6. Метод комплексної оцінки ефективності дцп

6.1. Для комплексної оцінки ефективності реалізації ДЦП не тільки з точки зору досягнення кінцевих результатів, але й управління процесом розроблення і ходом реалізації програм, стратегічного планування, своєчасного прийняття рішень доцільно використовувати розроблений в США метод оцінки і рейтингування програм PART (Program Assessment Rating Tool).

6.2. Метод PART ґрунтується на відповідях щодо ряду запитань за 4 групами (критеріями):

1. Цілі і структура програми.

2. Стратегічне планування.

3. Управління програмою.

4. Результати виконання програми.

Кількість критеріїв (підкритеріїв) може змінюватись, в результаті чого запропонований метод є досить гнучким і може легко пристосовуватися до нових вимог. Відповіді на запитання повинні бути чітко обґрунтовані і підтверджуватися відповідними документами і коментарями інших експертів.

6.3. Кількість запитань (в оригінальний версії методу) варіюється від 4 до 8.

На кожне із запитань, що відносяться до критеріїв 1-3 групи, можна дати одну із відповідей: “так”, “ні” і “запитання не може бути застосовано (не по суті)”.

Для оцінки результативності реалізації програми (критерії четвертої групи) використовуються відповіді: “так”, “в значному ступені”, “в незначному ступені” та “ні”, що відповідає числовим значенням ваги відповідей 1, 0,67, 0,33 і 0.

6.4. Інтегральний рейтинг програми R розраховується за формулою:

, (6.1)

де k_і – ваговий коефіцієнт і-го критерія. ∑k_і=1;

В оригінальній версії методики k₁=0,2; k₂=0,1; k₃=0,2; k₄=0,5;

N – число критеріїв. N = 4;

R_i – ефективність програми за і-м критерієм.

Оцінка за критеріями 1-3 вираховується за формулою:

R_i = a_i (100/N_i-b_i), (6.2)

де a_i – кількість відповідей “так”;

N_i – кількість запитань (підкритеріїв) для і-го критерія;

b_i – кількість відповідей “запитання не може бути застосоване”.

Підсумкова оцінка за критерієм “Результати виконання програми” розраховується за формулою:

, (6.3)

де а_4.1 – кількість відповідей “так”;

а_4.2 – кількість відповідей “в значному ступені”;

а_4.3 – кількість відповідей “в незначному ступені”;

а_4.4 – кількість відповідей “ні”.

Якщо R ≥ 80% – програма визначається ефективною, 50% ≤ R < 80% – адекватною (помірно ефективною), R < 50% – програма вважається неефективною.

Визначення інтегральної оцінки результативності державної цільової програми “Заповідники” за 2002 – 2004 роки

Назва показника	Оцінка виміру	2002 рік			2003 рік			2004 рік
		план	факт	% вико-нання	план	факт	% вико-нання	план	факт	% вико-нання
Вхідна інформація
Фінансове забезпечення
за рахунок коштів держбюджету	млн. грн.	135,7	85,5	63	180,2	93,7	52	167	116,9	70
за рахунок інших* джерел		0,26	0,17	65	0,16	0,22	132	1,73	0,21	12
Показники продукту
Садіння і висівання лісу	га	3599	3554	98	3121	2499	80	1321	1466	112
Догляд за лісовими культурами (в переводі на однократний)	га	29370	23637	80	16612	20269	122	10216	12555	123
Влаштування протипожежних розривів	га	95,4	77,8	82	59,2	91,1	154	50	31	62
Показники ефективності
Зміна витрат на вирощування 1 тис.шт.посадкового матеріалу в розсадниках	грн.	81	93		30	37		40	44
Зміна витрат на 1 год. Авіаохорони	грн./1год.	1631	2119		1637	2099		1627	2170
Показники якості
Приживлюваність лісових порід	%	80	78	97	86	82	95	85	80	94
Результати розрахунків
Інтегрований показник фінансування за кожен рік				0,643			0,953			0,388
за період, який включає 1і 2 та 1,2 і 3 роки							0,806			0,659
Показник результативності за кожен рік				0,447			0,858			0,300
за період, який включає 1і 2 та 1,2 і 3 роки							0,643			0,521
Рівень співфінансування за кожен рік				1,038			2,543			0,173
за період, який включає 1і 2 та 1,2 і 3 роки)							1,358			1,251
Оцінка пріоритетності програми				1,2			1,2			1,3
Рейтингова оцінка фінансування програми										0,78

** Показник ефективності (чисельник) обчислено як обернений показник зростання питомих витрат (знаменник)

З обраних для дослідження трьох показниках продукту в аналізованому періоді всі три показники не досягли запланованого рівня фінансування. Середньорічний рівень фінансування в 2002 – 2004 роках становив відповідно за показником продукту за позиціями: “Відтворення лісів” – 60,6 відсотка, “Створено полезахисних лісових смуг” – 76,3 відсотка, “Підготовка земель для створення смуг в наступному році” – 26,3 відсотка.

Погіршилися показники ефективності: в середньому на 58 відсотка перевищено плановий рівень витрат на проведення рубок в лісі в розрахунку на 1 га.

Суттєво знизились показники якості виконання робіт: у 2003 – 2004 роках вдвічі зросли обсяги невивезеної вчасно деревини. Зросла кількість порушень правил відпускання деревини.

За всі три роки не досягнуто планового рівня бюджетного фінансування програми. У 2002 році заходи програми профінансовано за рахунок бюджетних коштів на 63 відсотки, а у 2003 – 2004 роках – відповідно 52 і 70 відсотків. За весь період реалізації середньорічний показник рівня фактичного фінансування становив 65,9 відсотка, у тому числі за рахунок коштів державного бюджету 61,6 відсотка і за рахунок позабюджетних коштів та коштів місцевих бюджетів – 69,6 відсотка.

Не виконані також показники ефективності: в середньому на 115,6 відсотка збільшилися витрати на одиницю виконаних робіт. Знизилися показники якості через погіршення якісного складу лісових насаджень.

Результати розрахунків свідчать, що визначені показники результативності виконання програмних заходів для обох програм перебувають на низькому рівні:

для програми “Ліси України” 0,15;

для програми “Заповідники” 0,52.

Рейтингова оцінка фінансування за досліджений період, яка визначена з урахуванням заданих коефіцієнтів пріоритетності програм, для програми № 207 перебуває на рівні – 0,32, для програми № 11 – 0,78.

Аналіз виконаних розрахунків свідчить, що реалізація обох програм здійснювалась, коли дія багатьох негативних чинників призвела до неефективного використання бюджетних коштів. Недоліки системи фінансування розглянутих програм пов’язані насамперед з відсутністю встановлених пріоритетів поділу бюджетних коштів та наслідками впливу незбалансованості ресурсів з бюджету та з позабюджетних джерел. Це пов’язано значною мірою з відсутністю відповідного нормативно-правового забезпечення програмного процесу, коли недостатня віддача від бюджетних асигнувань на виконання зазначених програм була в деякій мірі компенсована через зусилля головних розпорядників, спрямованих на пошук додаткових джерел програмного фінансування.

Ураховуючи результати експериментального апробування, можна зробити такі висновки.

Реалізація запропонованого методичного підходу до побудови результативних показників виконання програм дає змогу визначати параметри пріоритетності бюджетного фінансування державних цільових програм на наступний рік на основі обчислення комплексної оцінки фактичного ходу виконання чинних програм з урахуванням відповідності досягнутих програмних результатів встановленим пріоритетам соціально-економічного розвитку. Застосування в процесі визначення результативності досліджуваних програм багатоаспектних показників продукту, витрат, якості та ефективності, які відповідно до розробленого алгоритму обчислюються за багатьма позиціями, дає можливість оцінити підсумковий вплив різних ефектів шляхом побудови єдиного для кожної програми кількісно визначеного інтегрального параметра.

В умовах подальшого упорядкування процесів бюджетного програмування використання запропонованої методики обчислення інтегральних показників результативності створює підґрунтя для застосування системи рейтингування державних цільових програм як дієвого інструменту перерозподілу бюджетних коштів на виконання більш ефективних програм та проектів і підвищення на цій основі результативності використання бюджетних ресурсів.

Заступник директора департаменту –

начальник відділу державних

цільових програм М. А. Китаєва

*У цьому разі цифровий показник – часовий лаг – означає строк початку реалізації проекту (наприклад, 2 роки)

 Синергетичний ефект (від грец. synergos – той, що діє разом) в Економічній енциклопедії під ред. В. Мочерного визначається як “поява нової продуктивної сили або якісно нових джерел розвитку, підвищення ефективності діяльності в результаті поєднання окремих частин, елементів, факторів в єдину систему за рахунок так званого системного ефекту (емержентності)”.