
-
-
-
+
+
+
+
+ + |
+ -
-
-
-
+
+
-
-
-
-
-
+
+ + |
+ -
-
-
-
-
-
+
+
+
+
+
+
+ + |
+ -
-
-
-
-
-
-
-
+
+
+
+
+ + |
+ -
-
-
-
-
-
-
-
+
+
+
+
+ + |
+ +
+
-
-
-
-
-
-
+
+
+
+
+ + |
+ +
+
-
-
-
-
-
-
+
+
+
+
+ + |
Середній зразок ретельно перемішують і розкладають на столі у вигляді постілі. Із шістнадцяти місць постілі на різній глибині відбирають малими кількостями проби відповідно до табл. 4.3.
Таблиця 4.3
Порядок відбору зразків для випробувань відходів вовни
Випробування |
Кількість проб |
Вага проби, г |
Кількість наважок з проби |
Вага наважки, г |
Визначення товщини Визначення довжини Визначення вмісту рослинного сміття Визначення вмісту пилу Визначення вмісту вовняних волокон Визначення вмісту жиру |
2 3
3 3
3 3 |
100 100
100 100
100 100 |
- 3
3 3
3 3 |
- 2-3
6-10 10
6-10 10 |
Таблиця 4.4
Групи відходів вовни за товщиною
Група відходів за товщиною |
Характеристика вовни у відходах даної групи |
Тонкі Напівтонкі Напівгрубі
Грубі |
Мериносова та помісна 60к і вище Помісна 58 та 56к, кросбредна та цигайська 58, 56 і 50к Помісна вищого та 1 сорту, кросбредна та цигайська нижче 50к, східна напівгруба І, ІІ и ІІІ сортів. Помісна ІІ сорту,східна груба ІУ і У сортів, груба овеча та верблюжа. |
Таблиця 4.5
Характеристика відходів вовни за кольором
Група відходів за кольором |
Характеристика відходів даної групи |
Білі Світлі
Темні |
Білого кольору або білого кольору з кремовим відтінком. Забарвлені в світлі кольори: світло – сірий, блакитний, бежевий, рожевий, салатовий, жовтий. Сюди ж відносять відходи білого кольору з наявністю окремих кольорових волокон. Забарвлені у темні кольори: коричневий, синій, зелений, фіолетовий, бордо, сірий, червоний, чорний та інші. |
Таблиця 4.6
Нормативи вмісту пилу, жиру і рослинного сміття в різних видах відходів вовни
Найменування і характеристика відходу даного виду |
Вміст, %, не більше |
||
пилу |
жиру |
рослинного сміття |
|
Випади. Виходять при тіпанні і розщипуванні сумішей та кардочесання на камвольних чесальних машинах. Сдир - волокна, що знімаються з робочих органів чесальних машин та апаратів під час ручної або вакуумної чистки. Очіс крупний гребінний. Утворюється у передньому бункері гребенечесальних машин прямолінійної дії та на круглих гребенечесальних машинах. Середня довжина волокна не нижче 12 мм. Очіс мілкий гребінний. Утворюється у задньому бункері гребенечесальних машин прямолінійної дії. Сюди ж відносять очіс з переднього бункера та з круглих гребенечесальних машин, якщо його середня довжина нижче 12 мм. Очіс апаратний – волокна, які випадають під машину при прочісуванні суміші в апаратному виробництві. Кільця – однорідна маса чистого волокна, яка знята з циліндрів, чистильних валиків прядильних машин. Підміть – суміш волокнистих відходів, яка утворюється під час підмітання виробничих приміщень. Пух – суміш волокнистих відходів, яка утворюється під час обмахування машин. |
6,0
6,0
2,0
10,0
6,0
1,0
10,0
10,0 |
4,0
9,0
3,0
3,0
6,0
2,0
6,0
6,0 |
4,0
3,5
3,5
6,0
5,0
0,8
4,0
4,0 |