5 . Феодезія і картографія в Україні.
Строге вирівнювання астрономо-геодезичної мережі по всій території забезпечило підвищення точності вимірів. Останнім часом запроваджено нову систему «Параметри Землі 1990», розроблено з використанням сукупності спостережень штучних супутників землі.
Створена карта сучасних рухів земної кори в масштабі 1:5 000 000. Це одна з найбільших у світі картографічних моделей таких рухів. За матеріалами багаторазового повторного нівелювання, встановлено повсюдне поширення сучасних рухів земної кори. Це включає уявлення про наявність «стабільних» і «нестабільних» районів, що важливо для будівництва, вастановлено зв'язок між сучасною тектонічною активністю і нафтогаза на громадженням.
Значною розвитку набули теоретичні дослідження з вищої геодезії (М. Мигаль, І. Монін, О. Кобиль, А. Островський), прикладної геодезії (М. Відуєв, Б. Гержула), теорії математичного опрацювання феодезичних вимірювань (Т. Бугай, Г. Кондра, В. Антонюженко), геодезичного приладобудування, фотограмметрії (Б. Пузанов, В. Середнюков, В. Фінковський).
Нині, окрім теоретичних проблем (вивчення фігуру Землі, динаміки руху материків, розробка методики вирівнювання великих державних геодезичних мереж), геодезична наука розв’язує і прикладні завдання, пов’язані з розвідкою трас і будівництвом автошляхів і залізниць, трубопроводів тощо. Розвивається космічна геодезії стали Київський університет, Львівський і Донецький політехнічні інститути, Київський інженерно-будівельний інститут.
Широке застосування аерометодів, теорії інформації, моделювання, математичної логіки і кібернетики сприяло розгортанню робіт з картографічного моделювання різноманітних явищ і процесів.
У картографічних дослідженнях в Україні сформувалося два напрямки: 1 - Теоретичні та методичні розробки, 2 – практичне створення карт.
Серед теоретичних питань картографії в Україні останнім часом розвиваються такі перспективні напрямки, як поглиблене розуміння пізнавальної функції карт, розробка теорії мови країн, питань картогафічної генералізації, посилення досліджень з системної організації змісту карт (А. Золовський, Л. Руденко, І. Левицький, Я. Жупанський, Г. Пархоменко, Т. Козаченко та ін.)
Градуційно продуктивним напрямком є розробка комплексних карт, які базуються на принципах системного картографування. Це перш за все карти, що відображають об’єкти картогафування різної складності та організації (АПК, промисловість, оцінка стану компонентів природи, медико-географічна оцінка території) – Л. Корецький, В. Поповкін, Я. Жупанський, О. Шаблій, Т. Козаченко та ін.
В Україні опрацьовано наукові основи велико- і середньомасштабного землевпорядного картографування (І. Левицький, А. Шулейкін та ін.).
Певні досягнення українська картографія має в справі створення базових карт: рослинності, грунтів, агропромислового комплексоутворення, розміщення населення, рекреацій… У зв’язку із запровадженням в Україні нових карт-основ розгорнулись роботи спрямовані на їх оновлення і перескладання на точній основі. Ці роботи особливоактуальні тепер, коли поглибились географічні дослідження регіональних проблем природокористування, картографічний метод широко застосовується в оперативній господарській діяльності.
Окрім створення серій карт, в Україні розвиваються дослідження і практичні роботи з атласного картографування. Одним із напрямків цих робіт є створення обласних шкільно-краєзнавчих атласів. Уже надруковані атласи Київської, Донецької, Рівненської, Вінницької, Волинської, Львівської, Івано-Франківської, Чернігівської, Черкаської, Закарпатської, Харківської, Тернопільської, Чернівецької областей. Другим напрямком атласного картографування стало створення галузевих атласів України, зокрема медико-географічного, історичного а також тематичних атласів окремих регіонів, областей, міст. Картовидавнича діяльність пожвавилась після створення Українського управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України (Украгеодезкартографія). Комп’ютерні атласи. Національний атлас України 410 карт.