Контрольні питання

1. Як відбувається приймання немитої вовни?

2. Які основні задачі контрольного класування? Кількість кіп, які відбираються для контрольного класування?

3. Що називається виходом чистого волокна (таксатом)? Які методи його визначення?

4. Лабораторний метод визначення виходу чистого волокна, послідовність проведення випробовувань.

5. Який відбирають вихідний та середні зразки вовни?

6. Як розраховують відсоток виходу чистого волокна? Яке призначення поправних коефіцієнтів?

Лабораторна робота № 3 контроль якості митої заводської вовни

Мета робота - вивчити особливості контролю якості вовни після промивання, освоїти основні методи, вживані для проведення випробувань з оцінки якості митої вовни.

3.1. Короткі теоретичні відомості

3.1.1. Особливості контролю якості вовни після промивання

Якість вовни після її промивання визначають перш за все за зовнішнім виглядом вовни і її зваляності. Для цього всю вовну після її перебування в коморі безпосередньо перед відправкою на пресування перекочують цехові контролери спільно з контролерами ВТК. При цьому ще раз перевіряється якість сортування вовни. За наявності браку вовну пересортовують.

Зовнішній вигляд промитої вовни зіставляють з еталонами нормальної промитої шерсті, і таким чином, судять про якість промивання. Так, наприклад, добре промита вовна тонкорунних порід овець має білий колір кремового відтінку, а та ж вовна при поганому промиванні має сіруватий матовий колір.

Тьмяна за кольором вовна виходить в результаті осадження на волокні вапняного мила, а також невчасного чищення промивних барок і несправності спускових клапанних механізмів.

Зваляна вовна характеризується наявністю в ній джгутів, які при розтягуванні важко відокремлюються, причому відбувається розрив частини волокон. Звалювання вовни може бути результатом застосування миючого розчину підвищеної температури, неправильної роботи вивантажників і механізму грабель.

Вовна після промивання повинна бути менш зваляною, пишною і мати нормальний, властивий їй, колір.

Разом з органолептичним контролем якості митої вовни проводять лабораторні випробування і визначають кількість залишкового жиру у вовні, кількість залишкового лугу і мила, вміст рослинних домішок, вологість, товщину, довжину і міцність вовни. Крім того, цеховим або лабораторним методом визначають величину втрат при знепилюванні вовни. Цей показник характеризує вміст у вовні пилу і грязі.

3.1.2. Відбір зразків для проведення лабораторних випробувань

Для проведення лабораторних випробувань у момент запресовування від кожної контрольної кіпи (зазвичай від кожної п'ятої) відбирають середній зразок.

З цього зразка - три проби по 200 г для визначення вологості, зважуючи їх на технічних вагах поблизу преса з точністю до 0,1 г. Якщо зважування відбувається не біля преса, а в приміщенні лабораторії, то зразки для визначення вологості відразу після відбору поміщають в банки з притертими кришками і в них переносять в лабораторію. У кожен зразок вкладають етикетку з вказівкою дати відбору, номера партії, номера кіпи, сорту вовни. Частину середнього зразка вовни, що залишилася, використовують для проведення решти випробувань (окрім визначення втрат при знепилюванні).

Товщину, довжину і міцність волокон митої вовни визначають тим же порядком, як і при випробуванні брудної вовни (звичайно, виключається промивка). Ці випробування проводять по мірі потреби для уточнення класу, підкласу, виду вовни.