Тема 3. Організаційна структура та бюджетні повноваження Державного казначейства України

Вищим органом зовнішнього фінансового контролю, який утворю­ється Верховною Радою України, є Рахункова палата. Вона здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави.

Рахункова палата виконує такі функції:

1.організовує і здійснює контроль за своєчасним виконання видатко­вої частини Державного бюджету України;

2.контролює витрачання бюджетних коштів, у т. ч. коштів загально­державних та позабюджетних фондів за обсягами, структурою та цільовим призначенням;

3.контролює утворення і погашення внутрішнього і зовнішнього боргу України;

4.визначає ефективність та доцільність видатків державних коштів, ва­лютних та кредитно-фінансових ресурсів;

5.контролює фінансування загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

6.контролює дотриманням законності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організа­ціям, передбачених у Державному бюджеті України;

7.контролює законність та своєчасність руху коштів Державного бю­джету України та коштів позабюджетних фондів в установах НБУ та уповноважених банках;

8.аналізує виявлені відхилення від показників Державного бюджету України та готує пропозиції про їх усунення, а також про удоскона­лення бюджетного процесу в цілому;

9.регулярно інформує Верховну Раду, її комітети про хід виконання Державного бюджету України та стан внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати здійснення інших контрольних функ­цій;

10.виконує інші завдання, передбачені чинним законодавством України.

До складу Колегії Рахункової палати входять голова Рахункової па­лати, Перший заступник і заступник голови, а також головні контроле­ри - керівники департаментів Рахункової палати, секретар Рахункової палати. Рахункова палата має 10 регіональних відділень.

Голова та інші члени Рахункової палати призначається на посаду і звільняються з посади Верховною Радою України. Термін їх повнова­жень - 7 років з правом обрання на другий строк.

Для реалізації завдань Рахункової палати, постановою колегії від 2 лютого 1998 року створені Департаменти Рахункової палати за такими напрямами діяльності:

1.контроль видатків на державне управління та національну безпеку;

2.контроль видатків на економічну діяльність держави;

3.контроль використання коштів державних цільових та позабю­джетних фондів;

4.контроль видатків соціального спрямування;

5.контроль та аналіз бюджетного процесу;

6.контроль та аналіз видатків бюджетів;

7.контроль банківських та міждержавних фінансово-економічних операцій;

8.правове забезпечення діяльності Рахункової палати.

Питання для самоконтролю

1.Завдання Рахункової палати?

2.Організаційна структура Рахункової палати?

3.Функції та повноваження Рахункової палати?

Тема 4.Платіжна система виконання бюджетів

Платіжна система (ПС) це платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведен­ні переказу грошей. Переказ грошей є обов'язковою функцією, яку по­винна виконувати ПС і здійснюється при допомозі комплексу програм­ного та технічного забезпечення, із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації у відповід­ності із принципами і правилами проведення переказів.

Загальні засади функціонування ПС регулюються Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні». Проведення пе­реказів в межах України здійснюється за допомогою внутрішньодержав­них і міжнародних систем, що діють в Україні. До внутрішньодержав­них банківських ПС відносяться системи міжбанківських розрахунків, системи масових платежів та внутрішньобанківські ПС.

Система електронних платежів (СЕП) НБУ — це державна ПС, що забезпечує здійснення розрахунків в електронній формі між банками як за дорученням клієнтів так і за зобов'язаннями банків на всій території України. Роль платіжної організації виконує НБУ, який свого часу ініці­ював та організував створення СЕП. Учасниками процесу електронних розрахунків є банки, їх філії, а також головні управління ДКСУ, які го­тують початкові платіжні документи для СЕП і отримують відповідні надходження від неї.

Основними функціями СЕП НБУ є:

1.проведення міжбанківських розрахунків у національній та інозем­них валютах;

2.обмін інформацією про здійснені міжбанківських розрахунків;

3.забезпечення надійності міжбанківських розрахунків;

4.контроль достовірності даних на різних стадіях міжбанківських розрахунків;

5.контроль НБУ стану кореспондентських рахунків банків;

6.захист інформації від несанкціонованого доступу чи фальсифіка­ції.

Обслуговування учасників у СЕП організовується за незалежним чи за консолідованим кореспондентським рахунком. У першому випадку всі учасники системи є рівноправними і не залежать один від одного, у іншому — учасниками СЕП є тільки юридичні особи. Підпорядковані філії, у другому випадку, працюють через єдиний консолідований коррахунок за однією із моделей обслуговування такого коррахунку, яку само­стійно обирає учасник ПС .

Функціонування СЕП організовується за такими принципами:

1.абсолютна закритість - грошові кошти не виходять із СЕТ І;

2.відображення кожного платежу на відповідних коррахунках учас­ників СЕП;

3.виконання доручень у черговості їх надходження у СЕП і у межах наявних на коррахунку коштів;

4.здійснення усіх операції виключно у безготівковій (електронній) формі;

5.здійснення і завершення усіх платежів і розрахунків протягом опе­раційного дня;

6.ініціювання переказу здійснюється учасником, який дебетує свій рахунок;

7.зарахування коштів одержувачу тільки після надходження їх на коррахунок учасника

У СЕП НБУ існує два режими взаємодії з учасником СЕП - онлайновий та офлайновий (файловий). Під онлайновим режимом вза­ємодії розуміють режим, за яким встановлюється онлайнове з'єднання між АС «Казна-Доходи» та АРМ-СЕП, який, у свою чергу, встановлює онлайнове з'єднання з відповідним сервером застосувань ЦОСЕП і обмінюється з ЦОСЕП інформацією у вигляді пакетів TCP/IP. Реакція СЕП на ініціалізовану певним пакетом подію (переказ коштів або технологічну дію) відбувається практично миттєво (за частки секунди), а результат її виконання оформлений технологічно як невід'ємна частина самої події. В онлайновому режимі працює тільки центральний апарат ДКУ. Платежі, здійснені іншими учасниками СЕП на адресу ГУДКСУ в онлайновому режимі, отримуються у файловому режимі та обов'язково обробляються.

Офлайновий (файловий) режим взаємодії з СЕП передбачає, що ДКСУ та ГУДКСУ засобами АС «Казна-Доходи» формують і приймають файли з платіжною і технологічною інформацією, якими обмінюються із СЕП за допомогою АРМ-СЕП. Реакція СЕП на ініціалізований пере­каз або технологічну дію відбувається за певний проміжок часу (хвили­ни, години), а отримання результату її виконання оформлене у вигляді окремої технологічної дії (файл-квитанція). Файли, що були передані з АС «Казна-Доходи» та оброблені АРМ-СЕП, передаються до І {ОСЕП, а файли, сформовані ЦОСЕП, передаються до АРМ-СЕП для оброблення і подальшої передачі в АС «Казна-Доходи» засобами електронної пошти НБУ (NBUMAIL). У файловому режимі працюють ДКСУ та ГУДКСУ

Єдиний казначейський рахунок (ЄКР) є основним рахунком дер­жави для проведення фінансових операцій та ефективного управління коштами державного і місцевих бюджетів. ЄКР. Цей рахунок Державної казначейської служби України в НБУ для обліку коштів та здійснення розрахунків у СЕП НБУ.

Цей рахунок об'єднує кошти субрахунків, що відкриті у Казначей­стві (центральний рівень), його управлінням в АРК, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні управління). Оскільки лише Державна казначейська служба України має повноцінний ЄКР, вона і є безпосереднім учасником СЕП НБУ. Її територіальним управлінням ко­респондентські рахунки у НБУ не відкриваються.

Функціонування ЄКР забезпечує:

1.можливість швидкої мобілізації коштів, які протягом дня надхо­дять на рахунки, відкриті в органах ДКСУ, та використання їх для проведення бюджетних видатків і здійснення інших операцій, що не суперечать законодавству України;

2.надання оперативної інформації органам законодавчої та виконав­чої влади про операції, здійснені за ЄКР;

3.оптимальні можливості для прийняття представниками законодав­чої та виконавчої влади оперативних рішень щодо забезпечення ефективного використання коштів бюджетів

Органи Казначейства відкривають рахунки:

1.для зарахування надходжень, передбачених законодавством Украї­ни;

2.розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів, іншим клієн­там;

3.підприємствам, установам і організаціям за операціями, що не від­носяться до операцій з виконанням бюджетів, але згідно чинного законодавства обслуговуються в ДКСУ.

ДКСУ встановлює ліміт ЄКР для своїх управлінь з урахуванням їх платіжного календаря. Лімітна довідка готується відділом внутрішніх казначейських операцій. Дотримання ліміту ЄКР є обов'язковим.

По завершенню операційного дня управління ДКСУ перераховують залишки коштів, які обліковується ними за балансовим рахунком № 1111 та перевищують встановлений ліміт ЄКР, на рахунки ДКСУ. Від­діл внутрішніх казначейських операцій управління фінансових ресурсів щоденно здійснює моніторинг фінансового стану територіальних управ­лінь та вносить пропозиції щодо сум та джерел підкріплення ЄКР.

Казначейство відкриває своїм клієнтам бюджетні та небюджетні ра­хунки. Бюджетні рахунки відкриваються щорічно з початком нового бю­джетного року для здійснення операцій клієнтів з бюджет ними кошта­ми, для обслуговування зовнішніх і внутрішніх боргових зобов'язань, здійснення загальнодержавних видатків та операцій із фінансування бюджетів. Зарахування податкових, неподаткових та інших надходжень, включаючи трансферти, дарунки, гранти та кошти, залучені до бюдже­тів від розміщення цінних паперів, отриманих кредитів тощо проводить­ся через відповідні бюджетні рахунки за надходженнями. Здійснення асигнувань на виконання програм і заходів у державному та місцевих бюджетах і відповідних операцій клієнтів з бюджетними коштами забез­печується бюджетними рахунками, які відкриваються розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів і поділяються на:

1.реєстраційні рахунки розпорядників, їх відокремлених струк­турних підрозділів за кодами бюджетної класифікації видатків та кредитування бюджету для обліку операцій з виконання за­гального фонду кошторисів;

2.спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників (їх підрозділів) за кодами бюджетної класифікації видатків та кредитування бю­джету для обліку операцій з виконання спеціального фонду ко­шторисів;

3.рахунки розпорядників для здійснення загальнодержавних ви­датків;

4.рахунки розпорядників коштів місцевих бюджетів для обліку міжбюджетних трансфертів;

5.особові рахунки розпорядників коштів місцевих бюджетів для обліку руху коштів місцевих бюджетів, виділених для розподілу між розпорядниками та одержувачами коштів місцевих бюдже­тів та їх підрозділами.

Небюджетні рахунки відкриваються органами ДКСУ розпорядни­кам, одержувачам та їх підрозділам, підприємствам, установам, орга­нізаціям та фізичним особам-суб'єктам підприємницької діяльності, за операціями, що не належать до операцій за виконанням бюджетів.

Усі відкриті рахунки (бюджетні та небюджетні) реєструються в Кни­зі відкритих рахунків, яка ведеться органами Державної казначейської служби України.

Питання для самоконтролю

1. Функції СЕП.

2. Принципи функціонування СЕП.

3. Порядок відкриття бюджетних рахунків.

Тестовий контроль знань за темою

«Структура та бюджетні повноваження ДКСУ, платіжна система виконання бюджетів»

1.Яким правовим документом визначені повноваження Державної Казначейської служби України?

А. Законом України;

Б. Указом Президента України;

В. Постановою Кабінету Міністрів України;

Г. Наказом Державного Казначейства України

2.Ким координується робота Державної Казначейської служби України?

А. Президентом України;

Б. Рахунковою палатою;

В. Міністром фінансів України.

3.В якій формі здійснюються розрахунки в СЕП НБУ?

А. в електронній формі;

Б. в формі передачі платіжних документів по факсу;

В. в іншій формі

4.Хто призначає Голову Державної Казначейської служби України?

А. Верховна Рада України;

Б. Президент України;

В. Прем'єр - міністр України

5.В яких органах відкриваються бюджетні рахунки в органах ДКСУ?

А. в органах Державної казначейської служби України;

Б. в управліннях Національного банку України;

В. у банківських установах;

Г. усі відповіді правильні.

6.Які рахунки відкриваються клієнтам в органах ДКСУ?

А. реєстраційні;

Б. спеціальні реєстраційні;

В. небюджетні рахунки;

Г. рахунки одержувачів коштів;

Д. усі відповіді вірні

7.Термін «казна» означає:

А. фінансові ресурси держави;

Б. скарб, цінність;

В. архів.

8.На який орган виконавчої влади покладена функція оперативно­го управління державним бюджетом?

А. Кабінет Міністрів України;

Б. Міністерство фінансів України;

В.Рахункову палату України.

9.Бюджетна система України складається з :

А. державного бюджету;

Б. державного і місцевих бюджетів;

В. місцевих бюджетів.

10.Яку функцію не виконує Казначейство в процесі виконання бю­джетів?

А. складання проекту бюджетів;

Б. операції з коштами державного бюджету;

В. операції з коштами місцевих бюджетів;

Г. розрахунково-касове обслуговування місцевих бюджетів;

Д. облік та звітність виконання бюджетів.

11.Податкові надходження це:

А. збір за використання природних ресурсів;

Б. надходження від штрафів і фінансових санкцій;

В. доходи від операцій з капіталом.

12.Що слід розуміти під обліковою політикою бюджетної установи в процесі виконання бюджетів?

А. принципи, методи, правила обліку, а також підготовку і подання звітів;

Б. введення нового Плану рахунків бухгалтерського обліку;

В. форму бухгалтерського обліку

13.Коли затверджено «Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності по виконанню державного та місцевого бюдже­тів в органах Державного казначейства»?

А. 1995 р.;

Б. 2000 р.;

В. 2001 р.

14.На який термін відкриваються бюджетні рахунки?

А. на один рік;

Б. на три роки;

В. на п'ять років.

15.Для зарахування надходжень ДКСУ відкриває?

А. реєстраційні рахунки

Б. рахунки для обліку операцій з фінансування бюджетів

В. бюджетні рахунки за надходженнями.

16.На основі якого принципу здійснюється виконання місцевих бю­джетів?

А. централізованого управління;

Б. самостійності;

В. єдності каси.

17.Хто затверджує бюджетну класифікацію?

А. міністр фінансів України;

Б. голова Державної казначейської служби України;

В. начальник фінансового управління.

18.Скільки складових частин має бюджетна класифікація?

А. дві;

Б. чотири;

В. сім;

Г. десять.

19.Яким нормативним документом визначається відомча класифі­кація видатків державного бюджету?

А. законом про Державний бюджет України;

Б. наказом міністра фінансів;

В. наказом голови Державної Казначейської служби України.

10.Класифікація фінансування бюджету передбачає:

А. внутрішнє фінансування;

Б. кредити НБУ;

В. обидві відповіді правильні