Тема 5. Тренер – ключова фігура соціально-психологічного тренінгу

 

Методичні вказівки: Студенти мають чітко засвоїти специфіку основних методів ведення тренінгу: групова дискусія; ігрові методи; метод «кейсів»; міні-лекція; утилізація; тренінгова вправа; «мозковий штурм»; розминка; «відкрита рамка»; психогімнастика; шеррінг; медитативні методи; метафори, розповіді, історії, казки та інші наративні методи; тренінгові ритуали; фасілітація і модерація та ін. А також методи, направлені па розвиток соціальної перцепції.

Для більш глибокого засвоєння сутності методів соціально-психологічного тренінгу варто акцентувати увагу на відмінностях понять методологія, онтологія, гносеологія та епістемологія тренінгової практики. Треба також розрізняти поняття методологія, філософія, метод, методика, технологія та техніка тренінгу.

Необхідно спеціально зупинитися на особливостях прямих та непрямих методів діагностики (само-діагностики) особистості тренера: аналізу навичок та вмінь; розумінні архетипів, ролей та стилів тренінгового керівництва групою СПТ; дослідженні особистих рис тренера та виявленні й розвитку якостей, які є бажаними для тренера СПТ.

Також студенти мають розуміти нормативні критерії, за якими здійснюється співпраця тренерів – ко-тренерство: складання угоди між тренерами; взаємне узгодження прав та обов’язків; надання та прийняття зворотного зв’язку. Студенти мають розрізняти особливості різновидів ко-тренерства: запрошені виступаючі; «естафета»; «ансамбль»; робота з асистентами, робота під супервізією.

Студенти повинні вміти швидко та результативно вирішувати складні та непередбачувані ситуації, які виникають в процесі тренінгової практики: проблеми з приміщенням; проблеми з устаткуванням; відсутність матеріалів; надзвичайні ситуації; збереження особистого майна; недостатня чи завелика кількість учасників тощо.

На самостійне опрацювання виносяться питання менеджменту соціально-психологічного тренінгу, організації місць (простору) для проведення СПТ, виокремлення та врахування важливих чинників, що впливають на проведення групового соціально-психологічного тренінгу.

 

Словникова робота: Методологія тренінгу, гносеологія тренінгу, онтологія тренінгу, епістемологія тренінгу, метод тренінгу, методика тренінгу, технологія тренінгу, техніка тренінгу, стиль тренера, соціальна перцепція, ко-тренерство, групова дискусія, групова гра, ділова гра, рольова гра, міні-лекція, утилізація, тренінгова вправа, демонстрація, розминка, «відкрита рамка», психогімнастика, «мозковий штурм», шеррінг, медитація, метафора, наративний підхід, медитація, казка, історія, розповідь, тренінговий ритуал, фасилітація, модерація, професійна самоактуалізація, майстер-клас, воркшоп.

 

 

Питання та завдання для самоконтролю:

1.     Тренер як особистість. Особистісні риси і якості, що допомагають в роботі тренера.

2.     Роль та обов’язки тренера. Роль тренера СПТ та її трансформація в сучасних умовах.

3.     Порівняйте зміст понять «методологія», «метод», «технологія» і «техніка» СПТ.

4.     Визначення методології взаємодії тренера з групою. Онтологічні, гносеологічні та епістемологічні підвалини соціально-психологічного тренінгу.

5.     Методи проведення соціально психологічного-тренінгу. Класифікуйте основні методи проведення СПТ: активні і інтерактивні; вербальні і невербальні; загально психологічні і специфічно-тренінгові тощо.

6.     Охарактеризуйте поняття «ко-тренерство». Стисло опишіть різновиди ко-тренерства: запрошені виступаючі, «естафета», «ансамбль», робота з асистентами, робота під супервізією та ін.

7.     Підготовка тренерів. Особливості професійної підготовки тренера СПТ в умовах сучасної України: освіта, досвід, вимоги до сертифікації та акредитації.

8.     Організація місць для проведення тренінгів. Стандартні та нестандартні вимоги до устаткування тренінгового приміщення: зручності (температура, кондиціонування, світло, акустика); технічне забезпечення (фліп-чарт, папір, маркери, проектор тощо); сервіс (стільці чи крісла, харчування для учасників, туалети, кімнати для відпочинку тощо).

9.     Робота з несподіваними подіями. Назвіть об’єктивні та суб’єктивні чинники, що можуть поставити під загрозу проведення тренінгу.

10.           Групова дискусія. Поясніть її сутність та дайте стислу характеристику цього поняття.

11.           Ігрові методи СПТ. Охарактеризуйте ситуаційно-рольові, рольові, ділові ігри в СПТ.

12.           Назвіть методи, направлені па розвиток соціальної перцепції.

13.           Що таке «мозковий штурм»? Охарактеризуйте основні етапи та принципи проведення «мозкового штурму».

14.           Навіщо потрібні демонстрації в СПТ? Визначте основні вимоги до ефективних демонстрацій, поясніть суттєву різницю між демонстрацією та публічною психологічною роботою на майстер класах та воркшопах.

15.           Вимоги до тренера. Стисло охарактеризуйте складові компетентності тренера СПТ.

16.           Стилі ведення соціально-психологічного тренінгу. Що таке адекватний стиль ведення СПТ?

17.           Складові тренерського портфелю. Назвіть основні суттєві відмінності бізнес-тренінгу, тренінгу особистісного росту, соціально-психологічного тренінгу, психокорекційного тренінгу, психотерапевтичного тренінгу, ресурсного тренінгу тощо.

18.           Що таке фасілітація? Місце та завдання фасілітації в СПТ.

19.           Дайте визначення понять «відкрита рамка» та «шеррінг». Їхнє місце та роль в соціально-психологічному тренінгу.

20.           Охарактеризуйте модерацію як форму активності в СПТ.

21.           Вимоги до міні-лекцій в СПТ. Інформаційні, когнітивні, вербальні та невербальні складові міні-лекцій. Наочність, презентативність та використання технічного забезпечення для ведення міні-лекцій в СПТ (презентація з PowerPoint, музика, сценарне забезпечення тощо).

22.           Що таке утилізація? Як тренер може використовувати утилізацію для боротьби з груповим супротивом та непередбачуваними ситуаціями?

23.           Вимоги до історій та розповідей. Чотири метафоричні простори: особистісний, міжособистісний, казковий та морфо-генетичний.

24.           Наративні технології в тренінгу. Яким чином відбувається відбір та створення історій для соціально-психологічного тренінгу?

25.           Навіювання та аутотренінг як технології соціально-психологічного тренінгу.

26.           Вправи соціально-психологічного тренінгу та їх роль. Які основні відмінності між репродуктивними, продуктивно-творчими та пошуковими вправами?

27.           Розминки і психогімнастика та їхнє місце у СПТ. Охарактеризуйте основні різновиди розминок: мотиваційні, ресурсні, емоційні, «криголами» та ін..

28.           Ритуали в СПТ. Охарактеризуйте основні різновиди ритуалів: архаїчні, автохтонні, псевдо-теїстичні, канонічні, організаційно-нормативні, театральні, сакральні, ресурсні, трансформаційні, актуалізаційні тощо.

29.           Дії психолога-тренера у непередбачуваних ситуаціях. Назвіть основні непередбачувані ситуації, що пов’язані з об’єктивними чинниками.

30.           Розвиток нових навичок тренера. Професійна самоактуалізація тренера СПТ в процесі та у відповідь на зворотній зв'язок учасників тренінгу, колег та замовників.

31.           Якими є основні завдання різних видів роздаткових матеріалів для учасників: інформаційні, тестові, ресурсні, ілюстративні та ін.?

 

 

Робота с першоджерелами (анотування літератури):

1.     Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники: Учебное пособие – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство «Ось – 89», 2000. – 224 с. (Практическая психология).

2.     Кроль А.М., Михайлова Е. Л. Тренинг тренеров: как закалялась сталь. – М. Независимая фирма «Класс», 2002. – 192 с.

3.     Мілютіна К. Л. Теорія і практика психологічного тренінгу. – К. Видавництво МАУП, 2006. – 175 с.

4.     Пахальян В.Э. Групповой психологический тренинг: Учебное пособие. – СПб.: Питер, 2006. – 224 с.

5.     Психогимнастика в тренинге / Под ред. Н.Ю.Хрящевой. – СПб.: «Речь», Институт Тренинга, 2000. – 256 с.

6.     Уикс Джеральд Р., Л’Абат Лучиано. Психотехника парадокса. Практическое руководство по использованию парадоксов в психотерапии. Методические материалы для слушателей курса «Психотерапия». – Москва, изд-во «Маркетинг», 2002. – 278 с.

 

 

Творчі завдання та проблемні ситуації:

 

Завдання 1.

Підготувати тези до статей:

·        «Психологічні особливості тренерів-методистів та їхні ролі під час проведення тренінгу».

·        «Тренер як особистість, його роль та обов’язки.»

·        «Тренер СПТ. Теорія і практика діагностики та само-діагностики професійно важливих якостей та рис».

·        «Основні компетеності тренера СПТ.»

 

 

Завдання 2.

Продовжить (напишіть повністю) дефініції:

1.     групова дискусія – це …;

2.     ігрові методи – це… ;

3.     метод «акваріум» – це…;

4.     метод «кейсів» – це …;

5.     міні-лекція – це …;

6.     утилізація – це …;

7.     тренінгова вправа – це …;

8.     метод «мозковий штурм» – це …;

9.     розминка – це …;

10.           «відкрита рамка» – це …;

11.           психогімнастика – це …;

12.           шеррінг – це …;

13.           медитативні методи – це …;

14.           метафора – це …,

15.           розповідь – це …,

16.           історія – це …,

17.           тренінгова казка – це …;

18.           наративний метод тренінгу – це …;

19.           тренінгові ритуали – це …;

20.           фасілітація – це …;

21.           модерація – це …

Продемонструйте на практиці кожний з цих методів СПТ.

 

 

Завдання 3.

Проведіть диспути на теми:

·        «В якому співвідношенні знаходяться методологія, онтологія, гносеологія та епістемологія тренінгової практики.»

·        «Чому важливо розрізняти поняття філософія, парадигма, підхід, методологія, метод, методика, технологія та техніка групового соціально-психологічного тренінгу».

 

 

Завдання 4.

Підготувати доповіді (реферати):

§ «Ритуали в груповому соціально-психологічного тренінгу».

§ «Ділові та рольові ігри в груповому соціально-психологічного тренінгу».

§ «Сакральні і трансформаційні метафори та історії в груповому соціально-психологічного тренінгу».

 

 

Завдання 5.

Є традиційна думка, що найкращим стилем управління групою на СПТ є демократичний стиль. Чи згодні ви з думкою, що наведена нижче:

 

Нажаль, часто доводиться чути судження на тему «який стиль тренерства є правильним» (зазвичай таким називають демократичний). Проте, практика показує, що нема як безумовно вірного, так й абсолютно неправильного стилю. Є лише той, який підходить тут і зараз – і непідходящий. Є той, що забезпечує виконання завдань і досягнення цілей в кожному конкретному випадку групової роботи – і є невдалий. Й це – не якийсь один, а кожного разу такий стиль (чи їх сполучення), який забезпечує групі – результат.

 

 

Демократичний тренер може бути такий само поганий, як й ліберальний чи авторитарний, якщо цей демократизм – недоречний. Гнучкий тренер – це різний тренер. Такий, який потрібен групі саме зараз.

 

Поясніть та обґрунтуйте свої висновки.

 

 

Завдання 6.

Проведіть само-діагностику власної особистості за допомогою опитувальників, розташованих у Додатку книги К.Л.Мілютіної «Теорія і практика психологічного тренінгу». – К. Видавництво МАУП, 2006. – с.160-170. Дайте відповідь на питання:

§ Що з виявленого сприяє, а що – перешкоджає успішній тренінговій роботі?

§ Яка з парадигм тренерсва більше підходить вашій особистості?

 

 

Завдання 7.

Ко-тренерство – це робота тренерів в парі чи більше, що може відбуватися у форматі: запрошений виступаючий, «ансамбль» (два-три чи більше тренерів одночасно), «естафета», робота з асистентами, робота під супервізією. Проаналізуйте наведені нижче твердження:

 

Робота в парі необхідна, коли:

 

§ група велика – більше 15-20 учасників,

§ треба водночас з проведенням групи здійснювати аудіо - чи відеозапис,

§ на групі два або більше "проблемних" учасників,

§ тренер прагне до самовдосконалення і потребує обговорення деяких аспектів своєї поведінки з колегою,

§ існує бажання навчити партнера.

 

Переваги роботи в ко-тренерстві:

 

§ можна краще простежити особистісну та групову динаміку,

§ можна розподілити обов`язки («Я розповідаю про СНІД, а ти – ведеш рольову гру»),

§ можна розподілити ролі («Я працюю інформаційним лідером, а ти створюєш емоційну атмосферу групи»),

§ існує можливість ефективної роботи підгруп при великій кількості учасників тренінгу,

§ є з ким порадитись на перервах та обговорити результати по закінченню тренінгу,

§ учасники мають наочний приклад спілкування, розуміння та взаємодії між тренерами.

 

Недоліки роботи в ко-тренерстві:

 

§ можлива особистісна несумісність між тренерами або неузгодженість переконань,

§ нерівномірний темпоритм роботи групи,

§ прагнення тренерів справити враження один на одного або «поборотися за владу» на групі,

§ прагнення групи внести розлад у взаєморозуміння тренерів.

 

Умови, коли варто вести тренінг в ко-тренерстві:

 

§ наявність особистісної сумісності між ведучими,

§ однакове розуміння мети та завдань тренінгу,

§ існування попередньої згоди та домовленості про спільну роботу

§ зручний для них розподіл повноважень на групі.

 

Дайте обґрунтовану відповідь на питання:

 

§ Чи згодні Ви з даними твердженнями?

§ Чи можете ви ці твердження доповнити / заперечити?

§ Які з цих тверджень, на вашу думку є невірними?

§ Що ви вважаєте важливим до цих тверджень додати?

§ Які нові нюанси з’являться в цих твердженнях відповідно до кожного з різновидів ко-тренерства: запрошений виступаючий, «ансамбль» (два-три чи більше тренерів одночасно), «естафета», робота з асистентами, робота під супервізією.

 

 

Завдання 8.

Знайдіть можливі вирішення в ситуаціях («кейсах»), коли суб’єктивні чинники можуть поставити проведення СПТ під загрозу. Якими мають бути адекватні дії тренера СПТ з типовими складними учасниками:

§ Зарозумілий розумник. Такий учасник мабуть багато читає літератури про тренінги чи/та неодноразово був на різного роду тренінгових програмах. Тож він вважає, що знає щось краще за тренера, тож хоче це продемонструвати групі. Наприклад: «Скажіть, будь-ласка, що Ви думаєте відносно системної епістемології смислу Григорі Бейтсона та структурної лінгвістики Норма Хомського в контексті сучасного розвитку світового нейролінгвістичного програмування (НЛП)?»

§ «Помічник». Буває двох різновидів:

o   «Шанувальник» (гірше, якщо закоханий чи закохана в тренера) – є фанатом даного тренера. Наприклад: учасник (учасниця) СПТ починає виказувати знаки уваги та особисту симпатію до тренера, провокуючи його на особисті (сексуальні) відносини.

o   В принципі «кайфує» від тренінгу, тож намагається усіляко «допомагати», «плутаючись під ногами» в тренера та групи. Наприклад /перебиваючи тренера/: «Вау! Супер!! Хлопці, ви помітили який тренер крутий – він тільки-що утилізував слова учасника!!!!»

§ «Жертва». Буває, що на тренінг потрапляють люди психічно нездорові, соціально неадекватні, невдахи тощо. В такому випадку тренер і група СПТ стають заручниками психічних порушень цих людей – їхніх вимог терміново надавати їм порятунок та ресурси. Наприклад: «В мене ця вправа не вийшла… і тепер мені ДУЖЕ погано!!!» Мається на увазі, що в усьому винен тренер (хтось з учасників чи вся група) і тепер «жертві» як найскоріше потрібний той, хто буде його спасати (див. «Трикутник Карпмана» 34, стор. 55-58).

§ «Гальмо». В кожного з учасників своя швидкість сприйняття інформації, проте бувають випадки, коли хтось навмисно чи не навмисно вповільнює засвоєння навичко та умінь групи своїм темпом сприйняття. Наприклад: /перепитуючи п’ятий раз поспіль/ «Поясніть будь-ласка, я щось знову не зрозумів…»

§ Неуважний. Також є люди, що відволікаються від процесів та процедур тренінгу на якісь свої думки чи мають слабку спостережливість, тож потім не можуть зрозуміти того, що відбувається. Наприклад: «Ой, а я не помітив як і коли тренер це зробив…?»

§ «Соня». Подекуди тренер може спостерігати, що в аудиторії «присутнє тільки тіло» якогось учасника, що фактично є відсутнім (позіхає, скучає чи то навіть знаходиться на межі засинання). Зазвичай такі учасники є не тільки слабо мотивованими, але й неенергійними і повільними.

§ Спостерігач. Також є учасники, що намагаються пройти тренінг відсторонено (ніби й не проходячи). Такий учасник буде дисоційовано (зі сторони) та обережно (чи трусливо) стверджувати: «Ні-ні, я цю вправу робити не буду – я просто подивлюся збоку…»

§ Безпорадний. Майже в кожній тренінговій групі знайдеться людина, що буде використовувати (свідомо чи несвідомо) цей контекст як можливість отримати якомога більше уваги та підтримки від тренера та групи. Наприклад: /жалібний погляд по сторонах/: «Я не знаю як робити цю вправу… в мене скоріш за все не вийде…»

§ Боротьба за владу. Закони соціального змагання і конкуренції за авторитет є справедливими і для контексту соціально-психологічного тренінгу. тому в групі часто знаходиться учасник чи учасники, що починають в той чи інший спосіб змагатися з тренером за владу. Це може бути у вигляді:

o   Свідомої шкоди («а нумо-ж, як тренер викрутиться з такої ситуації?»)

o   Підсвідомого «міряння» з тренером («в кого більше харизма!?»). Наприклад /чіткі різки жести, прямий жорсткий погляд в очі, легка зневажлива посмішка/: «А мені (гірше, якщо НАМ) тут здається, що тренер у даному випадку абсолютно НЕПРАВИЙ!»

o   Свідомого «порівняння» з іншим, безумовно більш кращим, тренером. Приклад: «Я тут був на іншому тренінгу, так там тренер не дозволяв собі того, що Ви (тренер) собі дозволяєте! І взагалі, той тренер (чи тренінг) мені більше сподобався!!»

§ Особистісні нападки. Так само можуть знайтися учасники тренінгу, яким тренер не подобається як людина, особисто. це може бути викликано:

§ Безсвідомою антипатією до тренера («не знаю чому, але він (тренер) мені відразу не сподобався!!»)

§ Свідомим третируванням тренера («наїздами»)

§ Наприклад /із погано прихованим сарказмом/: «А чому це Ви, тренере, якщо Ви такий крутий, маєте зайву вагу (криві ноги, погані зуби, стомлений вигляд, так багато/мало дітей тощо)!?!»

§ Питання до компетентності та кваліфікації тренера часто також викликані неприйняттям, неповагою, неприязню та ворожістю до тренера, яку в даному випадку учасник (свідомо чи несвідомо) маскує під «об’єктивні» зауваження:

o   Питання «невідповідності» освіти. Наприклад: «Як у Вас як у тренера немає навіть психологічної (економічної, політологічної, педагогічної тощо) освіти!?!!»

o   Питання по «рівню» освіти. Приклад: «Чому це я, професор, доктор наук з 40-річним досвідом роботи маю слухати від цього тренера інформацію, що не відповідає … (об’єктивним даним психологічної науки, останнім даним моїх досліджень, практиці моєї психотерапевтичної роботи, постулатам моєї останньої статті тощо)»

o   Питання тренерської кваліфікації. Приклад: «А взагалі в кого Ви (тренер) сертифікувалися?! Як, не в … (Фройда, Пьорлза, Роджерса, Гріндера, Бендлера, Хеллінгера тощоJ) !?!»

§ Людина-істерика. Такий як і Жертва чи Безпорадний учасник насправді привертає до себе увагу, але він робить це у прихований спосіб. Приклад: «НЕ звертайте на мене, будь-ласка, увагу… мені ПРОСТО стало ДУЖЕ зле від … (ваших слів, попередньої вправи, умов проведення тренінгу та ін..)»

§ Людина-запитання. Такі учасники СПТ вважають, що завдяки своїм запитанням вони краще вчаться., проте насправді це – ще один прихований спосіб привернути до себе увагу, показати свою значущість та забрати на себе час тренера та групи. Приклад: «А в мене тут до вашої відповіді на моє останнє питання виникло ще декілька (кільканадцять J) питань!!»

§ Людина-конфлікт. Загалом конфлікт є природною фазою групової динаміки, сприяє більшій відвертості та розвиває учасників СПТ. Проте є випадки, коли важка ситуація на тренінгу спричиняється людиною, яка має хист (любить) спричиняти чвари. Тож конфлікт в такої людини може бути:

o   З учасником (учасниками) групи (частіше на піку групової динаміки).

o   З тренером (з будь-якої реальної чи надуманої причини). Приклад: «А я вважаю, що тренер має негайно відповісти, чому він … (так погано веде тренінг, по-хамськи поводить себе з групою; досі ще не пішов з цієї аудиторії; не поверне нам гроші за таку свою погану роботу з нами тощо)»

§ Людина-завада. Мабуть на кожному тренінгу знайдеться людина для якої порушення групових правил та норм проведення тренінгу є своєрідною нормою. Приклад /учасник, ходячи по аудиторії чи шумлячи під час демонстрації вправи, групової медитації чи міні-лекції/: «Вибачте, але мені конче треба … (зателефонувати, вийти, попити кави, сходити до туалету тощо)».

 

 

 

Завдання 9.

Знайдіть можливі вирішення в ситуаціях («кейсах»), коли об’єктивні чинники можуть поставити проведення СПТ під загрозу. Якими мають бути адекватні дії тренера СПТ з типовими складними умовами:

§ Проблеми приміщення (освітлення, температура, свіже повітря, тіснота для учасників, невідповідна психогеографія, захаращеність тренінгового приміщення меблями та ін..)

§ Проблеми сервісу (погані/відсутні кава-брейки, обмежений доступ до туалету тощо).

§ Відмова апаратури (відключення електрики, зламаність приладів – комп’ютерів, проекторів, акустичних приладів чи мікрофону тощо).

§ Організаційна дезорганізація (поганий попередній обдзвін групи, недостатня інформованість учасників, хамське поводження менеджерів тренінгу та ін..).

§ Склад групи (вікова, соціальна, інтелектуальна чи професійна різнорідність групи; занадто валика/мала кількість учасників тощо).

§ Невиконання правил та норм тренінгу (проблеми регламенту – затягування початку, перерв, перекурів чи завершення тренінгу; не відключення мобільних телефонів та ін..).

 

 

Завдання 10.

Згідно Г. Сартан (Г. Сартан Подготовка профессиональных тренеров // Вестник практической психологии образования, 2004. №1) можна відлити систему вимог до тренера СПТ:

 

§ Базові знання та уміння для проведення соціально-психологічного тренінгу:

 

o   базова психологічна освіта та додаткова парадигмальна освіта в одній з психотерапевтичних шкіл (психоаналіз, гештальт-терапія, гуманістична чи поведінкова парадигма тощо).

o   знання динаміки групових процесів та уміння управляти ними.

o   необхідні психологічні якості та навички ведення групового соціально-психологічного тренінгу.

 

§ Особистісні якості та навички тренера СПТ:

 

o   сформована система цінностей тренера;

o   побудова цілей тренінгу та адекватне вміння притримуватися їх в процесі тренінгу;

o   адекватна самооцінка власних можливостей;

o   усвідомлення власних обмежень;

o   професіональна комунікація;

o   відношення тренера до критики;

o   стан покою та азарту;

o   співчуття, сміливість та самопожертвування тренера;

o   швидкість та темп роботи тренера в групі;

o   вплив тренера на зміни в групі.

Також для атестації (сертифікації) тренерів СПТ виділяються такі критерії професіоналізму тренера:

o   наявність природної впевненості;

o   вміння використовувати груповий досвід;

o   вирішення проблем групи, а не власних;

o   енергетичний зв'язок з групою;

o   розвинута інтуїція;

o   наявність декількох позицій сприйняття;

o   розподіл відповідальності з групою.

Чи може, на вашу думку, ця система вимог до професіоналізму та компетентності тренера СПТ бути доповненою чи зміненою? Обґрунтуйте свою думку.

 

 

Література:

1, 2, 3, 4, 8, 12, 14,17, 18, 22, 29, 30, 33, 34, 40, 42, 43, 48, 52, 53.