4. Дії тактичного повітряного десанту в особливих умовах

473. Десантування повітряних десантів у горах проводиться з урахуванням впливу фізико-географічних умов гірської місцевості. Різко пересічена місцевість, наявність перешкод, які важко подолати, обмежена кількість площадок приземлення ускладнюють висадку десанту. Ще більше ускладнює висадку десанту в горах постійна загроза гірських обвалів, каменепадів, різка зміна погоди протягом доби, а також висота площадок приземлення над рівнем моря.

Під час ведення наступального бою бригадою у горах для захоплення перевалу в глибині оборони противника батальйон (рота) може діяти в тактичному повітряному десанті. Для захоплення перевалу тактичний повітряний десант висаджується безпосередньо на нього на площадки (площадку) поблизу перевалу, опановує прилеглими до нього командними висотами, виходить у фланг і в тил противнику, який обороняє перевал, і знищує його.

Для захоплення гірського переходу (долини) десант висаджується біля входу до нього, опановує прилеглими до нього командними висотами, з яких прострілюється прохід (долина), блокує і знищує противника.

У зв’язку з труднощами, а інколи й неможливістю вибору посадочних площадок для вертольотів із взаємним віддаленням 5 – 10 км підготовка тактичного повітряного десанту може здій­снюватися у вихідному районі для десантування із значно біль­шими розмірами, ніж за звичайних умов. Це ускладнює проведен­ня робіт з підготовки підрозділів до виконання завдання та управління ними в цей період.

За своїм складом тактичний повітряний десант, що засто­совується в горах, може бути різноманітним. На визначен­ня складу десанту особливо впливає вантажність вертольотів, яка знижується більше ніж на 10 % на кожні 1000 м збільшення висоти польоту. Склад тактичного пові­тряного десанту, що застосовується у гірській місцевості з посадочними площадками для вертольотів, розташованими на висоті 1500 м над рівнем моря, повинен бути, щонайменше, на одну третину меншим порівняно з десантом, що застосовується за звичайних умов. У горах частіше, ніж за звичайних умов, можуть застосо­вуватися тактичні повітряні десанти у складі посиленої механізованої роти.

Політ вертольотів з десантом у район десантування доречно виконувати на висоті 50 – 60 м, що значно більше, ніж за звичайних умов. Це потрібно для запобігання аваріям вертольо­тів унаслідок різних коливань потоків повітря, що підніма­ються вверх та спадають униз, чинять сильний вплив на дотримання заданої висоти польоту.

Смуга прольоту тактичного повітряного десанту, як і за звичайних умов, вибирається над незайнятими або зайнятими незначними підрозділами противника районами (ділянками) місцевості. У горах такими районами можуть бути лісні масиви, гірські хребти, ущелини. При виборі сму­ги прольоту необхідно запобігати подоланню гірських хребтів з різкими змінами висоти польоту, внаслідок чого можуть змінюватися можливості вертольотів з навантаження залежно від висоти польоту над рівнем моря.

Вертольоти можуть проводити посадку на обмежену кількість площадок приземлення – одна на дві ескад­рильї. У цих випадках посадка вертольотів буде здійснюватися послідовно. Такий спосіб використовується і за умов, коли є можливість вибирати для кожної ескадрильї посадочну площадку, але за своїми розмірами площадки будуть меншими за нормативні. Площадки призем­лення вибираються якомога ближче до об’єктів (рубежів), які необхідно захопити, і призначаються на гірських плато, в долинах річок, а за наявності схилів інколи безпосередньо на перевалах. Крутизна схилів повинна бути не більше 15 градусів, виключати перекидання техніки та забезпечувати її вільний вихід з площадок. Узимку, а в умовах високогір’я і влітку, для висадки десанту можуть використовуватися замерзлі гірські озера.

Глибина десантування тактичного повітряного десанту в горах може бути меншою, ніж за звичайних умов, унаслідок зменшення можливого темпу наступу військ у горах.

При висадці десанту в тил противника мінометні та артилерійські підрозділи займають вогневі позиції поблизу площадок приземлення або безпосередньо на них.

474. Батальйон (рота) може діяти в тактичному повітряному десанті при діях бригади в морському десанті. Для забезпечення дій бригади повітряний десант після висадки захоплює і утримує ділянку прибережної смуги, яка визначена для висадки морського десанту, нейтралізує підхід до неї резервів противника. Висадка тактичного повітряного десанту здійснюється перед підходом десантних кораблів з підрозділами морського десанту до берега. Дії десанту підтримуються вогнем кораблів вогневої підтримки й ударами авіації.

475. При веденні наступального бою бригадою з форсуванням водної перешкоди для захоплення мостів, переправних засобів або ділянок, зручних для форсування, батальйон (рота) може діяти в тактичному повітряному десанті. Для захоплення мостів, переправних засобів або ділянок, зручних для форсування, десант після висадки стрімко висувається до призначеного об’єкта, атакою з ходу з різних напрямків на одному або обох берегах знищує охорону, захоплює ці об’єкти і, перейшовши до кругової оборони, утримує їх до підходу підрозділів бригади, що наступають.

476. При десантуванні взимку глибокий сніговий покрив ускладнює вибір площадок у безпосередній близькості від об’єкта. Це необхідно враховувати при виборі району десантування, щоб звести до мінімуму труднощі, пов’язані із висуванням підрозділів десанту від площадок приземлення до об’єкта атаки.

Узимку як площадки приземлення широко використовуються замерзлі озера, річки, болота, що покриті снігом. Крім того, під час організації десантування необхідно враховувати особливості погодних умов. За наявності великого снігового покриву посадочні площадки у вихідному районі для десантування підготовлюються для посадки вертольотів очисткою їх від снігу або утрамбуванням його. Висадка підрозділів десанту в районі десантування за наявності великого снігового покриву може здійснюватися із положення зависання вертольотів. Особовий склад при цьому забезпечується лижами.

477. Десантування і ведення бою вночі є найбільш поширеним способом дій десанту. Ніч сприяє раптовій появі десанту в тилу противника та введення його в оману відносно дійсного ра­йону десантування та сил десанту, а також виконанню завдання з меншими втратами.

Якщо висадка десанту проводиться безпосередньо на об’єкт атаки, то командири рот і взводів відразу після висадки збирають особовий склад, озброєння і бойову техніку, приводять її у бойовий стан, самостійно і швидко висувають підрозділи до призначеного рубежу або об'єкта, не чекаючи висадки всього десанту. Збір особового складу продовжується під час руху. Бойові завдання уточнюються на ходу. У разі, якщо противник на підступах до об’єкта (району) чинить стійкий опір, десант, прикриваючись незначними силами з фронту, здійснює маневр з метою обходу або охо­плення противника та рішучою атакою у фланг і тил знищує його.