9. Трансформація функцій держави в умовах глобалізації.

1) Держава втрачає можливість ефективно використовувати традиційні важелі макроекономічного регулювання (імпортні бар’єри, експортні субсидії, курс національної валюти, ставка рефінансування центрального банку). Уряди змушені користуватися традиційними важелями регулювання з урахуванням інтересів ТНК. Тобто держави втрачають можливість ефективно регулювати власну економічну систему навіть з використанням найсучасніших методів.

2) деякі економічні процеси, особливо у валютній сфері , набули глобального характеру й не підпадають під регульований вплив держави. Національна держава поступово втрачає можливість здійснювати абсолютний контроль на своєму економічному просторі, оскільки держави передають частку свого суверенітету наддержавним організаціям.

3) державний суверенітет втрачає свій первинний зміст. Чим різноманітнішими та інтенсивнішими стають господарська, політична, науково-технічна, культурна взаємодія різних країн, тим більше зростає розрив між державним суверенітетом де-юре та суверенітетом де-факто. Для захисту власного суверенітету країни можуть використовувати два варіанти стратегій – оборонної інтервенції та поступальної інтервенції.

Мутація суверенної національної держави відбувалася у трьох напрямах. Перший вектор пов’язаний з феноменом міжнародних регулюючих органів (МРО). Друга лінія пов’язана з поняттям країна-система (глоб лідерство за прир і людс потенціал, глоб вплив – сша, шен ген, китай), третя — з процесами субсидіарності (делегув держ повноваж на локальн рівень, підвищ статусу автономії).

10. Проблема к/сті Укр в глобальній економіці.

Україна посiла 73 мiсце в рейтингу конкурентоспроможностi 144 країн WEF за 2012 р. за останній рік Україна піднялася у рейтингу на дев'ять позицій. Україна підтримує конкурентоспроможність завдяки розмірам ринку та потужній системі освіти, яка забезпечує легкий доступ до усіх рівнів освіти. Високі показники освіти забезпечують основу для розвитку інноваційного потенціалу країни. переваги, як високоосвічене населення, гнучкий та ефективний ринок праці, перспектив за обсягами внутр ринок.

Порівняно з середнім показником по країнах, які орієнтуються на ефективність, Україна має переваги за такими показниками, як обсяг ринку, вища освіта та професійна підготовка, охорона здоров’я та початкова освіта, інфраструктура та інновації, ефективність ринку праці.

Проблеми конк-ті: політ нестаб-ть, низький рівень доступу до фін рес, корупція, податк рег-ня, урядова нестаб-ть, інфляція, бюрократія. інституції, ефективність ринку товарів, розвиток фінансових ринків. доступ до фінансування. корупція (14%), податкове адміністрування (13,6%), розміри податків (10,5%), неефективний урядовий апарат (7,9%).

Основними перешкодами формування конк-жності є: 1. Входження до світ сист неефектив та слабкою економікою.2. Відплив ресурсів (робочої сили, капіталу та сировинних запасів).3. Скороч в-ва та роб місць.4. «тіньової» екон.5. Низька якість та вис ціна нац товарів.6. Розрив зв'язків у нац кластерах.7. Знищення нац сир бази.8. Нерац експ-імп структура, внутр структура в-ва.9. Залежність від імпорту.10. Перенес за кордон найпродуктивн роб місць. 14. Розташув на території України промислової периферії розвинутих країн, тобто енерго- та екологоємних виробництв.

Таким чином, факторами, які перешкоджають підвищенню кс України, є макроекономічна нестабільність, слабка здатність до адаптації нових технологій через залучення ПІІ, низька якість суспільних інституцій і несприятливе підприємницьке середовище, низька конкурентоспроможність продукції,низька інноваційна активність суб’єктів господарювання, відстала структура економіки, сировинна і низькотехнол спрямованість експорту.

Основними напрямами підвищення є: активізація інвестиційно-інноваційної діяльності в регіонах України; реструктуризація та підвищення ефективності пріоритетних галузей виробництва; впровадження у виробництво ресурсо-, енерго- та екологоефективних технологій; вдосконалення нормативно-правової бази розвитку конкурентного середовища; державна підтримка науково-технічного розвитку; розвиток і вдосконалення інфраструктури; стимулювання та підтримка високотехнологічного експорту.

Україна може посісти належне місце в світі лише в разі опанування інноваційної моделі економічного розвитку. стимулюванню високотехнологічних видів виробництва, які здатні стати локомотивами інноваційних розробок, перенесення здобутків у передових галузях на всі інші. Формування справді конкурентного потенціалу має відбуватися завдяки послідовному державному курсу.