Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TsPP_shpora.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
276 Кб
Скачать
☆

26. Статус свідка в цивільному судочинстві.

Одним з важливих для з’ясування обставин справи засобів доказування виступають показання свідків. Згідно зі ст. 63 ЦПК під показаннями свідків слід розуміти повідомлення про відомі свідкові обставини, що мають значення для справи. Свідок є очевидцем, він має особисті спостереження про події, що повинні стати змістом його показань. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будьякі обставини, що стосуються справи. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. У разі неможливості прибуття за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, установлених законом, а також на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду. За завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав свідок несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків – відповідальність, установлену законом.

Від інших учасників процесу свідок відрізняється наступними особливостями:

1) свідок – юридично незацікавлена особа. Громадяни, в яких зацікавленість носить юридичний характер, залучаються у процес як особи, котрі беруть участь у справі (наприклад, як позивач, відповідач, третя особа й т. д.). Інша (крім юридичної) зацікавленість особи не перешкоджає її допиту в суді як свідка;

2) закон не встановлює вік, з досягненням якого особа може бути допитана в суді як свідок. При необхідності можуть бути допитані малолітні й неповнолітні свідки (ст. 182 ЦПК);

3) свідок стає носієм відомостей про факти в результаті збігу обставин або безпосередньо сприймаючи події, що є обставинами даної справи, або одержавши відомості про них від інших осіб. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини (ст. 63 ЦПК);

4) на свідка покладають два основні обов'язки: з'явитися в суд у призначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини справи.

Цивільний процесуальний кодекс встановлює обмеження щодо допиту свідків згідно зі ст. 51 ЦПК Порядок допиту свідків визначений ст. 180 ЦПК. Кожний свідок допитується окремо. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи. Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання і стосунки із сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права і з'ясовує, чи не відмовляється свідок із встановлених законом підстав від давання показань.

27. Експерт і спеціаліст в цивільному судочинстві.

Експерт — це фізична особа, якій доручено провести дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, і дати висно­вок з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань.

Правовий статус експерта виникає в особи у зв'язку із призначенням відповідною ух­валою судової експертизи. Відповідно до ст. 10 Закону «Про судову експертизу» судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. Відповідно до ст. 11 цього Закону не можуть залучатися до виконання обов'язків судо­вого експерта особи, визнані у встановленому законом порядку недієздатними, а також особи, які мають судимість. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Експерт зобов'язаний:

  • з'явитися за викликом суду;

  • провести повне дослідження;

  • дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на задані йому питання;

  • у разі необхідності — роз'яснити висновок;

  • забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт має одержати на це відповідний дозвіл суду, який оформляється ухвалою;

  • невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів;

  • у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно за­явити суду клопотання щодо його уточнення або повідомити суд про неможливість прове­дення ним експертизи за заданими питаннями;

  • провести експертизу особисто і не має права передоручати проведення експертизи іншій особі;

  • у разі постановлення ухвали суду про припинення проведення експертизи, експерт зобов'язаний негайно подати матеріали справи та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи;

  • не збирати за власною ініціативою матеріали для проведення експертизи;

  • не спілкуватися з особами, які беруть участь у справі, а також іншими учасниками цивільного процесу, за винятком дій, пов'язаних з проведенням експертизи;

  • не розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експер­тизи;

  • не повідомляти будь-кому, крім суду, про результати експертизи;

  • заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виклю­чають його участь у справі.

  • Експерт має право:

  • знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження;

  • заявляти клопотання про подання йому додаткових матеріалів і зразків;

  • викладати у висновку судової експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були задані питання;

  • бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об'єктів дослідження;

  • задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам;

  • з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи;

  • подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії по­рушують права судового експерта;

  • одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням;

  • відмовитися від давання висновку, якщо подані йому матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову повинна бути вмотиво­ваною.

За завідомо неправдивий висновок або за відмову без поважних причин від вико­нання покладених на нього обов'язків експерт несе кримінальну відповідальність, а за не­виконання інших обов'язків — відповідальність, встановлену законом

Спеціалістом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

Спеціаліст може бути залучений до участі у цивільному процесі за ухвалою суду для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо) під час вчинення процесуальних дій. Допомога спеціаліста технічного характеру під час вчинення процесуальних дій не замінює висновку експерта.

Спеціаліст зобов'язаний з'явитися за викликом суду, відповідати на задані судом питання, давати усні консультації та письмові роз'яснення, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, у разі потреби надавати суду технічну допомогу.

Допомога спеціаліста не може стосуватися правових питань.

Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у цивільному процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, з дозволу суду задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]