1. Описати порядок форматування комірок і діапазонів в середовищі ms Excel.

Форматуванням комірки називають встановлення вигляду відображення вмісту комірки. Для форматування комірки або виділеного діапазону комірок використовують команду Формат або кнопки панелі інструментів Форматування.

Поняття формату включає такі параметри: шрифт, формат чисел, спосіб вирівнювання, розміри комірок, обрамлення комірок, візерунок фону.

Автоформат. EXCEL автоматично може встановлювати найдоцільніший формат для активної комірки або виділеного діапазону. Для цього слід виконати команду Формат → Автофрмат. У діалоговому вікні Автоформат у списку форматів можна вибрати потрібний формат і EXCEL відформатує виділений діапазон у відповідності із цим форматом.

Для встановлення типу і розміру шрифтів використовують вкладку Шрифти вікна діалогу Формат клітинок, яке відкривається при виконанні команди Формат → Комірка.

На цій вкладці можна вибрати тип шрифту, його накреслення і розмір, колір символів.

Формат чисел. EXCEL може автоматично розпізнавати формат чисел при введенні. Однак існує можливість для виділеного діапазону встановлювати формати чисел. Їх можна вибрати із списку Числові формати вкладки Число вікна діалогу Формат комірок.

На вкладці Число в поле Числові формати необхідно вибрати пропонований формат. У віконцях праворуч робиться вибір типу формату й уточнюється, наприклад, число знаків, вигляд дробу чи інший параметр. Найбільше часто вживаються текстовий формат, формати чисел, дати і часу, а також загальний формат чисел. Ряд форматів чисел можна вибрати за допомогою кнопок панелі інструментів Форматування.

Вирівнювання даних в комірках. За замовчуванням EXCEL вирівнює вміст комірок по нижньому краю, при цьому текст по лівій межі колонки, число – по правій. Користувач може змінити ці установки, використовуючи вкладку використовуючи вкладку Вирівнювання вікна діалогу Формат комірки. Ця опція дозволяє встановити переноси слів у комірках, а також орієнтацію тексту

Розміри колонок і рядків. EXCEL за замовчуванням встановлює ширину колонки, що = 8,43 символу, а висоту – за розмірами найвищого шрифта у рядку. Команди Формат → Рядок → Висота рядка і команда Формат → Колонка → Ширина відкривають діалогові вікна, у яких можна встановити ширину виділених колонок і висоту виділених рядків.

Обрамлення виділеного діапазону комірок здійснюється встановленням параметрів вкладки Границі вікна діалогу Формат комірок. Вкладка дозволяє встановити форму рамки, тип і колір ліній рамки. Встановити обрамлення можна також за допомогою відповідної кнопки на панелі інструментів Форматування.

2. Дати оцінку робочого стола ОС Windows XP.

Операційна система Windows XP завантажується автоматично при включені комп’ютера. Після завантаження операційної системи на екрані дисплея відображається робочий стіл.

На робочому столі у зручному порядку для користувача відображені значки. Кожен значок відображає програму, папку або інший об’єкт, який забезпечує доступ до ресурсів комп’ютера, до локальної мережі чи Internet. На робочому столі також можуть знаходитися вікна відкритих програм. Оформлення робочого стола, розміщення значків, їх форму, розміри встановлює користувач в залежності від завдань, які він розв’язує.

У нижній частині робочого стола розміщується ПАНЕЛЬ ЗАВДАНЬ.

На панелі завдань розміщено кнопку Пуск з логотипом Windows. Правіше від кнопки Пуск зазвичай розташовано панель швидкого запуску, яка дає змогу вмикати улюблені програми користувача простим клацанням миші.

У правій частині панелі завдань розташовується панель повідомлень. На цій панелі розташовуються індикатор мови і цифровий годинник. Індикатор мови висвічує підказку про мову, яка використовується. Цифровий годинник показує поточний час, дату, місяць та рік.

Після того як програму запущено і на робочому столі з’явилося її вікно, на вільному місці панелі завдань з’являється кнопка запущеної програми. Заголовок програми з якою користувач працює в даний момент буде яскравіший, ніж заголовки інших програм, а кнопка з назвою програми на панелі завдань виглядає натиснутою.

Головне меню Windows XP – це меню, яке призначене для швидкого доступу до програм, встановлених на ПК, та інших ресурсів ПК.

Головне меню дає змогу виконувати більшість завдань, пов’язаних з робою операційної системи, а саме:

• запускати програми;

• відкривати найпопулярніші папки користувача;

• відкривати документи, з якими користувач працював останнім часом;

• проводити пошук даних;

• проводити настроювання системи;

• виходити з системи, вимикати комп’ютер.

Головне меню відкривається натисканням кнопки ПУСК.

Варіант 21

1. Проаналізувати використання формул в середовищі Excel.

Формула – це сукупність операндів, з’єднаних між собою знаками операцій і круглих дужок. В EXCEL написання формул завжди починається із знаку «=». Операндом може бути число, текст, логічне значення, адреса комірки, функція. У формулах розрізняють арифметичні операції і операції відношень. EXCEL допускає: арифметичні операції – «+» - додавання, « - « - віднімання, «*» - множення, «/» - ділення, «^» - піднесення до степеня; операції відношень: «>» - більше, «<» - менше, «=» - дорівнює, «<=»- менше або дорівнює, «>=» - більше або дорівнює, «<>» - не дорівнює.

Арифметичні операції і операції відношень виконуються над числовими операндами. Над текстовими операндами виконується єдина операція &, яка до тексту першого операнда приєднує текст другого операнда. Текстові константи у формулі обмежуються подвійними лапками. При обчислені формули спочатку виконуються операції в круглих дужках, а потім арифметичні операції, за ними операції відношень.

Формула може містити посилання на клітку не тільки даного листа, а й таку, що розташована на іншому робочому листі чи навіть у таблиці іншого файлу. Один раз введена формула може бути в будь-який час модифікована. Вбудований Майстер формул допомагає користувачу знайти помилку чи неправильне посилання у великій таблиці.

Крім цього, програма Excel дозволяє працювати зі складними формулами, що містять декілька операцій. Для наочності можна включити текстовий режим, тоді програма Excel буде виводити в клітку не результат обчислення формули, а власне формулу.

2. Проаналізувати використання електронної пошти, як одного з основних засобів спілкування в мережі Internet

Електронна пошта – це одна з перших служб, розроблених для INTERNET. Вона використовується для обміну тестовими повідомленнями та приєднаними файлами між користувачами, підключеними до INTERNET.

Електронна пошта – зручний і надійний засіб спілкування, при якому лист у будь-який кінець світу доходить за кілька хвилин.

Для роботи з електронною поштою використовують програми: Microsoft mail, Outlook Express, Microsoft Outlook, The Bat.

OUTLOOK EXPRESS 6.0

Microsoft позиціонує свій продукт Outlook Express як додатковий додаток до Internet Explorer для роботи з електронною поштою. Інтерфейс поштового клієнта має багато загального з вбудованим в Windows XP браузером.

Могутній Wizard при первинному старті полегшує перше знайомство з програмою для новачків. Панель інструментів використовує стандартні засоби Windows, кількість кнопок на панелі зведена до мінімуму, що робить освоєння поштового клієнта максимально простим.

Грамотно реалізовано стартову сторінку поштового клієнта, на якій містяться посилання на всі основні дії з ним, а також довідка, що пов'язана з освоєнням програми. Outlook Express має широку довідкову систему, що докладно описує всі нюанси роботи з програмою.

Варіант 22

1. Проаналізувати типи посилання в середовищі MS Excel, та їх використання.

Посилання на комірки. Адреса комірки включає назву колонки і номер рядка. Адреси комірок можна використовувати і у формулах.. Можливі відносні, абсолютні і змішані посилання. Посилання, яке включає назву колонки і номер рядка є відносним. В абсолютних посиланнях перед назвою колонки і номером рядка стоїть символ $. У змішаних посиланнях абсолютною є назва колонки і відносною номер рядка або навпаки. У формулі можуть бути посилання на діапазони комірок. Діапазон може бути тільки прямокутним. Вказуючи діапазон комірки, задається адреса верхньої лівої клітинки і через двокрапку адреса нижньої правої клітинки. Якщо у формулі є посилання на комірки, які знаходяться на іншому листі, то посилання повинно містити ім’я листа, знак оклику та адресу комірки.

2. Дати оцінку операційній системі Windows ХР, та її особливостям.

Windows XP – це операційна система з графічним інтерфейсом користувача, що є основою будь-якого персонального комп’ютера. Windows XP – є багатозадачною і багатопотоковою операційною системою. Багатозадачність дає змогу операційні системі виконувати кілька завдань одночасно. Багато потоковість – це виконання кількох процесів у швидкій послідовності в межах однієї програми. Ефективне спілкування користувача з комп’ютером у Windows XP реалізовується через графічний інтерфейс користувача, основою якого є вікна, значки, які розміщені на робочому столі, кнопки, перемикачі.

Основною особливістю Windows XP є тісна інтеграція з офісними програмами, ефективне використання мережі Internet. Операційна система має високу стійкість до «зависань», спричинених як некоректними діями користувача, так і збоями прикладних програм.

В основі роботи ОС Windows XP лежать такі основні принципи:

1. Сумісність. Система може мати звичний інтерфейс ОС сімейства Windows, з деякими додаваннями й розширеннями, підтримку файлових систем NTFS5, NTFS4, FAT16 і FAT32. Більшість додатків, написаних під MSDOS, W9x, NT4, а також деякі програми під OS/2 і POSIX запускаються й функціонують без проблем. При проектуванні NT ураховувалася можливість роботи системи в різних мережних середовищах, тому в поставку входять засобу для роботи в Unix- і Novell-мережах.

2. Переносиміть. Система працює на різних процесорах сімейства x86 виробництва Intel і AMD. Уже існує 64 бітна версія Windows XP і Windows.NET, призначена для роботи на Intel Itanium. Реалізація підтримки процесорів інших архитектур можлива, але зажадає деяких зусиль.

3. Масштабованість. В Windows XP реалізована підтримка технології SMP. В Windows.NET Advanced Server і Datacenter Server крім цього є підтримка COW (Cluster Of Workstations).

4. Система безпеки. Реалізовано звична для NT система безпеки на рівні користувачів.

5. Розподілена обробка. Windows XP має убудовані в систему мережні можливості, що забезпечує можливість зв'язку з різними типами компьютерів-хостів завдяки наявності різноманітних транспортних протоколів і технології «клієнт-сервер».

6. Надійність. Архітектура ОС захищає додатки від ушкодження один одним і самою операційною системою. При цьому використається структурована обробка особливих ситуацій на всіх архітектурних рівнях, що включає відновлювану файлову систему NTFS і забезпечує захист за допомогою убудованої системи безпеки й удосконалених методів керування пам'яттю.

7. Локалізація. Система надає можливості для роботи в багатьох країнах миру на національних мовах, що досягається застосуванням стандарту ISO Unicode.

8. Розширюваність. Завдяки модульній побудові системи стає, можливо, додавання нових модулів на різні архітектурні рівні ОС.

Відмінні риси Windows ХР:

• Простота і зручність у використанні.

Windows забезпечується декількома функціями пошуку виявлення недоліків, включаючи утиліту системної інформації (System Information Utility), функцію перевірки реєстру, функцію перевірки конфліктів версій (Version Conflict Manager) і майстер профілактичного обслуговування (Maintenance Wizard). З огляду на наявність у Windows таких інструментів для автоматичної профілактики і підтримки, Microsoft вважає, що Windows понизить кількість звернень у служби технічної підтримки підприємств на 15% порівняно з іншими версіями Windows.

• Якість.

Windows ХР є спадкоємицею Windows 98. Тому Windows ХР включає усі функції Windows 98, а також містить безліч покращень і нововведень, що забезпечує стійкість і швидкість виконання різних операцій. Додатки завантажуються швидше на 10–350% порівняно з Windows 98. Windows ХР підтримує нову файлову систему FAT32, що дозволяє істотно збільшити швидкість роботи з дисковими накопичувачами і підвищити щільність збереження інформації. Windows ХР містить оновлену і розширену бібліотеку драйверів пристроїв, що забезпечує можливість роботи з периферійними пристроями.

• Підтримка технологій нового покоління.

Windows ХР підтримує технології і стандарти нового покоління, включаючи універсальну шину USB, розширений стандарт Plug and Play і технічні засоби контролю енергоспоживання. Вбудована підтримка MMX, Accelerated Graphics Port, Microsoft Direct, підтримка дисків стандарту DVD і інших нових технологій забезпечує Windows ХР чудову обробку тривимірної графіки.

До переваг Windows XP можна віднести:

1. Незалежність програм від зовнішніх пристроїв . Windows-програма може звертатися до зовнішніх пристроїв тільки за посередництвом Windows, що знімає всі проблеми забезпечення сумісності з конкретними зовнішніми пристроями.

2. Засоби для побудови інтерфейсу користувача Windows містять усі необхідні функції для побудови інтерфейсу програм: вікон, меню, запитів і т.ін.

3. Доступність всієї оперативної пам'яті. Це полегшує створення на її базі великих програм.

5. Зв'язок і впровадження об'єктів - новий спосіб обміну даними між додатками, при якому ви маєте можливість комбінувати зображення, звук і текст.

6. Використання масштабуючих шрифтів True Type. У Windows діє принцип WYSIWYG (What you see is what you get), що означає, що та інформація, що ви бачите на екрані, відповідає тому, що видається принтером при друці.

7. Єдиний інтерфейс користувача. Дії з програмами в середовищі Windows стандартизовані.

8. Багатозадачність Windows забезпечує одночасне виконання цілого списку задач.

9. Зручність підтримки пристроїв і мультимедіа. Windows спрощує роботу з зовнішніми пристроями.

Мінімальні вимоги до устаткування для роботи Windows XP такі:

• центральний процесор мінімум Pentium IV;

• від 128 Мбайт оперативної пам’яті;

• як мінімум 1,5 Гбайт вільного місця на жорсткому диску;

• відеоадаптер і монітор, що забезпечують роздільну здатність SVGA (800*600), 4Мбайти відеопам’яті ;

• клавіатура і миша;

• CD або DVD-дисковод.

Варіант 23

1. Проаналізувати порядок використання майстра функцій в середовищі табличного процесора Excel. Порядок знаходження суми чисел.

Програма Excel має близько 400 вбудованих функцій. Їх застосування різноманітне, але пам’ятати їх немає потреби.

Функція має ім’я і список аргументів у круглих дужках. Аргументи можуть бути числові та текстові константи, комірки, діапазони комірок. ввести функцію у формулу можна вручну або з використанням Майстра функцій панелі інструментів Стандартна або виконати команду Вставка → Функції. При цьому відкривається діалогове вікно Майстра функцій – крок 1 із 2, в якому можна вибрати категорію функцій. Після вибору функції слід натиснути кнопку Дальше, у результаті чого відкриється вікно діалогу Майстер функцій – крок 2 із 2, в якому можна вказати аргументи функцій. У полі значення вводиться значення функції при вказаних аргументах. Після натискання кнопки Готово формула вставляється в активну комірку.

Коли встановлено автоматичний режим обчислень, зміна вмісту комірок веде до перерахунку формул., які використовуються в комірці.

Якщо при обчислені формули сталася помилка, то в комірку вводиться повідомлення про помилку, яке починається із символу «#».

Формула, що містить посилання на клітинку зі значенням помилки, також повертає значення помилки.

Для пошуку помилок Excel надає у розпорядження користувача можливості для відслідковування залежності, шляхом графічного представлення зв'язку між впливаючими та залежними клітинками. Стрілки у робочому листі, проте, будуть відображені тільки у випадку, якщо включений параметр «отображать» у полі «Объекты» на вкладці «Вид» вікна діалогу «Параметры» (викликається командою «Сервис\Параметры»).

Є такі категорії функцій: фінансові, дата і час, математичні і статистичні, зіслання і масиви, робота з базою даних, текстові, логічні.

Розглянемо деякі:

Фінансові:

=DDB(початкова вартість; залишкова вартість; час повної амортизації)– обчислює величину амортизації засобу за один період;

=FV(процентна ставка за період; загальна кількість­ періодів виплат­ річної ренти; виплата, яка проводиться в кожний період; вартість або сума всіх майбутніх платежів; 0 або 1, які означають, чи буде проводитись виплата).

Переконайтеся, що для аргументів ставка і загальна кількість періодів вимірюються в одних вимірах. Якщо проводяться помісячні виплати по трирічному вкладу із розрахунку 40% річних, то ставка має бути 40%/12 , а кількість періодів 4*12. Якщо проводяться щорічні платежі, то ставка буде 40%, а період 4.

Всі аргументи, які означають кошти, які ви платите (наприклад, депозитні вклади), зображуються від’ємними числами. Наприклад, ви вклали 2000 грн. під 35% річних на термін 2 роки з нарахуванням відсотків щомісячно запишеться =FV(35%/12;24;;-2000;) результатом буде 3 987,37 грн.

Дата і час:

=TODAY() – ввести сьогоднішню дату;

Математичні:

=MDETERM(масив)–визначає визначник матриці (виділених кліток);

=INT(число)–відкидає дробову частину так, що залишається лише ціла частина числа.

=SUMIF(діапазон для сумування; умова)- сумує числа з вказаного діапазону, якщо виконується умова. Наприклад, =SUMIF(A1:C6;>6,8;) - знайде суму всіх чисел, які більше 10 у діапазоні кліток A1:C6;

Статистичні

=AVERAGE(діапазон)–обчислює середнє значення чисел діапазону;

=MAX(діапазон)–знаходить найбільше число з діапазону;

=MIN(діапазон)–знаходить найменше число з діапазону.

Логічні:

=IF(логічна умова; дія при вірності умови; дія, якщо умова не виконується).

Наприклад, обчислити 10% знос основного засобу, якщо він першої категорії і 25% для інших. Припускаємо, що вартість основних засобів у клітці A1, а категорія – у В1. Тоді формула запишеться, як =IF(В1=1; А1*10%;А1*20%).

=AND(умова1;умова2;…) – коли всі умови виконуються, вираз має значення істина;

=OR (умова1;умова2;…) – коли хоча б одна із умов виконується, вираз має значення істина.

Для редагування функції слід клацнути "мишкою" по клітці, де знаходиться функція, і по кнопці fx y рядку стану панелі інструментів. З’явиться вікно майстра функцій. У вікні подається назва функції і перелічуються її аргументи. Зробивши зміни, варто клацнути по командній кнопці ОК.

2. Дати оцінку звітам і формам у СУБД Access.

Звіти призначенні для формування потрібних даних з бази згідно з вимогами замовника або існуючими стандартами та виведення їх на друк.

Для створення звіту необхідно активізувати вкладку Звіти вікна бази даних та натиснути кнопку Створити. У діалоговому вікні Новий звіт вказані можливі способи створення звіту:

• Конструктор; Майстер звітів; Автозвіти.

Для внесення додаткових елементів у звіт необхідно в діалоговому вікні Формування імен звіту включити перемикач змінити макет звіту. Тоді викликавши Конструктор, можна внести необхідні зміни, які торкаються основних елементів звіту (заголовок, верхній колонтитул, область даних, нижній колонтитул, примітки).

Ще одним способом представлення або вводу даних в базу даних є форма. Форма може мати вигляд подібний до анкети, карточки досьє чи бібліотеки, тощо.

Створити форму можна різними способами, а саме:

• за допомогою команди Автоформа;

• за допомогою Майстра форм;

• за допомогою Конструктора форм;

• комбінований.

Для створення форми (за допомогою команди Автоформа) слід виконати такі дії:

• відкрити базу даних і вибрати вкладку ФормиСтворити;

• у вікні, яке відкрилось вибрати Автоформа;

• вибрати потрібну таблицю для якої створюємо форму та вибрати тип; наприклад: Автоформа: стовпчик;

• натискаємо кнопку ОК.

Для створення форми за допомогою майстра форм слід виконати такі дії:

• відкрити базу даних і вибрати вкладку ФормиСтворити;

• у вікні, яке відкрилось вибрати Майстер формОК;

• в діалоговому вікні Створення форм вибираємо доступні поля з існуючих таблиць чи запитів;

• вибираємо стиль форми;

• вибираємо фон майбутньої форми;

• надаємо ім’я створені формі та натискаємо кнопку Готово.

Варіант 24

1. Проаналізувати інформаційні процеси.

З економічною інформацією виконують багато операцій, які за ознакою подібності і цільових функцій об'єднуються в інформа­ційні процеси (процедури). Усі процеси можна поділити на три стадії відтворення інформації; збір, перетворення і використання.

Стадія збору передбачає первинне сприйняття і прийом інфор­мації. При первинному зборі ставиться мета виявити об'єктивно інформацію і відповідним чином її подати. У комп'ютерних ІС головна увага і приділяється первинному збору вхідних (первинних) виробничо-господарських даних, оскільки ця процедура вельми складна.

Зібрана або здобута інформація входить до стадії перетворення. Вирізняють три інформаційні процедури цієї стадії: передавання, зберігання, обчислювальна обробка даних.

Розрізняють кілька варіантів процесів передавання залежно від того, яка інформація — письмова чи звукова — має бути передана, зареєстрована на носіях або у формі сигналів по каналах проводового зв'язку тощо. У комп'ютерних ІС основні варіанти передачі такі: фізичне переміщення носія і дистанційне передавання по телефонно-телеграфних каналах.

Процеси зберігання інформації реалізується також кількома варіантами залежно від форми подання інформації, застосованого для зберігання інформації обладнання, терміну зберігання та інших критеріїв. Існує кілька варіантів зберігання інформації, основними з них є зберігання у пристроях пам'яті ЕОМ та архівне довгострокове зберігання.

Обробка інформації необхідна для заміни її одиниць за фор­мою (структурою) і значенням і полягає вона в одержанні, перед­усім, результативної (вихідної) інформації. Досягається це за допомогою багатьох арифметичних (додавання, піднімання, множення, ділення і т. ін.) і логічних (операції математичної логіки, порів­няння, упорядкування, сортування і т. ін.) операцій. Процедура обчислювальної обробки інформації часто супро­воджується й операцією пошуку, з якою пов'язана також проце­дура збереження даних.

Стадія споживання інформації передбачає одержання «гото­вого продукту» — результативної інформації — та її використання. Вихідна інформація призначається, головним чином, для управлінських рішень, їх формування, підготовки й прийняття, а також для директивних органів і вищих органів управління тощо.

2. Форматування абзаців та сторінок в середовищі текстового редактора MSWord.

Форматування тексту зазвичай починають із форматування абзацу.

Абзац вводять за допомогою клавіші <Enter>. Форматування абзаців передбачає їх вирівнювання, задавання відступів, установлення інтервалів між рядками й абзацами, форматування табуляцією та ін.

Заздалегідь виділені абзаци форматують за допомогою команди Формат—Абзац.

Вирівнювання абзаців. Виконується по лівому краю, по правому краю, по центру або по ширині (по обох краях). Автоматично система призначає вирівнювання «По левому краю». При цьому лівий край тексту стає рівним, а правий — зубчатим. Для вибору засобу вирівнювання можна скористатися відповідним списком вікна «Абзац», кнопками , , , або клавішами <Ctrl+L>, <Ctrl+R>, <Ctrl+E> та <Ctrl+S>.