2. Визначення особистості

Поняття особистості не є лише психологічним, воно досліджується як у різних галузях психології, так і багатьма науками, такими як філософія, педагогіка, історія тощо. У психології найбільше значення в дослідженнях особистості мають наступні галузі:

- диференційна психологія (вивчає індивідуальні психологічні особливості і відмінності між людьми, темперамент, характер, здібності);

- соціальна (досліджує суспільний статус і ролі особистості, міжособистісні відносини);

- вікова психологія (вивчає розвиток особистості дитини);

- педагогічна психологія (вивчає формування особистості в процесі навчання та виховання).

Існує більше п'ятидесяти визначень особистості.

Всі вони підкреслюють суспільну обумовленість природи особистості. Приклади визначень.

Особистість - це:

• суспільний індивід, об'єкт і суб'єкт історичного процесу (Б.Г.Ананьєв);

• спосіб буття людини у суспільстві, індивідуальна форма існування і

розвитку соціальних зв'язків (Л.І.Анциферова);

• система властивостей, яку набуває індивід у предметній діяльності і

спілкуванні, що характеризує його з боку включення у суспільні

відносини (А.В.Петровський);

• соціальна властивість індивіда (Б.Ф.Ломов);

• особлива якість, яку набуває індивід у суспільстві (О.М.Леонтьєв). Таким чином, поняття особистості фіксує соціально обумовлені

якості людини, що виникають у суспільстві і потрібні для життя в

ньому.

3. Біологічне і соціальне в особистості

Вказівка на те, що особистість формується в суспільстві, не означає, що її поведінка цілком визначена соціальними впливами. Перебільшення ролі суспільства у формуванні особистості отримало назву соціологізаторського підходу. Наприклад, англійський філософ Дж.Локк (1632-1704) порівняв новонародженого із чистою дошкою (лат. табула раса), на якій суспільство записує все, що завгодно. Однак, зріла особистість вибірково ставиться до зовнішніх впливів, самостійно будує свій образ життя, визначає діяльність, якоюзаймається. Соціально-психологічний образ життя - джерело розвитку особистості. Отже, суспільно-історичні умови епохи лише створюють можливості розвитку, а реалізує їх сама людина. Особистість є не тільки об'єктом впливів суспільства, але й суб'єктом власного розвитку. Вона здатна як отримувати від суспільства, так і робити свій внесок у його розвиток.

З іншого боку, невиправдано перебільшувати роль біологічних факторів розвитку особистості, що характерно для біологізаторського підходу. Неможливо уявити особистість як результат простого дозрівання біологічних задатків, або повну залежність поведінки людини від її біологічних властивостей. Прикладом дозрівання при відсутності виховання є "вовчі діти". Біологічні властивості створюють лише передумови, необхідні для розвитку особистості. Вплив генотипу на психічний розвиток обумовлений і опосередкований соціально (біологічні потреби особистості мають соціальний спосіб задоволення, природня зовнішність змінюється під впливом моди). Висновок: особистість формується в процесі активної взаємодії з оточуючим, у діяльності та спілкуванні.