Мартін скорсезе

Постать Скорсезе займає особливе місце. На відміну від інших «кінонащадків» він не прив'язаний до Голівуду. Іноді режисер там працює, але полюбляє Нью-Йорк - місто, де народився і виріс. Скорсезе походить з родини італійських емігрантів. Враження дитячих років у нью-йоркському кварталі «Маленька Італія» лягли в основу багатьох фільмів режисера. «Фірмовий продукт» Скорсезе - картини, які можна назвати біографічними. Героями кінострічки «Хто стукається в мої двері» (1969 р.) і картини «Злі вулиці» (1973 р.), які принесли йому популярність, є італо-американці, що вступають у життя і зіштовхуються з її жорстокістю. Ще більш біографічна картина «Скажений бик» (1980 р.) - історія життя реальної людини, боксера, чемпіона США в середній вазі, - від його дебюту до морального падіння після уходу з рингу.

Стрічка «Таксист» (1976 р.) завоювала головний приз Канського фестивалю, а фільм «Остання спокуса Христа» (1988 р.) викликав нападки віруючих. Герой першої стрічки - ветеран в'єтнамської війни. У нього розхитана нервова система, він страждає безсонням, тому працює таксистом по ночах, коли зло, не боючись сонячного світла, виповзає на вулиці Нью-Йорка. Таксист переповнюється цим злом; йому здається, що нічні вулиці переповнені наркоманами, ґвалтівниками, грабіжниками. Не витримавши нервової напруги, він влаштовує криваву бойню, рятуючи від гангстерів тринадцятилітню дівчинку, що збігла з будинку. Ця роль прославила юну виконавицю Джоді Фостер, нині одну із найяскравіших зірок Голівуда.

Джеймс бонд

Перший фільм про супершпигуна, який одержав право фізично знищувати супротивника, був знятий у 1962 р., після того, як Ієн Ланкастер Флемінг (1908—1964), англійський письменник, що придумав Бонда, опублікував свою першу книгу. До моменту виходу картини герой Флемінга вже користався популярністю. Навіть американський президент Джон Кеннеді став жагучим шанувальником супершпигуна. Проте лише кіно зробило його легендарним. Тільки коли Бонд з'явився на екрані, його назвали «зразковим героєм післявоєнного світу». Своє тіло позичали герою п'ять акторів; найкращим серед них, еталонним Бондом, визнано шотландця Шона Коннері (справжнє ім'я Томас, народився у 1930 р.), першого виконавця ролі.

Дотепер вийшло вісімнадцять фільмів про супершпигуна (при тому, що Флемінг написав лише тринадцять романів); у кожному з них дія розвивається за однаковою схемою: божевільний лиходій готує гігантський за масштабами та зухвалістю злочин. Лиходій захоплює Бонда, що вступає з ним у боротьбу, але тому вдається врятуватися за допомогою дівчини, яка закохується в нього - помічницю лиходія (чи якось інакше з ним пов'язаною). Соціологи і критики пояснюють успіх «бондіани» тим, що в 60-х рр. почався новий етап науково-технічної революції: людство почало освоювати космос, з'явилося відео, комп'ютери і т.д. Бонд прекрасно володіє технікою, але може обійтися і без неї - супершпигун перемагає завдяки своїм фізичним даним, досвіду і мужності.

Комедія

Комедія у всіх її різновидах (лірична, сатирична, фарсова і т.д.) завжди була сильною стороною французького кіно. Згодом вона трохи змінилася, стали змінювати її «фірмові» якості: добірність і гарний смак. Чимала заслуга в цьому належить чудовим комедійним акторам, особливо тим, хто зміг створити власний постійний комедійний персонаж (чи маску). У першу чергу це:

Луї де Фюнес Його герой - маленький чолов’яга, самовпевнений, заповзятливий, запальний. Він постійно потрапляє в складну ситуацію, але в останній момент знаходить неймовірний вихід з положення (комісар Жюв з гумористичної серії фільмів про Фантомаса).

Пьер Рішар запам'ятався глядачам у таких фільмах, як «Високий блондин у чорному черевику»

Жерар Депардьє.

Бріжит Бардо.