Розділ десятий

1. Всебічне забезпечення бою

567. Всебічне забезпечення бою – комплекс заходів, спрямованих на створення військам сприятливих умов для виконання поставлених перед ними завдань. Всебічне забезпечення бою проводиться безперервно як під час підготовки, так і в ході бою та складаються з бойового, матеріально-технічного, медичного та морально-психологічного забезпечення.

Бойове забезпечення полягає в організації та здійсненні заходів, які спрямовані на створення сприятливих умов для успішного ведення бою, ефективного застосування підрозділів, збереження їх боєздатності, виключення раптового нападу противника, зниження ефективності його вогню (ударів) по підрозділам батальйону (роти), створення сприятливих умов для організованого і своєчасного вступу в бій.

У батальйоні (роті) організуються та здійснюються такі види бойового забезпечення: розвідка, радіоелектронна боротьба, інженерне забезпечення, радіаційний, хімічний, біологічний захист, тактичне маскування та охорона. Захист від високоточної зброї противника здійснюється під час виконання заходів бойового забезпечення. Бойове забезпечення організується командиром батальйону (роти) відповідно до прийнятих ним рішень і розпоряджень вищестоящого штабу по видах бойового забезпечення. Начальник штабу батальйону безпосередньо організує бойове забезпечення відповідно до вказівок командира батальйону. Заявки по всіх видах забезпечення бою (дій) подаються особами, відповідальними за їх організацію, і підписуються начальником штабу батальйону.

Відсутність вказівок і розпоряджень не звільняє командирів підрозділів від своєчасної організації бойового забезпечення.

Розвідка

568. Розвідка організується і ведеться за будь-яких умов обстановки з метою добування відомостей про противника та місцевість у районі майбутніх дій.

Розвідка противника ведеться з завданнями: встановити його наміри та замисел дій; виявити бойовий склад, приналежність, положення, угруповання, стан і можливості частин і підрозділів, пункти управління військами і зброєю; виявити об'єкти (цілі) для ураження; визначити ступінь поінформованості противника про наші війська; виявити нові способи і засоби ведення бойових дій, заходи противника щодо забезпечення дій військ, результати вогневих ударів, нанесених по противнику, а також визначити морально-психологічний стан військ противника і місцевого населення.

569. Основні зусилля розвідки зосереджуються на своєчасному розкритті угруповання противника, особливо місця розташування пунктів управління, засобів доставки ЗМУ, систем високоточної зброї і радіоелектронного подавлення, його замислу дій, боєздатності і готовності до нанесення удару.

570. Розвідка місцевості ведеться з завданням встановити: особливості рельєфу, наявність природних перешкод, стан ґрунту, доріг, джерел води, характер водних перешкод, наявність переправ і бродів; ступінь впливу місцевості на пересування і бойові дії військ, на застосування ядерної зброї й інших засобів масового ураження і захист від них; райони зруйнування, пожеж і затоплень, зони (райони) РХБ зараження, можливі напрямки їх подолання і обходу.

571. Основними вимогами, які ставляться до розвідки, є цілеспрямованість, безперервність, достовірність, активність, своєчасність і оперативність, скритність, раптовість, точність визначення місця розташування (координат) об'єктів (цілей), які розвідуються, постійна і чітка взаємодія сил і засобів розвідки різних видів, всебічне забезпечення дій розвідувальних органів.

Добуті відомості передаються всіма можливими способами командиру (начальнику), який поставив завдання на ведення розвідки. Особливо важливі відомості доповідаються негайно.

572. У батальйоні (роті) ведеться військова, радіолокаційна, інженерна, радіаційна, хімічна та біологічна розвідка, у батальйоні, крім того, - артилерійська розвідка, розвідка повітряного противника.

Військова розвідка ведеться розвідувальними і бойовими розвідувальними дозорами, підрозділами (групами) призначеними для влаштування розвідувальних засідок і спостережними постами (спостерігачами). Батальйон (рота) може призначатися в розвідувальний загін.

Радіолокаційна розвідка ведеться постами радіолокаційної розвідки наземних рухомих цілей.

Інженерна розвідка ведеться органами військової розвідки та доданими підрозділами інженерних військ.

Радіаційна, хімічна та біологічна розвідка ведеться спеціально підготовленими для цього відділеннями (екіпажами, обслугами).

Артилерійська розвідка ведеться штатними і доданими артилерійськими підрозділами.

Розвідка повітряного противника ведеться спостерігачами, радіолокаційними та оптичними засобами із завданням своєчасного його виявлення, визначення напрямку (району) дій, складу, характеристик повітряних цілей та безперервного спостереження за їх діями, виявлення повітряних десантів противника та своєчасного оповіщення військ про дії повітряного противника.

573. Розвідувальні відомості в батальйоні (роті) добуваються під час підготовки та в ході бою спостереженням, підслуховуванням, розвідувальними засідками, нальотами, опитуванням місцевих жителів, допитом полонених та перебіжчиків, вивченням захоплених у противника документів, зразків озброєння і техніки й іншими способами. Відомості про противника можуть бути одержані також від вищестоящого штабу, доданих підрозділів та від сусідів.

Рішенням старших начальників посилений батальйон (рота) може діяти у складі розвідувального загону, призначатися для проведення розвідки боєм, а механізовані підрозділи, крім того, виділяють групи проведення пошуку.

574. Для ведення розвідки батальйону призначаються зони оглядової та детальної розвідки. Батальйону другого ешелону, або батальйону, призначеному у загальновійськовий резерв призначається зона відповідальності за ведення розвідки.

Зона оглядової розвідки призначається для визначення характеру дій угруповання противника з метою прийняття рішення командиром, який організує розвідку, і підготовки контрзаходів. Глибина зони оглядової розвідки батальйону може становити до 10 км.

Зона детальної розвідки призначена для виявлення конкретних об'єктів (цілей) противника в інтересах їх вогневого ураження. Глибина зони детальної розвідки - до 5 км.

Зона відповідальності за ведення розвідки призначена для виявлення противника перед фронтом батальйону. Глибина зони відповідальності за ведення розвідки визначається тиловою межею батальйонів першого ешелону.

Ширина зони детальної розвідки співпадає з фронтом, який установлений для дій батальйону. Ширина зони оглядової розвідки більша за ширину зони детальної розвідки батальйону (роти), на ширину зони детальної розвідки роти (взводу) цього батальйону.

Розвідка в роті ведеться перед її фронтом на глибину бойового завдання (досяжності засобів ураження).

575. Для виконання завдань розвідки в батальйоні (роті) створюються (призначаються) різні розвідувальні органи, як правило, це:

від батальйону – розвідувальні дозори, бойові розвідувальні дозори, підрозділи (групи) для засідок, дозорні відділення (танки), спостережні пости (спостерігачі);

від роти – дозорні відділення (танки), спостерігачі, а іноді бойові розвідувальні дозори;

від взводу, відділення – спостерігач, дозорні.

Крім того посилена механізована (танкова) рота (батальйон) можуть бути призначені в розвідувальний загін, який висилається від бригади (полку).

Основними способами ведення розвідки є: засідка, спостереження, підслуховування, пошук, наліт, розвідка боєм.

576. Розвідувальна засідка проводиться, як правило, з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння та техніки противника, а наліт, крім того, для знищення (виведення із ладу) важливого об'єкта противника. Для улаштування розвідувальної засідки призначається розвідувальний (механізований, танковий) підрозділ силою до взводу або група спеціально підібраних солдатів та сержантів. Розвідувальна засідка проводиться підрозділом, який веде розвідку, у повному складі або частиною сил.

У бойовому наказі підрозділу (групі), призначеному в розвідувальну засідку або для проведення нальоту, вказуються:

відомості про противника; місце (об'єкт) та час улаштування розвідувальної засідки (проведення нальоту); завдання; порядок підтримки вогнем та проходження лінії фронту (охорони); маршрути висування до місця проведення нальоту (засідки) та маршрути повернення; сигнали управління та взаємодії; пароль та відгук; час готовності до виконання завдання.

577. Спостереження за противником організовується у всіх видах бою і ведеться безперервно командирами підрозділів особисто, спостережними постами, спостерігачами рот (взводів, відділень, танків) та обслугами чергових вогневих засобів. Організація спостереження повинна забезпечувати найкраще поглядання противника та місцевості перед фронтом, на флангах і в тилу. Вночі та в інших умовах обмеженої видимості спостереження ведеться з використанням приладів нічного бачення, радіолокаційних станцій розвідки наземних рухомих цілей, засобів освітлення місцевості та доповнюється підслуховуванням.

Спостереження біля державного кордону організується з урахуванням забезпечення скритності та максимальної глибини перегляду суміжної сторони, особливо на імовірних напрямках дій головних сил противника. Місця розгортання спостережних постів обладнуються завчасно і забезпечуються проводовими засобами зв'язку.

Спостереження за повітряним противником ведеться постами повітряного спостереження підрозділів ППО, а також спостережними постами та спостерігачами батальйону (роти).

Розвідка РХБ обстановки проводиться з метою забезпечення органів управління, військ (сил) інформацією про РХБ обстановку на місцевості, у повітрі, морській акваторії для врахування у процесі вироблення замислу та визначення завдань РХБ захисту військ (сил) і включає: ведення радіаційної, хімічної, біологічної розвідки; радіаційний і хімічний контроль; збір, обробка інформації про РХБ обстановку.

У військових частинах та підрозділах родів військ та спеціальних військ РХБ розвідка та спостереження ведеться спеціальними підготовленими відділеннями (екіпажами, розрахунками).

578. Підслуховування – спосіб розвідки, який широко застосовується розвідувальними органами при безпосередньому зіткненні із противником, а також при діях у тилу противника. Воно ведеться в будь-який час доби, особливо вночі, в умовах обмеженої видимості, без застосування або із застосуванням технічних засобів.

Підслуховування без застосування технічних засобів розвідки дозволяє за звуковими ознаками (на слух) виявити противника, визначити його місце розташування і характер діяльності. Глибина розвідки підслуховуванням залежить від характеру місцевості, метеорологічних умов і діяльності, що виявляє противник і може складати від декількох сот метрів до декількох кілометрів. Розвідку підслуховуванням ведуть спостерігачі підрозділів і спостережних постів (пунктів), а також спеціально призначені розвідники зі складу діючих розвідувальних органів і сторожової охорони.

579. Пошук полягає в скритому підході підрозділу (групи) до заздалегідь наміченого і вивченого об'єкта противника, раптовому нападі на нього і захопленні полонених, документів, зразків озброєння і спорядження.

Об'єктами пошуку можуть бути одиночні військовослужбовці або невеликі групи противника, розрахунки вогневих засобів і бойової техніки на передньому краю або в найближчій глибині його розташування. Пошук організується звичайно в умовах безпосереднього зіткнення із противником за вказівкою або з дозволу командира з'єднання (частини).

580. Наліт полягає в раптовому нападі на противника з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння і бойової техніки, а також виведення з ладу (знищення) засобів ядерного нападу, пунктів управління, радіоелектронних засобів та інших важливих об'єктів противника.

Він проводиться розвідувальними органами (підрозділами) в повному складі або частиною сил при діях у розташуванні противника.

581. Розвідка боєм проводиться перед проривом оборонного рубежу противника з метою уточнення його угруповання і характеру оборони, розкриття систем вогню і загороджень, а також наявності його військ на першій позиції.

Для розвідки боєм може бути призначений посилений батальйон (рота). Свої завдання він виконує, як правило, наступом з положення безпосереднього зіткнення з противником, при цьому особлива увага приділяється забезпеченню флангів.

До складу батальйону (роти), призначеного для проведення розвідки боєм для проведення пошуку(захоплення полонених, документів, зразків озброєння, техніки та спорядження) включаються підрозділи військової розвідки (взвод, відділення) або групи спеціально підібраних розвідників зі складу окремого розвідувального батальйону або розвідувальної роти бригади, у смузі якої проводиться розвідка боєм.

Під час розвідки боєм командири підрозділів, на ділянках яких вона проводиться, спостерігають за боєм і особисто вивчають противника. У цей час активно ведеться розвідка усіх видів.

Батальйон (рота), виконавши поставлене бойове завдання, закріплюється на вигідному (досягнутому) рубежі або відходить у вихідне положення, а у разі відходу противника переходить до його переслідування.

582. Розвідувальний дозор призначається у всіх видах бою і на марші, як правило, у складі розвідувального взводу, а від розвідувального загону, крім того, і в складі механізованого (танкового) взводу. Розвідувальний дозор діє на віддаленні до 15 км від своїх підрозділів, а дозор, який висилається від розвідувального загону - до 10 км від його головних сил. У ході виконання завдання може вести розвідку окремих ділянок місцевості у смузі шириною 2-3 км візуальним спостереженням і висилкою дозорних відділень.

Бойовий розвідувальний дозор призначається у складі механізованого (танкового) взводу. Він діє перед фронтом або на одному з флангів батальйону (роти) на віддаленні, яке забезпечує спостереження за ним та підтримку його вогнем, а при відсутності безпосереднього зіткнення з противником - на віддаленні до 10 км від своїх підрозділів.

Віддалення дозорів під час дій вночі, у місті, горах і лісі, як правило, скорочується.

Взвод, призначений в розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор, при необхідності може підсилюватися інженерно-саперним підрозділом та одним-двома хіміками-розвідниками.

Дозори ведуть розвідку дозорними відділеннями (танками), спостерігачами і пішими дозорними. Розвідувальні відомості добуваються спостереженням, підслуховуванням, розвідувальними засідками, нальотами, опитуванням місцевих жителів, допитом полонених, вивченням документів, озброєння і техніки противника, а бойовим розвідувальним дозором, крім того, і боєм.

Під час постановки завдання дозорам указуються:

відомості про противника в районі (на напрямку) майбутніх дій; склад дозору; район (напрямок, об'єкт) розвідки; які відомості, до якого часу добути; вихідний пункт і час його проходження; час закінчення розвідки та порядок дій після виконання завдання; порядок підтримання зв'язку та подання розвідувальних відомостей, а при необхідності і відомості про сусідні і діючі попереду розвідувальні органи, способи взаємного впізнавання, пропуск та відзив.

583. Дозорне відділення (танк) призначається від підрозділу, який веде розвідку, або від роти (взводу), яка виконує бойове завдання у відриві від головних сил, для своєчасного виявлення противника і розвідки місцевості. Воно діє на віддаленні, яке забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем. Дозорне відділення виконує завдання на бойовій машині піхоти (бронетранспортері, автомобілі) або в пішому порядку, а взимку і на лижах. Воно веде розвідку спостереженням та пішими дозорними, а дозорний танк ─ спостереженням. Дозорне відділення (танк) може призначатися для влаштування розвідувальної засідки.

Під час постановки завдання дозорному відділенню (танку) вказуються: відомості про противника; напрямок (об'єкт) та порядок ведення розвідки; сигнали оповіщення, управління та взаємодії; пропуск та відзив.

584. Спостережний пост (пост радіаційного, хімічного і біологічного спостереження) складається з двох-трьох спостерігачів (спостерігачів за радіаційною, хімічною і біологічною обстановкою), один з яких призначається старшим. Пост оснащується приладами спостереження, великомасштабною картою або схемою місцевості, журналом спостереження, компасом, годинником, засобами зв'язку, підсвічування та подачі сигналів оповіщення, а пост радіаційного, хімічного та біологічного спостереження, крім того, приладами РХБ розвідки і метеокомплектом.

Під час постановки завдань спостережному посту (спостерігачу) вказуються: орієнтири та кодовані (умовні) найменування місцевих предметів; відомості про противника і свої підрозділи; склад спостережного поста, сектор спостереження, на що звертати особливу увагу; порядок доповіді результатів спостереження; сигнали оповіщення. Посту радіаційного, хімічного та біологічного спостереження (спостерігачу за радіаційною, хімічною та біологічною обстановкою), крім того, вказуються: порядок використання приладів радіаційної, хімічної та біологічної розвідки, порядок подачі сигналів і доповідей про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження.

Завдання, яке поставлене спостережному посту (посту радіаційного, хімічного і біологічного спостереження), записується в журнал спостереження.

585. Пост радіолокаційної розвідки наземних рухомих цілей розгортається, як правило, разом із спостережним постом (спостерігачем) батальйону (роти). Він призначається від розвідувального взводу або обслуговується спеціально підготовленим для цього оператором зі складу роти. Пост оснащується станцією ближньої розвідки, схемою місцевості, журналом розвідки (спостереження), компасом, годинником та засобами зв'язку.

Під час постановки завдання посту, як правило, вказуються: відомості про противника і свої підрозділи; склад і місце розгортання поста; сектор ведення розвідки і напрямок або ділянки місцевості, на яких зосередити особливу увагу; порядок ведення розвідки та доповіді про та її результати.

586. Підрозділ (група) для проведення пошуку створюється з розвідувальних (механізованих) підрозділів. Командиром групи призначається сержант або офіцер.

Підрозділ (група), який призначений в пошук, підсилюється саперами з засобами розвідки і розмінування, а його дії при необхідності підтримуються вогнем танків, БМП, артилерії й інших вогневих засобів.

Для проведення пошуку, в підрозділі (групі), як правило, створюються підгрупа нападу (захоплення), одна-дві підгрупи вогневого забезпечення та підгрупа розгородження.

Підгрупа нападу призначається для захоплення і доставки в розташування своїх військ полонених, документів, зразків озброєння і техніки. Чисельність підгрупи має складати біля половини всього особового складу підрозділу.

Підгрупи вогневого забезпечення мають завдання прикрити і підтримати вогнем підгрупу нападу, якщо в цьому виникне необхідність. До складу підгрупи виділяються солдати і сержанти, які добре навчені кидати гранати на далекі відстані та вести влучний вогонь зі стрілецької зброї, а також артилерійський розвідник для забезпечення дій підрозділу (групи) вогнем артилерії.

Підгрупа розгородження призначається для пророблення, позначення та прикриття проходів у загородженнях на шляху до об'єкта пошуку. До її складу включаються сапери або спеціально підготовлені розвідники з міношукачами та ножицями для різання дроту.

У період підготовки підрозділу (групи) складається план пошуку, як правило, у довільній формі. До плану додається графічна легенда. У ньому передбачаються наступні питання: мета пошуку і склад підрозділу групи; склад і завдання підгруп; засоби підсилення і підтримки; час початку і закінчення дій; порядок висування до об'єкта; порядок нападу на об'єкт; організація управління і зв'язку; порядок повернення після виконання завдання.

При проведенні пошуку передбачаються заходи для боротьби (протидії, подавлення) з технічними засобами розвідки (приладами нічного бачення, радіолокаційними станціями) противника.

Завдання на проведення пошуку командиру підрозділу (групи), як правило, ставиться на місцевості командиром (начальником), який організує пошук.

При цьому вказуються: відомості про противника; місце і час проведення пошуку; завдання підрозділу (групи); порядок підтримки вогнем (по яких ділянках підготовляється вогонь, сигнали виклику та припинення вогню); порядок проходження переднього краю своїх військ, пропуск і відзив.

Крім того, якщо в районі об'єкта пошуку є мінно-вибухові або дротові загородження, указується, коли і ким проробляються проходи в них або скільки солдатів-саперів додається підрозділу (групі) і коли вони прибудуть. При необхідності вказується порядок підготовки підрозділу (групи) до проведення пошуку.

587. Розвідка в обороні повинна своєчасно встановити підготовку противника до наступу, виявити його сили, можливі напрямки дій і час переходу в наступ, місця позицій артилерії й інших вогневих засобів, а з початком наступу противника уточнити його склад, наявність резервів і можливий напрямок їх введення.

588. Розвідка в батальйоні при підготовці наступу ведеться з метою добування відомостей, які дозволяють достовірно виявити: склад, положення, можливості противника і його замисел дій в обороні. У цей період розвідка повинна встановити нумерацію, боєздатність і характер дій підрозділів противника перед фронтом наступу батальйону і на флангах, побудову оборони противника (передній край, опорні пункти та їх інженерне обладнання, а також наявність і місця розташування загороджень); систему вогню усіх видів зброї перед переднім краєм оборони й у глибині, вогневі позиції протитанкових засобів (ПТРК, танків і самохідних артилерійських установок), артилерії і мінометів, місця розташування командних і спостережних пунктів; сильні і слабкі сторони в системі оборони, наявність відкритих флангів і ділянок, які слабко обороняються, ступінь прохідності місцевості, характер водяних перешкод і найбільш сприятливі ділянки для їх форсування.

У ході наступу розвідка батальйону повинна вчасно виявити: результати вогневого ураження (ступінь ураження живої сили, вогневих засобів противника, руйнування вогневих споруджень), вогневі позиції артилерії і мінометів, осередки опору, які можуть перешкоджати просуванню підрозділів, їх інженерне обладнання; склад других ешелонів (резервів), напрямок їх висування, час і рубежі розгортання для контратак, прохідність місцевості, межі зон зараження, райони руйнувань, пожеж., затоплень і можливі шляхи їх обходу (подолання), місця пунктів управління.

589. У передбаченні зустрічного бою розвідка батальйону повинна встановити: склад і напрямок руху противника, у першу чергу його основних сил і танкових колон, час проходження ними визначених рубежів і початок розгортання; місця розгортання (координати) артилерії і мінометів, готовність їх до нанесення удару, характер місцевості в районі майбутнього бою, підхід резервів противника з глибини і можливий характер їх дій.

З зав'язкою й у ході зустрічного бою сили і засоби розвідки батальйону повинні встановити (уточнити): райони розгортання (координати) вогневих засобів, пунктів управління й інших об'єктів, напрямок висування і рубежі розгортання головних сил противника (особливо танкових частин і підрозділів), їхй склад і бойовий порядок; час підльоту і райони викиду (висадки) тактичного повітряного десанту (аеромобільних підрозділів), а також підліт і рубежі атаки вертольотів вогневої підтримки; результати вогневого (ядерного) ураження противника, відкриті фланги і проміжки в його бойовому порядку; характер руйнувань, загороджень і прохідність місцевості в районі зустрічного бою.

У тому випадку, коли зустрічний бій завершується переслідуванням, розвідувальні органи батальйону виходять на паралельні шляхи відходу противника і ведуть розвідку його похідних колон, військ прикриття, проміжних рубежів, руйнувань і загороджень.

590. При загрозі оточення батальйону розвідка встановлює: склад, положення і напрямок дій угруповання противника, який прорвався (який обходить) його повітряних (морських) десантів і аеромобільних підрозділів, а також наміри противника з виходом на фланги й у тил підрозділів, які обороняються, вогневі позиції артилерії, підхід резервів, їх склад, час і напрямок введення в бій.

Якщо противнику вдається вийти на фланги й у тил батальйону або з'єднатися зі своїми аеромобільними підрозділами і повітряним (морським) десан­том, тобто завершити оточення, то основні зусилля розвідки батальйону зосереджуються на встановленні бойового складу і положення угруповання противника на внутрішньому і зовнішньому фронтах оточення, відшуканні в ній проломів, відкритих флангів і слабких місць, а також на розкритті об'єктів для ураження засобами оточених підрозділів.

При підготовці до виходу з оточення розвідка батальйону встановлює: ділянки, які слабко обороняються противником, угруповання його військ, які обороняються на цих ділянках, систему вогню і загороджень; можливості противника щодо здійснення маневру силами, засобами і вогнем на напрямок прориву при виході батальйону з оточення.

Розвідувальні органи виявляють: склад і угруповання військ противника, що оточили баталь­йон, визначають координати вогневих позицій артилерії, пунктів управління. Вони встановлюють райони розташування, склад і характер дій резервів противника, а також наявність загороджень і перешкод, прохідність місцевості. Зусилля розвідувальних органів, діючих поза районом оточення, спрямовуються на виявлення найбільш вигідного напрямку виходу батальйону з оточення.

591. Розвідка в інтересах висадки і бойових дій тактичного повітряного десанту ведеться силами і засобами розвідки старшого начальника, а з початком висадки й у ході бойових дій десанту ─ силами і засобами десанту. Для ведення розвідки від тактичного повітряного десанту в складі батальйону призначається розвідувальний дозор, у складі роти ─ дозорне відділення.

Основні зусилля з розвідки після висадки зосереджуються на уточненні наявності противника в районі десантування та на напрямку найближчого завдання, місця розташування і стану об'єкта, який підлягає захопленню або знищенню, наявності, складу і стану підрозділів охорони, напрямків і маршрутів висування резервів противника, прохідності місцевості, наявності перешкод і загороджень, районів зараження.

При закріпленні тактичним повітряним десантом захопленого рубежу розвідка встановлює: склад, угруповання і напрямок ударів частин (підрозділів) противника, розкриває місцезнаходження (визначає координати) засобів ядерного і хімічного нападу, артилерії, пунктів управління й інших об'єктів. Особлива увага звертається на розкриття бронетанкових частин (підрозділів) противника.

Якщо тактичний повітряний десант висаджений для нанесення ударів у фланг і тил противнику, який висувається, розвідка виявляє колони, які висуваються, дізнається про їх склад, напрямок руху і час проходження визначених рубежів і стежить за діями противника.

Під час добування розвідувальних відомостей про засоби ядерного і хімічного (бактеріологічного) нападу, наземні елементи розвідувально-ударних комплексів (систем), пункти управління й інші об'єкти противника, яки підлягають знищенню (захопленню, виведенню з ладу) силами тактичного повітряного десанту розвідка розкриває їх місце розташування і визначає координати об'єктів, виявляє склад підрозділів, які їх прикривають (охороняють) .

Під час виконання тактичним повітряним десантом завдання щодо захоплення гідроспоруджень, мостів, переправних засобів або ділянок, зручних для форсування розвідка встановлює: розташування і характер споруджень (мостів, гребель, дамб, пристаней), зайнятість об'єктів противником, склад його підрозділів охорони й оборони, ширину водяної перешкоди.

Під час захоплення тактичним повітряним десантом перевалу розвідка встановлює: напрямок, доступний для руху головних сил десанту; склад, угруповання, розташування опорних пунктів, вогневих засобів, загороджень і перешкод противника, який обороняє перевал.

592. Розвідка на марші ведеться із завданнями: вчасно попередити командування батальйону про появу на маршрутах руху наземного противника; розкрити бойовий склад і характер його дій, райони висадки (викидання) повітряних (аеромобільних) десантів, диверсійно-розвідувальних груп; визначити стан та прохідність доріг, мостів, інших переправ на маршрутах руху, найбільш сприятливі райони для відпочинку і зосередження підрозділів, а також виявити шляхи обходу або подолання можливих районів руйнувань, пожеж, дистанційного мінування, зон зараження і затоплення.

593. Під час розташування батальйону в районі зосередження, вихідному районі, районі очікування або відпочинку та в інших районах розвідка ведеться з метою виключення раптового нападу наземного і повітряного противника і забезпечення командира і штабу батальйону даними, необхідними для ефективного застосування підпорядкованих їм сил і засобів.

Розвідка районів розташування підрозділів проводиться завчасно, ще до початку їх зайняття. При цьому від батальйону в намічений район розташування, особливо на місцевості, раніше зайнятої противником, як правило, висилаються розвідувальні органи. Просуваючись в зазначених напрямках, вони виявляють: підрозділи противника, які залишилися та його диверсійно-розвідувальні групи; наявність і місця установки розвідувально-сигналізаційних приладів, заражені і заміновані ділянки місцевості; уточнюють умови розташування підрозділів (маскуючи та захисні властивості місцевості, наявність і стан шляхів маневру, прихованих підступів, джерел води).

594. Основними заходами щодо організації розвідки в ланці батальйон-рота є: визначення завдань і виділення сил і засобів для їх виконання, підготовка підрозділів, призначених для ведення розвідки; організація спостереження, висилання розвідувального і бойових розвідувальних дозорів, влаштування розвідувальних засідок, а за вказівкою старших начальників проведення пошуку і розвідки боєм; організація безперебійного зв'язку з підрозділом, діючим у розвідці; збір і обробка розвідувальних відомостей, доповідь про них вищестоящому начальнику, а також отримання інформації від підлеглих і сусідів. Усі ці заходи щодо організації розвідки нерозривно пов’язані між собою, здійснюються одночасно й у короткі терміни.

Вихідними даними для організації розвідки є: бойове завдання; рішення командира; розпорядження вищестоящого штабу; наявні відомості про противника; стан, склад сил і засобів розвідки та їх можливості. Відсутність розпорядження вищестоящого командира та штабу не звільняє командира (штаб) від обов'язку вчасно організувати розвідку.

Відповідальність за організацію розвідки несе особисто командир. Він зобов'язаний: надавати вказівки з розвідки штабу; заслуховувати начальника штабу з питань організації розвідки й оцінки противника; розглядати і затверджувати заходи щодо розвідки; особисто та через штаб контролювати виконання розвідувальних завдань; виявляти постійну турботу про укомплектування розвідувального підрозділу добре підготовленим особовим складом і необхідною технікою й озброєнням.

Під час організації розвідки командир батальйону (роти) як правило, визначає мету, найважливіші завдання розвідки, а також указує де, на яких об'єктах (районах, напрямках) зосередити основні зусилля; які дані, якими засобами і способами і до якого часу добути.

595. Начальник штабу несе пряму відповідальність за планування й організацію розвідки в батальйоні, бойову готовність розвідувального підрозділу і своєчасне виконання ним поставлених завдань. Він зобов'язаний: завжди знати склад противника в смузі дій підрозділу і на флангах, передбачати можливі зміни обстановки і бути готовим доповісти свої висновки про противника командиру для прийняття рішення; планувати й організовувати розвідку; керувати розвідувальним підрозділом при підготовці його до дій і в ході виконання ним поставлених завдань; допитувати полонених, перебіжчиків, опитувати місцевих жителів, вивчати захоплені у противника документи, зразки нового озброєння і техніки і направляти їх у штаб бригади (полку); здійснювати контроль і надавати допомогу командиру розвідувального підрозділу в укомплектуванні взводу особовим складом, забезпеченні озброєнням, технікою і матеріальними засобами; узагальнювати і впроваджувати передовий досвід ведення розвідки.

Під час організації розвідки начальник штабу батальйону визначає: конкретні завдання підрозділам з розвідки, порядок їх виконання (які сили і засоби залучити для ведення розвідки, заходи щодо забезпечення їх дій, способи управління ними і порядок доповіді добутих відомостей); склад резерву розвідки, ставить завдання розвідувальним органам батальйону, організує їх підготовку, висилає в розвідку та керує ними; збирає, узагальнює розвідувальні відомості, доповідає їх командиру батальйону й у штаб бригади (полку), доводить до командирів рот, взаємодіючих і сусідніх підрозділів.

596. З одержанням бойового наказу або бойового розпорядження і з'ясуванням отриманого завдання командир батальйону дає начальнику штабу вказівки щодо організації розвідки. З цього моменту починається безпосередня робота штабу батальйону з організації розвідки.

Начальник штабу визначає які відомості про противника і місцевість необхідно добути в першу чергу, до якого часу і з використанням яких сил і засобів. З прийняттям рішення командир батальйону може уточнити ці завдання або поставити додаткові. Начальник штабу відповідає за організацію і стан розвідки, деталізує вказівки командира при її організації і встановлює послідовність рішення завдань розвідки, визначає способи і терміни їх виконання, напрямки, райони й об'єкти зосередження основних зусиль розвідки, сили і засоби, яки залучаються для цього.

Він також визначає порядок отримання розвідувальних даних від штабу бригади (полку) і сусідів або безпосередньо від виділених ними і діючих розвідувальних органів, крім того, штаб визначає які відомості можуть бути отримані в результаті того або іншого способу розвідки (спостереження, розвідувальної засідки, пошуку, допиту полонених і перебіжчиків, опитування місцевих жителів), ставить завдання підрозділам, виділеним для ведення розвідки, визначає порядок їх виконання, організує підготовку і висилку підрозділів у розвідку і зв'язок з ними.

597. Командири підрозділів на основі отриманих вказівок організують ведення розвідки своїми силами і засобами перед фронтом (на флангах, в тилу), ставлять їм завдання, керують ними, вивчають добуті відомості і доповідають про них у штаб батальйону.

Командирам розвідувальних органів, що діють у тилу противника, забороняється мати на робочих картах які-небудь дані про свої війська, а всьому їхньому складу - особисті і службові документи.

598. Завдання з розвідки ставляться виконавцям усно (по технічних засобах зв'язку), письмово або графічно на карті. Командирам підрозділів, які виділені у розвідку, завдання, як правило, ставляться усно, а у ході їх виконання уточнюються по радіо. Коли завдання з розвідки виконавцям ставляться усно, вони записуються в журнал розпоряджень і повідомлень.

Під час постановки завдань з розвідки виконавцю, як правило, вказуються: короткі відомості про угруповання і дії противника; завдання (де, до якого часу і які розвідувальні відомості добути), на що звернути особливу увагу; час, порядок подання розвідувальних повідомлень і доставки полонених, перебіжчиків, захоплених або знайдених документів, зразків озброєння і військової техніки. При необхідності можуть указуватися способи розвідки.

Розвідувальні завдання, рішення яких виходить за межі можливостей сил і засобів розвідки даного підрозділу, виконуються засобами вищої інстанції за заявками, а також силами взаємодіючих, підтримуючих і сусідніх (попереду діючих) підрозділів.

У заявці на розвідку вказується: які дані, про якого противника, у якому вигляді і коли бажано одержати.

Завдання з розвідки повинні викладатися швидко, але не на шкоду їх якості, так, щоб виконавці правильно зрозуміли їх і виключалася всяка можливість їх різного тлумачення.

599. Розвідувальний загін висилається від бригади (полку) у різних видах бойової діяльності для добування розвідувальних відомостей на найбільш важливому напрямку. Склад розвідувального загону залежить від характеру бойових дій військ і виконуваного ними завдання, розташування та дій противника, умов місцевості і поставлених завдань на ведення розвідки. Він призначається, як правило, в складі розвідувальної, механізованої або танкової роти. У деяких випадках (під час розвитку наступу в оперативній глибині, при переслідуванні і на марші в передбаченні вступу в бій з противником) в розвідувальний загін може бути призначений механізований або танковий батальйон (рота). Механізований батальйон (рота), виділений у розвідувальний загін, може підсилюватися танками, артилерією і протитанковими засобами, засобами протиповітряної оборони, підрозділами інженерних військ і військ радіаційного, хімічного і біологічного захисту, а розвідувальний загін у складі танкового батальйону, крім того, і механізованими підрозділами.

Для ведення розвідки розвідувальному загону вказується напрямок або смуга розвідки. Ширина смуги розвідки залежить від завдання, сил і складу загону, виду бою, а також від умов місцевості. Розвідувальному загону в складі роти смуга розвідки визначається шириною до 5 км, у складі батальйону — до 10 км.

Віддалення основних сил розвідувального загону від бригади (полку) в ході ведення розвідки від переднього краю або підрозділів охорони своїх військ може складати – до 30 км.

600. Розвідувальний загін виконує свої завдання спостереженням, оглядом місцевості і місцевих предметів, розвідувальними засідками, нальотами, опитуванням місцевих жителів, допитом полонених, вивченням документів, озброєння і техніки противника, а у випадках, коли неможливо добути відомості про противника іншими способами, і боєм. У ході ведення розвідки в розташуванні противника і на рубежах (у районах) його ймовірного руху він може встановлювати розвідувально-сигналізаційні засоби.

У розвідувальному загоні в усіх випадках організується кругове спостереження. Воно ведеться спостерігачами, а також командирами і всім особовим складом загону. Вночі та в умовах обмеженої видимості спостереження ведеться з використанням приладів нічного бачення, тепловізійних спостережних приладів, радіотехнічних засобів, радіолокаційних станцій розвідки наземних рухомих цілей і доповнюється підслуховуванням. Підслуховування застосовується й у денних умовах, як із застосуванням технічних засобів, так і без їх застосування. Для його ведення розвідувальний загін періодично зупиняється.

601. Від розвідувального загону висилаються вперед на віддалення до 10 км і в сторони флангів на віддалення 3—5 км розвідувальні дозори силою до посиленого взводу кожний та дозорні відділення (танки), кількість і склад яких залежить від поставленого завдання, дій противника і характеру місцевості; інші підрозділи складають головні сили загону. Від розвідувального загону в складі роти можуть бути вислані один-два, у складі батальйону ─ три-чотири розвідувальні дозори, а іноді і більш.

Командир розвідувального загону особисто організує дії підрозділів і керує ними та знаходиться, як правило, у складі головних сил. Для уточнення відомостей про противника й особистого його вивчення він може висуватися до розвідувальних дозорів.

602. Завдання командиру розвідувального загону ставиться командиром бригади, начальником штабу або начальником розвідки.

Під час постановки завдання командиру розвідувального загону вказуються: відомості про противника в смузі (на напрямку) майбутніх дій; дані про свої і сусідні підрозділи, які ведуть розвідку та сигнали взаємного впізнання з ними; склад розвідувального загону; смуга або напрямок розвідки; завдання на розвідку (які відомості і до якого часу необхідно добути, вихідний пункт і час його проходження, порядок дій після виконання завдання, кінцевий пункт або рубіж ведення розвідки, коли закінчити розвідку, куди і за яким маршрутом повернутися або де зосередитися); порядок підтримання зв'язку і подання розвідувальних відомостей (кому, куди, яким способом і до якого часу подавати повідомлення), сигнали взаємного упізнання з літаками (вертольотами) своєї авіації; порядок проходження лінії фронту своїх військ, пропуск і відзив; порядок евакуації поранених і убитих, а також доставки полонених, трофейного озброєння і документів; що робити з пошкодженим озброєнням і технікою.

Для зв'язку з командиром, який вислав підрозділ у розвідку, командиру розвідувального загону вручається таблиця радіосигналів і кодована карта.

Роботу з організації розвідки командир розвідувального загону проводить, як правило, по карті у вихідному районі.

Загальний порядок роботи командира розвідувального загону після отримання бойового завдання не відрізняється від порядку роботи командира батальйону (роти) під час організації бою.

603. Під час з'ясування бойового завдання командир розвідувального загону повинен зрозуміти мету майбутніх дій у розвідці, які розвідувальні відомості і до якого часу необхідно добути, способи дій розвідувального загону, порядок доповіді результатів розвідки, порядок дій після виконання бойового завдання, який час він має на підготовку до виконання бойового завдання.

604. Під час оцінки обстановки командир розвідувального загону оцінює противника, стан своїх сил і засобів, місцевість у смузі (на напрямку) майбутніх дій, стан погоди, час року і доби.

Під час оцінки противника він вивчає його положення і стан, ймовірні рубежі зустрічі з розвідкою противника, його похідною охороною і головними силами, можливе розташування об'єктів розвідки, їх охорону та оборону, ймовірний характер дій противника, способи можливого впливу противника на підрозділи розвідувального загону при їх діях у глибині бойових порядків.

Оцінюючи стан своїх сил і засобів, командир розвідувального загону усвідомлює їх укомплектованість особовим складом, озброєнням, технікою і забезпеченість усім необхідним для виконання поставленого завдання, підготовленість командирів взводів, їх досвід і здатність керувати розвідувальним дозором під час рішення самостійних завдань, час на підготовку до дій.

Під час оцінки місцевості командир розвідувального загону вивчає рельєф, населені пункти, гідрографію й інші її елементи, робить висновок про те, як тактичні властивості місцевості будуть впливати на виконання бойового завдання.

У результаті оцінки обстановки командир батальйону (роти) робить висновки, які завдання, яким складом і до якого часу він може їх виконати.

605. Рішення командир розвідувального загону приймає особисто на основі з'ясування отриманого завдання, висновків з оцінки обстановки і проведення тактичних розрахунків.

У рішенні він визначає: замисел, бойові завдання підрозділам, основні питання взаємодії і порядок всебічного забезпечення, організацію управління.

Основу рішення складає замисел, в якому визначаються: напрямок зосередження основних зусиль розвідки, яким способом і в якій послідовності провести розвідку (знищити, захопити) противника; порядок ураження противника; бойовий порядок загону.

606. Бойовий наказ особовому складу розвідувального загону віддається в залежності від умов підготовки відразу після прийняття його командиром або після завершення безпосередньої підготовки розвідувального загону до виконання бойового завдання. У тому випадку, коли командир розвідувального загону буде мати можливість уточнити своє рішення на місцевості, бойовий наказ віддається після уточнення рішення.

У бойовому наказі командир розвідувального загону вказує: відомості про противника, завдання розвідувального загону, завдання розвідувальним дозорам (дозорним відділенням, дозорним танкам); підрозділам головних сил ─ місце в колоні, напрямок (маршрут), час проходження вихідного пункту і порядок безпосередньої охорони; час готовності до виконання завдання, своє місце і місця заступників.

607. Після віддання бойового наказу командир розвідувального загону вказує порядок дій під час зустрічі з противником, заходи щодо всебічного забезпечення, сигнали оповіщення, порядок організації і ведення зв’язку, управління і взаємодії, а при необхідності відомості про сусідні і діючі попереду розвідувальні органи, способи взаємного впізнання, порядок проходження лінії фронту (охорони) своїх військ, пропуск і відзив.

608. В обороні за відсутності безпосереднього зіткнення з противником розвідувальний загін може висилатися для своєчасного виявлення початку висування і розгортання противника, визначення складу і напрямку дій його основного угруповання, позицій засобів ядерного і хімічного нападу, наземних елементів розвідувально-ударних комплексів, вогневих позицій артилерії та місць розташування пунктів управління. У ході оборонного бою розвідувальний загін уточнює угруповання противника, встановлює підхід других ешелонів (резервів), напрямок і рубежі введення їх у бій.

609. У наступі розвідувальний загін, використовуючи проміжки та відкриті фланги в бойовому порядку противника, стрімко проникає в глибину його оборони, веде розвідку позицій і опорних пунк­тів, визначає райони розташування і напрямки висування других ешелонів (резервів), наявність і характер фортифікаційних споруджень і загороджень, у тому числі місця установки ядерних мін, позиції засобів ядерного і хімічного нападу, наземних елементів розвідувально-ударних комплексів, вогневі позиції артилерії, місця розташування пунктів управління й інших важливих об’єктів, зони зараження, райони руйнувань, пожеж і затоплень, напрямки їх подолання або обходу. З початком відходу противника розвідувальний загін стрімко виходить на фланги і шляхи відходу його головних сил, установлює їх склад і напрямок відходу, склад і характер дій ар'єргардів, позиції і рубежі, підготовлені для оборони в глибині, і час зайняття їх військами, наявність і характер перешкод і загороджень, особливо ядерно-мінних. Розвідувальний загін може захоплювати переправи через водні перешкоди й інші важливі об'єкти на шляхах відходу противника, утримуючи їх до підходу своїх підрозділів, частиною сил він продовжує виконувати поставлене завдання.

610. У передбаченні зустрічного бою розвідувальний загін до рубежу можливої зустрічі з противником просувається, як правило, по дорогах з максимальною швидкістю. При підході до рубежу можливої зустрічі з противником розвідувальні дозори і головні сили загону діють скрито, як правило поза дорогами, переміщуючись від одного вигідного для спостереження пункту до іншого, ретельно проглядаючи дороги й інші напрямки імовірних дій противника. Під час зустрічі з розвідкою й охороною противника розвідувальні дозори і головні сили загону обходять їх, скрито проникають до головних сил противника, встановлюють їх склад, характер і напрямок дій, час проходження важливих рубежів, початок і рубежі розгортання, позиції засобів ядерного і хімічного нападу, наземних елементів розвідувально-ударних комплексів, вогневі позиції артилерії, місця пунктів управління. У ході зустрічного бою розвідувальний загін веде розвідку головних сил противника, використовуючи відкриті фланги та проміжки в його бойових порядках, проникає в глибину, виявляє склад других ешелонів (резервів) і напрямки їх висування.

611. Для розвідки населеного пункту залежно від бойового складу розвідувального загону висилається один або кілька розвідувальних дозорів і дозорних відділень (танків). Головні сили загону залишаються поза населеним пунктом до огляду його окраїн розвідувальними органами, а потім просуваються за ними.

612. Під час оволодіння містом розвідувальний загін доцільно використовувати в глибині оборони противника в обхід міста. З виходом у зазначену смугу (на напрямок) розвідки він розкриває підхід до міста резервів противника, місця розгортання його засобів ядерного нападу, артилерії, пунктів управління, підготовку до деблокування міста або взяття (захоплення, повернення) його з ходу (штурмом); установлює початок і напрямки відходу військ противника з міста, виявляє знову підготовлені оборонні рубежі та встановлює зайнятість їх військами, які відходять з міста або висунуті з глибини.

613. Під час пересування (на марші) розвідувальний загін висилається на віддалення, яке забезпечує командиру і штабу бригади (полку) можливість своєчасного реагування на зміни обстановки. Для цього розвідувальний загін від бригади (полку) висувається за 1,5 – 2 години до виходу підрозділів охорони.

З метою виграшу часу на марші розвідувальний загін до рубежу ймовірної зустрічі з противником пересувається, як правило, по дорогах з максимальною швидкістю. З підходом до рубежу ймовірної зустрічі з противником він просувається по маршрутах (напрямках), які забезпечують скритність дій і проникнення до його головних сил противника, районів розгортання його засобів ядерного нападу, пунктів управління, і веде розвідку відповідно до отриманого завдання.

614. В інтересах висадки і бойових дій тактичного повітряного десанту розвідувальний загін, діючий у тилу противника, виявляє склад угруповання, боєздатність і характер дій противника в запланованому районі висадки і дій десанту, розкриває об'єкти, що підлягають знищенню (придушенню) або захопленню, виявляє засоби протиповітряної оборони, радіаційну і хімічну обстановку в районі десантування і бойових дій десанту; визначає характер місцевості в районі десантування, наявність площадок, придатних для висадки десанту, місця (координати) загороджень, руйнувань і перешкод.

615. При загрозі оточення бригади (полку) розвідувальний загін встановлює: склад, положення і напрямок дій угруповань противника, який прорвався (обходить), наявність у нього засобів масового ураження, систем високоточної зброї, танкових частин (підрозділів); підхід резервів, їх склад, час і напрямок введення в бій, райони викиду (висадки), склад і характер дій повітряних (аеромобільних, морських) десантів.

Розвідувальний загін, який висилається на відкриті фланги бригади (полку) або який веде розвідку в тилу, виконує свої завдання, як правило, спостереженням. Виявивши підрозділи противника, які підходять, командир загону доповідає про це вищестоящому командиру (начальнику), встановлює їх склад, чисельність і напрямок дій. Якщо ці підрозділи нечисленні (розвідувальні органи, бойова охорона), розвідувальний загін пропускає їх і виходить до головних сил противника, який обходить (прорвався), або якщо ці підрозділи діють самостійно на великому віддаленні від головних сил, завдають їм ураження вогнем і захоплюють полонених. Полонені негайно допитуються і при необхідності доставляються в штаб бригади (полку).

616. Під час дій у гірській і лісистій місцевості розвідувальному загону може бути поставлене завдання закріпитися на вигідному рубежі (перевал, дефіле, міст) і утримувати його. З одержанням такого завдання командир розвідувального загону організує на зазначеному рубежі кругову оборону й обороняє його до підходу підрозділів бригади (полку) або до одержання сигналу відходу.

617. Розвідувальний загін, висланий для розвідки морських десантів, висувається на морське узбережжя, розгортається якнайближче до зрізу води і веде розвідку спостереженням. Командир розвідувального загону організує спостереження так, щоб забезпечувався суцільний перегляд берега і водної поверхні на можливо більш широкому фронті. В умовах обмеженої видимості використовуються технічні засоби розвідки та спостереження. При виявленні дрібних груп противника розвідувальний загін улаштовує розвідувальні засідки. Захоплених полонених, документи і зразки озброєння командир розвідувального загону після допиту (вивчення) направляє в штаб бригади (полку). Допит полонених здійснюється як найшвидше, в основному для одержання зведень в інтересах виконання завдання, поставленого розвідувальному загону (де знаходиться морський десант, його склад, де і коли плануються висадки).

Виявивши підхід морського десанту, командир розвідувального загону доповідає про це командиру (начальнику), який вислав його, і встановлює за ним безперервне спостереження. Діючи в бойових порядках військ, що висадилися, розвідувальний загін уточнює їх склад і характер дій.

Якщо противнику вдається завершити оточення бригади (полку), то під час підготовки до виходу з оточення розвідувальний загін виявляє склад і угруповання військ противника, що оточили бригаду (полк), визначає координати стартових (вогневих) позицій тактичних ракет, артилерії, пунктів управління. Крім того, він встановлює райони розташування, склад і характер дій резервів противника, а також наявність загороджень і перешкод, прохідність місцевості.

Зусилля розвідувального загону, який діє поза районом оточення, направляються на виявлення найбільш вигідного напрямку виходу бригади (полку) з оточення.

618. З початком прориву оборони противника, який оточив бригаду (полк), розвідувальний загін, який діє назустріч військам, що знаходяться поза оточенням, або повітряним (аеромобільним, морським) десантам, виявивши їх передові підрозділи або розвідувальні органи, обмінюється з ними сигналами взаємного упізнання. Командир розвідувального загону доповідає про зустріч командирам (начальникам), які його вислали, і надалі виконує уточнені завдання.

619. У період виходу з оточення розвідувальний загін, який діє на напрямку прориву, приєднується до своїх військ. Розвідувальний загін, який діє осторонь від напрямку виходу з оточення, веде розвідку в уточненому напрямку в бік прориву до виходу в розташування своїх військ.

При раптовій зустрічі з противником, коли уникнути бою неможливо, розвідувальний загін відкриває вогонь, сміливо нападає на противника і, використовуючи його збентеження, захоплює полонених. Потім розвідувальний загін виходить з бою і продовжує виконання завдання. Про результати бою командир розвідувального загону доповідає негайно. Полонених після особистого допиту він тримає під охороною в одній з бойових машин головних сил до виходу розвідувального загону в розташування своїх військ або прибуття за ним вертольота.

Порядок подальших дій розвідувального загону визначається особливим розпорядженням, переданим по радіо командиром (начальником), який вислав загін.

620. Під час розвідки водної перешкоди розвідувальний загін установлює наявність, склад і характер дій противника на своєму і протилежному берегах, характер водної перешкоди і стан її заплави. До водної перешкоди розвідувальний загін висувається на широкому фронті, скрито. При наявності противника на підступах до водної перешкоди загін виявляє його опорні пункти, установлює проміжки в бойовому порядку і, використовуючи їх, проникає до водної перешкоди. Визначає її ширину, глибину, швидкість течії, ґрунт і профіль дна, крутість і ґрунт берегів, наявність загороджень на берегах і у води, ділянки, зручні для форсування, наявність переправ, їх стан і переправляється на протилежний берег.

Ведучи розвідку противника на протилежному березі, розвідувальний загін виявляє його опорні пункти, незайняті ділянки, розташування вогневих засобів, других ешелонів (резервів), наявність і характер загороджень. При неможливості переправитися на протилежний берег, розвідка противника, який обороняється на ньому, ведеться спостереженням зі свого берега. Переправу на протилежний берег у цьому випадку розвідувальний загін здійснює разом з передовим загоном або з підрозділами першого ешелону головних сил.

621. Під час ведення розвідки вночі застосовуються радіолокаційні станції розвідки наземних рухомих цілей, прилади нічного бачення і засоби висвітлення місцевості. Особлива увага звертається на височини, окраїни населених пунктів, узлісся та інші місця, де може знаходитися противник. Для захоплення полонених, зразків озброєння і техніки частіше влаштовуються розвідувальні засідки і проводяться нальоти. Підрозділи повинні суворо дотримуватись світломаскування, діяти раптово, рішуче і зухвало.

622. У горах розвідувальний загін, як правило, просувається уздовж доріг, долин, хребтів і веде розвідку шляхом послідовного огляду командних висот і спостереження з них. Для огляду доріг, троп, ущелин та інших місць осторонь від напрямку руху, де може знаходитися противник, висилаються розвідувальні дозори і дозорні відділення (танки). У високогірних районах і на важкодоступних ділянках місцевості розвідка ведеться пішими дозорцями, які забезпечені гірським спорядженням і навчені техніці подолання гірських перешкод.

У ході ведення розвідки розвідувальний загін улаштовує розвідувальні засідки в тіснинах, на перевалах і за крутими поворотами вузьких доріг. Нальоти він проводить, як правило, в умовах, коли забезпечується напад на обраний об'єкт з тилу.

Віддалення розвідувального загону від своїх військ зменшується через порівняно низькі темпи наступу і труднощі в організації зв'язку в горах.

623. У лісі розвідувальний загін, крім виконання звичайних завдань, повинен розкрити: наявність і характер загороджень і руйнувань на просіках, дорогах і інших доступних для наступу наших військ напрямках; ділянки, де можливе застосування танків; наявність і стан просік, доріг і схованих шляхів, що виводять у фланг і тил противника, який обороняється, а також наявність галявин і вирубок лісу, придатних для висадки тактичних повітряних десантів.

Розвідувальний загін веде розвідку, головним чином, уздовж доріг, по просіках, широких стежках і рідколіссю перед фронтом частин (підрозділів), які наступають, і на їх флангах. Віддалення розвідувального загону від своїх військ, як правило, менше, ніж у звичайних умовах. У важкодоступних районах він діє у пішому порядку. Для швидкого перекидання розвідувального загону через важкодоступні райони і ділянки, а також на нові напрямки розвідки можуть використовуватися вертольоти.

У лісі від розвідувальних органів загону частіше висилаються дозорні відділення (танки) і піші дозорці, а під час розвідки найбільш закритих місць (ярів, густого чагарнику) може проводитися прочісування.

Під час розташування на відпочинок у розвідувальному загоні в усіх випадках організується безпосередня охорона і ведеться кругове спостереження. Спостерігачі виставляються не тільки на землі, але і на деревах. На найбільш загрозливі напрямки на віддаленні до 500 м висилаються спостережні пости (секрети). Зв'язок командира розвідувального загону зі спостережним постом (секретом) здійснюється по телефону.

624. В зимових умовах на розвідувальний загін додатково покладаються завдання щодо: визначення товщини і стану льоду на ріках і озерах, глибини і щільності сніжного покриву снігового шару, ступеня промерзання боліт.

Для виконання поставлених завдань особовий склад розвідувального загону екіпірується відповідно до умов району майбутніх дій, пори року і стану погоди. У ясні сонячні дні при наявності сніжного покрову розвідники забезпечуються захисними окулярами для захисту очей від яскравих сонячних променів і снігу. Особовому складу видається теплий одяг і взуття, засоби проти відмороження і вітамінні препарати. З розвідниками проводяться заняття з орієнтування, пересування вдень і вночі, з влаштування місць для нічлігу і відпочинку під відкритим небом взимку.

Озброєння, військова техніка і технічні засоби розвідки готуються до використання в умовах низьких температур. Бойові машини забезпечуються засобами підвищеної прохідності (самовитягування) і додатковим запасом пального. При наявності снігового покрову вони фарбуються в білий колір. Для всього особового складу розвідувального загону готуються лижі. Вони укладаються в машинах, або закріплюються на них зверху.

Для проникнення в глибину розташування противника розвідувальний загін використовує проміжки в його обороні, замерзлі озера, ріки і болота, а для раптових дій, крім того, завірюху, заметіль, снігопад, темний час доби й інші умови обмеженої видимості.

Для виходу до об'єктів розвідки використовуються в основному важкодоступні напрямки. Нальоти проводяться з тилу, або з напрямків, звідки противник найменше очікує напади.

При підготовці та у ході наступу з подоланням льодових просторів у завдання розвідувального загону входить виявлення ділянок, що обмежують використання важкої техніки, і встановлення наявності і характеру загороджень на льоду. При необхідності до складу розвідувального загону включаються сапери-розвідники з відповідним спорядженням. Під час виходу на лід і руху по ньому суворо дотримуються запобіжних заходів.

Під час ведення розвідки льодових просторів орієнтування розвідувального загону здійснюється за азимутом і за допомогою навігаційної апаратури, а при можливості - по береговій лінії. Виявлені слабкі ділянки, що обмежують використання інженерної техніки, позначаються покажчиками і відзначаються на картах. При діях на льоді розвідувальний загін повинен знаходитися в постійній готовності до відкриття вогню по вертольотах (літаках) противника.

З початком завірюхи та при снігових зарядах командир розвідувального загону звертає особливу увагу на організацію безпосередньої охорони, обігріву особового складу, виключення отруєння його угарними газами.

625. Розвідувальні загони (дозори), які призначені для ведення розвідки, з початком наступу висуваються на передній край оборони з дотриманням усіх заходів тактичного маскування. Прибувши в зазначені місця і розташувавши свої основні сили і засоби в укриттях, командири розвідувальних органів організують спостереження з одного або декількох пунктів на напрямку майбутніх дій. Ведучи спостереження за противником, особовий склад розвідувальних загонів (дозорів) вивчає місцевість і завершує підготовку до виконання поставленого завдання. В результаті спостереження уточнюється передній край оборони противника, розкриваються його опорні пункти і вогневі засоби, інженерні загородження, а також вибираються найбільш зручні маршрути, напрямки і райони дій з початком наступу.

Розвідувальні загони (дозори) з переходом військ в атаку долають мінно-вибухові й інші загородження по пророблених проходах і, розгорнувшись в бойову лінію, просуваються максимально швидко від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) як правило, на віддаленні до 300 м за ротами першого ешелону, ведучи спостереження за противником.

Під час оволодіння підрозділами батальйонними районами оборони, а в деяких випадках - ротними опорними пунктами противника, розвідувальні загони і дозори, використовуючи проломи і проміжки в бойових порядках противника, сміливо проникають у глибину оборони.

Командир розвідувального загону (дозору) доповідає про це по радіо командиру (начальнику), що вислав його, і висилає вперед розвідувальний дозор (дозорне відділення, танк). Головні сили загону (дозору) стрімко просуваються за ним. Розвідувальний загін (дозор) обганяє підрозділи, які наступають, відривається від них, виходить у призначений район (на напрямок) розвідки і виконує поставлене бойове завдання.

У деяких випадках під час проникнення в глибину оборони противника може виникнути необхідність вступу розвідувального загону (дозору) у бій для рішучого прориву через ділянки, які слабко обороняються, або підрозділи противника, що відходять. У цьому випадку командир розвідувального органу викликає вогонь артилерії, усім складом загону (дозору) атакує противника і, не затримуючись, виводить загін (дозор) у смугу (район, на напрямок) розвідки.

626. Повернення розвідувального загону (дозору) у розташування своїх військ здійснюється, як правило, зворотним переходом бойових порядків в призначеному місці під керівництвом начальника розвідки бригади, начальника штабу механізованого (танкового) батальйону.

При поверненні розвідувального загону (дозору) його командир вивчає обстановку на ділянці подолання бойових порядків (державного кордону) і порядок взаємодії з командиром підрозділу (командиром прикордонного загону, начальником прикордонної застави), який обороняється на цій ділянці, детально вивчає обстановку, обмірковує план виходу, намічає основний і запасний маршрути руху до ділянки переходу лінії фронту (державного кордону). Прибувши в район, призначений для переходу, командир розвідувального загону (дозору) розташовує підрозділ у найбільш безпечному місці, організує розвідку й уточнює порядок дій. У встановлений час або з одержанням сигналу розвідувальний загін (дозор) переходить лінію фронту (державний кордон).

627. Допит полонених і перебіжчиків у батальйоні (роті) проводиться коротко з метою одержання лише тих відомостей, що необхідні батальйону (роті) для ведення бою. Після допиту полонені і перебіжчики негайно доставляються в штаб бригади (полку, батальйону).

Розвідувальні дані (відомості), отримані під час допитів полонених і перебіжчиків, а також при опитуванні місцевих жителів, повинні перевірятися (зіставлятися).

Захоплені у противника документи, зразки озброєння і техніки направляються командиру (начальнику), який вислав підрозділ у розвідку, із зазначенням, де, коли і при яких обставинах вони захоплені. На захоплених документах забороняється робити будь-які написи і позначки.

Охорона

628. Охорона в батальйоні (роті) організується і здійснюється у всіх видах бойової діяльності з метою не допустити проникнення розвідки противника в район дій (розташування) своїх підрозділів, виключити раптовий напад на них наземного противника, його повітряних (аеромобільних) десантів, диверсійно-розвідувальних груп і забезпечити підрозділам, що охороняються, час і вигідні умови для розгортання (приведення в бойову готовність) і вступу в бій.

Батальйон (рота) охороняється: в бою - бойовою, на марші - похідною, при розташуванні на місці - сторожовою та у всіх випадках, крім того, безпосередньою охороною.

Бойова охорона висилається за вказівкою старшого командира, або за рішенням командира батальйону (роти); похідна і сторожова охорона організуються, як правило, за вказівкою старшого командира, а під час дій у відрив від головних сил - самостійно.

Безпосередня охорона організується командирами підрозділів залежно від завдання, яке вирішується, умов обстановки і вказівок старшого командира. Вона здійснюється вартовими, патрулями і секретами з урахуванням організації чергування вогневих засобів, спостереження і комендантської служби.

629. Для досягнення цілей охорони сили і засоби, виділені для її здійснення, вирішують наступні завдання: організацію і здійснення бойового чергування, попередження підрозділів, які охороняються, про безпосередню загрозу і небезпеку нападу наземного противника, виявлення сил і засобів розвідки противника, можливість їх ураження і знищення; виявлення і знищення диверсійно-розвідувальних груп противника, ведення бойових дій до вступу в бій підрозділів, що охороняються; забезпечення безпеки руху транспорту; забезпечення пропускного режиму; пошук і знищення розвідувально-сигналізаційних приладів противника.

630. Під час організації охорони командир, як правило, вказує: напрямки, на яких зосередити особливу увагу; де і яку мати охорону і її склад; час висилки (виставляння) охорони і її завдання; пропуск і відзив. При необхідності він також визначає склад і завдання безпосередньої охорони.

Особовий склад, призначений в охорону, повинен знаходитися в постійної бойової готовності.

При організації охорони в укріпленому районі додатково передбачаються: організація охорони силами підрозділів бойового чергування, чітка взаємодія бойової і безпосередньої охорони з підрозділами прикордонних військ.

Начальник штабу батальйону при підготовці пропозицій командиру з організації охорони, як правило, визначає: склад і завдання охорони, порядок висування, заняття ними зазначених рубежів (позицій); організацію взаємодії підрозділів, які охороняються, з охороною, порядок і способи управління нею, порядок і способи підтримки бою охорони, а при необхідності і черговість заміни підрозділів охорони.

З прийняттям рішення командиром він деталізує завдання охорони, організує виконання поставлених завдань підрозділами, здійснює контроль і забезпечення.

631. Особовий склад підрозділів, призначених в охорону, повинен знаходитися в постійній бойовій готовності, дотримуватися встановленого порядку бойового чергування, черговості і порядку відпочинку, заходів маскування, виявляти високу пильність, рішучість і стійкість.

632. В оборонному бою організується бойова охорона, на яку покладається завдання щодо запобігання раптового нападу наземного противника на підрозділи, які охороняються, ведення розвідки, недопущення проникнення до підрозділів, які охороняються, розвідки противника, введення противника в оману стосовно накреслення переднього краю оборони. До складу бойової охорони, як правило, призначається посилений механізований (танковий) взвод на віддаленні до 2 км від переднього краю. Управління боєм та наданням команди на відхід бойової охорони здійснює командир батальйону.

633. У наступі, у передбаченні зустрічного бою і на марші організується похідна охорона. Похідна охорона організується з фронту, тилу і флангів.

Від батальйону можуть виділятися: головна похідна застава в складі взводу або роти, бічні і тильна похідні застави силою до взводу, головний (тильний) дозор, дозорні відділення (танки).

Від роти може виділятися головний дозор силою до механізованого (танкового) взводу.

Крім того, механізований (танковий) батальйон може діяти в авангарді бригади, а механізована (танкова) рота ─ у головній, бічній і тильній похідних заставах.

Під час зустрічі з противником похідна охорона знищує його охорону і розвідку, стрімко виходить до основної частини його сил і засобів, сковує їх, забезпечує вигідні умови і час, необхідний для підходу, розгортання й організованого вступу в бій головних сил батальйону (роти).

З зав'язкою бою похідною охороною командир батальйону (роти) висувається до неї, уточнює завдання і керує боєм. Одночасно уточнює завдання головним силам для здійснення маневру у фланг і тил противнику.

Управління боєм похідної охорони командир батальйону (роти) здійснює з місця, з якого проглядаються підрозділи похідної охорони і головні сили.

634. Під час бою в оточенні охорона батальйону (роти) здійснюється бойовою охороною, яка висилається на найбільш ймовірні напрямки дій головних сил противника. Їхня кількість може бути більшою, ніж у звичайних умовах, а склад може бути меншим, щоб забезпечувалася кругова охорона.

Під час виходу з оточення від батальйону (роти) виділяється тильна похідна застава, а при необхідності і бічні похідні застави, які вогнем з ходу і з місця, діями з засідок затримують противника до зазначеного командиром часу. Застави у взаємодії з інженерними підрозділами можуть руйнувати мости, переправи, ділянки доріг і влаштовувати мінно-вибухові загородження.

635. Під час ведення бойових дій у складі тактичного повітряного десанту охорона батальйону (роти) організується бойовою, похідною і сторожовою охороною залежно від завдань, які вирішуються десантом. З початком висадки тактичного повітряного десанту організуються бойова і сторожова охорона району висадки і збору десанту. З початком висування десанту до зазначеного об'єкту (рубежу) організується похідна, а при виконанні завдань ─ бойова охорона. При цьому віддалення підрозділів охорони може бути меншим, ніж у звичайних умовах.

636. Під час розташування батальйону (роти) на місці в будь-яких випадках організується сторожова охорона. Завданнями сторожової охорони є: недопущення раптового нападу противника на підрозділи, які охороняються; ведення наземної розвідки дії диверсійно-розвідувальних груп противника; пошук і знищення розвідувально-сигналізаційних приладів противника.

У механізованому (танковому) батальйоні сторожова охорона здійснюється сторожовими постами і секретами, у роті — сторожовими постами на віддаленні до 1500 м від переднього краю.

637. На кожну добу для упізнання своїх військовослужбовців установлюються пропуск і відзив.

Пропуском служить найменування озброєння або техніки, наприклад «Кулемет», а відзивом - назва населеного пункту, що починається з тієї ж букви, що і пропуск, наприклад «Київ».

Пропуск повідомляється усно всьому складу охорони, розвідувальних органів і особам, які посилаються за межі підрозділу, а вночі й у межах розташування свого підрозділу. Відзив повідомляється командирам цих підрозділів, а також особам, які посилаються для передачі усних наказів. Пропуск запитується у всіх осіб, які проходять через рубіж охорони і пересуваються у розташуванні підрозділу вночі, відзив - в осіб, які передають наказ командира, та у командирів підрозділів, які ведуть розвідку.

Пропуск і відзив вимовляються тихо. Усі, хто не знає пропуску, а ті хто прибув з наказом - відзиву, затримуються. Затримані допитуються, і залежно від обставин їм дозволяється йти далі, або вони прямують під охороною до командира, який вислав охорону.

Радіоелектронна боротьба

638. Радіоелектронна боротьба у батальйоні організовується і ведеться з метою дезорганізації управління підрозділами противника, який протистоїть, зниження ефективності застосування ним зброї, засобів технічної розвідки, а також забезпечення стійкої роботи засобів управління своїми підрозділами та зброєю. Радіоелектронна боротьба ведеться у тісному поєднанні з вогневим ураженням і знищенням основних радіоелектронних засобів управління підрозділами та зброєю противника, заходами з розвідки, маскування і полягає у виконанні окремих завдань радіоелектронного подавлення та радіоелектронного захисту.

639. Під час організації радіоелектронної боротьби командир батальйону, зазвичай, вказує: які пункти управління та радіоелектронні об'єкти противника і в який час підлягають вогневому ураженню або захопленню (виведенню з ладу), сили та засоби, які для цього залучаються; порядок застосування засобів радіоелектронного подавлення; завдання з радіоелектронного захисту; терміни готовності.

640. Радіоелектронне подавлення в батальйоні (роті) ведеться з метою порушення роботи інфрачервоних та лазерних засобів розвідки й управління зброєю, подавлення радіоліній управління радіокерованими вибуховими пристроями противника шляхом застосування засобів активних та пасивних перешкод, які встановлюються на озброєнні та військовій техніці, об'єктах, що прикриваються від ураження. Радіостанції батальйону, які не задіяні в управлінні підрозділами, можуть використовуватися для передавання в радіомережах противника дезінформуючих команд, сигналів і створення радіоперешкод.

641. Радіоелектронний захист радіоелектронних засобів батальйону (роти) включає: захист від радіоперешкод та від ураження самонавідною на випромінювання зброєю противника; захист від електромагнітного імпульсу електромагнітної зброї противника; забезпечення електромагнітної сумісності своїх радіоелектронних засобів.

Забезпечення радіоелектронного захисту радіоелектронних засобів батальйону (роти) досягається проведенням під час їх роботи комплексу організаційних і технічних заходів. Основні вимоги радіоелектронного захисту визначаються в інструкціях з експлуатації радіоелектронних засобів, розпорядженнях (вказівках) вищого штабу.

До основних заходів радіоелектронного захисту радіоелектронних засобів батальйону (роти) належать: сувора регламентація їх роботи на випромінювання (за частотами, часом, місцем), зміна робочих частот, застосування оманних джерел електромагнітних випромінювань, використання штатних засобів захисту від електромагнітного імпульсу.

642. У механізованому (танковому) батальйоні для оптико-електронного подавлення засобів розвідки та управління зброєю противника можуть застосовуватися штатні засоби: комплекси оптико-електронного подавлення, термодимова апаратура, системи пуску димових гранат, інфрачервоні прожектори, димові шашки і гранати, а також димоутворюючі пристрої та інфрачервоні пастки з підручних матеріалів.

643. Для виконання певних тактичних завдань механізованому (танковому) батальйону можуть зі складу рот радіоелектронної боротьби бригад передаватися у підпорядкування зведені підрозділи РЕБ або окремі станції радіоперешкод короткохвильовому, ультракороткохвильовому радіозв'язку.

Для прикриття батальйону (роти) від ураження артилерійськими боєприпасами із радіопідривниками вони можуть прикриватися підрозділами перешкод радіопідривникам. До основних об'єктів прикриття належать командно-спостережний пункт батальйону, артилерійські підрозділи.

Радіоелектронний захист підрозділів батальйону (роти) від ураження радіокерованими вибуховими пристроями забезпечується шляхом включення у їх колони техніки підрозділів радіоелектронної боротьби, які оснащенні малогабаритними передавачами перешкод, або оснащення озброєння та військової техніки батальйону (роти) передавачами перешкод.

Тактичне маскування

644. Тактичне маскування в батальйоні (роті) організується і здійснюється з метою зниження уразливості підрозділів, довгочасних фортифікаційних споруджень і досягнення раптовості їх дій та зберігання їх боєздатності.

Завданнями тактичного маскування під час підготовки й у ході бою є досягнення скритності діяльності своїх підрозділів і введення противника в оману щодо складу, стану, положення батальйону (роти), його бойових можливостей і замислу майбутніх дій.

645. Заходи тактичного маскування проводяться безперервно, активно й комплексно. Вони повинні відрізнятися різноманітністю, переконливістю й обумовлюватися економічною доцільністю, проводитися узгоджено з іншими видами бойового, технічного і тилового забезпечення.

Заходи щодо тактичного маскування виконуються всіма підрозділами, як правило, самостійно та своїми засобами. Найбільш складні з них, які вимагають застосування спеціальних сил і засобів, виконуються підрозділами спеціальних військ.

646. Тактичне маскування організується командиром і штабом батальйону на основі вказівок старшого командира (начальника) і прийнятого рішення на бій. При організації тактичного маскування в ході прийняття рішення командиром враховуються: реальна обстановка, яка склалася; можливості розвідки противника; демаскуючі ознаки підрозділів (об'єктів); наявність сил і засобів маскування; воєнно-географічні умови; пора року і час доби.

647. Командир батальйону (роти) під час організації тактичного маскування вказує: основні заходи тактичного маскування, обсяг, терміни і порядок їх виконання; сили і засоби, які виділяються для здійснення маскувальних заходів; порядок дотримання підрозділами маскувальної дисципліни та порядок контролю за їх виконанням.

648. Начальник штабу батальйону є безпосереднім організатором заходів тактичного маскування.

Штабом батальйону здійснюються: збирання, аналіз та узагальнення даних про можливості розвідки противника, його поінформованість про характер дій підрозділів, виявлення каналів витоку інформації та вжиття заходів до їх закриття; оцінювання можливостей противника до досягнення скритності своєї діяльності і введення противника в оману; аналіз своїх можливостей по забезпеченню скритності і введенню противника в оману; аналіз маскувальних властивостей місцевості та можливих обмежень видимості в районі майбутніх дій; підготовка пропозицій командиру з організації тактичного маскування; виявлення сил і засобів розвідки противника й організація своєчасного їх знищення в інтересах забезпечення скритності дій своїх підрозділів і введення противника в оману; організація оповіщення підрозділів про дії сил і засобів розвідки противника; контроль за проведенням у підрозділах заходів тактичного маскування, визначення їх ефективності, вживання заходів щодо усунення недоліків.

649. Способами тактичного маскування є: скритність, забезпечення безпеки зв'язку й інформації, протидія розвідці противника, забезпечення режиму таємності, дезінформація, демонстративні дії й імітація.

650. Скритність досягається проведенням комплексу заходів, спрямованих на збереження в таємниці, попередження і виключення витоку інформації про підрозділи батальйону (роти), їх дії і проведені заходи, а також на усунення й ослаблення демаскуючих ознак їхньої діяльності.

Основним способом забезпечення скритності в батальйоні (роті) є маскування підрозділів і об'єктів, яке полягає в усуненні або ослабленні демаскуючих ознак стану, положення і дій батальйону (роти). Вона досягається: використанням маскуючи властивостей місцевості й умов обмеженої видимості; застосуванням табельних, спеціальних і підручних засобів приховування, маскувальним фарбуванням, застосуванням розсіюючи (поглинаючих) покрить і конструкцій, аерозолів (димів) та інших матеріалів для зниження оптичної, теплової, радіолокаційної, акустичної й іншої помітності озброєння, техніки й об'єктів, зміною вигляду (деформуванням) озброєння і техніки; відповідним розташуванням підрозділів з періодичною зміною їх положення, зміною фону місцевості, використанням рослинності й іншими прийомами. Приховування здійснюється постійно, без спеціальних вказівок старшого командира (начальника).

З метою захисту від високоточної зброї противника використовуються яри, зворотні схили висот, місця радіолокаційної невидимості й інші маскувальні властивості місцевості. Приховування бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків від керованих і самонавідних боєприпасів противника досягається шляхом зниження радіолокаційної, теплової й оптичної контрастності бойових машин по відношенню до навколишнього фону місцевості, для чого застосовуються деформуюче фарбування техніки, табельні маскуючи покриття, над тепловипромінювальними поверхнями машин встановлюються тепло розсіюючи екрани. Крім того, можуть застосовуватися теплові імітатори (пастки), радіолокаційні та лазерні відбивачі.

Введення противника в оману досягається проведенням комплексу заходів щодо нав'язування йому хибного уявлення про склад, положення підрозділів і об'єктів, які не відповідають дійсним.

651. Забезпечення безпеки зв'язку й інформації включає комплекс заходів щодо збереження в таємниці від противника повідомлень, які передаються (приймаються) та протистояння оманній інформації з боку противника. Досягається використанням засобів і способів ведення зв’язку, що забезпечують необхідну розвід захищеність і імітаційну стійкість зв’язку; використанням апаратури ЗАЗ, перевіркою дійсності інформації шляхом зворотної передачі повідомлень, суворим дотриманням правил скритого вміння військами і зброєю, режиму секретності.

652. Протидія розвідці противника включає комплекс заходів, спрямованих на створення таких умов, в яких використання сил і засобів розвідки противника стає неможливим або неефективним.

653. Забезпечення режиму секретності полягає у встановленні єдиного порядку допуску (доступу) до секретних відомостей та їх носіїв, а також зберігання і поводження з ними.

654. Дезінформація полягає в поширенні інформації, яка не відповідає дійсності про склад, стан, положення, боєготовність (боєздатність), характер і способи дій підрозділів, плани і наміри командування, призначення і стан озброєння, техніки й об'єктів та їх бойові можливості.

655. Демонстративні дії являють собою навмисний показ противнику спеціально виділеними силами і засобами діяльності підрозділів у спеціальних районах з метою привертання його уваги до них і відвертання від справжніх районів дій підрозділів.

656. Імітація полягає у відтворенні необхідних демаскуючих ознак діяльності підрозділів, озброєння, техніки, об'єктів та елементів обладнання місцевості для показу наявності або зміни їх положення і стану у визначених районах.

Демонстративні дії, дезінформація й імітація здійснюються узгоджено і повинні відповідати визначеним у замислі бою заходам для введення противника в оману. Вони організуються і проводяться, як правило, за розпорядженням, або з дозволу командира полку.

657. Контроль за якістю виконання заходів тактичного маскування організує і здійснює штаб батальйону.

Якість тактичного маскування перевіряється періодичним безпосереднім оглядом підрозділів і об'єктів силами наземної і повітряної розвідки з застосуванням технічних засобів, аналогічних засобам розвідки противника.

Для проведення контролю залучаються розвідувальні, інженерні, авіаційні підрозділи, підрозділи зв'язку, РХБ захисту, радіоелектронної боротьби. Контроль також здійснюється командирами (начальниками) усіх ступенів і підрозділами комендантської служби.

У ході проведення контролю виявлені недоліки тактичного маскування негайно усуваються, порушене маскування відновлюється.

658. Тактичне маскування в основних видах тактичних дій здійснюється з метою підвищення живучості підрозділів і досягнення раптовості дій. Воно досягається виконанням завдань з забезпечення скритності діяльності підрозділів і введенням противника в оману.

659. В обороні приховуванню підлягають: план дій, склад, ступінь укомплектованості і бойової готовності підрозділів, їх завдання, терміни, район (опорні пункти); система оборонних позицій (траншей); маршрути висування і розгортання других ешелонів (резервів); вогневі рубежі та рубежі контратак, системи інженерних загороджень, протитанкової і протиповітряної оборони.

Введення противника в оману здійснюється відносно замислу тактичних дій і напрямку зосередження основних зусиль, способів відбиття атаки противника, побудови бойового порядку, переднього краю, системи вогню, рубежів і напрямків контратак, маневру силами і засобами, розташування траншей і вогневих позицій, інженерного обладнання місцевості, систем управління підрозділами і зброєю, районів розміщення підрозділів технічного і тилового забезпечення.

660. У наступі і в зустрічному бою прихованню підлягають: мета, замисел і час початку наступу (дій); бойовий порядок; способи атаки, вогневого ураження, вихідні райони (позиції) для наступу, рубежі розгортання, спішування й атаки.

Введення противника в оману здійснюється відносно напрямку головного удару, складу, стану і положення основних елементів бойового порядку, рубежів розгортання, спішування, атаки, напрямків дій підрозділів на сковуючому і головному напрямку, способів розгрому противника, системи управління і напрямку переміщення пунктів управління.

661. Завданнями тактичного маскування під час бою в оточенні і виході з нього є: забезпечення приховання положення підрозділів, введення противника в оману щодо напрямку зосередження основних зусиль при прориві кільця оточення, проведення демонстраційних дій зосередження основних сил і засобів на відволікаючих напрямках, підготовка фальшивих маршрутів висування підрозділів.

662. Завданнями тактичного маскування при веденні бойових дій батальйону (роти) у складі тактичного повітряного десанту є: приховання підготовки підрозділів до десантування і введення противника в оману щодо складу десанту та його бойових завдань, вихідного району для десантування, часу і порядку зосередження в ньому, часу готовності до виходу на посадочні площадки (райони посадки), смуги прольоту тактичного повітряного десанту, розташування районів десантування, об'єктів, що підлягають захопленню або знищенню.

663. Завданнями тактичного маскування пересування (маршу) є: забезпечення скритності та введення противника в оману щодо напрямку, маршрутів руху, районів зосередження і складу підрозділів, початку маршу і часу прибуття в район зосередження, місця розташування районів очікування, збору, станцій завантаження, вивантаження і перевантаження, вихідного рубежу (пункту), рубежів регулювання, районів привалів і відпочинку.

664. Завданнями тактичного маскування розташування на місці є: досягнення скритності та введення противника в оману щодо місць розташування основного і запасного районів, складу сил і засобів підрозділів, діяльності підрозділів у районах розташування.