Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2с Tema 08-01 Л .doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
140 Кб
Скачать
☆

Іі. Підготовка і ведення наступу

2.1. Дії командира відділення при підготовці особового складу, озброєння і техніки до наступу

При організації наступу із положення безпосереднього зіткнення з противником, відділення, за наказом командира взводу приховано займає вихідну позицію для наступу. У вихідному положенні особовий склад механізованого відділення розташовується в траншеї, а БМП – на вогневій позиції поряд з траншеєю або в глибині вихідного району разом з іншими машинами взводу.

З виходом відділення на вихідну позицію командир відділення організовує спостереження за противником і ставить завдання особовому складу на відбиття можливої атаки противника, вказує порядок дій за сигналами оповіщення, а також організує роботи по дообладнанню і маскуванню траншеї і окопів.

Командир відділення ще до початку наступу готує відділення до бою, а з отриманням бойового завдання, організує бій. Підготовка до атаки заключається в організації технічного обслуговування БМП, поповнення запасів матеріальних засобів і боєприпасів. Під час технічного обслуговування БМП в першу чергу дозаправляється пальне і поповнюються боєприпаси, а потім проводиться перевірка технічного стану БМП і усунення виявлених недоліків.

2.2. Ведення наступу. Команди (сигнали), які подає командир в ході наступу

Наступ з положення безпосереднього зіткнення з противником відділення починає з вихідної позиції (із траншеї, окопу).

З початком вогневої підготовки атаки командир відділення веде спостереження за об’єктом атаки і про все помічене у противника, а також про результати вогню своєї артилерії та інших вогневих засобів доповідає командиру взводу. Відділення вогнем своєї зброї знищує виявлені кулемети, гранатомети та інші вогневі засоби, а також живу силу противника.

Під час атаки в пішому порядку за командою (сигналом) командира взводу, командир відділення подає команду “Відділення, приготуватися до атаки”. За цією командою особовий склад дозаряджає зброю, приєднує штик-ножі, готує до дії ручні гранати і встановлює, якщо необхідно, пристрої для швидкого вистрибування із траншеї.

За командою (сигналом) командира взводу про початок руху в атаку командир відділення подає команду “Відділення, в атаку – ВПЕРЕД”, за якою відділення швидко вистрибує із траншеї (окопу) і прискореним кроком або бігом слідом за танком або самостійно при підтримці вогнем бойової машини піхоти (бронетранспортера) атакує противника і продовжує наступ в глибину.

Під час атаки відділення невідступно іде слідом за танком і своїм вогнем знищує вогневі засоби противника, в першу чергу протитанкові.

Командир відділення, просуваючись в цепі, на ходу уточнює об’єкт атаки відділення, порядок подолання загороджень і ставить (уточнює) завдання кулеметнику, гранатометнику і стрільцям.

Мінне поле відділення долає, як правило, слідом за танком по його коліях або по проробленому проходу бігом, як правило, у складі взводу. Під час підходу до мінного поля за командою командира взводу або самостійно командир відділення командує “Відділення, за мною, в колону по одному (по два), в прохід, бігом – РУШ”. За цією командою кулеметники першими висуваються до проходу, вогнем прикривають рух відділення, а решта солдатів перешиковуються у колону і стрімким кидком під прикриттям вогню бойової машини піхоти (бронетранспортера) долають мінне поле.

Подолавши мінне поле, відділення знову розгортається у цеп і стрімко атакує противника. Наблизившись до противника, що знаходиться в траншеї, на 25 - 30 м особовий склад за командою командира “Відділення, гранатами – ВОГОНЬ” – закидає його гранатами, з криком “УРА” вривається на передній край оборони, знищує противника вогнем впритул і багнетами, і, не затримуючись, слідом за танками продовжує атаку в указаному напрямку.

При затримці танків відділення повинно висуватися вперед і атакувати противника, не чекаючи танків, використовуючи результати вогню артилерії та мінометів.

В атаці рівняння повинно бути тільки на передніх, ніхто не має права відступати. Успішне просування вперед хоча б тільки одного солдата повинно бути негайно підтримане іншими солдатами та відділенням в цілому.

Знищивши противника, відділення, не затримуючись, просувається вперед, по мірі послаблення опору противника за командою (сигналом) командира взводу проводить посадку в бойову машину піхоти (бронетранспортер, десантом на танки) і продовжує наступ у вказаному напрямку.

Під час атаки на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) посадка на них особового складу здійснюється з підходом бойових машин піхоти (бронетранспортерів) до вихідного положення для наступу. Механізоване і протитанкове відділення за командами своїх командирів “До машини”, “На місця” швидко роблять посадку, приготовляються для ведення вогню з ходу і слідом за танком або самостійно атакують противника.

Під час наступу в глибині оборони противника відділення, не відхиляючись від напрямку наступу, використовуючи складки місцевості, швидко виходить у фланг або в тил противнику і рішучою атакою знищує його. Переміщення відділення здійснюється за командами командира взводу. На окремих ділянках спосіб пересування (прискореним кроком, бігом, перебіжками, переповзанням) визначає командир відділення, враховуючи рельєф місцевості та інтенсивність вогню противника. Він зобов’язаний слідкувати за тим, щоб підлеглі швидко просувалися вперед, уміло використовували місцевість та витримували вказаний напрямок. Вогонь у відділенні ведеться на ходу і з коротких зупинок, при цьому командир відділення, особливо того, що діє без бойової машини піхоти (бронетранспортера), зобов’язаний встановити такий порядок просування та ведення вогню, щоб не припинявся рух відділення в цілому: кулеметник та частина стрільців ведуть вогонь, а решта відділення просувається вперед, потім солдати, які висунулися, відкривають вогонь, забезпечуючи просування тим, що залишилися позаду.

Якщо відділення попало під вогонь артилерії (мінометів), воно виходить із-під обстрілу стрімким кидком вперед.

Одержавши завдання завершити розгром противника, який залишився в траншеї, двоє-троє солдатів відділення, просуваючись по її дну, вогнем впритул, багнетами та гранатами знищують тих, що обороняється. Решта складу відділення рухається по обидві сторони траншеї і, не випускаючи з очей солдатів, які просуваються по траншеї, знищує виявлені вогневі засоби і противника, що намагається залишити траншею. Вогневі засоби, розташовані в оборонних спорудах, закидаються гранатами або знищуються зосередженим вогнем.

Виявивши відхід противника, командир відділення доповідає про це командиру взводу, невідступно переслідує противника і знищує його вогнем усіх своїх засобів.

Командир відділення, діючи в цепі відділення, управляє вогнем і рухом відділення командами, які подає, як правило, голосом. Сигнальними патронами і трасуючими кулями він указує бойовій машині піхоти (БТР) і танку цілі, які перешкоджають просуванню відділення.

Під час наступу з ходу командир механізованого (протитанкового, гранатометного) відділення з початком розгортання взводу у бойовий порядок виводить бойову машину піхоти (БТР) на свій напрямок, уточнює навіднику оператору (кулеметнику БТР) і механіку-водію (водію) об’єкт атаки (цілі), напрямок продовження наступу (напрямок наступу) місце і номер проходу в загородженнях і управляє вогнем відділення.

Під час атаки на бойовій машині піхоти (БТР) відділення після розгортання в бойову лінію слідом за танком або самостійно продовжує висування до переднього краю оборони противника, знищуючи протитанкові та інші вогневі засоби, які залишились неушкодженими, вогнем із зброї, встановленої на машині, та із стрілецької зброї через бійниці (поверх борту).

Під час атаки десантом на танку відділення розміщується головним чином в його кормовій частині над силовим відділенням. Командир відділення займає місце справа біля башти і входить у зв’язок з командиром танка через танковий переговорний пристрій. Для ведення вогню солдати розміщуються: кулеметник – в центрі танка, безпосередньо за його баштою; стрільці – справа і зліва від башти; гранатометник розташовується поряд з командиром відділення і веде спостереження за сигналами командира взводу. Під час руху десантом на танку відділення веде спостереження, за командою командира відділення і самостійно знищує виявлені цілі противника, особливо протитанкові засоби ближнього бою. Командир відділення попереджає командира танка про загородження та природні перешкоди, які знаходяться попереду.

Під час атаки в пішому порядку з виходом бойової машини піхоти (БТР), танка з десантом до встановленого місця спішування відділення за командою свого командира “До машини” швидко вистрибує (спішується) і за командою “Відділення, в напрямку такого-то предмета, напрямний – такий-то – до бою, вперед” або “Відділення, за мною – до бою” розгортається у цеп і прискореним кроком або бігом, ведучи інтенсивний вогонь на ходу, продовжує атаку.

Атаку переднього краю оборони противника та розвиток наступу в глибині відділення здійснює в такому ж порядку, як і під час наступу із положення безпосереднього зіткнення з противником.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]