- •1. Поняття і предмет міжнародного права.
- •2. Поняття норм міжнародного права, форми та методи їх створення.
- •3. Класифікація норм міжнародного права та їх ієрархія.
- •4. Поняття і види джерел міжнародного права.
- •5. Співвідношення національного і міжнародного права та імплементація норм міжнародного права.
- •6. Систематизація міжнародного права.
- •7. Міжнародний договір - основне джерело міжнародного права
- •8. Міжнародний звичай як джерело міжнародного права.
- •13. Правосуб'єктність націй і народів.
- •9. Допоміжні джерела міжнародного права.
- •10. Поняття, ознаки та загальна характеристика видів суб'єктів міжнародного права.
- •11. Держава - основний суб'єкт міжнародного права.
- •12. Міжнародні організації як суб'єкти міжнародного права.
- •14. Поняття і особливості принципів міжнародного права.
- •16 Основні принципи міжнародного права, їх зміст і призначення.
- •17. Загальні принципи міжнародного права.
- •18. Принципи суверенної рівності держав.
- •19. Принцип незастосування сили і погрози силою.
- •21. Поняття і форми реалізації норм міжнародного права.
- •20. Принципи непорушності та недоторканості кордонів.
- •22. Міжнародний конвенційний механізм реалізації норм міжнародного права.
- •23. Міжнародний інституційний механізм реалізації норм міжнародного права.
- •24. Поняття та ознаки міжнародного правопорушення
- •28. Реалізація міжнародно-правової відповідальності.
- •26. Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •25. Види міжнародних правопорушень.
- •27. Види і форми міжнародно-правової відповідальності
- •29. Право міжнародних договорів і основні джерела.
- •30. Суб'єкти і об'єкти міжнародних договорів.
- •31. Поняття і види міжнародних договорів.
- •34. Дійсність і дія міжнародного договору.
- •33. Стадії укладання міжнародних договорів.
- •32. Форма і структура договору.
- •35. Припинення і призупинення дії міжнародного договору.
- •37. Реєстрація і опублікування міжнародних договорів.
- •36. Поняття і способи тлумачення міжнародного договору.
- •38. Застереження до договорів.
- •40. Поняття і джерела права міжнародних організацій.
- •44. Генеральна Асамблея оон.
- •42. Членство у міжнародних організаціях.
- •43. Організація Об'єднаних Націй: історія створення, цілі і принципи.
- •39. Правовий статус і повноваження депозитарія.
- •41. Поняття і класифікація міжнародних організацій.
- •48. Поняття, джерела та органи зовнішніх зносин.
- •45. Рада безпеки оон.
- •46. Міжнародний суд оон.
- •47. Спеціалізовані установи оон.
- •49. Дипломатичні представництва: порядок призначення, склад та функції.
- •55. Поняття і правовий статус населення.
- •50. Обов'язки, імунітети, привілеї дипломатичних представництв.
- •54. Класифікація прав людини.
- •51. Консульські установи та їх функції.
- •58. Види режиму іноземців.
- •52. Консульські привілеї та імунітети.
- •57. Правовий статус іноземців.
- •56. Поняття, порядок набуття, зміни і втрати громадянства.
- •53. Поняття прав людини, джерела та міжнародні стандарти в області прав людини.
- •62. Міжнародне співробітництво в галузі прав і свобод людини: форми і напрямки.
- •60. Право притулку і порядок надання притулку.
- •65. Державна територія: поняття, складові і їх статус.
- •66. Порядок зміни статусу державної території.
- •61. Правовий статус біженців.
- •63. Механізм захисту прав і свобод людини
- •68. Міжнародні ріки, канали та протоки.
- •64. Поняття, види і статус території.
- •69. Поняття, предмет, принципи джерела міжнародного морського права.
- •70. Внутрішні морські води та їх правовий режим.
- •67.Поняття державного кордону і способи встановлення державних кордонів.
- •71. Територіальне море та його правовий режим.
- •75. Правове регулювання міжнародних польотів над державною територією
- •72. Характеристика міжнародних просторів, на яких прибережні держави здійснюють повноваження економічного характеру.
- •74. Поняття та джерела права повітряного простору
- •76. Правове регулювання польотів у міжнародному повітряному просторі.
- •77. Комерційні права у міжнародних повітряних сполученнях.
- •78. Поняття та джерела космічного права та форми співробітництва держав у космосі.
- •80. Правовий режим космічних об'єктів та космічний екіпажів.
- •81. Поняття та принципи міжнародного економічного права.
- •79. Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •82. Джерела міжнародного економічного права.
- •84. Система і правові інститути міжнародного економічного права.
- •83. Міжнародні економічні організації.
- •85. Поняття та джерела права боротьби зі злочинністю міжнародного характеру.
- •86. Види злочинів міжнародного характеру.
- •87. Правова допомога, засоби та методи боротьби з міжнародною злочинністю.
- •88. Видача злочинців та сучасні тенденції в боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •89. Переговори і консультації при розв'язанні міжнародних спорів.
- •90. Добрі послуги и Посередництво при вірішенні міжнародніх спорів.
51. Консульські установи та їх функції.
Консульство — це установа, яка входить до системи органів зовнішніх зносин держави і представляє її на визначеній угодою території держави перебування, здійснюючи на ній захист прав та інтересів своєї держави, її громадян і юридичних осіб.
Консульські відносини встановлюються за взаємною згодою сторін.
Консульська установа може розповсюджувати свою діяльність на територію всієї країни або її частину(консульський округ). У країні може бути один або декілька консульських округів. Місцезнаходження консульської установи, її клас і межі консульського округу визначаються державою, що представляється, за схваленням країни перебування. Консульські функції можуть виконувати відділи дипломатичних представництв.
Глави консульських установ поділяються на чотири класи: генеральні консули, консули, віце-консули і консульські агенти. Відповідно засновуються генеральні консульства, консульства, віце-консульства і консульські агентства.
Призначення глави консульської установи державою, що представляється, можливе за умови згоди країни перебування. Для цього посадовій особі, яка призначається, видається консульський патент (містить відомості про особу, засвідчує її посаду, категорію або клас, деякі інші відомості). Дозвіл на виконання консульської посади дає приймаюча держава, йменується консульською екзекватурою. Відмова в екзекватурі може не пояснюватися. Приймаюча держава має негайно повідомляти владу округу про допущення глави консульської установи до виконання своїх функцій. Інші співробітники консульської установи призначаються за міркуваннями держави, що представляється, влада якої сповіщає приймаючій державі прізвище та ім´я призначеного і його клас.
У тих країнах, де відсутні дипломатичні представництва, консульській установі може бути надано право здійснення дипломатичних функцій.
Як і дипломатичний представник, консульська посадова особа може бути проголошена persona non grata.
Почесний консул — консул, який призначається з громадян країни перебування, або громадянин держави, що представляється, якщо він має постійне мешкання в країні перебування. Як правило, почесний консул призначається тоді, коли потреба в консульських послугах в інтересах держави, що представляється, виникає не часто. Крім того, це дає можливість економити в коштах на утримання представництва. Він призначається з числа осіб, які відомі своїми позитивними якостями
Функції доцільно згрупувати за ознаками, які характеризують спрямованість їх дій. Тоді їх можна поділити на дві категорії.
Перша категорія консульських функцій аналогічна основним функціям дипломатичних представництв. Це захист у державі перебування інтересів держави, яку консульська установа представляє, та її громадян (юридичних осіб); сприяння розвиткові дружніх, торговельних, економічних, культурних і наукових зв´язків між державами; з´ясування усіма законними шляхами умов і подій у торговельному, економічному, культурному і науковому житті держави перебування та інформування про них уряду своєї держави.
Друга категорія консульських функцій охоплює власне консульські питання повсякденної діяльності консульських установ:
• видача паспортів і проїзних документів громадянам держави, яку дана консульська установа представляє, і віз особам, що бажають відвідати її;
• надання допомоги і сприяння громадянам (юридичним особам) держави, яку представляє консульська установа;
• виконання обов´язків нотаріуса, реєстратора актів громадянського стану та інших подібних обов´язків;
• представництво або забезпечення належного представництва громадян держави, яку представляє консульська установа в судових або інших установах держави перебування;
• здійснення прав нагляду й інспекції суден, що належать державі, яку представляє консульська установа, а також виконання інших функцій, покладених на консульську установу.
