3. Алгоритм розрахунку показників економічної

ефективності реалізації ДЦП.

3.1. На сьогодні існують комп’ютерні програми та експертні системи для оцінки економічної ефективності інвестиційних, інноваційних, науково-технічних проектів (програм).

У рамках Всесвітнього банку та інших організацій ООН застосовується низка комп’ютерних версій проведення обґрунтування й оцінки ефективності проектів (програм), зокрема, COMFAR (КОМФАР) і COMPRAN (КОМПРАН).

Найбільш відомим є пакет COMFAR, запропонований організацією ЮНIДO. Він застосовується нині низкою українських фінансових установ для фінансового аналізу та оцінки економічної ефективності проектів (програм), насамперед зорієнтованих на залучення іноземних інвестицій. Це пояснюється тим, що результати обрахунків ефективності і представлення вихідної інформації в системі COMFAR відповідають міжнародним стандартам, що є необхідною умовою успішного проведення переговорів з іноземними інвесторами.

3.2. У світовій практиці використовуються наступні чотири критерії, побудовані на основі порівняння дисконтованих грошових потоків витрат, необхідних для виконання проекту, і доходів, що передбачається одержати в період експлуатації:

чистого дисконтованого доходу (прибутку);

індексу дохідності (прибутковості);

періоду окупності інвестицій у реалізацію проектів;

внутрішньої норми дохідності.

3.2.1. Чистий дисконтований дохід (прибуток) ЧДД розраховується за формулою:

, (3.1)

де P_t – чистий грошовий потік у періоді t, тис. грн.;

d – норма дисконтування;

t – роки реалізації інвестиційно-інноваційного проекту.

Чистий грошовий потік складається з щорічних значень касової готівки, що є різницею між сумою притоку та відтоку грошей:

, (3.2)

де – надходження коштів у періоді t, тис. грн.;

– витрачання коштів у цьому періоду, тис. грн.

Дисконтування грошових потоків здійснюється відповідно до часу започаткування проекту.

Якщо ЧДД > 0, то рентабельність інвестицій перевищує мінімальне значення коефіцієнту дисконтування і проект (цільову програму) можна рекомендувати для подальшої реалізації.

3.2.2. Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (індекс дохідності) проекту ІД розраховується за формулою:

ІД = ЧДД / ДВІ, (3.3)

де ДВІ – дисконтована вартість інвестицій (вартість капітальних і одноразових витрат) в реалізацію проекту, тис. грн.

Проект (завдання, захід) програми слід продовжити, якщо ІД > 1.

3.2.3. Термін окупності Т_ок інвестицій в реалізацію проекту визначається як період для відшкодування первісно започаткованих інвестиційних коштів на основі накопичених чистих реальних грошових потоків, зумовлених реалізацією проекту, тобто:

, (3.4)

де К_t – вартість капітальних і одноразових витрат, тис. грн. [26].

3.2.4. Внутрішня норма дохідності ВНД визначається за таким виразом:

, (3.5)

де d’ – внутрішня норма дохідності.

Рівняння 2.5 вирішується відносно невідомої його складової d’ задля визначення мінімально допустимої норми ефективності, за якої чистий дисконтований дохід дорівнює 0, або дисконтовані прибутки дорівнюють започаткованим інвестиціям.

3.3. При реалізації інноваційних проектів ДЦП їх економічну ефективність доцільно також визначати із залученням ряду специфічних показників:

3.3.1. Додана вартість ДВ:

ДВ = ЗП_впп + А + ВП + П_н + В_{ін ,} (3.6)

де ЗП_впп – заробітна плата, включаючи соціальні відрахування, тис. грн.;

А – амортизація основних фондів і нематеріальних активів, тис. грн.;

ВП – валовий прибуток, тис. грн.

П_н – непрямі податки, тис. грн.;

В_ін – інші витрати, тис. грн.

Показник ДВ є порівняно доступним для отримання об’єктивними методами, використовуючи щорічні звіти підприємств. Водночас його недоліком є трудність розподілу витрат на заробітну плату і амортизацію між новою продукцією, отриманою в результаті реалізації інноваційних проектів, та традиційною продукцією підприємства.

3.3.2. Коефіцієнт співвідношення інвестицій К_і:

К_і = О_пі / О_{ді ,} (3.7)

де О_пі – обсяг приватних інвестицій у проект наростаючим підсумком з моменту початку реалізації проекту, тис. грн.;

О_ді – обсяг державних інвестицій у проект наростаючим підсумком з моменту початку реалізації проекту, тис. грн.

К_і повинно бути ≥ 1.

3.3.3. Коефіцієнт комерціалізації К_ком:

, (3.8)

де П_др – кількість проектів програми, результати яких досягли ринку;

П_з(t-2) – загальна кількість проектів в програмі в t-2 році^*.

3.3.4. Коефіцієнт продаж нового продукту підприємства :

, (3.9)

де Д_нпі – доходи від продаж нового і-го продукту, вік якого менший 2 років, тис. грн.;

Д – загальні доходи підприємства від продаж за аналогічний період, тис. грн.

3.3.5. Коефіцієнт продаж нових продуктів програми :

, (3.10)

де К_д – питома вага продаж нового і-го продукту j-го підприємства в загальних доходах від продаж нових продуктів згідно із програмою;

m – кількість підприємств, що беруть участь у програмі;

n – кількість нових продуктів;

Д_нпj – доходи від продаж нових продуктів на j–му підприємстві, тис. грн.;

Д_нп – загальні доходи від продаж нових продуктів на підприємствах, що беруть участь у програмі, тис. грн.

Підрахунок інтегрованого показника ефективності інноваційних проектів здійснюється шляхом експертних оцінок специфічних показників, отриманих за формулами 3.6-3.10, за методами, викладеними у розділі 5 Методичних рекомендацій.

3.4. Визначення значення економічної ефективності окремих проектів (завдань, заходів) ДЦП підсумовуються для отримання економічного ефекту кінцевого (проміжного) результату програми Е_прк:

, (3.11)

де Е_пзі – економічна ефективність і-го проекту (завдання, заходу) ДЦП, тис. грн.;

n – кількість проектів (завдання, заходів), що реалізуються в рамках програми.