5.5. Валютний ринок
Валютний ринок це розгалужена система стійких економічних та організаційних відносин, функціонування яких забезпечує реалізацію валютних операцій для обслуговування міжнародних платежів, здійснення іноземних інвестгщій та інших видів діяльності, які вимагають обміну та використання іноземних валют.
Інструментом обігу на валютному ринку є валюта. Згідно з Декретом КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" до валютних цінностей належить як валюта України, так і іноземна валюта.
Термін '"валюта" характеризується у вузькому і широкому розумінні.
У вузькому розумінні валюта являє собою національну грошову одиницю та грошові одиниці іноземних держав.
У широкому розумінні в поняття валютних цінностей окрім грошових одиниць іноземних держав включають фондові цінності (акції, облігації та інші), платіжні документи (векселі, чеки, акредитиви тощо), випущені в іноземній валюті, а також банківські метали (золото, срібло, платина та метали платинової групи).
Валюта може бути поділена на національну, іноземну та колективну. Національна валюта емітується національною банківською системою. Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України. Іноземна валюта емітується банківськими системами інших країн. Колективна валюта – це особливі міжнародні грошові одиниці, що випущені міжнародними фінансово-кредитними установами і функціонують за міждержавними угодами.
Важливими характеристиками валюти є її курс та конвертованість.
Валютний курс – це ціна грошової одиниці однієї країни, яка виражена в грошових одиницях іншої країни або в міжнародних валютних одиницях (спеціальні права запозичення, євро).
Основою визначення валютного курсу є купівельна спроможність грошової одиниці. На стан валютного ринку та курс валюти впливають три групи факторів:
– стан економіки;
– політична ситуація в країні;
– ступінь довіри до валюти на національному та світовому рівні.
Валютний курс виконує важливі економічні функції. За його допомогою долається національна обмеженість грошової одиниці певної країни. Також валютний курс виступає засобом інтернаціоналізації грошових відносин та утворення цілісної світової системи грошей.
Важливою характеристикою валюти є її конвертованість.
Конвертованість валюти – це можливість для учасників ринку легально обмінювати одну іноземну валюту на іншу без обмежень. За ступенем конвертованості валюта поділяється на такі типи: вільно конвертована, частково конвертована, неконвертована, клірингова. Вільно конвертована валюта вільно та без обмежень обмінюється на валюти інших країн та застосовується у всіх видах міжнародного обігу. Нині лише обмежена кількість країн має повністю конвертовані валюти: СІЛА, Великобританія, ФРН, Японія, Канада та ін.
Частково конвертована валюта обмінюється на обмежену кількість іноземних валют і у міжнародних розрахунках використовується з обмеженнями. Обмеження зумовлені нестабільністю економічного стану країни та незбалансованістю її платіжного балансу. Обмеження вводяться урядом або центральним банком і полягають у регламентації операцій з валютними цінностями. Більшість країн світу, в тому числі й Україна, мають частково конвертовану валюту.
Неконвертована валюта не обмінюється на інші іноземні ватюти і застосовується лише на території певної країни. Клірингова валюта це розрахункові валютні одиниці, які існують лише як розрахункові гроші у вигляді бухгалтерських записів банківських операцій за взаємними поставками товарів та наданням послуг між країнами-учасницями клірингових розрахунків.
Суть валютного ринку виявляється в його функціях. Основними функціями валютного ринку є такі:
– забезпечення міжнародного переливу капіталу:
– створення суб'єктам валютних відносин передумов для здійснення міжнародних платежів та сприяння завдяки цьому розвитку зовнішньої торгівлі;
– забезпечення прибутку учасникам ринку внаслідок реалізації валютних операцій;
– формування та урівноваження попиту і пропозиції валюти і регулювання валютного курсу;
– страхування валютних ризиків;
– забезпечення умов та механізмів для реалізації валютної політики держави.
Валютний ринок має свою структуру. Він може бути поділений на окремі складові за такими ознаками (рис. 5.5).
За сферою поширення в складі валютного ринку виділяють:
– міжнародний валютний ринок;
– національні валютні ринки.
Міжнародний валютний ринок складається із пов'язаних між собою канальними чи супутниковими комунікаціями регіональних ринків. На сучасному етапі існують такі регіонатьні ринки: Європейський з центрами в Лондоні, Цюриху, Франкфурті; Азіатський з центрами в Токіо, Гонконгу, Сінгапурі; Американський з центрами в Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі. На міжнародному валютному ринку здійснюється торгівля вільно конвертованими валютами та валютами національних ринків. Регіональні валютні ринки за характером операцій не відрізняються один від одного.
Національний валютний ринок складається в межах окремої країни і відрізняється за ступенем конвертованості національної валюти, ступенем інтегрованості в світове співтовариство, рівнем розвитку комунікацій та ступенем регулювання державою валютних операцій.
За принципами організації валютний ринок поділяється на:
– організований ринок;
– стихійний ринок.
Організований валютний ринок забезпечує обіг валютних цінностей за принципами, визначеними національним законодавством.
Стихійний валютний ринок функціонує поза організованим валютним ринком для реалізації валютних операцій, заборонених законодавством. Високооргашзований та ефективний валютний ринок обмежує сферу здійснення заборонених законодавством валютних операцій.
Залежно від централізації валютний ринок може бути поділений на:
– біржовий ринок;
– позабіржовий ринок.
Біржовий валютний ринок забезпечує реалізацію валютних операцій шляхом їх концентрації в межах єдиного центру – валютної біржі. В Україні Українська міжбанківська валютна біржа як валютний центр профункціонувщіа до 2000 року, після чого її статус був змінений на фондову біржу.
Позабіржовий валютний ринок являє торговельно-інформаційну систему що об'єднує професійних учасників валютного ринку, які завдяки наявності комунікаційного зв'язку здійснюють між собою валютні операції. Позабіржовий валютний ринок в Україні функціонує у формі міжбанківського валютного ринку.
Поряд з вищезазначеними ринками в складі валютного ринку функціонує ринок банківських металів. Його особливості розглянуті в темі 10.
За характером валютних операцій в складі валютного ринку виділяють ринок конверсійних операцій, ринок депозитних операцій та ринок кредитних операцій.
Ринок конверсійних операцій є ключовим елементом валютного ринку, що забезпечує обмін валют.
Ринок депозитних операцій забезпечує залучення валютних цінностей у грошовій формі та в банківських металах на депозитні рахунки фінансових установ з метою їх зберігання та нагромадження.
Ринок кредитних операцій акумулює операції з надання учасникам ринку кредитів в іноземній валюті та в банківських металах. На ринках депозитних та кредитних валютних операцій ціна валюти формується у формі процента.
За формою валюти, якою торгують, валютний ринок поділяється на ринок безготівкових операцій та ринок готівки.
Валютному ринку притаманні атрибути будь-якого ринку. Найбільш характерними для нього є такі ознаки, як висока конкуренція і ризикованість.
Конкуренція є інструментом одержання доходу. Суб'єкти ринку конкурують між собою з приводу одержання якнайбільшого доходу.
Ризикованість пов'язана з тим, що будь-які обмінні операції на валютному ринку містять у собі елементи валютного ризику.
У валютних операціях беруть участь різні групи економічних суб'єктів, кожна з яких прагне задовольнити свій інтерес. Це продавці валюти, її покупці та посередники. Професійними учасниками валютного ринку в Україні є Національний банк України, уповноважені банки та уповноважені небанківські фінансові установи, що одержати генеральну ліцензію НБУ, фінансово-кредитні установи - нерезиденти, за наявності ліцензії НБУ, а також суб'єкти господарювання, що уклади з уповноваженими банками угоди на відкриття пунктів обміну валют. Інші учасники валютного ринку здійснюють валютні операції за посередництва професійних учасників ринку.