- •3. Сфера застосування спеціально юридичний термін, міжгалузевий.
- •3.Сфера застосування спеціально юридичний термін, міжгалузевий.
- •4.Приклад уживання: «17 октября 1905 г. Манифест об усовершенствовании государственного порядка».
- •5. Правописні норми:
- •3.Сфера застосування спеціально юридичний термін, міжгалузевий.
- •3. Сфера застосування спеціально юридичний термін, міжгалузевий.
- •3. Сфера застосування спеціально юридичний термін, міжгалузевий.
- •3. Сфера застосування спеціально юридичний термін, міжгалузевий.
- •5. Правописні норми: «мітинг[м’ітиенг] -гу, м. (на) -гу, мн. -гие, -г'іў»
- •3. Сфера застосування спеціально юридичний термін, міжгалузевий.
- •5. Правописні норми: «міністр-а, ч»
- •3. Сфера застосування спеціально юридичний термін, міжгалузевий.
- •5. Правописні норми: «Муніципальний [мун'іциепал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і»
- •3. Сфера застосування спеціально юридичний термін, міжгалузевий.
3. Сфера застосування спеціально юридичний термін, міжгалузевий.
4. Приклад уживання: «Міністр очолює Мін'юст, здійснює керівництво його діяльністю стаття 11 Положення про Міністерство юстиції України» ;
5. Правописні норми: «міністр-а, ч»
Мітинг
1.Етимологія. Слово запозичене з англійської мови, meeting — що збори.
У XVI-XVII ст. в укр. мові вживається «мітинг».
Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Редкол О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. К. Наук думка 1989. Т. 3: К-М / Укл. Н.С. Родзевич та ін. − 1989 С. 485.
2. Значення терміна. Мітинг: мирне публічне зібрання гр-н з метою вияву свого ставлення до внугр. або зовн. політики д-ви, органів держ. влади або місц. самоврядування, до внутр. чи міжнар. подій і висунення вимог щодо проведення цієї політики або вжиття заходів у зв'язку з певними подіями. Право на М. — суб'єктивне право кожного гр-нина оперативно висловлювати власну позицію до того чи ін. питання сусп. життя.
Свобода М. є загальновизнаним правовим стандартом, закріпленим у міжнар. актах та імплементованим в осн. законах більшості держав, у т. ч. в Конституції України 1996 (ст. 39). Вона обмежується у мірі, необхідній в інтересах громад, і держ. безпеки, громад, порядку, а також охорони здоров'я, захисту прав і свобод ін. гр-н (ст. 21 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966). Право на М. передбачає попереджувальний порядок його проведення, згідно з яким про це завчасно повідомляються органи викон. влади або місц. самоврядування. Право на М. регулюється указом Президії ВР УРСР «Про відповідальність за порушення встановленого порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій» від 3.УІІІ 1988, пост. ВР України «Про невідкладні заходи по зміцненню законності і правопорядку в республіці» від 29.XI 1990, розпорядженням Президента України «Про заходи щодо забезпечення правопорядку та нормальної санітарної обстановки у Києві» від 28.Х 1993 та рішеннями місц. органів влади (напр., рішенням Київ, міської ради «Про визначення порядку організації та проведення у Києві недержавних масових громадських заходів політичного, культурно-просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру» від 24.VI 1999). За порушення права на М. зак-вом передбачена кримінальна (ст. 1873, 1874 КК України) та адм. (ст. 185, 182, КпАП України) відповідальність.
Юридична енциклопедія В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. К.: «Укр. енцкл.». 1998 Режим доступу. http: // cyclop. com. Ua / content / view /1179/58/1/6/#13353
3. Сфера застосування спеціально юридичний термін, міжгалузевий.
4. Приклад уживання: «Відповідно до статті 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ Л И С Т від 26.11.2009 N 1823-0-1-09-18»
5. Правописні норми: «мітинг[м’ітиенг] -гу, м. (на) -гу, мн. -гие, -г'іў»
Муніципальне право
1. Етимологія. Слово запозичене з французької мови, municipal — що обов’язок, служба.
У XVI-XVII ст. в укр. мові вживається «муніципальне право».
Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Редкол О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. К. Наук думка 1989. Т. 3: К-М / Укл. Т.В. Лукінова та ін. − 1989 С. 535.
2.Значення терміна. Муніципальне право: система норм, якою регулюються сусп. відносини з питань функціонування системи місцевого самоврядування. Є комплексною галуззю права, до якої входять норми конст., адм., фін., госп., земельного та ін. галузей права. Існують різні концепції М. (к.) п. В одних випадках воно розглядається як підгалузь конституційного (конституційне локальне право), в інших — адм. права. Набуло широкого розвитку у зарубіж. країнах. В Україні ця галузь — у стадії формування. Розвивається також наука М. (к.) п., читається відповідний курс у вищих закладах освіти.
Юридична енциклопедія В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. К.: «Укр. енцкл.». 1998 Режим доступу. http: // cyclop. com. Ua / content / view /1196/58/1/10/#20085
