3. Сфера застосування спеціально юридичний термін, міжгалузевий.

4. Приклад уживання: «Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у встановленому законом порядку як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (ст.140 Конституції України).»

5. Правописні норми: «Муніципальний [мун'іциепал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і»

Монарх

1. Етимологія. Слово запозичене з грецької та латинської мови, monarcha — що один, єдиний.

У XVI-XVII ст. в укр. мові вживається «монарх».

Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Редкол О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. К. Наук думка 1989. Т. 3: К-М / Укл. Т.В. Лукінова та ін. − 1989 С. 506.

2.Значення терміна. Монарх: одноосіб. глава д-ви, що здійснює владу за власним правом, а не в порядку делегування. Як правило, влада М. є пожиттєвою та передається у спадок. У всіх монархія, країнах М. є за законом недоторканною особою і жодній відповідальності не підлягає. Має різні назви: король (Бельгія, Великобританія, Іспанія, Данія, Швеція); султан (Бруней, Малайзія, Оман); емір (Кувейт, ОАЕ); великий герцог (Люксембург); князь (Ліхтенштейн).

Юридична енциклопедія В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. К.: «Укр. енцкл.». 1998 Режим доступу. http: // cyclop. com. Ua / content / view /1193/58/1/14/#42006

3. Сфера застосування спеціально юридичний термін, міжгалузевий.

4. Приклад уживання: «Монархія – форма державного правління»

5. Правописні норми: «У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються. Монарх 

-ха, м. (на) -хов'і/-ху, мн. -хи^е, »