Література

1. Бурдо Н.Б. Населення раннього етапу Трипільської культури межиріччя Дністра та Південного Бугу. – К., 1993.

2. Елинек Ян Большой иллюстрированный атлас первобытного человека. – М.: Артия, 1982.

3. История искусства народов СССР. Т.1. Искусство первобытного общества и древнейших государств на территории СССР (п/ред. А.Л. Монгайта и Н.В. Черкасовой. – М.: „Изобразительное искусство”, 1971.

4. Ліндсей Дж. Коротка історія культури. Т. 1. - К.: Мистецтво, 1995.

Бережна А.

Образ жінки в іконописі (на прикладах українського іконного зображення)

Вища естетична цінність закладена в пізнанні , його найрізноманітніших проявах і наслідках завжди тревожного процесу. Особливий неспокій приймає, коли йдеться про історичне тло буття народу, осягнення його здобутків як основи впевненності життя особи.

Виховання підростаючого покоління в наш час, час швидких, інколи не зовсім розумілих перемін, особливо актуальна проблема; і ми , вчителі загальноосвітніх закладів, маємо можливість впливати на формування світогляду особистості. Особливими цілями в цьому плані є уроки світової культури, образотвторчого мистецтва , художньої праці.

Насамперед, засвітлюються , духовно-культурні набутки, які сповна ще не збагненні, але вже сприйняті як ідеалвізовані цінності, що виражають суть християньського чи етнічного середовища: це наше, це-ми,це для нас. Стан довіри людини до духовно-мистецьких творінь стане найвагомішим психологічним компонентом етнічної самоідентифікації і водночас етнічної консолідації.

Про вийняткове значення у суспільному житті церкви, а в ній – іконного зображення суті християнської віри, з”являються у наш час серйозні заявки з позиції розкріпаченої думки. Ікона вбирала почуття і думки простого народу, відбиваючи його естетичні смаки й культурний рівень. В іконі стикається реальність та ідеальність, з перевагою таємного, не до кінця зрозумілого від глобальності й величі Бога, Творця всесвіту та по-людські й зрозумілого всім земним, образа Богоматері , що постає у духовній величі. Образ жінки , Святої жінки , що панує над світом ось уже дві тисячі літ, єднаючи людство, даючи прозріння і милосердно закликаючи до порозуміння, любові й справедливості,образ Матері-Покровительниці, що заповнює думку й притягує без вагання все людське єство, виступає у властивій їй простоті. Але ця простота, що викликає довіру, є чудодійною якістю, градіозною у своїй вселюдській величі.

Образ жінки оспівано й звеличено в різних видах мистецтва: література і поезія, музика, театр, живопис, графіка, скульптура, декоративно-ужиткове мистецтво.

В іконописі жінка постає в різних життєвих ситуаціях, що робить її близькою нам, зрозумілою з раннього дитинства:

• Різдво Марії. Жінки з Дарами

поч. 16ст. с. Нова Вісь. Польша

Реальна історична подія. Свята Анна народила дитя. Марія маленька, така ж дівчина, яких ми звикли бачити в житті, притягує до себе дитячим зором, ніжністю обличчя, пальчиків, ми її любимо і трепетно сприймаємо, як Дитя.

• Введеня Марії до Храму

розпис іконостасу Покровської церкви

у Великих Сорочинцях.1732 рік.

Людський загал. Преживання і радість батьків юної Марії. Зачудуваня свідків та безстращщя юної отроковиці перед Господом. Все велично , але в той же час зрозуміло , а тому й близько нам, нашому серцю.

• Благовіщення.

ХVІ ст. с. Дальова. Польша

Марія Діва. Блага вість-має народити сина- Спасителя світу. Постає в якості покірної у всьому Господу Богу: їй страшно, але Вона ні на мить не сумнівається у тому, що повинно статися.

Ікона є нашим повірником і дороговказом, вона ввібрала найчистішу істину, надію часу, щоб діяти органзовано, налагоджуючи рівновагу душевного життя сходження Божественної благодаті й прояснення свідомості.

Марія, як жінка, постає в іконогрфічних подачах по мірі того, яким було її буття. Вона, чекає дитя; Вона стає Богоматір”ю; повнота її переживань постає перед нами:

• Різдво Христове.

кінець 16ст. поч. 17ст.

Іконостас церкви святих П”ятниць.

Львів.

• Поклін вохвів,

16ст. Львів.

Національний музей.

У плині часу мальовниче, оптимістичне свято Різдва стало одни з найбільших свят року. Духовна таємничість святкової релігійної постаті тала темою багатьох творчих пошуків у мистецтві: жінка-Мати; жінка-Богоматір, продовжувачка людського роду і та яка народила Спасителя.

• Стрітення. Жертвування у храмі

16-17ст. Львів

Іконостас церкви свяих П’ятниць.

• Стрітення.