Тема 9. Контроль в системі казначейства.

Фінансовий контроль — це комплекс заходів уповноважених орга­нів для забезпечення законності та ефективності формування, володіння та використання фінансових ресурсів з метою захисту фінансових інте­ресів держави, місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та громадян, а також для успішного досягнення визначених цілей у сфері фінансів. Як різновид управлінської діяльності та особлива галузь еко­номічних знань, фінансовий контроль має достатньо методичних при­йомів, які базуються і використовують досягнення різних наук (аналізу господарської діяльності, бухгалтерського обліку, статистики тощо).

До основних цілей фінансового контролю відносяться:

1.забезпечення своєчасного і у повному обсязі надходження фі­нансових ресурсів;

2.забезпечення раціонального та ефективного використання фі­нансових ресурсів;

3.виявлення фактів порушень норм діючого фінансового законо­давства чи неналежного виконання суб'єктами своїх зобов'язань;

4.встановлення фактів порушень фінансової дисципліни, зокрема відновлення порушених правовідносин;

5.виявлення причин порушень, винних осіб і притягнення остан­ніх до відповідальності;

6.виявлення резервів збільшення фінансових ресурсів.

Внутрішній контроль — це комплекс заходів, спрямованих на забез­печення дотримання законності та ефективності використання бюджет­них коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності бюджетної установи.

Бухгалтерський контроль є сукупністю процедур, спрямованих на збереження бюджетних коштів шляхом належного відображення їх ста­ну, руху та операцій з ними в бухгалтерському обліку, а також на забез­печення повноти і достовірності звітності

Адміністративний контроль - вид внутрішнього контролю, спря­мований на перевірку відповідності процесів, виконуваних операцій та/або прийнятих рішень нормативно-правовим актам ДКСУ, дорученням керівництва, визначеним внутрішнім технологічним регламентам, по­вноваженням та відповідальності працівників

Бюджетний контроль є підсистемою фінансового контролю, здій­снюється постійно і на всіх стадіях бюджетного процесу — під час скла­дання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та при розгляді і затвердженні звітів про виконання бюджетів. Контроль виконання бю­джету включає:

1.контроль виконання бюджетів за доходами і видатками;

2.контроль виконання зобов'язань платників податків перед бю­джетом;

3.контроль інших надходжень до бюджетів та пошук резервів їх збільшення;

4.контроль використання бюджетних коштів;

5.контроль розподілу бюджетних коштів між бюджетами та розпо­рядниками коштів;

6.контроль дотримання вимог бюджетного законодавства та фі­нансово — бюджетної дисципліни розпорядниками бюджетних коштів.

Формами внутрішнього контролю є попередній, поточний та послідуючий контроль.

Попередній контроль передує прийняттю управлінського рішення чи здійсненню фінансових, адміністративних, технологічних операцій, і є комплексом контрольних заходів щодо упередження можливих по­милок та/або порушень (проводиться на стадіях складання і розгляду проекту бюджетів та кошторисів бюджетних установ тощо, тобто до ви­конання операцій з надходження та витрачання коштів, виявляє реальні джерела та дозволяє оцінити обсяги надходжень до бюджету).

Поточний - проводиться під час здійснення фінансових, адміністра­тивних, технологічних операцій, і є комплексом контрольних заходів, щодо упередження можливих помилок та/або порушень (здійснюється під час руху бюджетних коштів, що забезпечує їх цільове, раціональне та ефективне використання на стадії здійснення операцій (перевірка від­повідності видатків бюджетним призначенням).

Послідуючий — здійснюється після прийняття управлінських рі­шень, проведення фінансових, адміністративних, технологічних опе­рацій, і є комплексом контрольних заходів щодо виявлення і усунення помилок та/або незаконних дій (забезпечує перевірку виконання бюдже­ту, кошторисів та використання бюджетних асигнувань).

Бюджетний контроль здійснюється у формі перевірки, ревізії, аудиту і моніторингу.

Перевірка — детальне вивчення окремих питань виконання бюдже­ту, кошторисів, бюджетних програм, роботи розпорядників коштів тощо. Результати оформляються довідкою або доповідною запискою.

Під перевіркою Рахунковою палатою розуміють встановлення та аналіз фактів у процесі виконання Державного бюджету України та їх оцінка з точки зору законності, ефективності та доцільності.

Основними завданнями камеральної перевірки фінансової звітнос­ті є:

1.виявлення фактів неузгодженості показників у різних формах фі­нансової звітності або за різні періоди бюджетного року;

2.аналіз виявлених відхилень у звітності та причин їх утворення;

3.звернення уваги посадових осіб установи на ці відхилення для оперативного усунення недоліків і порушень та забезпечення до­стовірності звітності;

4.визначення питань для обстеження на місці.

Ревізія — це метод документального контролю за фінансово-госпо­дарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.

Метою контролю виконання бюджетів в системі Державної казна­чейської служби України є:

1.оцінка своєчасності надходжень і раціонального використання бюджетних коштів;

2.виявлення фактів неефективного та нецільового використання бюджетних коштів;

3.підготовка заходів для усунення виявлених недоліків та пору­шень бюджетного законодавства.

Під час проведення казначейського контролю за здійсненням видат­ків розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів перевіряється підстава — наявність підтвердних документів (договорів на виконання робіт і надання послуг, трудових угод, рахунків-фактур, накладних, ак­тів виконаних робіт, звітів про результати здійснення процедур заку­півель товарів, робіт і послуг за державні кошти тощо), правильність заповнення реквізитів платіжних доручень, призначення платежу, наяв­ності залишків коштів на рахунках та невикористаних відкритих асиг­нувань, відповідності підписів та відбитка печатки зразкам, наявності зареєстрованих зобов'язань, відповідності змісту операції коду еконо­мічної класифікації та сутності платежу. У разі невиконання зазначених вимог органи ДКСУ відмовляють письмово розпоряднику (одержувачу) коштів у реєстрації зобов'язань, фінансових зобов'язань або проведенні платежів і повертають документи на доопрацювання.

Для узагальнення інформації про виявлені порушення органи Каз­начейства складають протокол про бюджетне правопорушення. Даний документ на відміну від акта ревізії оформляється посадовими особа­ми відповідного територіального органу ДКСУ на підставі довідок, що складені за результатами проведених перевірок, та матеріалів звітнос­ті, під час аналізу якої виявлено факти бюджетних правопорушень. У разі складання акта ревізії протокол про бюджетне правопорушення не оформляться.

У протоколі зазначаються такі відомості:

1.дата та місце складання;відомості про учасника бюджетного процесу, який скоїв бюджет­не правопорушення;час скоєння і суть бюджетного правопорушення із зазначенням положень законодавчих і нормативно-правових актів, які було порушено;пояснення керівної особи органу, установи, організації, підпри­ємства, де скоєне бюджетне правопорушення; додаток до протоколу (довідка перевірки, інші матеріали з пи­тань, що перевірялись).

Питання для самоконтролю

1.У чому суть і завдання бюджетного контролю?

2.Які суб'єкти мають повноваження на здійснення бюджетного контролю?

3.Який зв'язок між бюджетним і фінансовим контролем?

4.Як взаємодіють контролюючі органи у процесі здійснення бю­джетного контролю?

5.Охарактеризуйте зовнішній та внутрішній фінансовий контроль.