- •Практична робота №1
- •1.1 Мета роботи
- •1.2 Короткі теоретичні відомості
- •1.3 Завдання
- •1.4 Контрольні питання
- •1.5 Таблиця індивідуальних завдань
- •Практична робота №2
- •2.1 Мета роботи
- •2.3 Завдання
- •2.2 Короткі теоретичні відомості
- •2.4 Контрольні питання
- •2.5 Таблиця індивідуальних завдань
- •Практична робота №3
- •3.1 Мета роботи
- •3.2 Основні теоретичні відомості
- •3.3 Завдання
- •3.4 Контрольні питання
- •3.5 Таблиця індивідуальних завдань
- •Практична робота №4
- •4.1 Мета роботи
- •4.2 Короткі теоретичні відомості
- •1 Основні визначення
- •4.3 Завдання
- •4.4 Контрольні питання
- •4.5 Таблиця індивідуальних завдань
- •Практична робота №5
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Короткі теоретичні відомості
- •5.3 Завдання
- •5.4 Контрольні питання
- •5.5 Таблиця індивідуальних завдань
- •Практична робота №6
- •6.1 Мета роботи
- •6.2 Короткі теоретичні відомості
- •1 Основні визначення
- •Прямокутників в ітераційній процедурі (6.3)
- •6.3 Завдання
- •6.4 Контрольні питання
- •6.5 Таблиця індивідуальних завдань
- •Практична робота №7
- •7.1 Мета роботи
- •7.2 Короткі теоретичні відомості
- •7.3 Завдання
- •7.4 Контрольні питання
- •7.5 Таблиця індивідуальних завдань
- •Практична робота №8
- •8.1 Мета роботи
- •8.2 Короткі теоретичні відомості
- •8.3 Завдання
- •8.4 Контрольні питання
- •8.5 Таблиця індивідуальних завдань
- •Практична робота №9
- •9.1 Мета роботи
- •9.2 Короткі теоретичні відомості
- •9.3 Завдання
- •9.4 Контрольні питання
- •9.5 Таблиця індивідуальних завдань
- •9.6 Таблиця індивідуальних завдань
- •Перелік рекомендованих джерел
Прямокутників в ітераційній процедурі (6.3)
Метод Гюна. Проінтегруємо ліву і праву частини рівняння (6.1) в межах від t0 до t1:
.
(6.4)
Із рівняння (6.4) знайдемо:
.
(6.5)
Інтеграл, який знаходиться у правій частині рівняння (6.5), можна наближено обчислити за формулою трапецій:
.
(6.6)
Права
частина рівняння (6.6) вимагає знання
,
яке знайдемо, скориставшись методом
Ейлера. Із формули (6.3) для k=0
отримаємо:
.
З врахуванням значення формула (6.6) набуде такого вигляду:
.
Тепер,
зробивши заміну
,
,
генеруємо процес, який наближує праву
відповідному розв’язку Задачі Коші
.
Для k-го кроку обчислень будемо мати:
(6.7)
(6.8)
де k=0,1,2…
Залишковий член у формулі трапецій, який використовують для наближення інтервалу в (6.6), дорівнює:
.
(6.9)
Метод Рунне-Кутта. Ідея побудови методів Рунге-Кутта p- го порядку полягає в отриманні наближеного числового розв’язку задачі Коші за формулою:
,
(6.10)
де
-
деяка функція, яка наближує відрізок
ряду Тейлора до p-го
порядку і не вміщує часткових похідних
функції
.
Якщо в (6.10) замінити на , то отримаємо метод Ейлера, тобто метод Ейлера можна вважати частковим випадком методів Рунге-Кутта, коли p=1.
Для побудови методів Рунне-Кутта вище першого порядку функцію вибирають як таку, що залежить від певних параметрів, які вибирають шляхом порівняння виразу (6.10) з многочленом Тейлора для з бажаним порядком степеня.
Розглянемо випадок p=2 і візьмемо функцію з наступною структурою:
.
(6.11)
Розкладемо
функцію двох змінних
в
ряд Тейлора, обмежившись лінійними
членами:
.
Її підстановка в (6.11) дає:
де
,
.
Підставивши останній вираз в (6.10), отримаємо:
.
(6.12)
Розкладемо
тепер функцію
в ряд Тейлора, враховуючи члени першого
і другого порядків:
.
(6.13)
Оскільки
,
то
.
Знайдемо
другу похідну
.
За формулою повної похідної будемо
мати:
.
Враховуючи
значення
,
отримаємо:
.
Отже:
.
Тепер
значення
і
можемо підставити у вираз (6.13). У результаті
отримаємо:
.
(6.14)
Порівнюючи між собою вирази (6.12) і (6.14) приходимо до висновку, що:
Отримана
система із трьох рівнянь, яка вміщує
чотири невідомих. Це означає, що один
із параметрів вільний і його можна
вибрати довільним. Візьмемо
,
де
.
Тоді:
,
.
У результаті підстановки значень C1, C2, a і b у формулу (6.11) маємо:
Отриманий результат дає підставу ітераційну процедуру (6.10) записати у такому вигляді:
.
(6.15)
Якщо
в (6.15)
,
то:
,
(6.16)
а
при
маємо:
.
(6.17)
Ітераційна процедура (6.16) носить назву метода Хойна, а (6.17) – породжує метод середньої точки.
Аналіз методів Рунге-Кутта другого порядку дає уявлення в якій формі слід шукати метод Рунге-Кутта довільного порядку.
За аналогією (6.11) можемо записати:
(6.18)
Найпоширенішим із сімейства методів (6.18) є метод четвертого порядку (p=4) або просто метод Рунге-Кутта , який породжує таку ітераційну процедуру:
(6.19)
Метод Рунге-Кутта дає похибку накопичення четвертого порядку – 0(h4).
Бажання підвищити точність методу Рунге-Кутта привело до появи різних його версій. Одна із них метод Кутта-Мерсона з вибором кроку на кожній із ітерацій.
На k- ому кроці розв’язку задачі Коші послідовно обчислюють:
6.20)
Після цього підраховують величину
,
(6.21)
і,
якщо
,
то вважають, що в точці
отриманий розв’язок задачі Коші з
точністю
.
У тому випадку, коли
крок h
зменшують вдвічі
і знову обчислюють значення
При переході до наступного кроку k+1
здійснюється перевірка на можливість
збільшення кроку. Якщо
,
то
.
