II. Навчальні питання і. Основи наступу механізованого відділення. Місце відділення в бойовому порядку взводу. Розміщення особового складу в бмп по бойовому розрахунку

1. Способи переходу в наступ

В залежності від умов, перехід до наступу на противника, який обороняється, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним або сходу.

Наступ сходу може здійснюватися із вихідного району або в ході бойових дій. Він найбільше забезпечує потайність підготовки, раптовість дій і найменшу вразливість від вогню противника. В той же час він потребує ретельної та вмілої підготовки до наступу, чіткої взаємодії, висування до оборони противника та забезпечення розгортання для організації переходу в атаку, додаткової затрати сил особового складу, більшої витрати пального та моторесурсів ще до початку бою.

Суть цього способу наступу полягає в тому, що підрозділи в призначений термін під прикриттям артилерії, ударів авіації та діючих перед ними підрозділів висуваються із вихідних районів послідовно розгортаються із похідного в перед бойовий і бойовий порядки і сходу в визначений час “Ч” атакують передній край оборони противника.

В цілях забезпечення організованого виходу підрозділів до переднього краю оборони противника, їх своєчасного розгортання в перед бойовий та бойовий порядки, для зручності управління ними під час висування та на маршрут пересування визначаються: вихідний пункт, рубіж розгортання в колони; рубіж спішування і переходу до атаки.

Вихідний пункт (рубіж) призначається до своєчасного початку висування підрозділів з вихідного району. Віддаленість вихідного пункту (рубежу) від вихідного району повинна забезпечувати витягування взводу в колону та забезпечити набирання визначеної швидкості руху.

Рубіж розгортання у ротні колони призначається для початку розгортання колон батальйону в ротні колони і висування їх на свої напрямки атаки. Він має бути поза досягнення вогню ПТКР, гармат і танків противника, ведучих стрільбу прямою наводкою, та може призначатися в 4-6 км від переднього краю оборони.

Рубіж розгортання у взводні колони ( 2 – 3 км ) призначається по можливості за складками місцевості поза досягнення вогню засобів ближнього бою 2-3 км.

Рубіж переходу в атаку вибирається так, щоб висування до нього підрозділів здійснювалося потайки, а відстань від нього забезпечувала ведення дійсного вогню із основних видів зброї та дозволяло підрозділам без зупинок на максимальній швидкості досягти переднього краю оборони противника в визначений час “ч”. Він може призначатися на відстані до 600 м від переднього краю оборони противника.

При атаці в пішому порядку призначається рубіж спішування.

Атака полягає в стрімкому і безупинному русі танкових та механізованих підрозділів у бойовому порядку в поєднанні з інтенсивним вогнем з танків, БМП, а по мірі зближення з противником і з інших видів зброї з метою його знищення.

Бойове завдання підрозділу в наступі залежить від характеру оборони противника, ступеню її вогневої можливості і характеру місцевості. Бойове завдання відділенню (екіпажу танку) і взводу ставиться на місцевості, по карті або на макеті місцевості.

Відділенню вказується об’єкт атаки. Інколи, коли бойове завдання ставиться по радіо, а також при дії вночі, в лісі, відділенню може бути визначений тільки азимут напрямку наступу.

Об’єктами атаки (танку) відділення, як право, є противник в окопах або в інших фортифікаційних спорудах опорного пункту, окремо розташованих на напрямках наступу танки, пушки, кулемети та інші вогневі засоби опорного пункту.

В ході подальшого наступу відділенню ставлять нові об’єкти атаки або ставлять задачу на закріплення на зайнятому рубежі.