74. Види судових рішень в цивільному судочинстві. Питання, які вирішуються при поставленні ухвали і ухваленні рішень.

Діяльність суду проходить у порядку, визначеному законом, відповідно до цивільної процесуальної форми, що передбачає процесуальне закріплення діяльності суду як органу державної судової влади. Суд при розгляді та вирішенні цивільних справ може постановляти різні процесуальні акти, серед них рішення та ухвали. Суди апеляційної та касаційної інстанцій виносять рішення та ухвали, а суд, який переглядає справу за нововиявленими та виникненими обставинами, — ухвали. Ці акти t.m жди у теорії цивільного процесуального права мали узагальнену назву судових постанов. Значеній судових рішень (постанов) полягає и тому, що вони закріплюють владні волевиявлення суду щодо усіх питань розгляду і вирішення цивільної справи у суді. Отже, у порядку цивільного судочинства суди ухвалюють рішення, постановляють ухвали та видають судові накази Рішення суду — це судові рішення (постанови), якими завершується судовий розгляд, вирішується справа по суті, дасться відповідь на матеріально-правову вимогу позивача, пред'явлення до суду..Вони можуть стосуватися порушення справи і підготовки її до розгляду, забезпечення доказового матеріалу, ходу процесу. Ухвалами оформлюють відповіді суду на заявлені клопотання га заяви і т. ін. Законність рішення — це його відповідність нормам матеріального та процесуального чакону. Умовами законності с: правильне застосування закону, який підлягає застосуванню; незастосування закону, який не підлягає застосуванню; правильне тлумачення закону. Вимоги законності рішення суду забезпечуються також правильним застосуванням приписів цивільного процесуального закону — додержанням передбаченого ними цивільного процесуального порядку, процесуальної форми, точним здійсненням прав і обов'язків га правильною реалізацією повноважень. Суд вирішує справи відповідно до Конституції, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Інші нормативно-правові акти застосовуються, якщо вони прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень га у спосіб, що врегульовані законом. Якщо правовий акт не відповідає закону України або міжнародному договору, суд застосовує акт законодавства, який маг вищу юридичну силу. А в разі, якщо закон України не відповідає міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує відповідний міжнародний договір. У визначених законом випадках сул може застосовувати норми права інших держав, аналогію закону чи аналогію права (ст. 8 ЦПК).

75. Форма і зміст ухвали.

За процесуальною формою ухвали бувають самостійні та протокольні. Самостійні ухвали — це документи, встановлені форми, в яких зазначаються владні вказівки суду щодо розпитку процесу у справі, вони постановляється в нарадчій кімнаті, підписуються всім складом суду, а за одноособового розгляду справи — суддею, і приєднуються до справи. Протокольні ухвали мають місце у судових засіданнях з нескладних питань без проходу до нарадчої кімнати із занесенням її змісту до журналу судового засідання (ст. 209 ЦПК). Ухвала, як і рішення суду, мас складатися з чотирьох частин, у ній зазначають: - час і місце її постановлення; прізвище та ініціали судді (суддів — за колегіального розгляду); - прізвище та ініціали секретаря судового засідання; імена (найменування) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмет позовних вимог (вступна частина); - суть питання, що вирішується ухвалою (описова); - змови, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким керував ся суд, постановляючи ухвалу (мотивувальна); - висновки суду; строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження (резолютивна). До протокольних ухвал ставляться вимоги тільки щодо наявності мотивувальної та резолютивної частин, оскільки інша інформація міститься у самому журналі судового засідання, до якого й заносяться такі ухвали. Ухвала, яка мас силу виконавчого документа (наприклад, про визнання мирової угоди, про забезпечення позову та ін.), повинна відповідати додатковим вимогам, встановленим ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження"особливим видом ухвал суду с окремі ухвали (ст. 211 ЦПК), що постановляється у випадках, якщо суд під час розгляду справи виявив порушення закону і встановив причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала направляється відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.