4. Виконання вправ.

Вправа 1. Дібрати по 3 власні приклади написання не разом і окремо.

Які правила, на ваш погляд, є найскладнішими? Перечитати їх ще раз і виконати взаємоперевірку з однокласником по парті.

Вправа 2. Прочитати слова. З'ясувати лексичне значення кожного (у разі потреби звернутися до тлумачного словни­ка). Запам'ятати правопис їх. Скласти з кожним речення.

Недуг, недруг, немовля, негода, неабищо, невіглас, неук, неміч.

Вправа 3. Прочитати. Записа­ти, розкриваючи дужки і розподіляючи слова у дві колонки: у першу - з префіксами, у другу - з частками. Аргументувати свій вибір.

(Не) дуга, (не) прополена грядка, (не) винно, (не) добачати, (не) щастя, (не) безпека, (не) наче, (не) виконав, (не) далеко, а близько, (не) такий, (не) восьмий, (не) написаний твір, (не) мічний, (не) вгамовний гамір, (не) доробка.

До виділених слів дібрати синоніми. Скласти з ними речення використовувати різні за значенням частки.

Вправа 4. Прочитати виразно речення. З'ясувати, яку роль виконує ні в кожному з них. Пояснити правопис не.

1. Та ні золота на морі, ні на небі сонця не вбачає бідний бранець із свого віконця. 2. Ні, не нам тебе благословляти, пречисту в помислах, у задумах величну! Не знаєм, як тебе, яким ім'ям назвати, на пам'ять між людьми, на шану віковічну (П.Куліш). 3. І більше вже не вернеться ні сміх, ні сум, лиш дещо з них обернеться у постать дум (БЛепкий). 4. Ні... ні, не треба... Хай будуть зачинені цілий день! Ні, ще не пізно (М.Коцюбинський).

Назвати в реченнях складні слова. Пояснити будову їх.

3. Контрольні запитання.

1. Розповісти правила написання частки не разом.

2. Розповісти правила написання частки не окремо.

3. Розповісти про вживання та правопис частки ні.

Література

Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. — К.: Освіта, 2002. С. 167-169.

Тема. Правопис прислівників.

План

1. Прислівник - самостійна невідмінювана частина мови.*

2. Особливості написання прислівників.*

3. Виконання вправ.**

4. Контрольні запитання.

1. Прислівник - самостійна невідмінювана частина мови.

Прислівник / рос. наречие / - самостійна невідмінювана частина мови, яка виражає ознаку дії чи стану або ступінь і міру вияву іншої ознаки чи обставини. Прислівники характеризуються такими властивостями:

1. Вони не відмінюються.

2. Мають властивості тільки їм словотворчі суфікси -о, -є / добре, весело/, -и, -ому, -ему, / по-новому, по-моєму, по-братськи/.

3. Співвідносяться лексично і словотворчо з усіма відмінюваними частинами мови, від яких походять: іменниками /вночі, кругом/, прикметниками /тихо, швидко/, числівниками /по-перше/, займенниками /по-нашому/.

2. Особливості написання прислівників

При написанні прислівників слід пам'ятати:

1. У кінці прислівників після г, к, х, пишеться и: трохи, наввипередки.

2. Частка ні з прислівником пишеться разом: ніде, ніколи, ніяк.

3. Частка не з прислівником пишеться разом, якщо виражається у сполученні з ним одне поняття /несподівано, недалеко/, й окремо - з підсилювальним прислівником /не дуже, не зовсім/.

4. Прислівники зберігають подвоєння н, наявне у прикметниках, від яких вони утворені: зрання, спросоння.

5. Складні прислівники пишуться разом, якщо:

а) утворені поєднанням прийменників з повнозначними частинами мови: щодня, направо, вдруге, всупереч;

б) утворені за допомогою часток аби -, ані -, де-, що -, як -: абияк, анітрохи, деколи, щонайбільше, якраз;

в) утворені складанням основ: праворуч, сьогодні, самостійно, мимоволі.

6. Через дефіс пишуться складені прислівники:

а) утворені за допомогою часток будь -, небудь, казна -, хтозна -, -то, - от, -но, -таки: будь-хто, коли-небудь, казна-де, хтозна-як, якось-то, як-от, все-таки;

б) утворені з двох повторюваних синонімічних або антонімічних прислівників: пліч-о-пліч, видимо-невидимо;

в) утворені від повторення слова або основи без службових слів або зі службовими словами між ними: будь-що-будь, віч-на-віч.

7. Окремо пишуться прислівники сполучення:

а) що складаються з прийменника та іменника, в яких іменник зберігає своє лексичне і граматичне значення: до побачення, за кордоном, на відмінно, по можливості;

б) які складаються з двох або іменників та одного або двох прийменників: рік у рік, один в один, з дня на день;

в) утворені сполученням прийменника з повним прикметником чоловічого /середнього/ роду: в основному, в цілому;

г) утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє.