Висновок

Підсумовуючи все сказане, хотілося б зазначити, що вивчення та дослідження злочину, на сьогодні, залишається одним із першочергових завдань науки кримінального права.

Саме від того, як повно та точно будуть вивчені та досліджені всі питання, пов'язані із вивченням та дослідженням злочину і буде залежати благополуччя нашої держави.

Це також забезпечить швидке виявлення та притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні злочину та виключить випадки притягнення до кримінальної відповідальності невинних осіб.

На сьогодні наукове вчення про злочин ще не повністю відображає всі особливості практичного застосування норм кримінального права, зокрема в частині встановлення складу злочину, а тому воно потребує негайного та постійного вдосконалення.

Однією з необхідних умов по вдосконаленню наукового вчення про злочин є усунення всіх неточностей та протиріч у внутрішньому змісті кримінально-правових норм.

На сьогодні майже всі питання, пов'язані із злочином вивчаються та досліджуються наукою кримінального права, оскільки в нашій державі не існує повного нормативного закріплення даного питання.

І тому саме вдосконалення чинного кримінального законодавства, а також прийняття принципово нових кримінальних законів, які б повніше висвітлювали юридичну сутність злочину та складу злочину та закріплювали б нормативне визначення складу злочину, залишається першочерговим завданням, яке стоїть, на сьогодні, перед нашою державою.

Від вирішення цього завдання залежить подальший розвиток України в галузі забезпечення правопорядку на своїй території та забезпечення дійсної охорони прав та законних інтересів громадян, що, як відомо, є одним із головних обов'язків нашої держав

Тому виконуючи свої обов’язки Верховна Рада України, сьомою сесієї, прийняла новий „Кримінальний кодекс України”.

Список використаної літератури

1. Конституція України28 червня 1996р.

2. Кримінальний кодекс України5 квітня 2001р.

3. Кримінальний кодекс УРСР 1927 р.

4. Правознавство: Підручник В. Ф. Опришко, Ф. П. Шульженко, С. І. Шимон та ін.; За заг. ред. В. Ф. Опришка, Ф. П. Шульженка. - К.: КНЕУ, 2003. - 767 с.

5. Кримінальне право України:Загальна частина:Підручник для студентів юрид.спец. вищ. закладів освіти / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред. Професорів М.І. Бажанова, В.В Сташиса, В.Я. Тація. – Київ-Харків: Юрінком Інтер-Право, 2001.-416 с.

6. Електронна бібліотека Князєва: www.ebk.net.ua. Назва статті: «Поняття злочину та його ознаки».

7. Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України, -К., 2001.

8. Грищук В.К. Кримінальне право України: Загальна частина: Навч. посіб. для студентів юрид. фак. вищ. навч. закладів – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2006. – 568 c.

9. Кримінальне право України: загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти. За ред. Професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ – Харків: Юрінкон Інтер – Право, 2003. – 416 c.

10. Матишевський П.С. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 272 с.

11. Мочкам Я. Зміст і об’єктивні форми злочинної дії//Право України. – 1996. – №11.

12. Нуково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., переробл. та доповн. (За ред. М.І. Хавронюка). – К.: Юрінком Інтер, 2000 – 272 с.

13. Пестель П.И. Государственный приказ правосудия // Антология мировой правовой мысли. – М.: Мысль, 1999. – Т IV:Россия XI – XIX вв.

14. Фріс П.Л. Кримінальне право України. Загальна частина : Навчальний посібник. – Київ: „Центр навчальної літератури”, 2004. – 362 с.

15. Юридична енциклопедія: В 6 т./ Редкол: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: „Укр. енцикл.” Т. 5: П –С. – 2003. – 736 с.

16. Л.П. Брич, В.О. Навридський „Кримінально-правова кваліфікація”,

„Ухилення від оподаткування в Україні”, - К., - 2000.

17 . „Право України” №2, -К., - 2000.

18. „Право України” №7, -К., - 2001.

19. Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України,

-К., 2001.