- •34. Охарактеризуйте методи аналізу мезосередовища підприємств
- •35. Обгрунтуйте необхідність ідентифікації та аналіз зовнішних можливостей та загроз для організації
- •Загальні зовнішні можливості та загрози для підприємства, що використовуються в swot-аналізі
- •36. Охарактеризуйте миетоди аналізу мікросередовища підприємства. Обгрунтуйте необхідність аналізу сильних та слабких сторін підприємства.
- •II етап - встановлення зв´язків між ними. Для цього складається матриця swot, яка має наступний вигляд:
- •3.3.2. Pest-аналіз мікросередовища підприємства
35. Обгрунтуйте необхідність ідентифікації та аналіз зовнішних можливостей та загроз для організації
Загальні зовнішні можливості та загрози для підприємства, що використовуються в swot-аналізі
Потенційні зовнішні можливості |
Потенційні зовнішні загрози |
|
Соціально-політична нестабільність |
Широке
застосування та розвиток SWOT-аналізу
пояснюються такими причинами: стратегічне
управління пов’язане з великими обсягами
інформації, яку потрібно збирати,
обробляти, аналізувати, використовувати,
а відтак виникає потреба пошуку, розробки
та застосування методів організації
такої роботи.
Матриця SWOT-аналізу
— це своєрідна форма; він не містить
остаточної інформації для прийняття
управлінських рішень, але дає змогу
впорядкувати процес обмірковування
всієї наявної інформації з використанням
власних думок та оцінок. Для будь-якого
керівника або управлінського працівника,
зорієнтованого на поточну роботу, це
корисна справа, яка вимагає від будь-кого,
хто застосовує SWOT-аналіз, замислитися
над ситуацією, що склалася, і подумати
над перспективою. За цих умов підвищується
роль керівника-стратега, який розробляє
ті чи інші заходи щодо зведення
стратегічного балансу, оскільки можна
розробити неадекватні заходи, що «гасять»
можливості, приймаючи їх за загрози.
Крім
того, SWOT-аналіз дає змогу формувати
загальний перелік стратегій підприємства
з урахуванням їхніх особливостей:
відповідно до змісту стратегії —
адаптації до (чи формування впливу на)
середовища (рис. 5.1).
Рис.
5.1. Принципова схема врахування залежних
і
незалежних факторів
SWOT-аналіз витримав
перевірку часом і досі доводить свою
необхідність як важливий елемент
раціоналістичного підходу для розробки
та реалізації стратегії.
Простежити
співвідношення факторів зовнішнього
та внутрішнього середовища, що
трактується в категоріях SWOT-аналізу,
можна за допомогою певної матриці (рис.
5.2).
|
|
Зовнішнє середовище |
|
|
|
Можливості (шанси) 1. 2. і т. ін. Рішення: використовувати? |
Загрози 1. 2. і т. ін. Рішення: пом’якшити? |
Внутрішнє середовище |
Сильні сторони 1. 2. і т. ін. Рішення: підтримувати? розвивати? |
Поле СіМ Рішення: використовувати? яким чином? (перелік заходів) |
Поле СіЗ Рішення:«тримати удар»? чи є «сили»? (перелік заходів) |
Слабкі сторони 1. 2. і т. ін. Рішення:ліквідувати? що саме? в якому порядку? |
Поле СлМ Рішення: аналізувати «доступність» можливостей, що їх надає середовище (перелік заходів) |
Поле СлЗ Рішення: ліквідувати (недоліки або об’єкт) в цілому з визначенням термінів (перелік заходів) |
|
Рис. 5.2. Матриця SWOT-аналізу На перетинах окремих складових груп факторів формуються поля, для яких характерні певні комбінації, що їх треба враховувати надалі в ході розробки стратегій певного типу:
поле СіМ — потребує стратегій підтримки та розвитку сильних сторін підприємства в напрямку реалізації шансів зовнішнього оточення;
поле СіЗ — передбачення стратегій використання сильних сторін підприємства з метою пом’якшення (усунення) загроз;
поле СлМ — розробка стратегій подолання слабкостей підприємства за рахунок можливостей, що їх надає зовнішнє середовище;
поле СлЗ — іноді називають «кризовим полем», оскільки тут поєднуються загрози середовища зі слабкістю підприємства. З огляду на це існує нагальна потреба розробки стратегій як подолання загроз, так і усунення слабкості підприємства, що завжди є важким завданням.
Зауважимо що фактори, які формують окремі складові SWOT-аналізу, можуть мати різні часові характеристики впливу, тому доцільно виконувати певний їх поділ на коротко- та довгострокові дії (табл. 5.3). Таблиця 5.3 ФОРМА ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ SWOT-АНАЛІЗУ
Фактори |
Оцінка середовища |
Оцінка підприємства |
||||||
Можливості |
Загрози |
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|||||
коротко- строкові |
довго- строкові |
коротко- строкові |
довго- строкові |
коротко- строкові |
довго- строкові |
коротко- строкові |
довго- строкові |
|
І. Залежні від діяльності підприємства 1.1 1.2 . 1.n |
|
|
|
|
|
|
|
|
ІІ. Незалежні від діяльності підприємства 2.1 2.2 . 2.m |
|
|
|
|
|
|
|
|
Для розробки стратегій недостатньо констатувати вплив тих чи інших факторів середовища. Щоб забезпечити виживання підприємства у довгостроковій перспективі, необхідно прогнозувати тенденції розвитку шансів і загроз. Те, що аналіз і прогнозування тенденцій треба проводити одночасно, підтверджує перелік етапів проведення SWOT-аналізу (табл. 5.4). Таблиця 5.4 ОСНОВНІ ЕТАПИ ЗАСТОСУВАННЯ SWOT-АНАЛІЗУ
Аналіз поточної ситуації (діагноз) |
Аналіз майбутнього (прогноз) |
1. Аналіз критичних внутрішніх та зовнішніх факторів |
|
2. Оцінювання зовнішніх факторів (експертиза) |
5. Прогнозування тенденцій розвитку для кожного (обраного) зовнішнього фактора |
3. Оцінювання внутрішніх факторів (експертиза) |
6. Розробка вимог до рекомендацій, що посилюють переваги і усувають недоліки кожного з внутрішніх факторів |
4. Хто ми є і які наші конкурентні переваги (недоліки)? («діагноз») |
7. Якими ми бажаємо та можемо бути? (бачення) |
|
8. Формулювання стратегії для кожного напрямку господарської діяльності |
Необхідність обробки великих масивів інформації зумовлює застосування різних статистичних методів аналізу даних: одно- й багатофакторних, методів індукції та дедукції, методів аналізу залежностей і методів аналізу взаємозв’язків тощо. На багатьох підприємствах під час застосування SWOT-аналізу широко використовують регресивний, варіаційний, дискримінантний, факторний та кластер-аналіз. Застосування того чи іншого методу залежить від градації залежних і незалежних змінних, а також змісту явища чи проблеми, що є об’єктом аналізу. Якість проведеного аналізу забезпечує достовірність побудованих прогнозів на його основі.
