Класифікація психотерапевтичних та психокорекційних груп за к.Рудестамом

Групи	Центровані на
	Керівникові	Учаснику
Раціональні	Т-групи	Т-групи
Афективні	Гештальт-групи Групи тілесної терапії та корекції Психодрама Групи танцювальної терапії та корекції Групи арт-терапії	Т-групи Групи зустрічей

Ж.Готфруа пропонує поділяє групову корекцію на інтрапсихічну та поведінкову. Інтрапсихічна корекція та терапія ґрунтується на тому, що психологічні проблеми та деструктивна поведінка людини є наслідком неадекватної інтерпретації нею своїх почуттів, потреб та мотивів. Мета корекції та терапії: допомогти людині зрозуміти причини поганої пристосованості до реальності і дати їй можливість адаптуватися до неї, змінивши себе та свою поведінку. До інтраписхічного напрямку належать групи зустрічей, гештальт-групи, групи транзактного аналізу, психоаналітичні групи, групи арт-терапії.

Поведінкова терапія та корекція намагається замінити неадекватну поведінку особистості іншою, яка б дозволила діяти більш адекватно. До поведінкових груп належать Т-групи, групи умінь, групи тілесної терапії та корекції, групи танцювальної терапії та корекції, психодраматичні групи, НЛП-групи.

2. Т-групи

Історія розвитку

Ідеї Т-груп започатковані у дослідженнях К.Левіна.

Мета

Навчання діловій та особистісній взаємодії, керівництву людьми та організації спільної діяльності.

Основні задачі Т-груп:

1. Самовдосконалення особистості.

2. Навчання навичкам міжособистісної взаємодії.

Основні ідеї:

Предметом інтересу у Т-групах є навички міжособистісних взаємин або процеси, які відбуваються у малих групах. Зміст взаємодії у групі є засобом для розуміння процесу взаємодії. Дослідження групової динаміки дає інформацію про міжособистісні стосунки та стилі поведінки членів групи у реальних умовах.

Особлива увага у групі приділяється безпосереднім переживанням учасників, їх самосвідомості та усвідомленню того, що відбувається навколо (у групі, зокрема). Конкретні цілі Т-групи, спрямованість її діяльності в основному визначаються самими учасниками групи. Особлива роль відводиться співпраці та навчанню співпраці.

Види Т-груп:

• Групи розвитку комунікативних навичок та умінь (наприклад, підготовка керівників, ділових людей)

• Групи міжособистісних стосунків (проблеми сім’ї, шлюбу, взаємин у колективі тощо)

• Групи сензитивності (групи, орієнтовані на зростання та вдосконалення особистості).

Ознаки Т-груп:

• Спрямованість на використання психологічних знань у практичному житті

• Орієнтація на демократичні методи навчання

• Навчання здатності у процесі навчання встановлювати відносини взаєморозуміння та взаємодопомоги

• Формування готовності проникати у проблему іншого члена групи.

Основні етапи роботи групи:

1. Представлення кожним учасником себе у певному виді діяльності – „Який – Я?”

2. Отримання реакції від інших людей на власні висловлювання: „Який ти”, „Яким ми тебе бачимо”.

3. Експериментування, пошук кожним з учасників нових форм міжособистісної взаємодії з урахуванням думок та реакцій інших людей.

4. Закріплення та відпрацювання ефективних форм поведінки, які отримали схвалення з боку більшості членів групи.